Підсумковий урок української літератури у 5 класі з теми "Історичне минуле нашого народу"

Тема:              Підсумковий урок  по темі

                            «Історичне минуле нашого народу».

Мета:    перевірити  та поглибити  якість засвоєних  учнями знань вивчення              з  теми; розвивати навички  усного зв’язного  монологічного  мовлення,; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислено їх виконувати.

 

 

                                                                                  Народ, який не знає  

                                                                      свого   минулого,   не має  

                                                                                             майбутнього.                                                       

 

                                                                                                О.Довженко.

                                                  Хід уроку

1. Вступне слово вчителя.

 Київ…Русь…Україна…Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад  15 століть височіє на  дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична  місія стати «матірю  міст  руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї  з  найбільших  держав  середньовічної  Європи – Київської Русі.

 Софія Київська і Видубецький монастир, Андріївська церква і Михайлівський золотоверхий, Золоті  ворота  княжого міста і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро – все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

 Оглядаючи з високих пагорбів далекі  простори поза Дніпром, дослуховуючи голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувались наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів,  памяток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю і красою?...Таких ще  зовсім  не зясованих питань постає чимало та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути  долю  нашого багатостраждального народу,  зриміше  й  відчутніше уявити картини  минувшини….

 Зі сторінок оповідань і віршів  дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі… Без минулого немає майбутнього. Сьогодні на уроці ми вирушимо у захоплюючу мандрівку  шляхами історії, спробуємо перевірити ваше  розуміння прочитаних творів.

II. Оголошення теми і мети уроку.

Отже, ми спробуємо  визначити, хто з вас якнайдосконаліше  орієнтується в змісті вивчених творів,  їх аналізі. Урок наш незвичайний, ми проведемо інтелектуальну гру – «Найрозумніший».

• Словникова робота.

 Інтелект (лат.) – здатність  до  мислення,особливо до його вищих теоретичних рівнів.

Боротьба буде запеклою, адже головна нагорода   диплом «За знання історичного минулого нашого народу» дістанеться  найрозумнішому. Всі учні класу є  учасниками гри.

I  РАУНД. Тести.

У кожного на парті  лежать сигнальні картки різних кольорів (червоний, жовтий, зелений). Учні піднімають картку потрібного кольору, що відповідає варіантам відповідей а, б, в. Кожна команда отримує стільки балів, скільки  було правильних відповідей. Правильна відповідь оцінюється 1 балом.

Тести.

1. Місто Київ названо на честь одного з братів:

• Кия
• Хорива
• Щека

2. Олег княжив:

• у Львові;
• у Києві;
• у Новгороді

3. Помер Олег:

• від хвороби;
• від укусу змії;
• загинув у бою.

4. 955 року Ольга попливла:

• у  грецьку землю;
• у Західну Україну;
• до Риму.

5. Де звелів Володимир будувати церкви?

• Де колись стояли деревяні кумири;
• У містах і селах;
• Заборонив побудову храмів.

6. Кому належать слова:  Як не будете всі разом йти до спільної мети

                                              Ви, державу зруйнувавши,подастеся у світи.

• Ярославу Мудрому;
• Володимиру;
• Святополку.

7. Що  О.Олесь намагався розповісти у «Заспіві»?

• казку;

• бувальщину;
• оповідання.

8. У творі «Наші предки - словяни» говориться, що кожне племя мало:

• Князя;
• Сотника;
• Хана.

9. Кому було нудно сидіти дома без походів, без боїв?

• Князю Остромислу;
• Аскольду і Діру;
• Полянам.

10.  Хто вирушив у похід на греків?

• Князь Олег;
• Микита Кожумяка;
• Ярослав Мудрий.

11. Кому наснився «Дивний сон… Якісь палати, Лицар в зброї на коні…»

• Княгині Ользі;
• Катерині 11;
• Ярославу Мудрому.

12. У якому творі відображено бій Кожумяки з печенігом-борцем?

• «Ярослав Мудрий»;
• «Похід на Царгород»;
• «Микита Кожумяка».

Підсумки  I  раунду.

Учні підраховують кількість своїх карток, повідомляють про це всім присутнім.

 

II   РАУНД.

На екрані розгублені літери. З них учні складають слово – літературний термін, дати  йому визначення.

        III   РАУНД

Невблаганний час доніс до наших днів  не так уже й багато  стародавніх книжок  і свідчень того, як жилося нашим пращурам. Можливо, саме ці твори «зворушують читача  ніжністю вислову  чи захоплюють красою уявного малюнка?... На екрані ви бачите декілька малюнків. Ваше завдання впізнати  твір за  ілюстрацію, вказати назву твору  та його автора і зачитати епізод зображений на малюнку. Команда,  яка швидше справиться із цим завданням буде першою відповідати на запитання  наступного раунду.

       IV   РАУНД

                       Найрозумніший. Кожен учасник команди  має дати правильну відповідь на   запитання до твору, який  його група впізнала за малюнком. Кожна правильна відповідь – 1 бал.

 

1   команда  Оксана Сенатович  «Малий Віз»

2   команда  Антін Лотоцький «Михайлик-семиліток».

3   команда  Іван Нечуй-Левицький «Запорожці».

4   команда   Олександр Олесь «Княжа Україна», «Микита        

                      Кожум׳яка».

Запитання до  1-ї теми:

1.  Скільки  років було  козакові, який розмовляв  з Дмитриком?...(310).

2.  Чи вдалося  Дмитрику  побачити  підводний козацький човен?...(Так).

3.  Як завершився дивний сон?...(козацька ракета вистрелила)

4.  Чи вдалося Дмитрику  знайти книжку  про  сірка?...(ні).

5.  На скільки умовних частин  можна поділити текст?...(три).

6.  Які художні  засоби зустрічаються в тексті?...(метафори, гіперболи, приказки).

7.  Що  у казці  уявне, що фантастичне?...( уявне – зорі на дні озера,  зустріч з козаками,  фантастичне – підводні козацькі човни, ракети, козакам  по  310 років).

8.  Чого вчить казка  «Малий Віз»?...( фантазувати, мріяти, здійснювати свої мрії, любити і поважати історичне минуле нашого народу).

9.  З чим повязане  імя  Івана Сірка?...( з написанням  легендарного листа  турецькому султану).

10.З»ясувати  місце  чарівного сну  у казці….( це умовний  літературний прийом, який зустрічається  в літературних казках  для  створення  фантастичних ситуацій).

Запитання  до 2-ї теми.

          1.  Які народні твори використані в оповіданні «Михайлик – семиліток»?...   (переказ)

          2.  Чи використана у творі гіпербола?...    (Золоті ворота на золоті  стремена).

          3.  Чи випадковою є авторська вигадка імені свого героя?...(Святий  антистратиг  Михаїл  вважається символом і покровителем м.Києва)

          4.  Чому більшість громади вирішують віддати Михайлика ворогам?...(народ несвідомий того, кого втрачає).

          5.  Що взяв із собою Михайлик, залишаючи Київ?...(Золоті  ворота).

         6.  Хто вплинув на прийняття рішення про видачу Михайлика печенігам?...(брат Лихослав, чорні духи)

         7.  На що вказує імя брата Михайлика – Лихослав?...(лихий, підступний).

         8.  Чому Лихослав хотів  віддати  свого  брата ворогам?...(хотів заволодіти князівством).

         9.  Яка кульмінація твору?...(рішення віче).

       10.  Чому Михайлик не старіє?...( він душа народу).

Запитання  до  3-ї  теми.

1. Звідки родом  Іван Нечуй-Левицький?...(Черкащина).
2. Хто був першим учителем Нечуя-Левицького?...(батько)
3. Де жив головний герой «Запорожців» Карпо Летючий?...(с. Старий  Кодак).
4. Чиї це назви:  Кодацький,  Звонецький,  Лоцманський, Ненаситець?...(пороги).
5. Хто це: «З того саду лився чоловічий  голос, та такий  гарний  та дзвінкий!...(кобзар).
6. Чий це портрет: «…високий, як Палій,  гарний, як Мазепа, сміливий, як Богдан Хмельницький»…(гетьман).
7. Що завадило  Карпу  на  порогах?...(вітер).
8. Скільки порогів мав дід?...(12).
9. Чий це портрет: «Високий, чорнявий та кучерявий…Гарний з лиця, гарний з стану, кругом гарний  ще й сміливий…»…(Карпо Летючий).
10. Хто зачарував Січ? …(характерники).

     Запитання до 4-ї теми.

            1.  Дажбог  –  один з головних богів, це …(Бог сонця, світла, вогню)

            2.  Коли князь ставав нездатним «до ладу і до боротьби», то…(скликали віче і обирали іншого князя).

            3.  Які звичаї, обряди та вірування  згадуються  у творі  «Наші предки – словяни»? …(зустріч весни,Купала, віра в Русалок,Лісовиків)

           4.  Яку квітку  треба знайти в лісі, щоб мати «скарбів  цілий міх»…(папороть)

           5.  На місті Києва стояла раніше…(гора)

           6.  До чиєї дружини, за літописною версією, належали Аскольд і Дір?...(до дружини Рюрика)

           7.  Як віддячили поляни Аскольду і Діру?...(обрали їх своїми князями) 

           8.  Ким була Ольга Ігорю?...(дружиною, вірним другом)

           9.  Як перевіряли силу Кожумяки?...(роздражнили найсильнішого бика).

         10.  Як дбав про місто Ярослав?...(«як про друга, як про сина»).

Фінал

Підсумки гри.

Підрахунок балів, оголошення переможця гри «Найрозумніший»  та нагородження його дипломом «За знання історичного минулого  нашого народу».

• Чи потрібно вивчати історичне минуле нашого народу?
• Що саме більше запам׳яталось вам  на сьогоднішньому уроці?

Заключне  слово  вчителя

• Рідна земля,  давня Русь-Україна  і її народ  у променях сонцесяйних слів багатьох письменників  і поетів  та усної народної творчості відсвічують  найвищими людськими чеснотами. Адже ми сьогодні повинні  своєю працею, розумом, з високою національною свідомістю  будувати суверенну Україну.  Долею нам суджено жити  в період великих, воістину революційних перетворень.  Ви закінчите школу  і також будете причетні до  оновлення й відродження своєї Батьківщини. А щоб  будувати майбутнє  України,  треба знати правду про її минуле, бо , як сказав О.Довженко:Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.

   III. Домашнє завдання.

 1. Написати поетичні рядки за даним початком «Минуле в пам׳яті не спить…»

                    2. Написати  твір-мініатюру «Без минулого немає майбутнього».