театр «Березіль»
Микола Куліш – ВАПЛІТЕ,
Жанр: сатирична комедія («філологічний водевіль»).
Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н—ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., в період найбільшого поширення українізації.
Тема: зображення міщанства й українізації в 20-ті роки ХХ ст
Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ.
Мокій. «Побачу ото неправильно писану афішу, вивіску або таблицю — і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову»
Мина. «Ще як підходив до загсу — думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, гак би мовити, його українське — і заноровиться».
«Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади».
Тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва). «Не бачили, не читали? «Харків» — написано. Тільки що під’їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: «Харків. Дивлюсь — не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?».
«Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями?».
«Та в «Днях Турбіних» Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна...».
«Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной».
Дядько Тарас. «…їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!».
Баронова-Козино – учителька «правільних проізношеній».
Тертика, Губа, Аренський – комсомольці, приятелі Мокія. «Нумерна система».
Сюжет перегукується з п'єсою Мольєра "Міщанин-шляхтич" та трагікомедією І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".
Харківський службовець "Донвугілля" Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на престижніше - російське Мазєнін, а його син Мокій, котрий "збожеволів від своєї укрмови", намагається йому перешкодити.
Врешті-решт, Мину Мазайла звільняють з посади "за систематичний і зловмисний опір українізації".