Пейзаж у творі Василя Бикова "Альпійська балада"

«Червоні маки на сирій землі»… Пейзаж у творі В. Бикова «Альпійська балада»

Природа - це найкраща з книг, написана на особливій мові. Цю мова треба вивчати. Н. Г. Гарін-Михайлівський

Мак у нашій культуріМАК - символ безконечності й незчисленності зоряного світу. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу. Нiжна трепетна квiтка несе в собi незнищенну пам’ять роду. У вишивці мак – символ матері, привороту.

Мак у нашій культурі Ой, з могили видно всі  долини, – сизокрилий орелпролітає:стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...». І. Франко. Гей, Січ іде,Красен мак цвіте!Кому прикре наше діло,Нам воно святе. 

Мак у інших народів- у Білорусії існує звичай на весіллі роздавати пшоняну кашу з маком, що приносить щастя;- у німців мак – символ плодючості;у Німеччині був було повіря,наче мак росте у великій уількості на полі бою. Народ каже: «Це не квіти – це кров убитих , яка піднімається із землі, перетворившись на квіти,просить помолитися за спокій душі.»

Маки у світовому живописіКлод Мане. Маки.

Маки у світовому живописіМішель Браун. Колекція “Подих квітів”

Як же квітка маку пов'язана з війною?Червоний мак  — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів. Графічне зображення є : з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі.Ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. Заприсяглася завжди носити червоний мак у пам'ять за загиблими.

Що ж символізує мак у творі В. Бикова?Чи зустрічається символ маку у сучасній літературі?

Червоні маки на сирій земліУляна Віолончель. Майдан. Зима, що нас змінила. Червоні маки на сирій землі. Їх тут "небесна сотня" залишила. На все життя печатками крові. Холодне літо. Чорними канікули Назавжди будуть в пам'яті моїй. Але ж чи миті радості були коли? Запитуєш у мене друже мій. Я лиш хвилину простою в мовчанні І щастя не згадається мені. Яка тут радість? Мов кинджал встромили мамі, Бо син, ще молодий, а вже в землі. А душа птахом відлетіла в небо. Прийде до неї він з росою восени. Війна - лиха, ворожа згубо, Забудь дорогу в край наш! Й мої сни... Настала осінь - чорна, замінована, А гради все летять в наші поля. Лиш парасоля у руці - незаброньована Життю погрожує, тремтить від них земля. Знову зима, вже друга буде на рахунку, Небесні сотні в тисячі злились. Чи знову батальйони порятунку, У небо відлетять так, як колись?.. 19.11.2014