Підготовка до ЗНО "ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ"

ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ (11 клас. Підготовка до ЗНО)

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ О, Е – І (сіль – солі, летіти – політ) О, Е – НУЛЬ ЗВУКА (тиждень – тижня, вікон – вікно) Е – О, Е – И (чернетка – чорний, збирати – зберу) И – І (сидіти – сісти) И – О (кривавий – кров)

ЩОБ ВІДБУЛОСЯ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ НЕОБХІДНО: Змінити відтінок слова Знайти спільнокореневе слово Змінити частину мови (дієслово – іменник)

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Г-Ж-З (нога-ніжка - на нозі) К-Ч-Ц (рука-ручка - руці) Х-Ш-С (вухо-вушко - у вусі) Д-ДЖ (сидіти - саджу) Т - Ч (світити - свічу) СТ-ШЧ (постити - пощу) Губний - губний +Л (ловити - ловлю)

ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ ПРИКМЕТНИКІВ Г – Ж – З + СЬК = ЗЬК К – Ч – Ц + СЬК = ЦЬК Х – Ш – С + СЬК = СЬК Прага + СЬК = ПРАЗЬКИЙ Козак + СЬК = КОЗАЦЬКИЙ Чех + СЬК =ЧЕСЬКИЙ

ВИНЯТКИ Казах-казахський Тюрк-тюркський Баск-баскський Нью-Йорк - нью-йоркський Ірак-іракський Шах-шахський Дамак-дамакський

ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ Суфікси -ИНСЬК(ИЙ), -ІНСЬК(ИЙ)  1. У суфіксах -инськ(ий), -інськ(ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний (и або і), що й в основній назві: Камишин – камишинський, Ніжин — ніжинський, Пенжино – пенжинський, Тульчин — тульчинський, Тушино — тушинський, Цюрупинськ — цюрупинський, Чигирин — чигиринський; грузин — грузинський, осетин — осетинський; Болдіно — болдінський, Філіппіни — філіппінський. В аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають суфіксів -ин, -ін, пишеться завжди и: Аляска — аляскинський, Баку – бакинський, Кабарда — кабардинський, Караганда – карагандинський, Поті — потинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський.

ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ Суфікси -ОВСЬК(ИЙ) [-ЬОВСЬК(ИЙ)], -ЕВСЬК(ИЙ) [-ЄВСЬК(ИЙ)], -ІВСЬК(ИЙ) [-ЇВСЬК(ИЙ)]  У суфіксах -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)] прикметників, утворених від географічних назв, що мають у своїй основі -ов (-ьов), ев (-єв), -ів (-їв), зберігається той самий голосний (о, е, є, і, ї), що й в основній назві: Дніпропетровськ – дніпропетровський, Тамбов — тамбовський, Карачев — карачевський, Колгуєв — колгуєвський; Кишинів — кишинівський, Львів – львівський, Могилів — могилівський; Тетерів — тетерівський, Чернігів – чернігівський. Якщо при творенні таких прикметникових форм від українських географічних назв відкритий склад з о, е стає закритим, діє правило чергування о, е з і: Лозова — лозівський, Сватове — сватівський, Хмелеве — хмелівський.  У прикметниках, утворених від географічних назв із суфіксальним к, перед яким іде інший приголосний, пишеться -івський (-ївський): Біла Церква — білоцерківський, Валки – валківський, Гребінка — гребінківський, Казанка – казанківський, а також Златоуст — златоустівський. Але: Орел — орловський і т. ін. 

ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни:  а) Г, ж, з (дз) + -ськ(ий) — -зьк(ий) [-дзьк(ий)]: Буг — бузький, Ветлуга — ветлузький, Виборг – виборзький, Волга — волзький, Гаага — гаазький, Гамбург — гамбурзький, Калуга — калузький, Ладога — ладозький, Люксембург — люксембурзький, Лейпциг — лейпцизький, Онега – онезький, Острог — острозький, Прага — празький, Рига — ризький, Страсбург — страсбурзький; Воронеж — воронезький (пор. назву українського селища – Вороніж – воронізький), Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький; Абхазія — абхазький, Кавказ — кавказький, Лодзь – лодзький, Сиракузи — сиракузький, француз — французький.  б) К, ц, ч + -ськ(ий) — -цьк(іий): Баскунчак — баскунчацький. Великі Луки — великолуцький. Вишній Волочок — вишньоволоцький, Владивосток — владивостоцький, грек — грецький, Кагарлик — кагарлицький, Казбек – казбецький, калмик — калмицький, Кобеляки — кобеляцький, коряк — коряцький, Кременчук — кременчуцький, Прилуки — прилуцький, словак — словацький, таджик — таджицький, турок – турецький, узбек — узбецький; Ніцца — ніццький, Суец — суецький, Череповець — череповецький; Бахмач — бахмацький, Галич — галицький, Гринвіч — гринвіцький, Овруч — овруцький, Солигалич – солигалицький. Але: Дамаск – дамаський, Мекка – меккський, тюрки – тюркський. 

ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ в) С, х, ш + -ськ(ий) – -ськ(ий): Арзамас – арзамаський, Одеса — одеський, Тбілісі — тбіліський, тунгус — тунгуський, Черкаси — черкаський, черкес — черкеський, Ясси – ясський; волох — волоський, Карабах — карабаський, Лепетиха — лепетиський, чех — чеський; Золотоноша — золотоніський, Кандалакша — кандалакський, латиш — латиський, Сиваш — сиваський, чуваш — чуваський.  Примітка. Деякі слова, узвичаєні без зміни приголосних основ, передаються з ними і на письмі: баски — баскський, казах – казахський, Перемишль – перемишльський та ін.

ПРАКТИЧНІ ВПРАВИ

ВПРАВА Утворити прикметники вıд поданих слıв Киргиз, читач, товариш, матрос, баск, Прага, чумак, Золотоноша, чуваш, чех, Рига, шах, латиш, Устилуг.

ВПРАВА Виправити помилки Ольгин зошит, студенцький квиток, гарне товаришство, пражське печиво, Запоріжська Січ, пшенишне борошно, фонетишний розбір, аптешний кіоск, гомінливе птацтво, казатський одяг.