Підвіщення ефективності позакласної роботи з фізичного виховання

«Підвищення ефективності позакласної роботи з фізичного виховання»

Розробив вчитель

фізичної культури

Лосківської ЗОШ 1-2 ст.

Козлов І.П.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт», цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації», Державна національна програма «Освіта, (Україна XXI століття)» передбачають реформування фізичного виховання населення, висувають завдання сприяти фізичному, психічному здоров'ю молоді (врахування потреб індивідуальної корекційно- компенсаційної спрямованості навчання і виховання дітей з вадами психофізичного розвитку, утвердження пріоритетів здорового способу життя людини.

В Україні протягом останнього часу склалася тривожна ситуація: різко погіршилися здоров'я й фізична підготовленість дітей та учнівської молоді.

Аналіз матеріалів про вивчення рівня фізичного розвитку та рухових здібностей учнів свідчить про те, що у масових школах навчається більш як 50 % учнів з відхиленнями фізичного і функціонального розвитку, з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, з порушеннями зору та ін. Уроки фізичної культури, передбачені навчальним планом на тиждень, можуть компенсувати лише 15—20 % необхідного добового обсягу рухів, чого, звичайно, недостатньо для забезпечення нормального фі­зичного розвитку і рухової підготовленості учнів. Для підтримки високої працездатності організму необхідна щоденна м'язова робота. Діти мають одержувати певну норму фізичного навантаження щодня. Отже, потрібні допоміжні форми фізичного виховання. У зв'язку з цим зростає необхідність удосконалення змісту фізичного виховання учнів загальноосвітньої школи. Важливу роль у цьому процесі відіграє позакласна фізкультурно-оздоровча і спортивна робота.

А тому цілеспрямоване фізичне виховання через раціональне поєднання урочних і позакласних форм занять, під час яких відбувається засвоєння основ фізичної культури та формування вмінь і навичок щодо організації самостійних занять фізичними вправами, дасть змогу забезпечити неперервне зростання показників фізичного розвитку і рухової підготовленості учнів

На основі аналізу літературних даних, змісту навчального предмета «Фізична культура», існуючої постановки фізичного виховання школярів та результатів проведених досліджень установлено, що основними недоліками в організації фізичного виховання в школах є:

• недостатній обсяг рухової активності дітей, який для більшості учнів обмежується тільки уроками фізкультури;
• низький рівень поінформованості вихователів груп продовженого дня, класних керівників, учителів-предметників з питань проведення оздоровчо- фізкультурних заходів на уроках, великих перервах, в групах продовженого дня, під час підготовки домашніх завдань та у вільний від уроків час;
• незадовільна організація загальношкільних фізкультурно-спортивних заходів, що негативно позначається на формуванні в учнів інтересу до фізичної культури і спорту,

Отже, підтверджується висновок і про те, що відсутність взаємозв'язку урочних і позакласних форм занять, теоретична і практична нерозробленість основних напрямів, змісту і форм позакласної фізкультурно-масової і спортивної роботи з учнями стає причиною того, що в учнів не формуються звичка до здорового способу життя, позитивне ставлення до фізичної культури, не за­безпечується компенсація недостатньої рухової активності, не формується гармонійно розвинена особистість у цілому.

У світлі сучасних вимог до комплексного вирішення навчальних і виховних завдань позакласну роботу з фізичного виховання в школі слід роз­глядати як складну, багато-спрямовану діяльність, яка забезпечує єдність урочних і позакласних форм впливу на учнів і є фактором розвитку й удосконалення їх фізичного стану та рухових здібностей.

Установлено, що важливою педагогічною умовою успішного процесу фізичного виховання учнів є вирішення проблеми диференціації, що полягає в необхідності індивідуальної роботи з дітьми, особливо коли це стосується додаткових фізичних навантажень у процесі гурткових, секційних і самостійних занять. Диференціація учнів за рівнем фізичної підготовленості з урахуванням функціональних показників має бути одним з принципів організації позакласної фізкультурно-оздоровчої й спортивної роботи в школі.

Установлено, що основу фізичного виховання в процесі позакласної роботи становить базовий зміст фізичної культури, складовими частинами якого є:

1.   Теоретичні й методичні знання, спрямовані на формування у дітей звичок здорового способу життя, творче оволодіння способами фізкультурно- оздоровчої та спортивної діяльності, самовизначення у виборі засобів і форм занять фізичною культурою і спортом.
2.   Вправи, що сприяють загальній фізичній підготовці учнів: вправи загальнорозвивального характеру (з предметами і без них); вправи на розвиток сили, витривалості, швидкості, гнучкості, координаційних здібностей; вправи, які впливають на різні ланки опорно-рухового апарату та м'язові групи.
3.   Вправи, які сприяють корекції недоліків постави, фізичного розвитку, розвитку функцій опорно-рухового апарату.
4.   Вправи і процедури, спрямовані на загартування організму учнів. Варіативна диференційована частина змісту позакласної роботи складається з урахуванням індивідуальних можливостей дітей, умов занять, спеціалізації вчи­теля фізичної культури і, найголовніше, з урахуванням інтересів учнів.

Важливою умовою ефективності позакласної роботи є вибір форм занять фізичними вправами, адекватних функціональним і руховим можливостям дітей. Теоретичний аналіз літератури, педагогічні спостереження, багаторічний власний досвід роботи в школі дають змогу виділити такі основні форми позакласної роботи в школі:

1.   Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня: фізкультурні хвилини, фізкультпаузи, фізичні вправи і рухливі ігри на великих перервах.
2.                            Спортивна година в групах продовженого дня.
3.   Заняття у фізкультурних гуртках, спортивних секціях, групах ЗФП, групах здоров'я.
4.   Загальношкільні фізкультурно-масові й спортивні заходи: спортивні свята, спартакіади, спортивні вечори, фізкультурні вікторини.
5.                            Система самостійних занять і домашніх завдань з фізичної культури.
6.                            Система гігієнічних і загартовуючих процедур.
7.               Туристична робота. Проведені дослідження показали найбільш раціо­нальні шляхи організації позакласної фізкультурно-оздоровчої й спортивної роботи, дають змогу розробити принципи, зміст, форми і методи її проведення, які дають можливість залучити до систематичних занять фізичною культурою і спортом максимальну кількість учнів школи незалежно від рівня їхніх фізичної підготовленості, рухових умінь і навичок, стану здоров'я. Це в свою чергу сприяє вдосконаленню рухових умінь і навичок, підвищенню рівня фізичної під­готовленості, організованості й вихованості учнів, зменшенню випадків порушення дисципліни, підвищенню успішності.

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ Й СПОРТИВНІ ЗАХОДИ в
СИСТЕМІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

УЧНІВ

Список використаної літератури.

1. Балосевич В.К. Фізична культура в системі виховання здорового способу життя /В.К. Балосевич// Теорія і практика фізичної культури. – 1990. – «1 – с22-26.
2. Ведмеденко Б.Ф. Взаємозв’язок школи і сім’ї щодо впровадження фізичної культури в побут школярів // Рідна школа. – 1980. №4. – с.6
3. Козленко М.О. Виховання у школярів звички систематичного заняття фізкультурою. // Радянська школа, 1975, №12.- с.49-53
4. Леонов О. Шляхи підвищення ефективності позакласної роботи з фізичного виховання / О.Леонов // Фізичне виховання в школі. – 2000.- №3 с.21-24.