Підсумковий дослідницький інтегрований урок з природознавства та трудового навчання за темою "Повітря,вітер, вода.Конструювання вітряка" 2 клас

Олія        Пар

Компот   Сік

Крейда Скло

Камінь

Тема. Повітря. Вітер. Вода. Колообіг води в природі.

Мета: уточнювати і розширювати уявлення учнів про вітер, повітря, воду; пояснювати причину утворення вітру, аспекти колообігу води в природі; розвивати пам’ять, увагу, мовлення дітей, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці; виховувати інтерес до явища природи, екологічну свідомість.

Обладнання: пластикова пляшка, ємність з водою, лід, картки, горілка, спирт, ємність для нагрівання, презентація, канцелярські цвяхи, палички, заготівки вітряків з паперу, скотч, ганчірка, повітряні кульки, відеощапис, щоденник, ручка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

- Відкривайте свої щоденники спостережень за погодою.

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

• То, що таке погода?

II. Повідомлення теми і мети уроку

2.1.Робота над загадкою.

- Сьогодні на уроці ми підведемо підсумки у вивченні декількох надзвичайно важливих елементів у світі природи.

- Дехто з вас, мав завданням вивчити загадку. Виходьте до дошки ті, хто мав таке завдання.

- Розгадка до кожної загадки є на дошці, але літери там перемішалися і не так просто підглянути відповідь.

Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. Що це? (Повітря)

Літає часто він довкола,

Дерев чимало поламав,

Але ніде, ніхто й ніколи

Його не бачив не тримав.  (Вітер)

Мене п’ють, мене ллють, усім потрібна я. Хто я така? (Вода)

• Отже, на сьогоднішньому уроці ми закріпимо знання за цими напрямами.

III. Основана частина

3.1.Робота з картками

Для того, щоб успішно виконати всі завдання, нам потрібно вправно визначати агрегатні стани.

• Скільки існує агрегатних станів? (3)
• Назвімо їх: твердий, рідкий, газоподібний.
• Кожен з вас має картку, на котрій зазначено певне слово.
• Ваше завдання: прочитати і визначити агрегатний стан.

 3.2.Повітря. Складання схеми.

- Пропоную почати нашу розмову з теми повітря. Нагадайте, які ознаки повітря нам відомі?

• Прозоре
• Безбарвне
• Без запаху
• Без смаку
• Газоподібний стан

- Чудово. Звіртеся, чи всі названі ознаки записані у схемі?

3.3. Дослід 1.

- Я пропоную вам перевірити твердження, що у кожній великій чи малій шпарині є повітря.

- Дівчата. В мене для вас є один цікавий дослід. Для нього нам знадобляться пляшка, ємність з водою та один з вас у ролі помічника.

- Тримай пляшку, на перший погляд вона порожня, так? (Так)

- Але ж ми знаємо, що повітря є у кожній шпарині.

- Спробуй занурити отвір пляшки у ємність з водою.

- Що ми бачимо? (Що пішли бульбашки повітря)

- Отже, дослідним способом ми довели, що повітря і справді є у будь-якій пустій шпарині, хоча ми його не бачимо, не відчуваємо на смак та запах.

3.4. Дослід 2

- Дівчата, в мене  в руках  повітряна кулька. Як ви гадаєте, що в середині неї? (Повітря)

- Правильно, вона навіть назву таку й має «повітряна кулька».

- Дівчата, пропоную вам попрацювати в парах.

- Кожна пара має по 1 кульці.

— Візьміть повітряну кульку. Потихеньку послабляйте ниточку, якою зав’язали кульку, і спрямовуйте потік повітря собі в обличчя Що ви відчуваєте? (Подих вітерця.)

— З кульки йде повітря.

• Отже, повітря рухається. А ми з вами знаємо, що рух повітря – це? (Вітер)

3.5. Робота над розірваним реченням

- Складемо визначення. Для цього розташуйте слова у правильній послідовності.

Вітер - це  рух повітря.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

- Дівчата, хоч ми й непомітно підібралися до теми повітря, в мене до вас є каверзне запитання, яке явище природи має в собі 7 кольорів? (Веселка)

- Отже, настав час для веселки.

- Я з радістю запрошую вас на фізкультхвилинку.

3.6.Інсценізація

Дівчатка приготували для нас невеличку інсценізацію. Маринка грає роль юнната.

Нагадайте, хто такий юннат? (Юний натураліст, той, хто досліджує природу)

А Маша – роль вітру. Давайте послухаємо який цікавий діалог вийшов між юннатом та вітриськом.

ВІТРИСЬКО
— Чом, вітриську, розходився,
Хазяйнуєш у саду?
— Це я в листі заблудився
І дороги не знайду.
— А навіщо трусиш сливи
У некошену траву?
— Бо удався не лінивим,
Без роботи не живу!
— Ой, вітриську, робиш шкоду!
Угамуйся хоч на мить!
— Краще геть піду з городу,
В чистім полі буду жить! —
Звішу з тину босі ноги,
Свисну— листя полягло.
І за мить впродовж дороги
Покурюся за село.

• Дякую вам дівчатка, займайте свої місця.
• Ми послухли діалог. Скажіть, яким автор зобразив вітер.

3.7. Виготовлення вітряка

- Не дарма на слайді зображено вітряк.

- Як він пов'язаний з вітром.

- Закінч речення, людина будує вітряки  для того, щоб... (отримувати енергію, молоти зерно)

-Для того, щоб краще зрозуміти як працюють вітряки. Я пропоную вам його виконати.

- Роботу будемо виконувати в парі.

- Користуючись схемою-послідовністю на слайді.

- Перші три кроки я вам допомогла зробити, вам залишилося закінчити свої вітряки.

- Для цього закріпіть лопасті вітряка в центрі під кутом за допомогою двостороннього скотчу.

- А потім закріпіть голову вітряка на ніжку за допомогою канцелярського гвіздка.

- Приведіть своїх вітряків у дію.

- Скажіть, то чи погоджуєтесь ви з твердженням, що вітер - рух повітря?

3.8. Агрегатні стани води

- Єдиною темою, котру ми з вами ще сьогодні не зачепили є вода.

- І розпочнемо з того,  що виконаємо невеличке перетворення.

- Я маю шматочок льоду.

- Але ж до чого тут лід? Ми ж наче збиралися говорити про воду?

- Так, лід –це вода у твердому агрегатному стані.

- А чи зможемо ми змінити агрегатний стан льоду. (Так, його потрібно розтопити)

- Для того, щоб розтопити лід над знадобляться горілка та ємність.

- Кладемо лід у ємність. Тримаємо її над вогнем. До якої температури повинна нагрітись посудина, щоб лід почав танути? (О градусів)

- Чудово. Бачимо, що лід перетворився на воду. І тепер у нашій посудині вода, що має рідкий агрегатний стан.

- А що відбудеться, якщо ми і далі будемо нагрівати посудину.

- Так, вода почне закипати і випаровуватись. При якій температурі це відбуватиметься? (+100)

- Що ми бачимо? (З’явився пар)

-Добре, зараз, я триматиму прозорий ковпак над паром.

-Що відбувається? (Конденсація)

• Отже, вода може змінювати свої агрегатні стани.

3.9. Колообіг води в природі

- Наша Полінка, любить повторювати, що вода – мандрівниця.

- А чому такої гадки Поля?

- Правильно, адже відбувається колообіг води в природі.

- Розгляньмо схемо.

- Давайте її пояснимо.

ІV.Підбиття підсумків. Рефлексія

• Що допомагає кругообігу води в природі? (Сонце, рух повітря допомагають кругообігу води в природі.)
• Скільки існує агрегатних станів? (3)
• Вода може змінювати свої агрегатні стани?
• Хто такий юннат?
• Чи вважаєте ви себе юннатами?

V. Домашнє завдання.
- Оскільки юннати не лише досліджують природу, а й оберігають її.

- На домашнє завдання вам буде подумати  як можна оберігати природу. Які добрі справи робити для неї. Результатом вашої роботи повинен стати малюнок.