29 червня о 18:00Вебінар: Практика вдумливого читання: поради для роботи в початковій школі (і не тільки)

Піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-х – 90-і роки ХІХ століття

Про матеріал

Презентація на тему "Піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-х – 90-і роки ХІХ століття". Містить теоретичну інформацію, основні поняття і події та завдання в кінці теми.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-х – 90-і роки ХІХ століття

Номер слайду 2

Завдання уроку. Проаналізувати діяльність народовців у Галичині, Буковині та Закарпатті у 70-90-х роках ХІХ століття; Визначити основні напрямки роботи Наукового товариства ім. Т.Шевченка; Вчитися працювати з підручником, робити висновки та узагальнення; Поважати діяльність представників українського національно – визвольного руху.

Номер слайду 3

План уроку. Діяльність галицьких народовців. Рух народовців на Буковині та Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Українське питання у міжнародній политиці кінця 80-х років ХІХ століття. «Нова ера». Наукова та політична діяльність М.Грушевського

Номер слайду 4

Опорні поняття і дати Опорні поняття: Народовці; Радикали; Опорні дати: 1875р. – заснування Чернівецького університету; 1885р. – утворення народовської Народної ради; 1897р. – М.Грушевський очолив Наукове товариство ім. Т.Шевченка.

Номер слайду 5

Діяльність галицьких народовців З початку 70-х років ХІХ століття починається нове піднесення народовського руху, яке відтіснило на другий план позиції москвофілів Видання політичних часописів Газета для селян «Батьківщина»; Щоденна газета «Діло»; Науковий часопис «Зоря» Народна рада ( 1885р.) Ю.Романчук Мета діяльності: 1. Захист прав українського народу; 2. Поширення українських інтересів у культурних, політичних, суспільних, економічних відносинах 30.11.1880р – українське народне віче за участі 2 тис. селян

Номер слайду 6

Рух народовців на Буковині Особливості українського руху на Буковині Значний відсоток єврейського населення в Чернівцях 50% населення Чернівців розмовляли німецькою мовою Домінування організацій москвофільського напрямку Вплив народовців з Галичини «Буковинська трійця» Ю.Федькович Сидір Воробкевич Григорій Воробкевич Відкриття Чернівецького університету ( 1885р.) Видання газети»Буковина» 1885р

Номер слайду 7

Рух народовців Закарпатті 1. Посилювалися зугорщення і переслідування всього, українського. 2. У національному русі на Закарпатті панівне становище мала москвофільська течія. 3. Перші національні товариства, створені в 60-х роках XIX ст., перебували під впливом москвофілів. 4. Виникло товариство Св. Василя Великого (1866 p.), яке перебувало під впливом ідей москвофілів. 5. У 70—80-х роках пожвавився рух народовців. їхня діяльність утруднювалася тим, що вони, перебуваючи у складі Угорщини, були відірваними від національного руху в Галичині та Буковині. 6. У краї діяли Конституційна партія та партія “Незалежності”, які виступали за автономію Закарпаття у складі Австро-Угорщини. 7. Процес формування національної свідомості закарпатських українців затягнувся на довгий час. Авґустин Іванович Волошин

Номер слайду 8

Радикальний рух у Галичині. Радикали – представники молодої інтелігенції, що вели боротьбу за визволення українського народу від соціального та національного гніту. Сповідували соціалістичні ідеї. Створили перші політичні партії. Лідери: І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький  М.Павлик – один лідерів руху радикалів

Номер слайду 9

Міжнародні обставини кінця ХІХ ст. Суперечності Австро-Угорщини та Росії через розподіл сфер впливу на Балканському півострові; Зближення Австро-Угорщини з Німеччиною; Щоб ослабити Російську імперію, Німеччина висловлювалася за можливість створити на українських землях підконтрольне їм Київське королівство.

Номер слайду 10

Документи та матеріали «Старий німецький канцлер Бісмарк через своїх услужливих публіцистів дав зрозуміти, що сильна Німеччина не мала б нічого проти, якби над Дніпром постало якесь самостійне Київське королівство... Хоч яким фантастичним, навіть дитячим може сьогодні видатися цей проект, та все-таки не треба забувати, що він був інспірований Бісмарком. А значить, можна було здогадуватися за ним якогось реальнішого плану», - писав І. Франко.

Номер слайду 11

Причини загострення українського питання в міжнародних відносинах кінця ХІХ століття Наприкінці 80-х років ХІХ століття балканська криза загострила відносини між Росією та Австро - Угорщиною Україна розглядається як можлива арена військових дій Плани Німеччини про передачу Київського королівства під управління Австро - Угорщини Діячі Київської громади (В.Антонович, О.Косинський ) готові підтримати німецький проект в обмін на задоволення прав галицьких українців Що таке українське питання?

Номер слайду 12

Представники Австро - Угорщини Польські консерватори А.Сапега О.Барвінський А.Вахнянин Ю.Романчук Поступки австрійського уряду: Визнання галицьких українців окремим народом; Лояльність українців щодо австрійської влади; Австрійська влада мала з однаковою прихильністю ставитися до українців та поляків. Надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі. Відкриття трьох українських гімназій. Збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті. Неофіційна угода 25.11.1890р.

Номер слайду 13

ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ (1847-1926) Історик, педагог, громадсько-політичний діяч. Народився в с. Шляхтинцях на Тернопільщині в родині священика. Освіту здобув у тернопільській гімназії та Львівському університеті, Займався педагогічною діяльністю. У 1889-1895 рр. був заступником голови товариства «Просвіта». 1892-1897 рр. очолював Наукове товариство імені Шевченка. Брав активну участь у громадсько-політичному житті, був депутатом віденського парламенту (1891-1907) та галицького сейму (1894- 1903).

Номер слайду 14

« Нова ера » ( політика відносин народовців з австрійським урядом та польською шляхтою) Галичина – український П’ємонт Угода від 25.11.1890р. не виправдала сподівань українського суспільства Проти політики «нової ери» виступили русофіли й радикали Проти «нової ери» виступила українська провінція, яка мала стійкі антипольські настрої Виникнення політичних партій з чіткими українськими програмами

Номер слайду 15

Поняття П’ємонт - історична область в Італії, звідки в XIX ст. почалося визволення від австрійців та об’єднання італійських земель у єдину державу. Український П’ємонт - метафора на позначення Галичини як центру відродження української нації. Першим цей вислів ужив М. Грушевський у статті «Український П’ємонт» (1906).

Номер слайду 16

Наукова та політична діяльність М.Грушевського 1894 р. З Києва до Львова переїхав молодий учений, історик Михайло Грушевський, який очолив кафедру історії у Львівському університеті. М. Грушевський не лише займався викладацькою і науковою роботою, а й брав активну участь у політичному житті Галичини, ставши разом з І. Франком ідейним лідером українського національного руху. М. Грушевського обрано головою історико-філософської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка, а з 1897 р. очолював це товариство. 1898 р. М. Грушевський га І. Франко заснували літературний та науковий часопис “Літературно-науковий вісник”. Одночасно він писав ґрунтовну історичну працю “Історія України — Руси”. був почесним членом львівської “Просвіти”, яка поширювала українську мову, літературу на західноукраїнських землях.

Номер слайду 17

Наукова та політична діяльність М.Грушевського Хто такий М.Грушевський? Яку освіту отримав М.Грушевський? Яка основна тематика наукової діяльності М.Грушевського? Які посади займав вчений? Назвіть фундаментальну працю М.Грушевського?

Номер слайду 18

Закріплення Чому відбулося загострення українського питання у 80-х роках ХІХ століття? Що таке «нова ера» в україно – польських відносинах? Які завдання ставили перед собою учасники радикального руху? Яка спостерігається тенденція в розвитку українського національно – визвольного руху на західноукраїнських землях 70-90-х роках ХІХ століття?

Номер слайду 19

Завдання Позначте суспільно-політичну течію, що виникла у 1860-х роках у Галичині на противагу москвофільству, лідерами якої були В.Барвінський, Ю.Романчук, А.Вахнянин: А) народники Б) радикали В) народовці 2. «Нова ера» – це А) компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХХ ст. Б) угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст.., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П’ємонтом» В) україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст.. у Галичини, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл. 3. Товариство «Просвіта» у Львові засновано: А) 1868 р. Б) 1892 р. В) 1895 р. 4. Хто з українських діячів очолив засновану у 1894 р. кафедру української історії у Львівському університеті: А) М. Драгоманов Б) В. Антонович В) М. Грушевський  5. Український П’ємонт це: А) історична область в Італії, Б) метафора на позначення Галичини як центру відродження української нації. В) метафора на позначення Буковини як центру відродження української нації. 6. Яка країна висловлювалася створити на українських землях підконтрольне їм королівство. А) Франція Б) Німеччина В) Росія

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Неклеса Світлана Анатоліївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
2 травня 2018
Переглядів
3114
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку