«Підсумковий аналіз адаптаційного періоду учнів 5 класу»

Довідка

«Підсумковий аналіз адаптаційного періоду учнів 5 класу»

Відповідно до річного плану роботи СП, на виконання наказу № 163 Розівського ЗЗСО № 1від 19.09.19р. «Про заходи спрямовані на адаптацію учнів 5-х класів» протягом вересня-жовтня 2019р. соціальним педагогом  вивчалося питання адаптації учнів до нових умов навчання в середній ланці.

 Питання вивчалося шляхом

• роботи з батьками (індивідуальні бесіди, консультації, анкетування);
• проведення психологічного дослідження з учнями (соціометричний статус, особливості мотиваційної сфери учнів, рівень розвитку пізнавальних процесів;
• діагностики тривожності учнів;
• бесіди з учнями.

І

             З метою вивчення батьківського ставлення до школи, педагогічної обізнаності батьків, знання психологічного стану своїх дітей, відношення дітей до шкільних предметів, допомоги батьків  у навчанні своїх дітей  проводилося анкетування батьків учнів 5 класів. В анкетуванні брало участь 14 батьків 5а класу та 12 батьків 5б класу.

 Відрадно відзначити, що всі батьки позитивно оцінюють стосунки вчителів та дітей, бажають вчителям  миру, добра, терпіння, міцного здоров’я, творчих успіхів.

           Троє батьків занепокоєні тим, що їхні діти в 5 класі стали неохоче навчатися (ПІБ)

           8 батьків не задоволені успіхами своїх дітей, вважають, що діти можуть навчатися краще.

           5 батьків правильно розуміють самостійність учнів при виконанні домашніх завдань і тому лише контролюють або інколи допомагають виконувати домашні завдання, а інші 21 чол. завжди допомагають дітям виконувати домашнє завдання.

          Найрізноманітніші відповіді на 5 питання. Найбільше п’ятикласникам  подобаються уроки математики (14 уч.), фізкультуру люблять 10 учнів, 8 учнів віддають перевагу урокам української літератури, 6- урокам трудового навчання, 5- урокам образотворчого мистецтва, 4 - урокам  англійської мови, по 3-урокам історії, природи, інформатики, світової літератури. 1 учню подобаються уроки української мови та 1 учню-музики. Зовсім не звернули уваги учні на важливий предмет – основи здоров’я.

          9 питання. 11 батьків відверто вказали, що у вихованні їхньої дитини їм не вистачає часу, 7 батькам  не вистачає терпіння, 8 батькам – педагогічних знань.

         12 питання. 17 батьків обізнані з роботою соціально-педагогічної служби школи, тому висловлювати свої побажання . А ось 9 батьків не володіють інформацією про роботу соціально-психологічної служби і т ому поставили прочерк біля цього питання.

ІІ

 З метою визначення статусу кожного учня в системі міжособистісних стосунків  у  класному колективі проводились соціометричні дослідження за методикою Д. Моренко. За кожним критерієм було складено  матрицю, підраховано суму виборів, що її набрав кожен учень класу та визначений статус дитини, виходячи з показників.

         5а клас.

«Зірки»: 4 учні;«Популярні»: 5 учнів;Не прийняті»: 6 учнів;«Ізольованих» учнів в 5а класі немає.

5б клас.

«Зірки»: 4 учні;«Популярні»: 7 учнів;«Не прийняті»: 3 учні;

«Ізольовані» На жаль, у цьому класі є учні, які не набрали жодного вибору - 2 учні.(ПІБ)

Таблиця «Показники соціального статусу учнів» (Всього учнів 32.)

ІІІ

З метою вивчення рівня сформованості навчально - пізнавального мотиву дітей проводилася  «Діагностика шкільної мотивації » (за методикою І.В.Дубровіної)  оцінювання результатів проводилось за такою кількістю балів.

25-30 балів – сформоване ставлення до себе як до школяра (висока навчальна активність);

20-24 бали – майже сформоване ставлення до себе як до школяра (середня навчальна активність);

15-19 балів – позитивне ставлення до школи, але воно приваблює більше позашкільними справами (низька навчальна активність);

10-14 балів – ставлення до себе як до школяра не сформована (не сформована навчальна активність);

менше 10 балів-ставлення до школи негативне.

Висока навчальна активність (25-30 балів) – 6 учнів

Середня навчальна активність (20-24 бали) – 3 учні

Низька навчальна активність (15-19 балів) – 3 учні

Не сформована навчальна активність (10-14 балів) – 4 учня

Негативне ставлення до школи –

Висока навчальна активність  -10

Середня навчальна активність – 3

Низька навчальна активність -1

Не сформована навчальна активність -2

                                          Загальні показники рівня  шкільної мотивації

ІУ. Психологічне дослідження пізнавальної сфери

        З метою визначення рівня пам'яті та визначення розвитку мислення  проводились психологічні дослідження пізнавальної сфери учнів 5-их класів.

        Методика для визначення  рівня пам'яті включала завдання на обсяг запам'ятовування  та смислову пам'ять. Результати діагностики показали, що обсяг запам'ятовування становить:

                                                                обсяг запам'ятовування                            смислова пам'ять

Високий обсяг пам'яті                                 10 уч. 32,2%                                               22 уч. 71%

Задовільний                                                  11уч. 35,5%                                                 5 уч. 16%

Незадовільний                                              10 уч. 32,2%                                                4 уч. 13%

Психологічне дослідження пізнавальної сфери (рівень пам'яті)

       З метою вивчення здатності учнів до уяви й словесно-логічного мислення: уміння правильно й повно відповідати на запитання, бачити причинно-наслідкові зв'язки учням був запропонований тест «Логічне мислення учнів». Дітям пропонувалось пофантазувати на тему «Що відбудеться, якщо…?». Для оцінювання результатів враховувалися час, витрачений на роздуми та активність уяви. Кількість балів -30.

Таблиця оцінювання результатів 5а класу

Висновок: В учнів класу добре розвинене творче мислення, уява, фантазія, частина учнів володіють відчуттям гумору. 66% (10 учнів) дали оригінальні та незвичайні відповіді. Прямих відповідей дуже мало, але вони теж доповнені незначною незвичністю. Учні працювали з великим бажанням. Роботи акуратні і творчо оформлені.

Таблиця оцінювання результатів 5б класу

Висновок: В учнів не розвинені образне мислення та уява. Вони не дали жодної відповіді, де б були елементи гумору, фантазії. Немає жодної докладної відповіді. Переважають відповіді з 1 речення, а в багатьох  і з 1 слова. Хоча  часу на виконання завдань учні використали багато (крім ПІБ– 4 хв ПІБ.- 5 хв). Роботи дуже неохайні. Учні працювали неохоче.

ПІБ учнів закодовані.

У. Визначення рівня шкільної тривожності за методикою Філіпса.

         З метою визначення загального внутрішнього стану школярів, кількості синдромів тривоги та їх  величини вивчався рівень шкільної тривожності  п’ятикласників. За запитаннями вивчалися такі чинники:

1. загальна тривожність у школі.

2. переживання соціального стресу.

3. фрустрація потреби у досягненні успіху.

5. страх ситуації перевірки знань.

6. страх невідповідності очікуванням оточення.

7. низький фізіологічний опір стресу.

8. проблеми і страхи у стосунках із учителями.

       За результатами психодіагностики шкільної тривожності Філіпса визначено, що за чинником  «загальна тривожність у школі» 5 учнів (19% мають високий рівень тривожності;10 учнів (38%)  мають підвищений рівень тривожності, 2 учні (6%) – середній, 9 учнів (35%) – низький рівень тривожності.

За чинником «переживання соціального стресу»:

високий рівень тривожності 4 учні (15%)

підвищений – 5 уч. (19%)

середній – 13 уч. (50%)

низький – 4 учні (15%)

За чинником «фрустрація потреби у досягненні успіху»:

високий рівень тривожності -5 учнів (19%)

підвищений –8учнів (31%)

середній –  7 учнів (27%)

низький – 6 учнів (23%)

За чинником «страх самовираження»

високий рівень тривожності -6 учнів (23%) 

підвищений –

середній –  9 учнів (35%)

низький – 7 учнів (27%)

відсутній рівень тривожності  4 учні (15%) 

За чинником «страх ситуації перевірки знань»

високий рівень тривожності -5 учнів (19%)

підвищений –6 учнів (23%)

середній –  11 учнів (42%)

низький – 2 учні (6%)

відсутній рівень тривожності – 2 учні (6%)

За чинником «страх не відповідати очікуванням оточуючих»

високий рівень тривожності -5 учнів (19%)

підвищений –

середній –  10 учнів (38%)

низький – 7 учнів (27%)

відсутній – 4 учні (15%)

За чинником «низький фізіологічний опір стресу»

високий рівень – 3 учні (12%) 

За чинником  «проблеми і страхи в стосунках із вчителями»

високий рівень тривожності 5 учнів (19%)

Загальний рівень тривожності:

Високий – 1 уч. (4%)

Підвищений – 5 учнів  (19%)

Середній – 10 учнів (38%)

Низький – 9 учнів (35%)

Оптимальний  (природний) -1 уч. (4%)

                                   Показники загального рівня шкільної тривожності

Протокол діагностики тривожності учнів 5а класу

Відсутній                                  -                           -                     -                       -                          1                   2                       6                        3                       -    

Низький                                  6                           1                    -                       6                           -                    4                       2                        4                      4

Середній                                 1                           8                    3                       5                           5                   5                       3                        1                      5

Підвищений                            4                           3                   7                       -                            4                    -                       1                        2                      4

Високий                                   2                           1                   3                       2                           3                    2                      1                        3                     -

Всього                                    13                         13                  13                     13                        13                  13                     13                     13                    13

Протокол діагностики тривожності учнів 5б класу

Відсутній                              -                      -                        -                         4                         1                 2                          3                      1                       -

Низький                               3                      3                        6                        1                         2                  3                         1                      6                         5

Середній                              1                      5                        4                        4                         6                  5                         7                      4                         5

Підвищений                       6                        2                       1                         -                         2                 -                         -                         -                         1         

Високий                              3                        3                       2                        4                         2                 3                        2                       2                         1

Оптимальний                                                                                                                                                                                                                               1

Всього:                             13                      13                     13                        13                      13               13                       13                      13                       13

           За результатами опрацювання  анкет ПІБ відносяться  до дітей, які мають високий рівень  тривожності. Тому цих  дітей потрібно віднести до учнів  «групи ризику» і практичному психологу спланувати індивідуальну роботу  з цими учнями на зниження рівня тривожності.

ПІБ закодовані.

УІ

            Цікавими були співбесіди з п’ятикласниками 11 учнів (35%) зазначили, що в 5 класі вчитися значно важче, ніж у 4. Складність діти пояснюють великим обсягом матеріалу, незвичним для них поясненням, значною кількістю та обсягом домашніх завдань (навіть з малювання), значною кількістю самостійних та контрольних завдань. Найбільш складними для п’ятикласників є уроки англійської мови, української мови та математики.

1. Щодо загального рівня адаптації в класах варто зазначити, що за період навчання у школі 1 ступеня класи як колективи в цілому сформовані. Загальний рівень згуртованості 5а класу знаходиться на достатньому рівні, що забезпечує відсутність ізольованих дітей. А над рівнем згуртованості учнів 5б класу треба працювати, адже є 2 ізольовані учні.
2. По-різному сформована навчально-пізнавальна активність п’ятикласників. Негативне ставлення до школи відсутнє. Але, на жаль,

      1 учень (3,2%) має низьку навчально-пізнавальну  активність, а в 2 учнів (6,4%) вона не сформована.

3. Дослідження пізнавальної сфери (пам’яті) показало, що смислова пам’ять значно перевищує обсяг запам’ятовування (68% - 31%). Тому вчителям –предметникам більше включати до уроку завдань на механічне запам’ятовування.

Значна розбіжність в розвитку уяви та логічного мислення спостерігається в учнів 5а та 5б класів. Учні 5а класу мають високий рівень уяви та мислення. Жоден учень 5б класу при виконанні тесту на розвиток логічного мислення та уяви не показав високого рівня розвитку цих пізнавальних процесів, лише в 5 учнів (33%) виявлено середній рівень розвитку важливих для навчання пізнавальних процесів.

4. Вимірювання тривожності як властивості особистості особливо важливе, оскільки ця властивість зумовлює поведінку суб’єкта. Результати досліджень показали, що найвищий рівень тривожності діти відчувають за чинником «страх самовираження». Учні дуже хвилюються, щоб про них не думали погано однокласники, вони відчувають труднощі  в контактах. За результатами рівнів тривожності ученицю 5б класу (ПІБ). віднесено до дітей «групи ризику». В усіх чинниках (крім переживання соціального стресу) дівчинка має високий рівень тривожності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. З метою усунення дезадаптації учнів соціально-психологічній службі школи проводити з учнями 5-х класів заняття за «Корекційно-розвивальною програмою «Школа адаптації п’ятикласника».
2. Класним керівникам посилити педагогізацію батьків шляхом читання лекцій з питань педагогізації на батьківських зборах. 
3. Практичному психологу поставити на облік ученицю «групи ризику»(ПІБ). і проводити з нею індивідуальну корекційну роботу. 
4. Вчителям – предметникам ширше практикувати на уроках індивідуальні заняття  та диференційований підхід до учнів.

                                                           Соціальний педагог                                                   Лахно О.Я.