Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Вічна тема ко¬хання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору

Петро Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Вічна тема ко­хання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору

Мета:  Пригадати вивчене про німецьку фольклорну  баладу «Лореляй» та її переклади, ознайомити учнів з поетичною творчістю П. Гулака-Артемовського;  проаналізувати баладу «Рибалка»; розвивати уяву, пам'ять, навички аналізу ліричних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати прагнення до духовного збагачення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Засоби навчання: підручник, портрет П. Гулака-Артемовського, словник літературознавчих термі­нів, ілюстративний матеріал (українські пейзажі — фотоматеріали, репродукції  картин, відео), аудіозапис  німецької  балади
Й. В. Гете «Рибалка», мультимедійні засоби.
Епіграф:
                                                             Твір, який читають, має теперішнє;
                                                            твір, який перечитують, має майбутнє.
                                                                                                                     О. Дюма
                                                   Перебіг уроку

І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
   Перевірка домашнього завдання
- дати визначення романтизму як художнього напряму (Романтизм (фр.romantisme) — літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Ні­меччині та панував у літературі Європи в першій половині XIX століття).
- Пригадати  походження назви романтизм  (Назва  цього напряму  похо­дить від слова «романський», що вживалося спочатку на  означення творів, написаних не латинською, а якоюсь із мов романської групи ( французькою, італійською, португальською).
        У першій  половині  XVІІІ століття  в  англійській літературі в слово «романський» почали вкладати інший зміст: це щось надприродне, дивне, таємниче.)
- Що було притаманне романтизму ( Романтизму була притаманна так звана світова скорбота, що була однією  із  форм вираження  глибокого розчарування  в  результаті  французької  революції  і  пов'язаної  з  нею Просвітництва. Біль­шість ідеологів Просвітництва  щиро вірила в те, що   зовсім  скоро  запанує  царство  загального  добро­буту.   Але   на практиці  все  це  обернулося  загарбницькими  війнами, занепадом. Саме  тому розчаруван­ня романтиків набуло особливої гостроти, почало переростати в настрої безнадії, відчаю. У художній літературі романтизм виявився в зображенні ідеального героя, його ідеалів, заради яких він вступає в боротьбу.

 
- Назвати ідейно-художні особливості  даного напряму 
       - зображення виняткових людей у незвичайних обставинах;

       - показ непересічних подій (найчастіше трагічних або фантастичних);

- велика увага до зображення героїчної національної історії;

- викриття й засудження вад тогочасного суспільства;

- Хто є героями романтичних творів  (герої романтичних творів — козаки, запорожці, лірники, бандуристи — виразники і хранителі національної культури);

- Назвати роди та жанри романтизму літературні роди та жанри (пісня, дума, думка, балада, легенда, казка, поема, елегія, романс).

      - Які ви знаєте школи романтиків:
                    Харківська школа романтиків:
   - Левко Боровиковський ( З його іменем в українській поезії нового періоду пов'язане звернення до націо­нальної історичної тематики, зокрема козацької, та широке культивування жанру балади. Він успішно розробляв й інші жанри романтичної лірики, а також коротку байку-гумореску.)
   
    - Петро Гулак - Артемовський ( уперше в українській літературі виступив у жанрі романтичної балади. Вона була принципово новим явищем в історії української літератури)

   - Микола Костомаров ( історик, письменник, етнограф, суспільно-політичний ді­яч. В історію української літератури М. Костомаров (1817-1885) увійшов як письменник-романтик. Поезія митця характеризується широкою проблематикою та розмаїттям жанрових форм: вірші-балади, в основу яких покладено народні вірування, легенди та історичні перекази, вірші-пісні рома­нсового характеру, стилізації народної ліричної пісні ).
   - Амвросій Метлинський  — етнограф і поет, проф. літературознавства в Харкові та Києві, за молодих років (до 1850 р.) поет, автор праць з філософії культури та літератури, в яких він поєднує філософію Гегеля з романтичними мотивами)

   - Михайло Петренко (— видатний поет українського романтизму. Провідний мотив поезії Михайла Петренка (1817-1862) типовий для романтиків: туга за рідним краєм, сирітство, прагнення відірватися від земної непривітної «буденщини», поринути у «високості», пізнати красу світу)
 
- Віктор Забіла ( творець пісень і романсів. Віктор Забіла (1808-1869) висту­пив зі своїми ліричними піснями в середині 30-х років, коли в українській літературі ще сильні були традиції бурлеску і травестії, але вже голосно заявили про себе романтики).

                     Київська школа романтиків:
    - Афанасьєв – Чужбинський ( Його творча спадщина дуже велика — вірші й оповідання, романи,етнографічні й лінгвістичні праці, публіцистика, літературно-критичні статті та переклади. Олександр Степанович в україн-ській літературі став відомим як поет-романтик, автор кількох прекрасних зразків романсової лірики )
   - Євген Гребінка ( У Петербурзі Євген Павлович Гребінка (1812-1848) створив гурток мистецької й літературної інтелігенції.Утой час надзвичайної популярності набули літературні вечори Євгена  Гребінки. Письменник узяв безпосередню участь у вирішенні життєвої та творчої долі Тараса Шев­ченка: у викупі його з кріпацтва, у першому виданні «Кобзаря» 1840 р.; в альманасі «Ластівка»  на­друкував  окремі твори Т. Шевченка,  допомагав у  самоосвіті, матеріально сприяв його першій подо­рожі в Україну. Видатним явищем для української літератури стала поява альманаху Є. Гребінки «Ластівка» (1841), у  якому  були  надруковані  українські народні  пісні, приказки,  загадки, а також  тво­ри Т. Шевченка, І. Котляревського, Г. Квітки - Основ'яненка,
Л. Боровиковського, В. Забіли.)

• Західно українська школа  романтиків
  - «Руська трійця» Зокрема  Маркіян Шашкевич  ( відзначився на Західній Україні як перший на­родний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою «Русалка Дністровая». Шашкевич очолив гурток прогресивної молоді «Руська трійця», який виступив на за­хист української літератури, проти ополячування населення Галичини. 1834 року гурток львівських семінаристів остаточно оформився в культурно-просвітню організацію. Для творчості М. Шашкевича, І. Вагилевича та
  Я. Головацького, як і для всіх тогочасних романтиків, характерне звернення до славного минулого свого народу). 
  
  Літературний диктант.

• Зображення виняткових людей у незвичайних обставинах — це особливості літературного напряму... (романтизму).
• Часові межі романтизму в українській літературі охоплюють...
  (20-60рр. XIXстоліття).
• Чиї твори стали першими зразками українського романтизму?
  (Гулака-Артемовського, Є. Гребінки).
• Засновником харківської школи романтиків став... (І. Срезневський).
• М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький стали засновниками гуртка... («Руська трійця»).
• Назвіть альманах, виданий «Руською трійцею». («Русалка Дністровая»).
• Хто з українських романтиків творив під псевдонімом Ієремія Галка? (М. Костомаров).
• Укажіть ім'я поета-романтика, що брав безпосередню участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва. (Є. Гребінка).
• Що в перекладі з грецької означає «елегія»? (Журлива пісня).

Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

    На уроці зарубіжної літератури ми з вами знайомилися із творчістю Генріха Гейне. Ми говорили про його баладу  «Лорелей» , переспівану з Гете, у перекладі Леоніда Первомайського «Не знаю, що стало зі мною».
   Гейне використовує мотив мандрів, де розчарований ліричний герой полишає рідні місця і тепер, повернувшись, дивиться на все просвітленим поглядом. Юнацькі страждання тепер дорогі для нього лише як спогади. У цей цикл входить знаменитий вірш, присвячений рейнській красуні Лорелей. Це давня народна легенда про загиблу нещасну красуню, котра випливає на узбережжя і заворожує всіх, хто плине Рейном поблизу високої скелі, і це призводить до трагедії. Саме Гейне зробив цей сюжет дуже популярним, і його вірш став народною піснею. Лорелей втілює згубну силу любові, якою вона наділена мимоволі, адже любов — це складне, загадкове почуття, яке дуже важко збагнути. Ще потрібно добавити, що збереглося більше десяти перекладів цієї балади: Кароліни Павлової, Аполлона Майкова, Самуїла Маршака, Олександра Блока, Дмитра Загула, Леоніда Первомайського. Хочеться наголосити, що баладу перекладав і Павло Грабовський. 
  -Посухаємо два переклади балади Л.Первомайського та П.Грабовського.
   - Розповідь про Грабовського - перекладача.
Словникова робота.( на вивороті дошки)

Балада — невеличкий віршований твір, у якому розповідається про події та персонажів героїч­ного, історичного або фантастичного характеру. Особливості балади як жанру:

• зображення однієї події з життя головного героя;

 - виражена емоційність;

       - нетривалий час події,

 - невелика кількість дійових осіб;

       - стислість, малий обсяг;

       - віршована форма.

Слово вчителя.
       Помітним явищем в розвитку української національної культури, зокре-ма літератури,  стала  по­стать  Петра  Петровича   Гулака - Артемовського — талановитого  філолога, перекладача,  письменника,  вченого,   громадського діяча. Як літератора Гулака-Артемовського по праву можна вважати послідо­вником  традицій  Котляревського,  який  за  основу  нової української літера- турної мови взяв усне на­родне  мовлення. Твори П. Гулака-Артемовського — вірші, байки,  балади  —  написані  живим яскра­вим  слобожанським  словом, пронизані суто українським колоритом. «...Ніхто не перевищив його [Гулака-Артемовського] в  знанні  життя  малоруської  народності  і  в незрівняному мистецтві   передавати  його  поетичними  образами  й  чудовою  народною мовою» (М. Костомаров).
    Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році балади П. Гулака-Артемовського «Рибалка». Ор­ганічний зв'язок балади з українським фольклором забезпечив їй тривале життя, авторові ж — ви­знання.
- Перегляд презентації  Гулак Артемовський
         Виразне читання поетичного твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка».
Прослуховування аудіозапису  німецької балади Г.Гейне  «Рибалка»
— Як ви вважаєте, звідки ГТ. Гулак-Артемовський узяв сюжет для своєї балади? Про що це свідчить?
       Учитель.  П. Гулак-Аргемовський указував на  особливі  причини,  що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Гете: «Хотів спробу-вавти:   чи   не   можна   малоросійською  мовою   передати  почуття   ніжні, благородні, піднесені,  не  змушуючи  читача  чи  слухача  сміятися,  як  від «Енеїди»  Кот­ляревського  і  від інших, з тією  жметою  написаних віршів?»
           З метою передачі ніжних людських почуттів П. Гулак-Артемовський переспівав   німецьку   бала­ду  Гете.  Сюжет   твору  —  юнак,  зачарований Русалкою,   кидається  в  привабливе  підводне  царство  —  популярний  у фольклорі   багатьох  народів.  Зокрема  в  українському  фольклорі  відоме казкове  опові­дання  про  морську діву  русалку, або  водяницю, що своїми чарами  й   красою  заманює  юнака.  У  своєму  переспіві  загалом  близько дотримується  сюжету оригіналу, але передає його  в  дусі українського фо­льклору, значно підсилюючи цим романтичний характер твору.
      Уже сам жанр твору — малоросійська балада — визначений автором. Це доводить: для  романти­зму  характерне  перенесення в літературу фольклор-них  жанрів  (пісня, дума,  думка,  балада, легенда,  казка). Указуючи далі на деякі пісні українські, на пісні найніжніші, найзворушливіші, письменник із благородною невпевненістю в успіху видає баладу свою лише як просту спробу.

   2.4. Бесіда за змістом прочитаного.
- Що таке балада?
- Доведіть, що твір « Рибалка» відноситься до балади?
- Яка тема твору?  (розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя. )
- Яка ідея твору? (уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя. )
- Із якою метою, Гулак – Артемовський вводить у свою баладу епіграф із Гете?
- Із якою промовою звертався головний герой до рибок?Про що це свідчить?
- Чому рибалка пірнає у воду?
- Чому, на ваш погляд рибалка був сумний?
- Жанр твору , за визначенням автора ? ( Малоросійська балада).
-  Розкажіть сюжет балади?   Молодий  парубок  ловив  рибку,  увесь  час  сумуючи і спостерігаючи за  поплавком.  Аж ось з води виринула  Дівчина - русалка.  Вона  почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня  почала  із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити     своє   життя   у   морі.   Не  довго   роздумуючи,   Рибалка,   заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду.  «І більше  вже  ніде  не  бачили Рибалки!».
 
Ознаки романтизму у творі: Запис у зошит
    - перенесення в літературу фольклорного жанру балади; 
   - незвичайні картини природи; 
   - тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість; 
   - національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки; 
   - наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії. 

  Гра «Хто швидше?»
  - Виписати ( назвати) із твору всі пестливі форми. («молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько». )
  - Випишіть (назвіть)  із твору епітети? «сонечко і місяць... веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
- Назвіть риторичні оклики , риторичні запитання, метафори . порівняння.повтори.

Установіть відповідність. Дошка виворіт
Експозиція                На березі Рибалка молоденький
Зав'язка                    Рибалка встав, Рибалка йде, То спиниться, то вп'ять все глибшенько
                                    пірнає!
Кульмінація            І більше вже ніде не бачили Рибалки!
Розв'язка                Аж гульк... з води Дівчинонька пливе, І косу зчісує, брівками моргає!

Робота над характеристикою героїв твору.
Стисло схарактеризуйте Рибалку й Русалку. Складіть інформаційне гроно щодо їх характери­стики.

Робота в парах. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики героїв балади. Дошка 

        любенький;

        молоденький; сумний;

Рибалка              здатний до щирого кохання;

         вродливий;

         легковажний і довірливий.

                зваблива;

              «косу зчісує, брівками моргає»; 

              співуча; спокусниця;

Дівчинонька                любляча натура.

              захисниця краси морської;

               переконлива і хитра;

         Образи мрійливого рибалки й водяної красуні завдяки  майстерному використанню художніх засобів народної пісенності забарвлені яскравим національним   колоритом.  Юний  Рибалка  —  це   справді   український «парубок»   із   селянських   низів,   Русалка  - спокусниця  —  українська «дівчинонька», що  «косу  зчісує  і  брівками  моргає».

— Складіть паспорт твору. Орієнтовний паспорт твору.

    Назва:  «Рибалка».
    Автор:   П. Гулак-Артемовський.

   Тема:     розповідь  про  те, як молодий Рибалка  за  наполегливими

                  вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись
                  там продовжити своє життя.

  Ідея:       уславлення щирого почуття  кохання,  за  допомогою  якого

                  можна звабити людину, змінити умови її життя.

  Жанр:     малоросійська балада (за визначенням самого автора).

  Віршовий розмір: ямб.

Перегляд ілюстрацій до балади. Запитання і завдання.

1. Наскільки ілюстрація відповідає змістові?

         2. Знайдіть у баладі слова, якими можна було б підписати малюнок.

3. Які кольори домінують на малюнку. Чому?

4. Яка ілюстрація найбільше сподобалася?


Систематизація й узагальнення вивченого.

— У чому полягає найбільша цінність письменницької діяльності П. Гулака-Артемовського?


VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
- Що ви дізналися нове на уроці?
— Чи досягли ви поставлених цілей на початку уроку? Якщо ні, то чому? Обґрунтуйте.

Вчитель.      Отже,  український  романтизм  –  явище  яскраве,  самобутнє, непересічне. Він відкрив світові українську душу. Романтична лірика — це переважно лірика настрою. Романтики вміло  і тонко  створювали  картини природи. але головним у цих картинах був не опис пейзажу, а людина і світ — ось що передусім хвилювало  романтиків. Поети шукали  свій  омріяний ідеал і прагнули його втілити в життя. Романтизм став не лише естетичним відкриттям.  Це  був  і  важливий  крок  у  розвитку  духовного  життя укра-їнського суспільства, у становленні національної літератури.


VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
       -   Повторити матеріал про український романтизм, творчість П. Гулака
         Артемовського.
       - Опрацювати с.     
       -   Зробити аналіз поезії.
Ілюстрації  до балади «Лореляй»