Підсумково – узагальнюючий урок з теми «Україна на початку ХХ ст. (1900-1913рр.)

 

Міністерство освіти і науки України

УО Краматорськї міської  ради

Краматорська ЗОШ І – ІІІ сиупенів №10 з профільним навчанням

Краматорської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

Підсумково – узагальнюючий урок з теми «Україна на початку ХХ ст.

(1900-1913рр.)

 

 

 

 

 

учитель історії та правознавства

БОЙКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краматорськ 2020

 

Тема уроку: Підсумково – узагальнюючий урок з теми «Україна на початку ХХ ст. (1900-1913рр.)

Мета:

• Поглиблення, поширення та систематизація теоретичних знань з теми.
• Розвиток вмінь правильно і коротко висловлювати свої думки,
• формування вміння «тримати удар».
• усвідомити особливості соціально-економічного і політичного розвитку українських земель на початку 20 століття,
• розвивати творчі здібності учнів;
• розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними картами, документами, працювати з діаграмами
• виховувати полікультурну  компетентність, почуття гідності та справедливості

 

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація, підручник, документи, правила проведення семінарського заняття (плакат), картки самоконтролю

 

Використані методи і прийоми: робота з історичним документом, робота з картою, бліцопитування, бесіда, доповіді

 

Тип уроку: урок – колоквіум

 

 

Очікувані результати уроку:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати і порівнювати відмінності соціально-економічного і політичного розвитку східних, західноукраїнських та 
• південних земель на початку ХХ ст.;
• пояснити динаміку промислового розвитку початку 20 ст.., формулюючи власні судження;
• характеризувати, спираючись на карту, економічні зв’язки українських  регіонів  з європейським ринком;
• доводити закономірність процесів модернізації в українських землях;
• характеризувати політичні процеси в Україні на початку ХХ ст..
• оцінювати діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських цінностей;
• зіставляти і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань; брати участь у дискусії.

 

Структура уроку

І.     Організаційний момент

ІІ.    Мотивація навчання

ІІІ   Оголошення теми та очікуваних результатів

ІV.   Закріплення вивченого матеріалу

V.    Підсумки уроку

 VI.  Рефлексія

VII.  Оцінювання роботи учнів

VIII. Домашнє завдання

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.  Мотивація навчання

На попередніх уроках ми вивчали розвиток українських земель на початку ХХ ст.. А сьогодні давайте узагальнимо ці знання та зясуємо місце України в загальноєвропейському розвитку.

 

ІІІ   Оголошення теми та очікуваних результатів

ІV.   Закріплення вивченого матеріалу

На початку теми вам були запропоновані питання сьогоднішнього колоквіуму.

1. Які факти свідчать про формування основ індустріального суспільства в Україні?
2. Які особливості в економічному розвитку України існували на початку ХХ ст.?
3. Як створювалися монополії в економіці України?
4. Які причини зумовили активізацію національного руху в Україні?
5. Визначте цілі, які ставив перед собою визвольний рух в Україні на початку ХХ ст.?
6. Чи дійсно початок ХХ ст. був ерою «відродженя нації»?
7. Чому український національно-визвольний рух не досяг поставлених цілей під час революції

          1905-   1907рр?

8. Які наслідки мав революційний рух в Україні в 1905-1907 рр?
9. Які результати мала аграрна реформа П.Столипіна в Україні?
10. Яке значення мала реформаторська і політична діяльність П.Столипіна?
11. В чому полягали особливості розвитку західно-українських земель на початку ХХ ст.?
12. Які процеси XX ст. вплинули на розвиток культури України?
13. Розкажіть про найбільші досягнення в галузі ультурі початку ХХ ст..

 

1.          Підсумки уроку

Заключне слово вчителя.

 

2.       Рефлексія

Заповнити надані картки

 

Тема уроку	Що на уроці зацікавило?	Що не сподобалось?	Моя (особиста) активність	Моя оцінка за весь урок	Мої пропозиції щодо уроку

 

3.   Оцінювання роботи учнів

Підсумки роботи на уроці підводять учні разом з учителем. Учитель оцінює роботу учнів.

 

4.    Домашнє завдання

Підготувати матеріал про міжнародне положення в Європі на початку ХХ ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

Колоквіум (лат., співбесіда)

 

1. Одна з форм навчання — бесіда викладача із студентами з метою вияснення і підвищення рівня їх знань.

2. Вид екзамену.

3. Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді.

 

Ставлячи питання, що таке колоквіум, необхідно спочатку зрозуміти, як перекладається це слово з рідної мови. По-латині слово «colloquium» означає всього лише розмова або бесіду. Зараз визначення колоквіуму можна побачити в багатьох тлумачних словниках, Великої Радянської енциклопедії, де дане слово має не одне, а два цілком розрізняються між собою значень.

Так, по-перше, колоквіумом нерідко називають одну з традиційних форм навчальних занять, як у західній, так і у вітчизняній системі освіти, метою якої є виявлення знань учнів студентів і підвищення їх досвіду в результаті невимушеної бесіди з професором або іншим викладачем. Як правило, на студентських колоквіумах зазвичай обговорюються окремі частини якої конкретної теми, розділ одного із занять, щоб зрозуміти правильність його розуміння учнями і уникнути непорозуміння найважливіших питань.

Дана форма занять нерідко охоплює всілякі питання і теми з курсу, що вивчається, не включені в теми практичних і семінарських навчальних занять. Нерідко колоквіуми в сучасній системі навчання в університетах стають різновидом навчальних занять, де обговорюються різні роботи навчаються студентів, їх навчальні проекти та написані реферати. Зазвичай у вітчизняних університетах на кожному з факультетів колоквіуми проводяться в спеціально відведене для них час, не перетинаючись із звичайними практичними і семінарськими заняттями.

По-друге, колоквіум - це повноцінні наукові зібрання, де спочатку заслуховуються заздалегідь підготовлені доповіді, а потім відбувається складний процес їх обговорення. При цьому не виключена і полеміка, заснована на наукових знаннях учасників обговорення, так як бесіда проводиться для уточнення деяких деталей доповіді і спірних для оточуючих моментів. На наукових колоквіумах в бесіді беруть участь вже не куратор і його слухачі, а видатні філософи і теоретики, думка яких дозволить доповідачу переглянути власні наукові погляди на основі нових ідей і наукових суперечок.

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

УО Краматорськї міської  ради

Краматорська ЗОШ І – ІІІ сиупенів №10 з профільним навчанням

Краматорської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок історії

Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття

 

 

 

учитель історії та правознавства

БОЙКО ІРИНА ОЛЕКСАНДР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краматорськ 2020