ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ

 

ПІДВИЩЕННЯ  РІВНЯ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ

З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Хмара Наталія Миколаївна,

вчитель української мови

 та літератури Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату

 

 

Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи.

Конфуцій

 

Культура мовлення як складова загальної культури особистості є одним із найважливіших показників соціалізації особистості. Процес опанування мови та її культури пов`язаний зі здобуттям навичок правильно розмовляти й писати, точно висловлювати свою думку, активно використовувати мовні знання, грамотно застосовувати їх. Досконале володіння мовою стає важливим компонентом загальної культури особистості, сприяє грамотній підготовці фахівців у різних сферах, оскільки саме творче використання засобів мовлення повною мірою виявляє професійні обдарування особистості, сприяє самовираженню. Чим повніше сформоване уміння спілкуватись, тим якісніше буде здійснюватися будь-яка діяльність людини. Навчання в школі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати  пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини.

Поряд із засвоєнням теоретичних знань, у наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості та до вміння людини грамотно спілкуватися, доносити свою думку до співрозмовника. Формування культури мови – одна з нагальних проблем сьогодення, не лише філологічна, а й соціальна, оскільки вона в той чи інший спосіб пов’язана з найрізноманітнішими видами комунікацій в сучасному світі.

Якщо в багатьох важливих процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то спілкування, як і творчість  не може бути механічною.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення і працює людина комунікативна, творча, гнучка,  здатна до  використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення та здатністю логічно, зрозуміло, доречно, виразно  й естетично висловлювати думку.   

У наш час школа залишається чи не єдиним центром впливу на культуру мовлення учня, адже суспільство разом із засобами масової інформації діють у зворотному напрямку. Завдання вчителя - управляти процесами формування культури мовлення, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють мовленнєвій активності  школяра, розвивають його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися.

Робота над формуванням культури мовлення має відповідати таким основним дидактичним вимогам:

- урахування вікових особливостей учня;

- мають бути задіяні всі види мовленнєвої діяльності;

- поступове ускладнення навчальних завдань;

- опора на текстову основу;

- розвиток різних видів пам’яті;

-врахування морального рівня вихованості.

Сучасний учень – сучасний учитель, тому найефективнішим засобом досягнення мети є використання нових форм та методів роботи. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Проте скільки б ми не говорили про інноваційні процеси в освіті, ніколи не втратять своєї актуальності дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: «Невикорінною духовною потребою будь-якої людини є спілкування з людьми, у спілкуванні з ними вони знаходять радість та повноту життя», «Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці».

На сьогодні питання про культуру мови стало досить актуальним. Ми перестаємо розуміти мову класичної літератури, оскільки наповнюємо своє мовлення запозиченнями з інших мов, вульгаризмами, ненормативною лексикою. Навіть ЗМІ демонструють стилістичну недбалість. Мас-медіа, маючи величезні можливості  впливати на формування культури і грамотності спілкування  між людьми, нехтують цим і використовують дане їм державою право впливу на суспільство, часто в протилежному напрямку, заохочуючи розвиток масової антикультури.

 На початку ХХI століття спостерігається ускладнення сфер мовної комунікації, що обумовлено використанням нових інформаційних технологій, мови Інтернету - комп'ютерний сленг створюється на базі професійного мовлення.

Слід розрізняти поняття «культура мови» і «культура мовлення».  Культура мови - це «ступінь розвитку і багатства лексики та синтаксису, витонченість його семантики, різноманіття і гнучкість інтонації », а культура мовлення - це «сукупність і система комунікативних якостей мовлення», тобто багатство української мови, що виявляється в процесі говоріння.

Культура мовлення, як і вивчення мови в цілому, потребує систематичності, використання різних форм, методів та прийомів навчання, наприклад, спостереження над фактами мови.  Уроки української мови повинні формувати в учнів сукупність уявлень про досконалу мову, тобто мовний естетичний ідеал, який є критерієм  естетичного смаку і реалізується у вигляді вимог до зразкової мови. Естетичне ставлення до мови викликається такими якостями літературної мови, як багатство засобів вираження, його звучність і мелодійність, експресивність одиниць мови, доречність вживання мовних засобів у різних стилях мови.

 

Ознаки культури мовлення 

Порадник «Як досягти успіху?»

Змістовність

Продумай тему і основну думку висловлювання; розкривай тему повністю, але без зайвих слів, не пиши і не говори того, чого не розумієш.

Послідовність 

Говори зв'язно, логічно, за написаним або продуманим планом (тезами), не перестрибуй з одного на інше. Дбай про переходи ("місточки"), висновки, узагальнення.

Багатство 

Уникай повторів, банальностей, порожніх фраз, користуйся різноманітними, але зрозумілими тобі мовними засобами, не повторюй тих самих слів, однакових речень, уникай монотонності, однакової структури речень.

Точність 

Добирай найбільш точні слова, чітко формулюй думку, якщо необхідно при потребі звернись до тлумачного, синонімічного словника.

Виразність

Виділяй найважливіші місця, виражай своє ставлення до того, про що говориш.

Правильність

Дотримуйся мовних норм (правильної вимови, побудови речень).

Доцільність

Вмій оцінити ситуацію спілкування і засоби, які найкраще підходять для неї. Завжди враховуй, з ким розмовляєш, з якою метою, де.

Образність 

Підбирай слова і речення, які яскраво, емоційно можуть впливати на слухача.

 

 

Вправи і завдання

для підвищення культури мовлення учнів, погруповані за ознаками мовлення

 

ДОРЕЧНІСТЬ

Доречність – ознака мовлення, яка організує його точність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають ситуації спілкування. Доречне мовлення має відповідати темі висловлення, його логічному змісту, емоційному забарвленню

Доречність мовлення залежить від мовця, його мовленнєвої поведінки, мовної етики.   Важливим для доречності мовлення є вміння встановити контакт із співрозмовником, знайти відповідні слова, інтонацію, варто також враховувати  склад мовців та форми (усної чи писемної) мови. В ході розмови  дотримуватися норм спілкування є обов’язковим для кожного. Треба завжди пам’ятати, що «шабля ранить тіло, а слово – душу».

 

Умови доречності мовлення такі:

• розуміння необхідності доречності мовлення;

• володіння культурою мовлення і спілкування за допомогою мови;

• висока вихованість людини, рівень її культури, моральних якостей;

• досконале знання мови, її функцій, форм і різновидів.

 

Засоби для досягнення мети спілкування і забезпечення його доречності досить різноманітні: монолог чи діалог, інтонація (заклична, спонукальна), риторичні запитання, різні види звертання, тональність тощо. Уміння вибирати найбільш доречну форму спілкування залежить від стосунків людей і мовленнєвої практики: кожна людина про той самий предмет мовлення може висловитися по-різному. Порівняймо, наприклад, розповідь про свято Миколая дітей-дошкільнят, їхніх батьків, письменника, етнографа.

 

 

 

Вправи  для забезпечення доречності мовлення:

 

1.Складіть діалоги, враховуючи ситуацію мовлення, на такі теми: розмова на автобусній зупинці, зустріч матері й дочки (батька й сина) на вокзалі, обговорення двома подругами переглянутого фільму, обмін новинами членів сім’ї після робочого дня.

 

 2.Прочитайте текст. Доведіть доречність авторської мови. Якими лексичними і синтаксичними засобами скористався автор?

 

У нас криги розбиває блакитний березень. Спочатку він парубкує в лісах – видобуває з-під снігу ще не розщібнуті під-сніжники, потім розморожує сік у березі, і коли вона блисне щасною сльозою, – йде на річки й озера. Тоді на прогнутих плесах починають світити вимоїни і прокидаються льодоколи, – поведуть своїми срібними смичками, і вже тільки при-слухайся – над берегами й за берегами здиблюється бентеж-ний передзвін, а в берегах шипить, гуркоче, шаленіє крига й радісно зітхає вивільнена хвиля. Як їй любо після темені заграти сонцем та вдарити в бубни примкнутих човнів, щоб підскочили вони вгору, рвонули свої кайдани та згадали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛОГІЧНІСТЬ

Основою логічності мовлення є логічне мислення, що формується запасом знань і вмінням їх донести до слухача. Людина, яка хоче навчитися говорити і писати логічно, повинна навчитися логічно мислити, пам’ятаючи про послідовність «мислення – мова — мовлення» Вміння чітко і послідовно мислити треба постійно вдосконалювати, використовуючи різноманітні вправи та тренінги, логічні завдання. Володіння логікою викладу та вміння враховувати мовленнєву ситуацію позитивно впливає на розуміння змісту висловлення співрозмовником.

 

Логічне мовлення формується на основі:

 

• навичок логічного мислення, спрямованого і на нагромадження нових  знань, і на передачу цих знань  іншим;

• знання мовних засобів, якими можна оформити думку;

• володіння технікою смислової зв'язності, тобто логікою викладу, при якій не виникає суперечностей.

 

Хоча особливої уваги проблема формування логічного мовлення набуває в початкових класах, оскільки мовленнєве спілкування є одним із перших видів діяльності, яким дитина оволодіває, робота над розвитком логічного мовлення має проводитись і в середніх та старших класах. Не варто забувати, що погане мовлення є передусім свідченням поганого мислення і лише потім поганих знань мови. Отже, щоб навчитися добре висловлювати думки, треба навчитися мислити.

 

Вправи для розвитку логічного мовлення  та  на усунення логічних суперечностей

 

1.Складання пропозицій

Учням пропонується об’єднати в одне речення три слова, не пов’язані за змістом. Наприклад: ніч, весло, фарби. Треба скласти якомога більше пропозицій, які обов'язково включали б в себе ці три слова (можна міняти відмінок і використовувати інші слова).

2.Знайди зайвого

У структуру словниково-логічних вправ необхідно вводити конфліктні поняття («зайві» предмети, слова), що сприятиме активізації розумової діяльності школярів.

 3. Пошук аналогів

Назвати який-небудь предмет або явище, наприклад, «птах». Необхідно виписати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих з ним по різних істотним ознаками. Сонце – логічний ланцюжок: птах – небо - сонце, літак – логічний ланцюжок: птах – політ – літак.

 4.Способи застосування предмета

Називається предмет, наприклад, "книга". Треба назвати якомога більше різних способів його застосування: книгу можна використовувати як підставку для чогось.  Перемагає той, хто вкаже більше різних функцій предмета. Ця гра розвиває здатність концентрувати мислення на одному предметі, вміння вводити його в самі різні ситуації і взаємозв'язку, відкривати в звичайному предметі несподівані можливості.

5.  Виправити алогізми в переліках:

 • Щодня кияни виходять на вулицю. До їх послуг – автобуси, трамваї, авто, таксі. Близько двох мільйонів пасажирів перевозить щодня міський транспорт і метрополітен.

 • Редакторів нашого видавництва можна поділити на наукових редакторів, літературних редакторів, а також редакторів зі званням кандидата наук.

 • Рукописи поділяються на ті, що потребують доопрацювання, ті, що не потребують його, і ті, що надійшли до видавництва із запізненням.

 • Київська область строката щодо якості доріг. Є прекрасні бетонні, асфальтовані покриття. Є бруківки і поліпшені ґрунтові  шляхи, а також широкі дво- і навіть трисмугові автостради.

 • Реалізуємо гуртом і вроздріб тканини шторні, вовняні, для спецодягу, інші.

 •  Хочеться побачити Азію, Індію, екзотичні країни.

 • Навчально-тренувальна фірма «Український народний сувенір» торгує товарами українських народних промислів: виробами з кераміки, скла, дерева, глини, витворами малярства, гончарства, ткацтва тощо.

6. Усуньте порушення закону суперечності:

•    Спортсменка бігла одна в останній парі.

•    Спочатку Маяковський нічим не виділявся серед футуристів.. Вже у ранній період у Маяковського були якості, які суттєво відрізняли його від футуристів.

•  Нарада обліковців Всеукраїнського перепису населення відкрилася в Жовтневому палаці культури. Його провела Київська міська державна адміністрація.

•   Уже розвиднілося. Починають прокидатися після нічної служби прикордонники.

•   Незважаючи на те, що студентська рада не працює, ніхто її роботу не контролює.

•    І нині, пішовши на заслужений відпочинок, ветеран продовжує працювати на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧИСТОТА

Чистота мовлення тісно пов'язана з правильністю і нормативністю: якщо у мовленні немає порушень лексичних, стилістичних, орфоепічних та інших норм, воно вважається чистим. Критерій чистоти мовлення стосується вживання літературного чи не літературного слова, його наголошення або будови речення. У літературній мові неприпустимі діалектні, розмовно-побутові, жаргонові слова чи без потреби або перекручено вжиті іншомовні слова, їх уведення до мовлення робить його нечистим.

Вживання дієслів возьмемо, замість візьмемо, балакати, замість говорити, робе, замість робить і т.д. – ознаки нечистого мовлення.

Нечистим є мовлення, захаращене іншомовними словами при наявності українських відповідників. Для чого, наприклад, користуватися запозиченим консенсус, коли є зрозуміле згода, або іншомовним електорат, адже є всім доступне виборці. Уживати їх немає потреби. Хіба що для того, щоб похизуватися своєю обізнаністю з чужомовними словами. Про один з невдалих випадків користування іншомовних слів без розуміння їх значення розповів М. Рильський: «Один науковий працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: «Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна постать, як ви». Його спокусило, очевидно, «пишне» звучання іноземного слова «одіозний», яке в його уяві асоціювалося, мабуть, із «грандіозний» чи що. Коли тому науковцеві було пояснено, що термін латинського походження одіозний означає ненависний, небажаний, неприйнятний і т. ін., то він, звичайно, зніяковів».

Неконтрольоване  мовлення може призвести до появи слів-паразитів: коротше кажучи, так сказать, так би мовити, значить, ну, як це, розумієш, знаєш. Ці слова  можуть беззмістовністю спотворити зміст («Він, так би мовити, творча людина»).

Чистота мовлення - це відсутність суржику. Суржик означає штучно змішану, нечисту мову, гібрид української і російської мов, що, безперечно, є загрозою для існування української мови.  Назва сучасного терміна метафоричне, адже первісне значення слова суржик - суміш зерна різних злаків і борошно з такої суміші, яке було невисоким за якістю і вживалося у важкі голодні роки. Примітно, що аналогічне мовне явище (суміш білоруської і російської мов) є в Білорусі. Воно має назву трасянка, так називали неякісний корм для худоби, в який до сіна додають ("натрушують") солому. Спільне одне - ці змішані мови є низьковартісними.

На жаль, суржик - давнє явище. Ще наприкінці ХІХ-ХХ ст. звучало застереження інтелігенції щодо поширення цієї скаліченої мови Україною як "збитку і згуби слов'янського добра". Характеристики суржику - лише негативні: "мішана й ламана мова", "мовний покруч", "здеградована під тиском русифікації форма українського мовлення", "мовний безлад", "низька мова", "напівмовність", "кровозмісне дитя двомовності", "бур'ян". Причинами такого всеохопного впливу однієї мови на іншу науковці вважають цілеспрямовану мовно-культурну політику, тобто мовний тиск однієї мови на іншу, а також велику зовнішню подібність і тісну спорідненість лексичного складу й граматичної системи української і російської мов. Суржик охоплює всі мовні рівні. Особливо потерпає від нього усне  мовлення. Мовознавці зазначають, що 90 % суржику становлять російські слова, які, однак, вимовляють по-українськи (ноль,регістратура, двойка.хожу, сижу замість нуль, реєстратура, двійка, ходжу, сиджу), запозиченим наголосом (одИнадцять, чотИрнадцять, нОвий, восємдесят замість одинАдцять, чотирнАдцять, новИй, вісімдесят), порушують словотворчі закони (англічанка, лікарство, зварщик, осінню, весною замість англійка, ліки, зварювальник, восени, навесні), мають російські граматичні форми (у продажі, два студента, по дорозі замість у продажу, два студенти, дорогою). Надзвичайно багато лексичних кальок: не дивлячись на, фамілія, учбовий, рахую, на рахунок, любий замість незважаючи на, прізвище, навчальний, вважаю, щодо, будь-який. Найчастіше користування суржиком - це ознака байдужості, адже учні, які користуються словами вроді, вообще,  ладно, ужас, кашмар, прівєтік, добре знають, що це неправильно.

Потрібно пояснювати дітям , що розмовляти суржиком - це ознака  неосвіченості, провінційності, байдужості до своєї мовної поведінки, а отже, неповаги до української мови.  Суржик може стати на перешкоді професійного зростання.

Вправи для роботи над чистотою мовлення

1.Вправи на редагування.

Тепер підписку (передплату) на газети, журнали можна зробити в любому  (будь-якому) поштовому відділенні.

 Керівництво нашого підприємства рахує (вважає), що ваша фірма невчасно розраховується за пред’явлені  (надані, отримані) послуги.

 Другими словами (отже), з таким фінансуванням ми не зможемо як слід кормити (годувати) дітей.

 Покорміть (нагодуйте) дітей і вложіть (вкладайте) їх спати. Поговоримо один на один (сам на сам).

 Не мішайте (не заважайте) виступаючому! На тій неділі (наступного тижня) попрацюємо в округах.

 Прилад надійний у роботі, єдиний його недостаток (недолік) – непривабливий дизайн.

 

 

 Відеолайфхаки

В арсеналі вчителя є класичний набір півторахвилинних експрес-уроків від каналу «1+1», де Олександр Авраменко поважно розповідає про ті чи ті помилки. Ці відео можуть бути цікавими для обговорення й наведення власних прикладів на кожне із згаданих правил у класі. А можуть і принести користь усій родині, якщо їх перегляд залишити для домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

ТОЧНІСТЬ

Точність мовлення – одна з найважливіших властивостей висловлення, яка характеризує, насамперед, його зміст. Залежить точність від умінь мовця дібрати такі слова, які повністю співвідносяться з предметами, явищами, діями, котрі їх називають.

Точність мовлення передбачає, з одного боку, знання і вживання точних значень слів, словосполучень, речень, що відповідають нормам літературної мови, а з другого – уміння виражати свої думки так, щоб вони однозначно були сприйняті адресатом мовлення. Вимога точності впливає на добір мовних засобів для побудови усного чи писемного висловлення.

Точність великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Висловлюючи власні думки, слід добирати слова, які найбільше відповідають змісту, зокрема варто залучати учнів до роботи із  словником синонімів, тлумачним словником

Для точності мовлення  важливе правильне використання сполучуваності слів, розрізнення значень паронімів.

Вправи для покращення точності мовлення

Ввести в речення слова-пароніми

• Адрес – адреса

(Адрес – письмове привітання ювілярові; адреса – місце проживання адресата)

 •  Прозовий - прозаїчний

 Прозовий – мовлення, не організоване ритмічно, не віршоване. (Леся Українка створила багато художніх речей неминущої вартості – ліричних віршів, поем, творів драматичних і прозових.)

 Прозаїчний – буденне, нудне, одноманітне в житті. (У моїй уяві якось не вкладалося, що поет може працювати на такій прозаїчній посаді, як секретар сектора.)

 •  Хрещений – хресний

 Хрещений – той, кого хрестили або хто хрестив: хрещені батьки, хрещена мати.

 Хресний – тяжка життєва дорога: хресний шлях пройшов.

 • Відносини – взаємини – стосунки – відношення

 Відносини, стосунки, взаємини – на означення стосунків між людьми: відносини між батьками, взаємини між дітьми, приятельські стосунки. Відносини – у словосполученнях переважно суспільного, економічного та політичного характеру: виробничі в.,  класові в., міжнародні в.

 Відношення – виражають зв’язки тільки між предметами, явищами: пропорційне відношення між величинами.

 • Вибирати – обирати

 Вибирати – мова йде про напрям, матеріал, якусь річ, може бути синонімом до «витягати, діставати»: кукіль з пшениці вибирати, вибирала камінці з черевиків.

 Обирати – з-поміж когось (чогось) кращого: обирати депутатів, наречену, спеціальність, улюблене місце тощо.

 • Криз – криза

 Криз - раптове погіршення стану хворого: гіпертонічний криз, віковий к.  Криза - загострення становища, різка зміна звичайного стану речей: екологічна к., фінансова к., урядова к.

 • Дипломат – дипломант – дипломник

 Дипломат – службова особа, яка має урядові повноважен-ня для зносин з іншими державами. Дипломант – особа, відзна-чена дипломом за успіхи в якій-небудь галузі. Дипломник – сту-дент, який працює над дипломною роботою, диплом. проектом.

 • Мимохідь - мимохіть

(Мимохідь – проходячи повз кого-небудь; мимохіть – мимоволі, несамохіть)

3. З переліку слів вибрати ті, які вживаються зі словами-паронімами, обґрунтувати свій вибір:

 Хронічний (епізод, фільм, гастрит); чисельні (збори, різниця); корисні (вчинки, процедури); досвід (практичний, лабораторний); доповідь (змістовна, змістова); зауваження (змістового, змістовного) характеру; уряд (нинішній, теперішній); схарактеризуйте (обсяг, об’єм) понять; (обсяг, об’єм) дисертації; (обсяг, об’єм) відра; (рятувальний, рятівний) круг, експедиція; (рятувальний, рятівний) переправа, роботи, люди всіх (континентів, контингентів).

Вправа «Сполучуваність слів»

Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3	Завдання 4
А.Настільний Б. Настінний	А.Кваліфікаційний Б. Кваліфікований	А. Абсолютний Б.Абсолютистський	А. Дощовий    Б.Дощовитий
1. Теніс 2. Лампа 3. Книга 4. Портрет 5. Підручник 6. Годинник 7. Розпис 8. Словник 9. Записи 10. Полиця	1. Структура 2. Екзамен 3. Спеціаліст 4. Комісія 5. Розряд 6. Консультація 7. Інженер 8. Завдання 9. Випробування 10. Порада	1. Режим 2. Спокій 3. Температура 4. Держава 5. Чемпіон 6. Монархія 7. Безправ'я 8. Право 9. Більшість 10. Прагнення	1. Літо 2. Вода 3. День 4. Місяць 5.Краплини 6. Струмок 7. Хмари 8. Потік 9. Осінь 10. Погода

 

БАГАТСТВО ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ МОВЛЕННЯ

Багатство мовлення – це використання великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за смислом і будовою. Різноманітність мовлення – використання різних мовних засобів для вираження однієї і тієї ж думки.

Багатство мовлення досягається мовними засобами, які в тексті не по­вторюються, а різноманітність забезпечує вираження однієї і тієї ж думки різними мовними засобами.

Українська мова - багата й різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. 

В українській мові існують семантичні групи слів (омоніми, синоніми, антоніми), багатозначні й абстрактні, застарілі й неологізми – саме вони становлять її багатство. Виражаючи думку, мовець може використати різноманітні засоби залежно від знання мови, ерудиції, стилю висловлювання. Лексичне багатство вимагає не тільки засвоєння великої кількості слів, а й усіх можливих значень багатозначного слова.

Умови досягнення багатства і різноманітності мовлення такі:

1) багатство словникового запасу кожної людини;

2) уміння використовувати у своєму мовленні різні мовні засоби;

3) уміння інтонувати мовлення;

4) постійне удосконалення і збагачення власного мовлення.

1.Прочитайте вислови. Як ви їх розумієте? Сформулюйте за ними тему, мету і завдання уроку за афоризмами.

 

Уміння вести розмову - це талант (Стендаль). 2. Мистецтво слухати — майже рівнозначне мистецтву говорити (П. Буаст). 3. Ну що б, здавалося, слова? / ...слова та голос — більш нічого, / а серце б'ється, ожива, як їх почує... (Т. Шевченко). 4. Я не на те, слова, ховала вас / і напоїла кров’ю свого серця, / щоб ви лилися, мов отрута млява, / і поїдали душі, мов іржа (Леся Українка

2.Знайти лексичні помилки

Найстарший брат, нові інновації, прейскурант цін, вільна вакансія, пам'ятний сувенір, похід до кінотеатру, пориви вітру, підготовка до уроків, цікаві міроприємства, щонайміцніша нитка, змістовна відповідь, гігантський корабель

3.З’ясуйте значення слів кожного синонімічного ряду.Синоніми першого ряду введіть у складені речення.

 

1. Гарний, красивий, прекрасний, вродливий, дивний, чу-довий. 2. Плести, скручувати, сукати, вити, тягнутися. 3. За-вжди, раз у раз, повсякчас, постійно. 4. Шлях, путь, дорога, гостинець, шосе, тракт. 5. Хуртеча, вітрюга, завірюха, крутія, завія, курява, юга. 6. Розуміти, тямити, збагнути, усвідомлю-вати, осмислювати.

 

•                   Провести спостереження за усним мовленням своїх однокласників, друзів. Які помилки трапляються у їхньому мовленні? Створити рубрику «Зауваження до культури усного мовлення».

•                   Виправте помилки в рекламі.

• Авіаквитки до любого міста Америки.

• Елегантні та роскішні моделі весільного вбрання з Германії.

• Рослинний сироп швидко полегшує всі види кашелю у дітей та дорослих.

• Підписуйте і читайте! Підписний індекс.

• По питанням реалізації звертатися по телефону.

• Навчання у університетах СІІІА.

• Ваші фотографії приймуть участь у розіграші призів.

• Найкращі квартири — по собівартості! (Лише на протязі місяця!).

• Святкування Нового року: Болгарія, Швейцарія, Словакія, Таїланд, Чехія.

 

Дискусія

 

► Подискутуйте з теми «Чи потрібна культура мовлення у вік Інтернету?»

Використана література:

 

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. –Львів, 1990.

2. Гальчук В. Матеріали для завдань з культури мовлення // Українська мова і література. – 2005. - № 42.

3. ГоловащукС.І.Складні випадки наголошення:Словник.–К., 1995.

4. Гринчишин А.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К