Трунденко Інна Петрівна,завідуюча РМК при відділі освіти Маньківської РДА,учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури. Крачківської ЗОШ І-ІІ ступенів. Маньківської районної ради. Черкаської області Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять...». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова
Завдання: ознайомити учнів з життєвою долею П. Тичини, розкрити ідейний зміст поезій;розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, навички виразного читання поетичних творів, естетичного смаку, абстрактного мислення, усвідомлювати та висловлювати свої відношення; виховувати почуття пошани до творчої особистості П. Тичини, любов до рідного краю, його народу.
Місце народження Павло Григорович Тичина народився 27 (15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович Тичина, був сільським дяком — вчителем «школи грамоти». Мати, Марія Василівна Тичина, знала багато казок, гарно співала. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання і віршування. Павло Тичина. Мати, Марія Василівна
Початкова освіта Спочатку Павло вчився в земській початковій школі. Його вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська. За добре навчання вона подарувала Павлові декілька українських книжок. Першій учительці поет присвятив поему «Серафима Морачевська» (залишилася незавершеною; уперше опубліковано 1968 року в № 9 журналу «Прапор»). Морачевська, оцінивши чудовий голос і слух хлопця, порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова. Оскільки інших можливостей дати синові освіту Тичини не мали, вони прислухалися до поради вчительки. Павло з першою вчителькою Серафимою Миколаївною Морачевською
Подальша освіта В 1900—1907 рр. Павло Тичина навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907—1913 — в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті «Рада». На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його представниками. В 1913—1914 рр. — у редакції ліберального україномовного журналу «Світло», а після його закриття — в Чернігівському статистичному бюро. У 1916—1917 рр. — помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського. Чернігівська духовна семінарія. Київський комерційний інститут
Літературна діяльність У 1920 році виходять збірки П. Г. Тичини — «Замість сонетів і октав», «Плуг». Наступні книжки віршів: «В космічному оркестрі» (1921), «Сковорода. Уривки з симфонії», (1923), «Вітер з України» (1924) з посвятою М. Хвильовому, закріпили за письменником славу одного з найвизначніших українських поетів ХХ ст.
У літературному доробку Павла Тичини є чудові вірші адресовані дітям: «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків». Поет успішно виступив і у ролі казкаря. Написані їм казки «Івасик-Телесик», «Кожум'яка», «Дударик», «Як дуб із Вітровієм бився», «Дума про трьох вітрів» досі залишаються улюбленими книжками української дітвори. Ці твори для дітей друкувалися в багатьох збірниках, а також виходили окремими книжками.
Пам’ять українців про митця Павло Григорович Тичина помер 16 вересня 1967 року і був похований на Байковому кладовищі в м. Києві. Надгробок над його могилою був зроблений відомим українським скульптором В. Бородаєм за проектом архітектора О. Ігнатенко. Творча спадщина Павла Григоровича Тичини, талановитого поета, ученого-літературознавця, публіциста, перекладача, як і раніше, не залишає байдужими численних шанувальників, а ліричні вірші поета, пронизані тонким почуттям прекрасного, назавжди увійшли в скарбницю світової літератури.
«Не бував ти у наших краях!»Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б'ється і б'ється в грудях... Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся! Чув про степ, що ген-ген простягнувся? — Єсть там люди — й зросли у степах, — Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати! Тебе ж завжди я бачу в сльозах... — Не бував ти у наших краях.
Рубрика “Поміркуй” Дослідіть зв’язок поезії «Не бував ти у наших краях!» з біографією поета. Чому він з такою великою любов’ю змальовує рідну батьківщину? Що свідчить про працьовитість, волелюбність, щирість українців? Як їх зображує у творі митець? Чи можна за змістом поезії визначити те, за що П. Тичина поважає і шанує рідну землю? Відповідь вмотивуйте.
Гаï шумлять. Я слухаю. Хмарки бiжать. Милуюся. Милуюся-дивуюся,Чого душi моïйтак весело. Гей, дзвiн гуде. Iздалеку. Думки пряде. Над нивами. Над нивами-приливами,Купаючи мене,мов ластiвку. Я йду, iду. Зворушений. Когось все жду. Спiваючи. Спiваючи-кохаючи. Пiд тихий шепiт травголублячий. Щось мрiє гай. Над рiчкою. Ген неба край. Як золото. Мов золото поколото,Горить-тремтить рiка,як музика.“Гаї шумлять”
“Гаї шумлять”Тема: оспівування краси, мелодії звука гаю та природи навколо нього.Ідея: возвеличення чарівності природи, яка впливає на внутрішній стан людини, її почуттів. Основна думка: кожна людина володіє здатністю по-своєму бачити і відчувати світ, відкривати в ньому щось нове, ніким не бачене і не відчуване. Жанр: пейзажна лірика, пісня. ppt_xppt_xppt_xppt_x
Список використаних джерел Література:1. Коваленко Л. Т., Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Освіта, 2013. – с.208 - 215.2. Чупринін О. О.,Українська література. 5 клас. ІІ семестр. – Х.: Основа, 2010. – с. 71 – 76.3. Тельнюк С. В., Молодий я, молодий…: Поетичний світ Павла Тичини (1906–1925). — К.: Дніпро, 1990. — с. 417.