Підсумковий урок навчання грамоти "Прощання з Буквариком"

Ранок «Прощання з Букварем»

Мета. Повторити алфавіт, закріпити знання про звуки та букви. Виховувати у дітей любов до книги як до джерела знань, формувати інтерес до читання, розвивати акторські здібності шляхом театралізації; переконувати, що добросовісне навчання в школі – святий обов'язок кожного учня.

Обладнання: декорації (ліс, хата), костюми, презентація, фонограми пісень.

Сценарний хід свята

Ведучий 2. Просим строго не судити

  З нас артисти невеликі                                 

  А як трохи підростем

  всім артистам носа втрем.

1 Пісня «Гей, ви букви…»

1. Гей, ви букви, жвавим кроком, 1, 2, 3.

    Вчили вас сто п’ять уроків, 1, 2, 3.

    Через те вас добре знають,

    З вами вже слова читають, 1, 2, 1, 2, 1, 2, 3.

2. Попереду йде Букварик, 1, 2, 3,

   Букви всі зібрав в порядок, 1, 2, 3,

   Всі його давно чекають,

   З іменинами вітають 1, 2, 1, 2, 1, 2, 3.

3. Гей, школярики соколи .1, 2, 3

    Поспішайте всі до школи . 1, 2, 3
    та й учіться там науки
    Щоб не знали потім муки 1, 2, 1, 2, 1, 2, 3.

4. А наука вам поможе . 1, 2, 3
    Бо всіх темних переможе . 1, 2, 3
    і ви станете синами
    України.неньки-мами 1, 2, 1, 2, 1, 2, 3.

2 Звучить спів птахів. Заходить Буквар

Буквар. Який чудовий день!Який чарівний день!

А скільки вже гостей на нашім святі!                          

А скільки прозвучить тут радісних пісень,

Їх заспівають першокласники завзяті.

Вбігає сорока, облітає коло.

А ви  чули отаке?

Нині свято Букваря,                           

Книги – Азбуки  нема.

Азбука. Ой-ой-ой! Я на свято поспішала,

Посковзнулася і впала.

Із рук випав мені кошик –

Вітер букви розпорошив.                     

Лише «А» схопити встигла.

Що ж робити Буквар милий?

Що ці букви довго вчили.

Ой-ой-ой! Хто може знати,                  

Як ці букви позбирати?!

  То ви  чули отаке?

Букви всі тут погубились,

Буквар й Абетка зажурились.                    

Букву «ЕС» беріть скоріш

Та й побільшає тут їх.

Мишка. Шкряб, шкряб, крізь дірку бачу

Хтось у лісі гірко плаче.

Та це ж Азбука – цариця,

Що у неї клас мій вчиться.                       

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

Що робити, мишко сіра?

3 Пісня «Неслухняна мишка»

1. Каже матiнька синочку: "Ляж у лiжко,
   і лежи собi тихесенько, як мишка".
   Я матусю завжди слухаю, лягаю,
   Але хто менi так спати заважає?
   Тихо-тихо стало в нашiй хатi,
   Всi давно вже полягали спати,
   Тiльки мишка-нишпiрка не спить,
   А всю нiч пiд лiжком шарудить.

Приспів:
"Ша-ру-ша-ру, ша-ру-ша-ру-ша-ру,
Ша-ру-ша-ру-ша-ру, ша-ру-ша-ру-ша-ру.
Ша-ру-ша-ру, ша-ру-ша-ру-ша,
Шу-ру-ру-ру, ша-ра-ра-ра, шу-ша!

2. Мама вирiшила котика позвати,
   Щоб ту мишку неслухняну налякати,
   Щоб вона не тупотiла, не шумiла,
   I мене посеред ночi не будила.
   Тихо-тихо стало в нашiй хатi,
   Навiть, кiт i той вмостився спати,
   Тiльки мишка-нишпiрка не спить,
   А всю нiч пiд лiжком шарудить.

Я – найкращий , найдобріший,

Я є котик найгарніший.                                    

М`яв! Великий розум маю.

М`яв! Усім допомагаю.

Мудра Азбуко, скажи,

Як тобі допомогти?

Котик. Букву “КА” тобі залишу

Та ще Півника покличу:

Мій Півнику, мій братику!                                  

Сюди швидше біжи, Азбуці допоможи!

Півник. Несе мене Лиска за високії ліси,

               За синії гори, за бистрії ріки.                               

  Порятуй мене!

Лисичка. (Співає пісню лисички )  4

1. Я Лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла,

Півника спіймала,

Хитро обдурила.

2. А тепер же мені треба

Добре відпочити,

А ще треба на вечерю

Півника зварити.

3. А тепер мені в недільку

Можна відпочити:

На свою смачну вечерю

Вовка запросити.

Ой хто це?! Відпусти!

Котик.    Ось, злодійко, ти й спіймалась.                       

А чого ти так злякалась?

Лисичка. Прошу тебе, відпусти!                               

І що хочеш – попроси .

Котик.    Ти і Півник, йдем у клас,

Азбука чекає нас.                                            

Лисичка. Я лисичка, я хитренька,

Букву “ЕЛ” віддам тихенько,                          

Хвостом пишним поведу,

Слід з дороги замету.

Півник.  А я Півник – співунець ,

Маю гарний гребінець.

Ку – ку – рі – ку нагадую,                                

Вранці Котику співаю.

Азбуку дуже шаную,

Букву “ПЕ” їй подарую.

Лисичка. Милий Півнику, не злись

Та до мене посміхнись.                          

Пісню гарну заспіваймо

Та  Абетку звеселяймо.

5 Пісня «Котик Мурчик»

1. Є у мене кошенятко
Біле-біле, наче сніг,
Цілий день літа по хаті,
Всіх Мурко збиває з ніг.
І немає нам спокою
Ані вдень, ані вночі.
Я його торкнусь рукою,
А воно мурчить.
2. Мій Муркотик любить м’ясо
І домашню ковбасу,
Він на рибку дуже ласий,
Я зловлю і принесу.
І немає нам спокою
Ані вдень, ані вночі.
Я його торкнусь рукою,
А воно мурчить.

Приспів:
Котику Мурчику,
Біла-біла спинка,
Котику Мурчику,
Білий, як сніжинка.
Котика Мурчика
Хочу приголубить,
Котику Мурчику,

 

3. Хто ж тебе не любить.Приспів:
Спати всіх вкладає ненька,
Я лягаю, щоб спочить,
Кошеня моє маленьке
Вже під ковдрою мурчить.
І немає нам спокою
Ані вдень, ані вночі.
Я його торкнусь рукою,
А воно мурчить.

Дощик.  Швидко я сюди примчався,

Бо дізнався, бо дізнався,

Що у Азбуки біда – усіх букв не вистача.

Кап – кап – кап , співаю я,

Помию вулиці й поля,

Помию я усе довкола                                      

І заблищить як нова школа.

А я загляну у вікно

Де букву “ЩА” вже ждуть давно,

Щоб провели щасливо свято,

Я хочу букву”ЩА” подарувати.

Та прийшов не сам до вас,

Ось хмаринку привів в клас.

Хмаринка. Я – хмаронька-хмаринка,

Неба пухнаста дитинка,

Закрила сонця промінці,

Тримаю букву “ХА” в руці.                        

Хай “ХА” залишиться у вас,

Хай весело сміється клас.

А я ще трошки пожартую

І дощиком вас почастую.

Метелик 1. Ми  на свято так хотіли,

Що не йшли сюди – летіли,

Та  під дощик ми попали,

Вітром крильця поламали.                                  

Мені прикро. Та я не сумую –

І азбуці букву свою подарую.

Це гарненька буква „Е”

Знайте, діти ви мене.

Принесли її сюди.

Разом ми з куща порічки,

Що росте там біля річки.

І навчались ми самі                                        

По ущільненій програмі.

Нам все зразу треба знати,

Ми ж узимку будем спати.

І дивитись гарні сни

Аж до самої весни.                

Боровик. Тільки дощик закінчився

Із землі я появився,

Я – боровик ,

Я – найсмачніший гриб на світі,

Я – білий ,

Мене шукати слід уміло.

Коло пенька в траві високій                                     

Знайти боровика морока.

Я ріс, дрімав біля пеньочка,

Накритий дубовим листочком.

Сьогодні ж на мою шапчину

Злетіла буква “БЕ”- дитина.

Прошу , Абетко, букву взяти

Боровика добром згадати.

Лисичка (гриб). Серед буків і дубків

заховалась я поміж листків.

Маю руду кучеряву спідничку,                            

Тож називаю себе я лисичка.

Чепурна я в капелюшка,

А яка із мене юшка.

Принесла вам букву «Ю»,

Бо усіх я вас люблю.

Їжак.      Ох , як страшно я втомився,

поки сюди прикотився.

Маю піджак з голочок ,

звуся просто – їжачок.                                          

Мудру букви «Ї»  віддам,

Пригодяться вона вам.

Їжак.      Купка листя золотого,
Обминувши пень і хмиз,
Прямо з горбика крутого                                    
Нишком сунусь я униз.

Назбирав листочків, яблук,

Хочу гостей зустрічать,

Букву «Же» тобі дарую,

І не буду заважать.

А тепер же побіжу,

Може, ще й грибок знайду.

6 Пісня «Кап – кап - кап»

1. Хмарка біла-біла в небі голубім

Раптом потемніла і почувся грім,

Дощик не барився, він співав пісні,

У вікно настукував мені.

2. Крапельки сріблясті - дощику, привіт!

Умивають рясно цілий білий світ,

Всім навколо сумно, я одна сміюсь,

Я дощу ні краплі не боюсь.

При спів: Дощик капає зі стріхи, кап-кап-кап,

                 Я ступає тихо-тихо, кап-кап-кап,

                 Сумно йти мені по суші, кап-кап-кап,

                 Я гуляю по калюжах, кап-кап-кап...

І тому прийшов до школи ,

Приніс сюди букву „ВЕ”

Нехай Азбука живе .

А мені вже час у ліс ,                                    

Швидше б я в барліг заліз .

Цілу зиму буду спати ,

Смачно лапу в сні смоктати .

І згадаю в своїх снах

Оце свято ще не раз.

Але ж хто це там бреде ?

Та це ж Маша сюди йде.

7 Мелодія Маша и Медведь (частинка)

І у  ліс я подалася.

Все навкруг розмалювала,                          

Бо художницею стала.

Радості було багато –

Просто кольорове свято!

А чого сумний такий

Михасику любий мій?

Мила, азбуко, чекай,

Зараз зайця приведу,

Може ще й вовків знайду.                       

Риб, тобі не обіцяю,

Та кого зловлю – припхаю.

                           7 Мелодія Маша и Медведь (продовження)

І проблему вашу знаю, а тому допомагаю.               

Є у заячому світі така буква на приміті,

З нею все на світі є , подарую букву «Є».

Є у мене шубка сіра, яка взимку стає біла,

Є зайчиха , є зайчата, є де в полі поганяти.

Заєць життя зна своє , побіжу, бо діло є.

Та на квіти там чарівні зачекай,

Вони в веселому танку,

Подарують тобі букву не одну.                                     

А від нас про икавку ще пісня.

Настрій стане гарний до і після.

Букву «И» скоріш тримайте,

А ви пісню починайте.

8 Пісня про гикавку

1. Я скажу від чого,                                       2. Нападають гики.

Хтось постійно гика,                                         Заїдають гики.

Це про нього згадують,                                    Важко забалакати,

Ось де заковика.                                                Ми – немов заіки.

Якщо так і є насправді                                     Підкажіть куди подіти гикавку мою

Є насправді так,                                                Я змагаюсь в нерівному бою.     

То не згадуйте мене ніде ніяк.

Приспів.  Це не слово і не крик,

Тільки гик, гик, гик,

Цей нахабний жартівник

Зветься гик, гик, гик.

Він зі мною рахуватися не звик.

Ніжна ,пишна і прекрасна,

Ніби дівчина в вінку.

Все довкола оживає ,                             

Птах з вирію прилітає,                                    

Радість і тепло несу.

Розцвітають сад і поле,

Зелень, ніби буйне море.

Щоб відчула щедрість мою,

Віддам одну я доню твою

Це гарненька буква „ЕН”.

А тепер ідем зі мною,

Помилуєшся красою.

Найгарнішим місцем в світі,

Його звуть Долина квітів.

Фея. Із білої хмарки я, фея, спустилась.

Чарівним квіткам та абетці наснилась.

Усім допомогу свою подарую,

Якщо є тут зло, то вмить зачарую.

Ось літеру Е, Абетко, тримай

Та ще квіточки у гості чекай.

9  Танець квітів

Погляньте які гарні ми всі.

По букві віддамо сьогодні,

Всі квіти на уже згодні.

Я зачарую запахом своїм.

Фіалка букву „ЕФ” дарує славну,

Щоб колір фіолетовий розцвів.

Біленькі пелюстки голубить.

Ромашка на тонкій стеблинці

Скаже, любить чи не любить.

Всміхаюсь небу, вітру, хмарам,

Люблю весну і тепле літо,

Цвіту в саду і в полі гарно,                                  

Мене в вінки вплітають діти.

Чуйне й добре серце маю,

То ж Азбуці скажу тепер,

Що про твою тривогу знаю

І пропоную букву „ЕР”.

Умилась росою, вінок одягла

І стала рожевого ранку чекати

Бо дуже хотіла на свято попасти.                        

Я від родичів і від себе

Букву „Йот” принесла для тебе.

Звеселю твоє серце піснями

Порадію разом із вами.

Букву «Че» тобі даруєм,

Смуток весь тобі розвієм.

Квітка в травах золотилась,

У хустинку нарядилась.
Ах, які ми вже м’якенькі,                                 
Як притулиш до щоки!
Зробимо ланцюг великий
І на голови вінки.

Скоро – скоро понад лугом,

Розлетимось ми ніжним пухом.

«М’який знак» скоріш тримай,

В гості ще не раз чекай.

Троянда. Я квітка ніжна, як весна,

Я  різні  сукні маю.

Все літо пишна й запашна,

Я й осінь зустрічаю.                                      

Буваю кольору зорі,

Лимона колір маю,

І снігу зимної пори,

і вишнею палаю.

Ось буква «Я» тобі, тримай,

Про нас троянд не забувай.

Ті квітоньки, мов хрестики малі.

І має я таку могутню силу -

Утримати прекрасне на землі.

Упевнена, моя чудова квітка                                     

Не просто так - коштовність для весни.

А ще одна Господня добра звістка,

Що в Україні вже не буде війни.

З п’ятьма пелюстками

Ти квітку шукай,

А ось буква «Зе»,

Скоріше тримай.

Я – літо ,володарка сонця , тепла і краси

Хмар пухнастих й дощу веселкового,

Квітів всіх кольорів і ясної роси ,

Вишень стиглих і меду липового,                                   

Дзюркотливих річок і засмаглих облич,

І волошок, і лип, і хлібного лану.

Буква „І” є у літа, тож клич її, клич

Бо без неї теж свято в дітей не настане.

1. Я люблю у лузі квіти,

Де гудуть весь день джмелі

І метелик носить літо

На легенькому крилі.

Приспів:

У долині теплий вітер

Сушить трави від роси,

Я кажу: усе на світі

Починається з краси!

Я кажу: усе на світі

Починається з краси!

Ось така красуня – моя Земля!

2. Гріє сонечко гаряче

Чисте дзеркало води

І зелений коник скаче

Сам не відає куди.

 

Приспів.

 

3. Буду сонечком радіти,

Землю скривдити не дам,

Буду світ увесь любити

І рости на радість вам.

Приспів.

Хочу громаді прислужиться.

Вже напекла і наварила,

У гості дуже б всіх просила.

Але спочатку букву “Ґе”

Хай в мене Азбука візьме                               

Ґе – наймолодша в алфавіті,

Лиш починає жити в світі.

Дуже потрібна всім, звичайно,

І учні знають її гарно.

Візьми Азбуко, я спішу,

Дітям у святі поможу.

Навесні я сіяла буряк,

Посадила гарбузи і огірочки,

І цибулю, і часник , і мак.

Все посходило в рівненькії рядочки.

А тепер йдем на город

Там чека на вас народ.

Я найбільший і найстарший в цьому роді.

Сонце гріє боченьки мої,

Мене батьком називають на городі.                              

Добре серце в гарбуза і шкуринка золота,

Буквареві букву „ГЕ”  віддам сердечно,

Хай іде до першачків безпечно.

Родичів багато маю.

Усі знають жовту диню –                                      

Гарбузову господиню.

На свято я до вас прийшла

Букву „Де” вам принесла.

Бант зелений зав’язала мов на свято.                         

Ох , не плачте, витріть сльози всім,

У цибулині вітамінів так багато.

А ти ,Азбуко, не журися

Я подарую тобі букву „ЦЕ”.

Швидше до мене ти посміхнися

І тримай мерщій оце.

Я – буряк , даю усім здоров’я й силу.

Сонце гріє , дощик полива.                                  

Ну хіба козак із мене не красивий?

Бурячок – це я , й дружна буряків сім’я.

Між рядочків букву я знайшов чудову

Тож хай „У” моє іде сьогодні в школу.

Квасоля. Я — квасоля кольорова

І поживна, і чудова.

Ще й смачна я і корисна,

Тому мене й люблять, звісно.

 І бажають споживати

Всі: і хлопчики, й дівчата.                                 

Бо й жири є у квасолі,

Вуглеводів є доволі,

Ще — білок і каротин,

Вітамін, і не один.

Принесла ще букву «А»,

Бо вона в нас головна.

Абетка. Ой,як гарно ви зробили,

              Що абетку всю зложили.

               Буквар наш досі вже й не злиться,

               А перший Г знов веселиться.

11  Пісня «Мої казки»

1.Ось книжечка маленька, в ній - схованка чудес.
Там виріс біб великий аж до самих небес.
Рій казочок веселий живе на сторінках.
Я скарб такий чудовий тримаю у руках.

П р и с п і в (двічі):
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

2.Ось їде Попелюшка в кареті з гарбуза
І роги наставляє Коза їй Дереза.
Юнак Котигорошко врятує цілий світ,
Царівна-несміяна усіх нас розсмішить.
                                П р и с п і в(двічі).
3.Ось море синє-синє, там - рибка золота
І біла скатертина чарівна, непроста.
Тікає від бабусі маленький Колобок.
Замовкли всі звірята - напевно, близько вовк.
                               П р и с п і в (двічі)

Учень 1. Так як кожен колос в житі,

Житня нива золота,

Так у мові дружно злиті                             

Усі букви – то сім’я.

Чи великі, чи малі,

Як в городі пишні квіти,                                

Так всі букви в букварі.

Знайомі хлопцю й дівчині,

Читаємо й пише в нас                              

Чудовий перший клас.

12  Пісня «Буквар»

1. Мій букварик, мій букварик –

Він найкращий друг.

Прокидаюсь, посміхаюсь

І беру до рук.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

2. Треба всім старанно вчитись,

Знати головне:

Книжка ця – найкраща в світі,

Виручить мене.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

Приспів:

Завдання просте –       |

А, Бе, Ве, Ге, Де.      |

Хто такий букварик має, |

Той не пропаде!         | (2)

Вчитель. Сьогодні, дорогі малята

Хочуть з святом незабутнім

Вас рідні привітати.

13  Вітання батьків

Разом із дітьми спасибі хочу я сказати,

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов.

За те, що вчились з нами рахувати,

Каліграфічно букви всі писати.

Це тільки був наш перший крок.

Попереду ще 11 довгих років,

Та 11 нелегких для нас всіх кроків.

Учень 4. Це – початок, він здійснився,

Побажань було багато.

Хай у пам’яті у вашій                                 

Завжди буде наше свято.

Учень 5. Ось скінчилася доріжка,

Вже позаду перший клас,                                 

Залишилось зовсім трішки –

Йдуть канікули до нас.

14  Пісня «Канікули! Ура!»

Коли учитись гірко і голова болить,

Не радує п'ятірка і двійка не страшить,

Напевно, то канікули спішать уже до нас:

Всі дивляться у вікна і не впізнати клас!

 

Канікули, канікули!

Радіє дітвора.

До нас ідуть канікули,

До нас ідуть канікули,

До нас ідуть канікули!

Канікули, ура!

 

Довкола все змінилось: притих гучний дзвінок

І крейда теж втомилась від наших помилок.

Чекають дива в школі дорослі і малі

Нам за ніч всім до волі, пробачте вчителі!

 

Канікули, канікули!

Радіє увесь клас!

Ми просим вас, канікули,

Ми просим вас, канікули,

Ми просим вас, канікули,

Щоб виручили нас!

 

Ганяє хтось футбола, хтось спить до десяти.

Відпочиває школа від гаму, суєти.

Завдання заховали в журнали на столі,

"Нарешті, дочекались!" - радіють вчителі!

 

Канікули, канікули!

Радіє дітвора.

До нас ідуть канікули,

До нас ідуть канікули,

До нас ідуть канікули!

Канікули, ура!

Канікули - Ура!