Підсумковий урок-подорож " Українська революція (1917 - поч. 1918 року)"

Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.

О.Довженко

Тема уроку: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917 - ПОЧАТОК 1918 РОКУ)

У 10 класі по історії України вивчається тема “Українська революція (1917-1920 років), яка складається в свою чергу з двох підтем: “Українська революція (1917 - початок 1918 року)” і “ Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 роки)”. Ми запропонували варіант узагальнюючого уроку по першій підтемі. Він проводиться у формі бінарного уроку (історія України та правознавство). З учнями ми будемо подорожувати по музею української революції тих часів. Оскільки, переміщення по музею певного часу, то урок доцільно проводити спареним. Ми  проводимо урок у класі філологічному, де відведена 1 година на історію України, тому ви самі розумієте, що матеріал подається у більш стислому форматі.

Завдання: розширити і узагальнити знання з даної теми. Повторити основні дати та поняття. Закріпити навички аналізу історичного матеріалу. Відчути почуття інтересу і поваги до історичного минулого нашої держави.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Хід уроку

І. Слова вчителя:

Шановні діти! Сьогодні ми проведемо незвичайний урок - урок, який є підсумковим з теми “Українська революція (1917 - початок 1918 року)”. І проведемо ми його як мандрівку по історичним місцям нашої столиці, що пов’язані з революційними подіями, згадаємо основні події аби ще раз відчути атмосферу тих часів, своїми руками доторкнутися до історії в нашому музеї Української революції. Для того, щоб ми не забули, що це наш підсумковий урок з теми, нам потрібно не забути про ті результати, які ми з вами очікуємо в кінці уроку. Для цього прошу Яніну, нашого експерта, зачитати наші завдання та прошу її повернутися до них в кінці уроку, щоб з’ясувати чи вдалося нам їх виконати.

Яніна оголошує класу завдання уроку.

Завдання: розширити і узагальнити знання з даної теми. Повторити основні дати та поняття. Закріпити навички аналізу історичного матеріалу. Відчути почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого нашої держави.

Вчитель. Спасибі, думаю завдання зрозумілі. Тож рушаймо в подорож по музею.

І не випадково ми починаємо свою подорож тут, в першій залі, біля портрета Михайлу  Сергійовичу Грушевському.

Що ми про нього знаємо? (Шкроб Оксана)

1.Вчений зі світовим ім'ям.

2. Доктор історичних наук.

3. Професор.

4. Літератору.

5. Відомий політик.

6. Голова Української Центральної Ради.

7. Перший Президент Української Народної республіки.

8. Портрет Михайла Грушевського зображено на банкноті номіналом 50 гривень.

9. Ім'я Михайла Грушевського носить багато вулиць, проспектів та площ в Україні. Зокрема, на вулиці Грушевського в Києві розташовані будівлі Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Вчитель прикріпляє прізвище на дошку.

Поруч із портретом ми бачимо Київський міський будинок вчителя. Саме з цим будинком безпосередньо пов'язані найвизначніші події Української революції 1917-1920 років.

Давайте пригадаємо:

• Коли розпочалася Українська революція початку ХХ ст.? ( березень 1917 року)
• Як називався представницький орган української влади? (Центральна Рада)
• Що таке Генеральний Секретаріат? (Перший уряд в Україні часів революції)
• Скільки Універсалів прийняла Центральна Рада? (Чотири)
• Який Універсал проголосив незалежність України? (Четвертий)

Вчитель. Добре. Робота Центральної Ради, Генерального Секретаріату та їх керівництво, діяльність І,ІІ і ІІІ Всеукраїнських військових з'їздів, прийняття всіх 4-х Універсалів і найважливіших законодавчих актів молодої Української держави - все це відбувалося тут, в стінах цієї будівлі.

Перед тим, як ми пройдемо в будинок Педагогічного музею (таку назву він мав в ті часи), я вважаю за доцільне дізнатися дещо і про сам будинок. Давайте послухаємо маленьку інформацію.

Розповідь учениці: (Шаманська Л.)

«На початку ХХ ст. значного поширення в архітектурі набув тип клубних та музейних будинків. До видатних споруд цього часу належить Педагогічний музей у Києві, збудований у 1911 р. Автор цієї споруди - архітектор П.Альошин. Будівля виконана в неоампірних формах. Має три поверхи. Їх вінчає великий (біля 20 м. в діаметрі) скляний купол, що дає чудове природнє освітлення для актового залу. Фасад будинку над другим поверхом обрамляє барельєф із зображенням основних віх в історії розвитку науки, починаючи з античних часів, найважливіших досягнень в цій сфері, муз навчання, скульптурні портрети вчених і педагогів минулого».

Вчитель правознавства: До речі, випускниця нашої школи Мартинюк Оксана відвідувала цей музей, представляючи нашу школу на семінарі з курсу «Ми – громадяни України».

Вчитель:

Спасибі за коротеньку інформацію. Отже, коли у лютому 1917 року відбулася демократична революція в Росії, українці не залишилось осторонь, і розпочали національно-демократичну революцію, яку очолила Центральна Рада. Але не забуваймо, шановні, що все це відбувалося ще й одночасно з подією світового значення. Якою?

(Йшла І світова війна, яка та той час ще не закінчилася).

Пройдемо до зали Педагогічного музею і згадаємо коли вперше зібралися представники різних українських партій та створили об’єднаний орган, що дістав назву Українська Центральна Рада. (Так, 4 березня 1917 року).

(Вчитель прикріпляє до дошки дату).

А представники яких основних партій ввійшли до Центральної Ради?

( - Укр. Соціал-демократична робітнича партія;

• Укр. Партія соціалістів-революціонерів;
•  - Укр. Народної партії;
• Громадське політичне об’єднання ТУП.)

Кого ж обрали головою Центральної Ради? (Михайла Грушевського).

Так, і Українська Центральна Рада стала своєрідним парламентом. Якою ж роботою зазвичай займається парламент.

(Приймає закони). Так, тобто для нормального функціонування майбутньої держави потрібні були закони.

ІІ. Запрошую Вас до нашої слідкуючої зали нашого музею, де і поговоримо про це. На вас тут чекає Віктор Борисович.

Вчитель. В нашій залі ви бачите основні закони конституційного значення, які прийняла Центральна Рада. Як вони називаються?

(Універсали).

Так, правильно. Ми з вами з правознавства вже вивчили тему «Конституція України. А які ще закони чи конституційні акти України ви знаєте?

(……………………)

Будь-ласка, давайте згадаємо, коли було прийнято кожен Універсал Центральної Ради та їх основний зміст.

Учні відповідають. Вчитель прикріпляє дати на дошці.

Робота з Конституцією України та Універсалами. (Конституція України на столах у в учнів)

Вчитель. Молодці. Ми з вами обговорили законодавчу владу молодої України. А який орган виконував виконавчу владу і коли його було створено.

(Генеральний Секретаріат. 15 червня 1917 року. Очолив його Володимир Винниченко.)

Вчитель прикріпляє дату та прізвище на дошку.

Так Генеральний Секретаріат став першим українським урядом. Але ні створення Центральної Ради, ні Генерального Секретаріату, ні проголошення Універсалів не врятувало Україну від подій та наслідків, які відбувалися в Росії.

ІІІ. Хочу Вас запросити до слідуючої зали, але двері цієї зали відчиняться, коли ми доведемо, що ми варті того, щоб ми їх відчинили. Розв’яжемо історичне рівняння і зайдемо до зали. Хто бажає це зробити.

Учень  (Якубенко М.) виходить до дошки.

Рівняння.

15+2-4-10+4+9=16

1. Якого числа було проголошено створення Генерального Секретаріату? (15)
2. Який Універсал було прийнято 3 липня 1917 року? (2)
3. Якого числа було проголошено про створення Центральної Ради? (4)
4. Дату проголошення І Універсалу? (10)
5. Який Універсал проголосив незалежність УНР? (4)
6. Коли було проголошено IV Універсал? (9)

Рівняння розв’язане. Отримали цифру 16. Ця цифра стала знаменною в історії української революції, притому двічі, і вона нам допоможе відкрити двері наступної зали.

А в цій залі нас чекає Сандра зі своєю презентацією.

Вчитель прикріпляє дату.

ІV. Я надіюсь, що ви не забули, що  цифра 16 стала знаменною в історії української революції двічі. Наша остання зала пов’язана теж із 16 січня. Зверніть увагу на це фото. Що це за споруда?

Учень. Церква на Аскольдовій могилі.

Пригадайте, ми з вами у 9 класі по історії України вже знайомилися з цією спорудою. Нагадає нам трішки детальніше про це Анжеліка.

Учениця. Так, ми при вивченні культури України вже згадували цю архітектурну споруду. "На цьому місці, за переказами, у 882 році новгородський князь Олег убив київських князів Аскольда і Діра. Тут, на схилах правого берега Дніпра, ніби то й поховано Аскольда. У 1810 році знаменитий київський архітектор Андрій Меленський спорудив тут муровану церкву - ротонду . В наш час після тривалої перерви, церква знову стала діючою. Вона знаменита й тим, що художні ескізи та замальовки з неї робив сам Т.Г.Шевченко під час своєї подорожі по Україні".

Вчитель:

А тепер після такого коротенького екскурсу у далеке минуле, повернемося оборонних боїв за Київ між Центральною радою та військами більшовиків.

 Давайте пригадаємо:

1. Коли уряд Росії оголосив війну Україні?

Учень відповідає. (4 грудня 1917 р. - ультиматум Раднаркому, 5 грудня 1917 р. - фактично оголошено стан війни).

2. З яких напрямків наступали більшовицькі війська на Київ і хто ними командував? В цьому вам допоможуть маленькі підказки – карти.

Учень відповідає.(П.Єгоров - з Харкова на Лозову - Синельникове - Катеринослав і Полтаву - Ромодан - Київ; Р.Берзін - з Гомеля на Чернігів - Бахмач - Київ; А.Знаменський - з Брянська на Глухів - Конотоп - Бахмач - Київ. Загальне командування виконував – Михайло Муравйов).

Учениця. (Соколова А.)

З'єднані більшовицькі групи просувалися вздовж залізниці Бахмач - Київ і зупинити їх не було кому. Головні сили УНР були зосереджені на Правобережжі, де стримували наступ на Київ збільшовизованих частин колишньої російської армії. Лише на станції Крути нашвидкоруч зібрався загін під командуванням сотника Омельченка, який складався з 500 студентів, гімназистів - старшокласників і військових курсантів, спробував перетнути шлях більшовикам і дав бій. Більшість з них загинула. Ті, кому вдалося вціліти, розібрали колію і зуміли на декілька днів затримати наступ. Сталося це 16 січня. (В той самий день, коли більшовики піднімали повстання на заводі “Арсенал”. Тому цей день можна вважати доленосним в нашій історії).

17 березня 1918 року, коли більшовики залишили Київ, а до міста повернулися українські органи влади, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами були перевезені до Києва і перепоховані на Аскольдовій могилі.

У 2006 році на  місці бою  встановлено  Монумент битви під Крутами 1918 р. i у 80-ті роковини  бою монетним двором випущено  в обіг  пам'ятну гривню.

Символічна могила і хрест крутянам на Аскольдовій могилі у Києві.

Вчитель. А хто із українських поетів відгукнувся віршем на цю подію?

(Павло Тичина «Пам’яті тридцяти”)

Так, ми з вами на уроці згадували і зачитували цей вірш. А сьогодні я пропоную послухати вірш, написаний до цієї дати випускницею нашої школи Кучерявої Оленою.

Учениця (Яніна Цапко) декламує вірш.

І був тоді січень…

І люта зима себе поєднала з катами,

Сплюндровано, вбито, могили нема…

 - Синочку, це ти?

 - Так, я, мамо.

 - Синочку, синочку, а де ж ти поліг?

 - Не знаю я, мамо, не знаю.

Лиш згадую холод пекучий і сніг,

Той сніг жаром-кров’ю палає.

А ще пам'ятаю я землю свою,

Яку так хотів захищати…

Як ворог поцілив у долю мою,

Земля мені стала за матір.

- Синочку ти мій, відтоді й дотепер

Чекаю тебе біля хвіртки.

Не вірю я в те, що ти згинув, помер.

Ой, боженько! Наші ви дітки!

Не знали, повернуться всі, а чи ні –

Бажання в серцях їх палало,

Не на щиті повернутися, ні,

А тільки в руках зі щитами.

Росте Україна, квітуча, дзвінка,

І вже незалежність святкує,

І молодь  у неї гаряча, палка,

Шляхами ясними крокує.

Та тільки ось сумнів крадеться вночі,

Чи зможе ця молодь віднині,

Отак загубить цвіт своєї душі,

Віддавши його Україні?

Вчитель правознавства.

Як ви гадаєте, чи ви, сьогоднішня молодь, відчуває відповідальність за майбутнє нашої держави?

Відповідь дітей.

Вчитель. Спасибі за відповідь. Надіюсь, що ви – наше надійне майбутнє. Як колись казав Олександр Довженко «Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому». Ми вам бажаємо бачити зорі.

Ось ми і виходимо із останньої зали нашого музею української революції до кімнати відпочинку, де осмислимо та зробимо висновки нашої сьогоднішньої зустрічі. Для цього всім нам пропонується переглянути відео. Але, відпочивати ми будемо з користю. Переглядаючи відео, зверніть увагу на хронологічні помилки у відео сюжеті. (ІІ та IV Універсали подані неправильно дати).

Демонстрація відео.

Вчитель. А тепер прошу нашого експерта  звернутися до завдань, які ми ставили на початку уроку, чи ми виконали їх?

Учениця відповідає. Так, я думаю, що ми виконали наші завдання: розширили і узагальнили знання з даної теми; повторили основні дати та поняття, закріпили навички аналізу історичного матеріалу, прослухали цікаві інформації, які готували однокласники, відчули почуття поваги до історичного минулого нашої держави. 

Вчитель. Отже, наш урок добігає кінця. За планом на слідуючому уроці ми з вами продовжуємо вивчати події української революції 1918-1920 років. Вважаємо з Віктором Борисовичем, що цей урок сприяв розширенню і поглибленню ваших знань, що стане запорукою хороших результатів під час тематичного оцінювання.

I Універсал

10 червня 1917 — проголосив автономію України («однині самі будемо творити наше життя»). Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії... народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко.        Умови І Універсалу

1. Проголошення автономії України в складі Росії; 2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, що проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.

II Універсал

3 липня 1917 — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.

Умови ІІ Універсалу

1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть на Україні;

2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд; 3. Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України.

III Універсал

7 листопада 1917 — проголосив Українську Народну Республіку (УНР), формально не пориваючи федеративних зв'язків з Росією, і демократичні принципи: свободу слова, друку, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й помешкання; оголосив національну автономію для меншостей (росіян, поляків, євреїв), скасував смертну кару, як також право приватної власності на землю й визнав її власністю всього народу без викупу, установив 8-годинний робочий день, оголосив реформу місцевого самоврядування, визначив 9 січня 1918 днем виборів до Українських Установчих Зборів, які мали бути скликані 22 січня 1918.         Умови ІІІ Універсалу

1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;

2. До установчих зборів у України вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;

3. Скасовується право приватної власності на землю;

4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;

6. Запроваджується 8 годинний робочий день;

7. Встановлюється державний контроль над виробництвом;

8. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.

IV Універсал

9 січня 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі.

Умови IV універсалу

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР; 4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; 5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні; 6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною; 7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; 8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.

Робочий лист до уроку

Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.

О.Довженко

Тема

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917 - ПОЧАТОК 1918 РОКУ)

Завдання: розширити і узагальнити знання з даної теми. Повторити основні дати та поняття. Закріпити навички аналізу історичного матеріалу. Відчути почуття інтересу і поваги до історичного минулого нашої держави.

Хід уроку

І. Слова вчителя_______________________

ІІ. Яніна оголошує класу завдання уроку.

ІІІ. Подорож до І зали.

Запитання про Грушевського.

Що ми про нього знаємо? (Відповідь учениці)

Вчитель. Поруч із портретом ми бачимо Київський міський будинок вчителя. Саме з цим будинком безпосередньо пов'язані найвизначніші події Української революції 1917-1920 років.

Давайте пригадаємо:

• Коли розпочалася Українська революція початку ХХ ст.?
• Як називався представницький орган української влади? 
• Що таке Генеральний Секретаріат?
• Скільки Універсалів прийняла Центральна Рада?
• Який Універсал проголосив незалежність України?

Розповідь учениці.

Запитання. Представники яких основних партій ввійшли до Центральної Ради?

IV. Перехід до ІІ зали. Робота з документами (текстами Універсалів та Конституцією України)

 (Конституція України та короткі тексти Універсалів на столах в учнів)

V. ІІІ зала. Розв’язання історичного рівняння.

Учениця представляє свою презентацію.

VІ. Інформація учениці.

 Робота з картою.

Декламація вірша.

Запитання вчителя правознавства.

Як ви гадаєте, чи ви, сьогоднішня молодь, відчуває відповідальність за майбутнє нашої держави?

Відповідь дітей.

VІІ. Вихід із зали. Перегляд відео.

VІІІ. Підсумок уроку.___________