Первісні музичні інструменти. Музична куль¬тура східних слов'ян, античних міст Північного Причорномор'я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церков¬на

ТЕМА:  Первісні музичні інструменти. Музична куль­тура східних слов'ян, античних міст Північного Причорномор'я.  Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церков­на. Давньоруські музиканти, музичні інструмен­ти.

МЕТА: ознайомити учнів із первісними і стародавніми інструментами ук­раїнського народу; простежити процес розвитку музичної куль­тури Київської держави; ознайомити з виглядом стародавніх інструментів, дати уявлення про їх звучання; формувати в учнів уміння працювати у групах, самостійно знахо­дити відповідний навчальний матеріал, аналізувати та опрацьову­вати його; розвивати в учнів навички самостійно­го пошуку інформації у рамках роботи над проектом; формувати навички роботи з мультимедійною системою, пошуку інформації в мережі Інтернет;виховувати інтерес і повагу до творчої спадщини українсько­го народу: виховувати бажання зберігати і розвивати музичний фольклор;

ТИП УРОКУ: комбінований, на основі інтерактивних методів.

         ХІД  УРОКУ

І.     ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оголошується тема та завдання уроку.

Слово вчителя

Два тижні тому ви отримали завдання і працювали самостійно у групах. Сьогодні я очікую на високий рівень результатів вашої діяльності, бажаю вам отримати задоволення від роботи. А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Учні розповідають про свої очікування.)

Учитель. Запрошую до перевірки готовності груп до роботи. (Учитель опитує і перевіряє готовність груп: «Етнографи», «Гудаки», «Сурмачі», «Інтернет-група», «Виконавці», «Експерти».)

II.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Український народ має славу дуже музичного народу. Музичні традиції на території сучасної України існують із доісторичних часів.

Відносно походження музичного мистецтва висувалися різні гіпотези, згід­но з якими витоками мистецтва були інтонації збудженого мовлення (Г. Спенсер), спів птахів і тварин (Ч. Дарвін), ритми роботи первісних людей (К. Бюхер), їхні звукові сигнали (К. Штумпф), магічні заклинання (Ж. Ком-бар'є). У сучасній науці, яка спирається на археологічні та етнографічні дослідження, вважається, що музика поступово виділилася з первісного синкретичного прамистецтва, що містило в собі зародки танцю, поезії та інших видів мистецтва.

Запитання до учнів

•   Із якого часу наші пращури почали користуватися першими музичними інс­трументами?

•   Як виглядали ці музичні інструменти? На яких заходах їх використову­вали?

•   Як змінювались із часом музичні інструменти?

•   Які існують групи інструментів? Як вони звучать?

•   На яких заходах звучали музичні інструменти в епоху Київської Русі?

•   Чи можемо ми навчитись грати на стародавніх музичних інструментах?

Уважно слідкувати за вашою роботою й оцінювати її буде група «Експер­тів». Для цього вони мають оціночний бланк.

III.   ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Матеріал подається у формі драматичного спектаклю, де учитель виступає ведучим.

Дійові особи:  Ведучий; Учні

Ведучий. Слово надається групі «Етнографів».

Учень

 На думку вчених, найдавніші прояви музичного мистецтва у наших пращурів спостерігалися вже приблизно сорок тисяч років тому. Серед знайде­них предметів ужитку тих часів трапляються первісні музичні інструменти або їхні зображення на посуді чи коштовностях.

У Маріупольському могильнику 1931 р. знайдено сім дудочок із пташиної кістки періоду неоліту, а львівська археологічна експедиція 1953 р. знайшла на стоянці Молодове Чернівецької області флейту з рогу північного оленя. Вчені вважають, що це найдосконаліший з усіх відомих палеолітичних музичних інс­трументів. Він має один поздовжній штучний отвір і чотири поперечних у найтоншій, спеціально обробленій мундштучній частині, а в нижній частині — ще два невеликі отвори.

Збагачують наші уявлення про давній музичний інструментарій і археоло­гічні знахідки на Мізинській палеолітичній стоянці поблизу Чернігова. Тут уче­ним пощастило натрапити на цілий Інструментальний комплекс з ударних інс­трументів, виготовлений ц різних кісток мамонта: лопатки, стегна, тазу і щелепи та черепу. Він був створений нашими пращурами для озвучування обрядових ритуалів.

Учень.

Виділення музики в самостійний вид мистецтва відбувалося в пе­ріод розкладу первісного суспільства. У цю епоху в міфах різних народів фіксу­ють уяву про музику як про могутню силу, що здатна керувати природою, при­боркувати тварин та зцілювати людей.

Музика супроводжувала життя від народження до смерті. Відтак, музичні інструменти входили у повсякденне життя з давніх часів.

Учень.

Археологи стверджують, що перші духові інструменти виготов­лялися з очерету, кістки або рогу тварини, морської мушлі, шкаралупи горіха, дерева тощо. ЦІ інструменти застосовувалися в повсяк-денному житті наших пращурів. Уже в ті часи існувало три різновиди духових інструментів, що відріз­нялися певними засобами звукоутворення. Це — свистячі (прототип і родона­чальник флейти), язичкові (прародич усіх дерев'яних духових інструментів, де звук утворюється за допомогою коливання повітряним струменем тростинки) і лійкоподібні, де звук витягається вібрацією губ за допомогою мундштука (пра­щури сучасних мідних духових інструментів).

Учень.

У побуті древніх,слов'ян докиївського періоду (до IX ст.) духові інструменти широко викорис-товувалися. Підтвердження цього — унікальні ек­спонати, виявлені при археологічних розкопках у басейні Дністра в с. Молоде Чернівецької області. У древніх відкладеннях, чий вік сягає 18 тис. р., знайдено прототип сучасної флейти. Це сорокасантиметрова кістка тварини, в якій зроб­лено три отвори для створення звуків різної висоти. На думку вчених, такі інс­трументи застосовувалися під час полю-вання. Під час розкопок пізніших відкла­день знайдено інший інструмент, на якому було вже чотири отвори, що свідчить про еволюцію цього -«видовженого» музичного інструмента.

Учень.

На фресках північної вежі Софійського собору в Києві можна побачити деякі види духових музичних інструментів. Йдеться про зображен­ня на стіні сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придворних музикантів. Один із інструментів, використовуваних для гри, нагадує попе­речну флейту, два інших схожі на гобой. Під час археологічних розкопок не­одноразово траплялися свистячі іграшки у вигляді фігурок тварин і птахів. Ці найпростіші древні інструменти також можна віднести до сімейства флей­тових.

До групи амбушурних або мундштукових інструментів належать роги та дерев'яні труби різних розмірів. Прикладом можуть служити гуцульські трем­біти, які є вівчарськими трубами, що дійшли до нас із давніх часів.

Цікаво, що багато стародавніх музичних інструментів, наприклад, такі, як сопілки, сурми, труби, бубни й багато інших, збереглися і дійшли до наших днів без особливих змін.

Старовинні музичні інструменти

Ведучий.

 Дякуємо за цікаву доповідь. Послухаймо групу «Гудаки», яка самостійно знаходила і опрацьовувала матеріали, пов'язані зі старовинними струнними інструментами.

Учень. Інструментів струнної групи існує дуже багато.

Учень.

Гудок — триструнний скомороший музичний інструмент із корпусом грушо­видної форми, на якому грали лукоподібним смичком. Під час гри стоячи корпус упирали до грудей, сидячи — ставили на коліно. Мелодію здебільшого грали на одній струні: дві інші зву­чали як бурдонні, тобто на постійній висоті.

Учень.

Гуслі — старовинний щипковий музичний інструмент слов'янського походження, у якому струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонаторний ящик. Виконавець на гуслях називається гуслярем. Звук отримують при защи­пуванні струни пальцем.

Ведучий.

Дякуємо групі «Гудаки» за висвітлен­ня питання! Запрошую групу «Сурмачі»: вони готували розповідь про старовинні духові інструменти.

Учень. Кувиці або кувички — ребро, свирилі, — духовий інструмент (типу флейти Пана.)

Учень.

 Сурма — старовинний військовий духовий інструмент, виготовле­ний із дерева; грали на ньому «сурмачі». Сурму послідово витіснили мідні інс­трументи.

Учень.

Сопілка — народний духовий музичний інструмент, в Україні відо­мий із княжих часів. Виготовлявся з калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30—40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5—6 діро­чок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка, флояра.

Учень.

Зозулка — окарина, гусеня — духовий інструмент, з корпусом яй­цеподібної форми. Має патрубок зі свистковим отвором для отримання звуку. Для зміни висоти тону в корпусі є 7—10 отворів.

Ведучий. Дякуємо групі -«Сурмачі» за цікаву розповідь. Ми почули ін­формацію про те, які існували старовинні музичні інструменти. А от те, як деякі з них звучать, спробує показати нам група «Виконавці».

Учень.

Для того, щоб пограти на бубні, дзвіночку, нам потрібно вивчити українську народну обрядову пісню «Не йди, не йди дощику». (Учитель роздає текст і ноти пісні, організовує розучування.)

Учень.

Пропонуємо вам проспівати пісню, а ми будемо вам акомпанувати на музичних інструментах (виконують.)

А зараз пропонуємо бажаючим спробувати виконати ритмічний малюнок пісні на бубоні, дзвіночку (виконують.)

Ведучий.

Давайте повернемося до часів Київської Русі і дізнаємося, як іде використовувалися музичні інструменти. Будь ласка, група «Етнографи».

Учень.

У часи Київської Русі з нагоди усіляких свят і віншувань органі­зовувалися різні ігри й танки. Це був давній слов'янський звичай: «Сходилися на ігрища, на танки й на всякі бісовські пісні»,— оповідає літописець про давні народні забави. На такі веселі сходини були призначені окремі витоптані май­дани, що також звалися ігрищами: «Ігрища втолочені, й людей велика сила, що починають пхати один одного»,— нарікає один проповідник. А втім ігри відбу­валися й на вулицях, і вже у ті часи масове перебування на вулиці означало на­родну забаву.

Учень.

Найперші згадки про труби зустрічаються в описі облоги Києва пе­ченігами в 960 р. Городяни провістили про своє безвихідне становище воїнів воєводи Притича, що стояли на іншому березі Дніпра. Ті сіли у човни й засурмили у труби. До них приєдналися міські трубачі. Печеніги вирішили, що на допомогу їхнім ворогам прийшов князь Святослав, і побігли від міста геть.

Трубачам відвели велику роль у військових походах. От як описується похід на Болгарію київського князя Святослава: «Повеле воем обрачитесь і пойде полк по полце бьюще в бубони, і в труби, і в сопіли», У «Сказанні про Мамаєве побоїще» згадується, що перед битвою з татарами «начаша гласи трубні від обох країн зніматися».

Учень.

Якщо уважно роздивитися фрески північної вежі Софійського со­бору в Києві, то можна побачити деякі види духових музичних інструментів. Це зображені на стіні сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придвор­них музикантів. Один з інструментів, використовуваних для гри, нагадує попе­речну флейту, два інших схожі на гобой.           -.

Ведучий. Дякуємо вам за виступ і запрошуємо «Інтернет-групу».

Учень.

 Нашим завданням було відшукати в Мережі фотографії, зобра­ження музичних інструментів, музикантів, книжкові мініатюри, відеокліпи фольклорних груп. Запрошуємо подивитися цікавий відеокліп групи «Ательє Драбина» під керівництвом Сави Бориса, м. Харків. (Демонструється віде­окліп на пісню «Божмалє», звучать архаїчні музичні інструменти східних слов'ян.)

Учитель.

Після такого виконання, мабуть, хочеться і вам зайнятись твор­чістю. Кожна група може брати участь у творчій роботі. За найкраще виконання групі додається шість балів.

IV.   ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Слово вчителя

Пропонуються римовані слова, з яких ви спробуєте скласти вірш. Час ви­конання — 2 хвилини.

Слова (орієнтовно):

труба — боротьба; ліра — віра; тарабан — барабан; кувички — синички.

Учитель  Запрошую прочитати свої вірші. (Учні зачитують.)

Учитель. Підійшов час послухати групу «Експертів»

Оціночний бланк

(Виставляється одна оцінка у рядку.)

1. Зміст:

— якість інформаційного матеріалу

2.    Графіка та інші матеріали: — використання фото і зображень

відео-матеріали

— інша візуальна інформація

Загальний бал:

V.    ПІДСУМОК УРОКУ

Слово вчителя

У культурному житті нашого народу музика завжди відігравала важливу роль. Інструментальна музика є надзвичайно важливим елементом національної культури. Готуючись до уроку і виступаючи з доповідями, ви довели, що розви­ток музики, зокрема музичних інструментів є одним із проявів духовності на­шого народу.

На початку уроку ви розповідали, що очікуєте від уроку. Чи справдилися ва­ші очікування? (Учні розповідають про свої враження, результати очікування.)

VІ.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти розрізняти стародавні музичні інструменти за групами (духові, струн­ні, шумові), виглядом, звучанням.