1 квітня о 15:00Вебінар: Викладання іноземної мови в умовах дистанційного та онлайн-навчання

Писанкарство як вид ДПМ

Про матеріал
Тема: «Писанкарство як вид ДПМ» Мета уроку: Дидактична: вміти характеризувати різні види технік писанкарства, та виготовляти крашанку. Розвиваюча: розвивати в учнів концентрацію уваги, уяву, наочно-образне мислення, координацію рухів. Виховна: виховувати любов до праці, охайність, виховувати бажання продовжувати і розвивати традиції українського народу. Матеріально-технічне забезпечення уроку: комп’ютер, проектор, розсувний екран (система мультимедія). Дидактичне забезпечення уроку: Мультимедійна презентація (Додатки) Очікуванні результати: вміти розрізняти і характеризувати техніки писанкарства.
Перегляд файлу

Тема: «Писанкарство як вид ДПМ»

Мета уроку: 

Дидактична: вміти характеризувати різні види технік писанкарства, та виготовляти крашанку.

Розвиваюча: розвивати в учнів концентрацію уваги, уяву, наочно-образне мислення, координацію рухів.

Виховна: виховувати любов до праці, охайність, виховувати бажання продовжувати і розвивати традиції українського народу.

Матеріально-технічне забезпечення уроку: комп’ютер, проектор, розсувний екран (система мультимедія).

Дидактичне забезпечення уроку: Мультимедійна презентація (Додатки)

Очікуванні результати: вміти розрізняти і характеризувати техніки писанкарства.

Література:

Основна:

  1.               Навчальна програма з трудового навчання.  5-9 класи рекомендовано МОН України (лист № 1/11-8205 від 27.08.2010 р.).

Додаткова:

  1. Атлантова Л. Магія української писанки / Л. Атлантова // Народне мистецтво. – 1997. – № 2. – С. 1-4.
  2. Колесник Н.Є, Пантус Н.Ф. Писанкарство : історія, досвід, техніка та методика виконання / Н.Є. Колесник, Н.Ф. Пантус. – Житомир : Ельбрус, 2004. – 80 с.
  3. Малиніна А.О. Великодній сувенір. Українська народна писанка : навч.-метод. посіб. / А.О. Малиніна, І.О. Малиніна, О.Ю. Гріндєва. – Х. : Скорпіон, 2005. – 48 с.
  4.                                                                 http://traditions.org.ua/remesla/pysankarstvo
  5.                                                                 http://www.mamynesonechko.in.ua

Тип уроку: урок-конференція

Час: 90 хв.

Структура уроку:

  1. Організаційна частина ………………………………………………………..5 хв.
  2. Перевірка домашнього завдання …………………….....................................7 хв.
  3. Актуалізація опорних знань………………………………………………...20 хв.
  4. Мотивація навчальної діяльності…………………………………………...13 хв.
  5. Основна частина………………………… ……………………………….…35 хв.
  6. Підсумок уроку……………………………...……………………………….10 хв.

 

Хід уроку:

 

І. Організаційна частина

Мета діяльності: привітання; перевірка присутності учнів, їх готовність до уроку; призначення чергових. Ознайомлення учнів з планом заняття. Підготовка робочих місць учнів, організація учнів до роботи.

Форма проведення навчання: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань і умінь – словесні (бесіда).

Слово вчителя: Доброго для діти! Давайте перевіримо хто присутній… Давайте розпочнемо наш урок….

  1. Перевірка домашнього завдання

                                                 Завдання №1

Встановіть правильну послідовність технологічних операцій підготовки яйця до розпису:

А) Проколювання отворів;

Б) Миття; Форма відповіді:

В) Видування;

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

 

 Г) Сушіння;

Д) Вибір;

Е) Обезжирювання.

                                               Завдання №2

Виберіть правильну відповідь:

Допоміжний інструмент, який використовують для розподілу поверхні яйця на частини:

  1. Шило
  2. Олівець

1

2

3

Так +      Ні –                                                                                      

 

 

 

  1. Шприц

                                          Форма відповіді: 

 

                              3. Актуалізація опорних знань

I. Бесіда:

Мета діяльності: перевірка вчителем до початку повідомлення нових знань підготовленості учнів до сприймання навчального матеріалу з метою аналізу стану знань, умінь, навичок, набутих раніше і необхідних для свідомого засвоєння теми.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – словесні -  бесіда.

Перелік питань бесіди:

1.Будь-ласка дайте відповідь на питання, що таке писанкарство?

(Орієнтовна відповідь: писанкарство – це вид декоративно-прикладного мистецтва, який полягає в фарбуванні яйця).

2. Що вам відомо про писанку?

(Орієнтовна відповідь: писанки - фарбованi або орнаментованi курячi яйця. Виготовлення писанок пов'язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрiчi весни, пiзнiше - з Великоднем. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов'янських народiв, зокрема й українського).

3. Що символізує писанка?

(Орієнтовна відповідь: для нас, українців, писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст).

4. Які основні різновиди техніки писанкарства ви знаєте?

(Орієнтовна відповідь: До основних технік писанкарства відносять: крашанка, крапанка, дряпанка, мальовка, писанка).

5. З яким християнським святом пов’язана писанка?

(Орієнтовна відповідь: з прийняттям християнства писанка стала важливим атрибутом Великодня, як символ Христового Воскресіння).

II. Кросворд:

Вчитель: А зараз пропоную вам показати свої знання при розвязуванні кросворду, в якому потрібно відгадати техніки писанкарства.

Мета діяльності: перевірка вчителем до початку повідомлення нових знань підготовленості учнів до сприймання матеріалу з метою аналізу стану знань, умінь, навичок, набутих раніше і необхідних для свідомого засвоєння теми.

Форма організації: індивідуальна.

Методи навчання: ігрові методи навчання – кросворд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Фарбоване або орнаментоване куряче яйце, символ весни, сонця, повернення природи до життя?
  2. Яйце обклеєне спеціальними наклейками?
  3. Яйце обплетене за допомогою бісеру?
  4. Яйце з темною шкаралупою, яке офарблюють в один колір і на його поверхні гострим інструментом продряпують малюнок?
  5. Яйце оздоблене нитками, мотузками або стрічками?
  6. Найпростіша техніка, яка полягає у фарбувані яйця в один колір?
  7. Яйце фарбоване в один колір з використанням панчохи і листя?
  8. Писанка, на якій ставили цяточки за допомогою воску та писачка?
  9. Яйце оздоблене шматочками соломи?
  10. Яйце протравлене в оцитовій кислоті?
  11. Яйце оздоблене вишивкою по скорлупі?
  12. Яйце, розписане фарбами за допомогою пензля?

 

4. Мотивація навчальної діяльності

Мета: залучення учнів до активної навчальної діяльності, спрямованої на засвоєння нового матеріалу.

Форма організації:  фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – словесні -  бесіда.

Мотивація вступна, на перспективу:

Писанкарство тісно пов’язане із життям людини. Наші предки в своїх традиціях показали що писанкарство є досить важливим. Ще із давніх-давен яйце вважали символом весняного пробудження природи, зародження нового життя. Тому фарбоване яйце пов’язали із християнським святом - Великоднем, писанку дарували близьким людям де заложували певні значення. Отже під час уроку ми навчимося, як правильно виготовляти красиві писанки, навчимося тлумачити певні символи, щоб кожен із вас міг виготовити власну писанку і прикрасити власну великодню корзину або подарувати близькій людині. Тому давайте не будемо зраджувати традиціям свого народу і будемо навчатись різним технікам писанкарства та воскресімо душу нашої неньки - України.

Мотивація вступна, пізнавальна:

Про традиції розписування яєць навесні складено багато легенд.

Ці традиції сягають у глибоку давнину часів дохристиянства. Одна з таких легенд, розказана Іваном Сомишем у 1926 році, розповідає ось про що.

Настала сувора зима. Але деякі птахи ще не встигли полетіти на південь, тому багато з них загинуло на лютому морозі. Люди, які поважали птахів, як Божих створінь, шо приносять весну і тепло після холодної зими, забрали всіх їх додому, відігріли й утримували в домівках упродовж цілої зими. Згодом сонечко почало пригрівати сильніше, наближалася весна. Птахи вилетіли з людських домівок і полетіти вдалину. Але згодом повернулися й усім принесли писанки і весну. З того часу і почали люди розмальовувати писанки.

Чому саме яйце стало одним з найважливіших елементів дохристиянських вірувань наших предків?Яйце — це символ народження, джерело життя. Саме здатність яйця створювати нове на землі стала причиною того, що воно є невід'ємним елементом багатьох стародавніх ритуалів.

З прийняттям християнства яйце було включено у Великодні обряди.

Виникли також нові легенди, пов'язані зі святом, наприклад про те, що крашанки виникли з крапель крові розіп'ятого Ісуса і сліз його матері Марії.

Святкування Великодня

З самого початку існування Церкви християни проводили Великодню ніч в храмі.

Відомо, що імператор Костянтин Великий перетворював цю священну ніч на торжествуючий день. По всьому місту запалювались високі стовпи, ніби вогняні лампади, так що ця таємнича ніч ставала світлішою за найясніший день.

Хто хоч раз побував на Великодній всенощній, ніколи вже не спатиме у цю святу ніч. Хто пройшов пасхальним хресним ходом опівночі, той вже знатиме, що таке пасхальна радість, яку ніякі земні радощі не замінять. Священики у білих ризах з хрестом, з Євангелієм, іконами та хоругвами, люди з запаленими свічками під радісний дзвін виходять з храму ніби назустріч Спасителю, співаючи: "Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели співають на небесах: і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити".

Здавна перший день Пасхи у народі зветься Великоднем, а увесь Пасхальний тиждень - Світлим. Існувало навіть повір'я, що цей тиждень - один день, бо коли Христос воскрес, тоді сонце стояло на небі, не заходячи, сім днів.

Увесь цей тиждень у церкві врочисто та радісно: читання нема - тільки спів. Увесь час відкриті Царські ворота на знак того, що Спаситель Своїм Воскресінням відкрив для нас рай, тільки вхід туди треба заслужити. І у дзвони можна дзвонити усім, хто забажає, тільки цього тижня.

Тож і лунають великодні дзвони цілий тиждень, а люди радіють, христосуються та бажають добра одне одному.

 

5.Основна частина

 Вчитель: Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок –конференція. Успіх нашої конференції залежить від вчених-доповідачів, в ролі яких будуть виступати учні.

Тема конференції «Поняття про писанкарство, як вид ДПМ. Короткі історичні відомо мості про писанку, її місце в сучасному мистецтві».

Отож давайте послухаємо доповіді наших колег.

Учень 1

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?

Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках.

Так зображена н малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині. Їх поєднують благально піднесену догори руки та інші характерні елементи.

На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ ст.

Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьох поколінням милуватися ними. Найулюбленішим мотивом був мотивом сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша прокидається  після зими і пленяться, сповіщаючи про прихід весни.

Улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. Такі писанки можна побачити у Державному музеї історії України.

Татаро-монгольська навала на Русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який репродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. У цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами. За період ХІІІ до другої половини ХІХ ст. у писанкарстві майже не виникає нових елементів. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною ХІХ – початком ХХ ст. Вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення.

В Україні писанки виконують обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни.

Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Для виготовлення виробів у цій техніці використовують яйця (як натуральні так і виточені з деревини).  Інструменти для розписування (писачок) можна виготовити самостійно.

Демонстрування: показ презентації історія писанкарства. ( Додаток А)

Учень 2

Техніки писанкарства загалом подібні до технік розпису предметів інших видів мистецтва (батіку, кераміки, дерева та ін.). Вони бувають звичайними і восковими (резервними).

Звичайні:

Крашанка  -фарбування яйця в один колір. (червоний, коричневий, «синій і под.).

Драпанка - нанесення витонченого візерунку гостроконечним писаком на поверхню яйця, пофарбовану в один колір.

Трав’янка - фарбування яйця в один колір загорнутих у капронову панчоху, яка прижимає листя рослин.

Мальовки  - яйця розмальовані пензликом олійними фарбами на світлому тлі шкаралупи.

Воскові:

Крапанка - накрапування на шкаралупу яйця воску з почерговим занурюванням їх у фарби, обов'язково від світлої до темної.

Травлянка – травлення в основному темної шкарлупи в кислоті або в оциті.

Завдяки круглій головці шпильки отримуємо штрих з потовщенням на одному кінці і з загостренням на протилежному.

Розпис трубочкою — найдосконаліший. Він дає змогу малювати найскладніші орнаменти та зображення.  Писанки- мають витончений ювелірний декор.  

Не традиційні техніки писанкарства: лінивка, бісерна, мотанка, круп’янка та інші.

Демонстрування: Опорна схема: ”Техніки писанкарства”.( Додаток B)

Учень 3

Відомі різні символічні зображення на писанках. Символічних малюнків у писанках понад 100. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна прочитати.

Орнамент писанки  складається з поєднання певних знаків-символів та кольорової гами , що збереглися на Україні з давніх часів, як бачення та сприйняття навколишнього світу та безмежжя Всесвіту. Дуже часто первинний зміст нанесеної  на яйце інформації  в сучасному світі змінюється. Маючи  знання  про знаки та символи, ми можемо «прочитати» писанку, нанести на неї свої закодовані символами або кольором побажання.

Багато орнаментів писанок збереглися недоторканими, завдяки дбайливій традиції не вносити в них ніяких змін і передавати древні малюнки з роду в рід. Так до наших днів дійшли писанки, дивлячись на орнамент яких можна сказати, що вони старовинні.

Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові. Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Демонстрація: Опорна схема: ”Символіка в писанкарстві”.( Додаток C)

Учень 4

Предметом для розпису являються яйця курячі (качині, гусячі)

також можна використовувати виточені дерев’яні яйця.

Матеріали, необхідні для розпису — бджолиний віск, ледь розріджений парафіном, різноманітні барвники натурального походження і хімічні (анілінові) фарби.

Інструменти для нанесення воску і фарби нескладні. Це писачки з цвяшками і шпильками, писачки з конусоподібними трубочками, шила для продряпування, пензлики тощо.

Писачок - спеціально виготовлений інструмент для нанесення воску на поверхню яйця.

Основним художнім матеріалом для розписування писанок є бджолиний віск.

Віск виділяється спеціальними залозами молодих бджіл.  До складу воску входить майже 300 різних речовин. Він має світло – коричневий колір. Хімічний склад воску залежить від температури. У кімнатних умовах це -  тверде тіло кристалічної структури, за температури 30-35 стає пластичним, близько 63- плавиться. Розпис писанок можна робити й парафіном, але в нього примішують трохи вугілля для темного забарвлення, оскільки на білому яйці не буде видно розпису.

Для фарбування застосовують водорозчинні анілінові і протравні барвники. Водні розчини анілінових барвників забарвлюють поверхню шкарлупи в колір барвного розчину.

Для знежирювання і протравлювання поверхні яйця користуються оцтом, а в минулому — галуном (алюмокалієвим), звідси давня назва писанок на Поділлі — галунки.

Природні барвники добували шляхом відварювання і настоювання кори й коріння дерев та кущів, цибулиння, висівок жита, стебел і цвіту трав, комах тощо.

Демонстрація:

                   

 

 

Учень5

Організація робочого місця, правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги.

Заняття з писанкарства необхідно проводити в спеціально обладнаному кабінеті (художній майстерні, класі, де знаходяться дошка, декілька парт, стільці, шафи, де зберігаються всі необхідні матеріали та інструменти).

Перед початком роботи вчитель і учні одягають фартухи і нарукавники.

Обладнують робоче місце для розпису писанок: посеред кімнати ставиться тумба з електроплиткою, кругом якої розташовуємо стільці (по 2 з кожного боку, щоб могли сісти 8 учнів).

Розташовується два окремих столи вздовж вікна. Один стіл застеляємо клейонкою; ставимо баночки з жовтою, червоною і чорною фарбами, які розведені заздалегідь. Кладемо біля кожної фарби окрему ложку і ганчірку, якими будемо користуватися у процесі фарбування яйця. Наголошуємо, що для кожного кольору потрібно використовувати весь час ту ж саму ложку і ганчірку, щоб не залишати, наприклад, на жовтому яйці небажані кольорові плями. На другий стіл ставимо свічник із свічкою, ганчірку для обтирання яйця від воску, коробочки або лотки в яких учні принесли заздалегідь оброблені у домашніх умовах яйця.

Учень 6

Техніка безпеки під час писанкарства.

1. На заняттях писанкарства повинна панувати спокійна, доброзичлива атмосфера, обов'язкова дисципліна.

2. Діти повинні бути уважними і зосередженими, щоб не підштовхнути один одного, не вибити яйце, бо воно має гладку поверхню і легко може вислизнути з рук. Шкода, коли розбивається майже готова писанка.

3. Необхідно обережно працювати з гарячим воском, тому що він при нагріванні має температуру 60-650. Дитина може отримати опіки.

4. Працюючи з воском, потрібно обтирати писачок із внутрішнього боку бляшаної баночки, щоб віск не капав на плитку і не димів, щоб зберегти чисте повітря.

5. Важливо стежити за тим, щоб плитка з воском не перевернулися, бути обережним із електрошнуром, який можна легко зачепити і потягти плитку тощо.

6. Не дозволяти дітям самостійно вмикати й вимикати плитку, не залишати учнів без нагляду, щоб запобігти пошкоджень електрострумом.

Санірно-гігієнічні вимоги:

• Учні повинні працювати у фартушках і нарукавниках, волосся прибране.

• Дотримуватися акуратності в роботі, щоб віск не капнув на одяг, тому що його важко прати. У разі забруднення одягу, необхідно воскову пляму крізь папір попрасувати гарячою праскою. Анілінові барвники також залишають стійкі плями на одязі та знищуються лише хлоркою.

• Привчати дітей користуватися серветками.

 

Вчитель: Отже, шановні учасники конференції, ми прослухали всі доповіді. Якщо у когось є запитання до доповідачів, будь ласка, можна задавати питання (запитання – відповіді).

Рефлексія.

  1. Що нового цей урок вніс у ваше уявлення про писанку?
  2. Що для себе ви взяли з цього уроку?
  3. Де в побуті ви можете застосувати ці вміння та навики, які ви отримали на уроках?
  1. Підсумок уроку

Мета діяльності: аналіз роботи учнів, підведення підсумків роботи, виставлення оцінок.

Форма організації навчання: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань і умінь –  словесні (бесіда).

Вчитель: Підводяться підсумки уроку, оцінюються виступи доповідачів та учнів, які готували запитання. Видається домашнє завдання. І от наша конференція підійшла до завершення, я вам всім дуже вдячний за активну участь і вашу увагу. До наступної зустрічі !

 


Додотки:

Додаток А

 

 

docx
Додано
26 березня
Переглядів
16
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку