Тема. Письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, персонажів, їхніх учинків та ін.)
Мета: учити школярів сприймати зміст і осягати форми тексту; правильно й послідовно відтворювати його в письмовій формі в повному обсязі з належним ступенем деталізації; систематизувати виклад своїх думок; доречно добирати потрібні мовні засоби для переказування тексту; сприяти усвідомленню дітьми християнських першооснов буття рідного народу, закоріненості українського менталітету в християнстві; розвивати пам’ять школярів; збагачувати й усвідомлювати їхнє мовлення, активізувати й розширювати словник; формувати вміння виражати свої думки, послуговуючись складними конструкціями.
Перебіг уроку
Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Завдання
! Якнайповніше запам’ятати прочитане й передати його на письмі, глибоко зрозуміти авторський задум, ідейний зміст тексту, усвідомити значення й місце мовностилістичних засобів, використаних у тексті, якнайповніше передати їх. ! Доцільно й виправдано використовувати мовні засоби відповідно до нормативних параметрів стилю; вживати насамперед нещодавно вивчені мовні явища. ! Уміло застосовувати здобуті знання, уміння й навички під час написання переказу. ! Бути уважними, дисциплінованими, зібраними, писати розбірливо, охайно, працювати самостійно, не заважати іншим. |
Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Письмові перекази допомагають нам перевірити рівень сформованості вмінь і навичок відтворювати в письмовій формі тексти різних стилів і жанрів. Цей вид роботи виявить якість умінь і навичок або відчутний брак їх, недосконалість, підкаже шляхи вдосконалення мовно – комунікативних здібностей.
Організаційний етап. Запис дати й виду роботи.
Читання тексту.
Уроки й заповіді Петра Могили
Постать митрополита Петра Могили стоїть у першому ряду серед найбільших в історії України церковних діячів. Чому? Яким дивом духовним захисником української нації став чоловік, що не мав жодної краплі української крові, а походив зі старовинного князівського роду з Волощини? Як цей лицар духу знайшов сили, щоб відмовитися од військової кар’єри й вибрати ниву церковну в той час, який був, кажучи словами вірша на його честь, «мізерною добою», добою занепаду Української церкви й великого поріднення й розбрату серед українців? Як же він, шляхтич польської корони, вихованець Львівського братства, а потім західної латинської школи, вписався в історію України як великий православний митрополит і просвітник?
Митрополит Петро Могила ніс православну корогов велично і гідно, так гідно, що з ним рахувались і українське козацтво, і польське шляхетство, і король. Шанували його свої і чужі. Попри все те він мав тьму – тьменну ворогів, доносителів і чорнот елів… Над загадкою цієї постаті замислювалися й будуть замислюватися дослідники – українські, румунські, польські, російські. А тим часом уже давно на поверхні лежать і чекають на мудру оцінку уроки Петра Могили.
Передовсім слід підкреслити його глибоку віру – віру і шляхетну вірність церкві. Віра тоді була в дусі часу. Але чому ж тоді стільки талановитих людей металося поміж Римом і Константинополем. Варшавою і Москвою? Ковзали і скочувалися безславно у прірву… Може, їхню позицію ослаблювала спокуса, спостережена Григорієм Сковородою: «Всякого манить к наживі свій біс»?
Архімандрит Києво – Печерської лаври, а потім митрополит Петро немилосердно запроваджував дисципліну й послух, по – військовому повертав лаврі маєтності. Рішуче ставив на своє місце елементи латинської школи в житті православної церкви… Жодна підтримка згори тут йому не допомогла б, якби не його справжність, ревна віра, яку шанують і друзі, і недруги. Він був великим дипломатом і мав впливові зв’язки, але при цьому залишався ченцем і міг вимагати від ченців повної посвяти Богові й цілковитої відданості справі. Бо сам був таким.
На справу зміцнення й розбудови Української православної церкви, на справу освіти він віддав життя і, зрозуміло, свої багатства. Але цільною людиною віри й мав за собою силу морального права.
Другий урок – вірність народові, який він обрав для служіння. Чому в ньому, аристократові й волохові, запорожці не бачили чужинця, а вбачали свого? Бо він переконував гідністю своїх діянь, чесно дивився народові у вічі. Жодні зустрічі з королем не могли дати приводу запідозрити його у зраді. Бо яка ж то віра, яка честь і гідність, коли ієрарх служить політичним інтересам сусідньої держави?! У таких немає самоповаги! Немає вірності заповідям Божим. І їх ніхто не може поважати. Петра Могилу поважали всі.
Третій урок – поєднання віри з наукою. Мудрість служіння Богові виявляться в прагненні піднести людей до гідності, просвітити їх словом істини, прилучити до християнської культури.
Проживши п’ятдесят років, за дев’ять днів до смерті він мудро і розпорядливо заповідає спадкоємцям «дім мій, від Господа Бога мені в зверхність доручений» - Київську митрополію. Цей заповіт сприйняли як величну програму закінченої роботи і мистецький план довершень на наступні необмежені часи (За Є. Сверстюком; 483 слова).
Бесіда
. Що зі шкільного курсу історії України ви знаєте про Петра Могилу?
. Які можливості життєвого вибору відкривалися перед Петром Могилою? Як ви гадаєте, чим зумовлений його вибір?
. У який час в українській історії митрополит очолив церкву? Як це його характеризує?
. Чим митрополит заслужив повагу серед представників різних верств суспільства – від короля й шляхтичів до запорозьких козаків?
. Чому життєва настанова Петра Могили сприяла появі не тільки друзів, а й ворогів?
. Як характеризує автор митрополитові служіння церкві? Чим воно відрізняється від служіння інших релігійних діячів?
. Що живило патріотизм Петра Могили?
. Чому так активно він займався просвітницькою діяльністю?
. Яким був заповіт Петра Могили для сучасників і нащадків?
. Українська православна церква канонізувала Петра Могилу. Як ви гадаєте, що слугувало для цього підставою?
Мовний аналіз тексту
? До якого стилю і типу належить цей текст? На основі чого це можна визначити?
? Якими є провідні риси цього стилю? Які з них властиві аналізованому текстові?
? Якою є основна функція, настанова цього стилю? Як її реалізовано в тексті?
? У якій сфері використовується стиль, що його представляє пропонований текстовий зразок?
? Чим стиль цього тексту відрізняється від інших стилів? Проілюструйте це прикладами.
? Які особливості інших стилів можуть використовуватися в тому стилі, в якому написано цей текст? Покажіть це на прикладах.
? Яка лексика переважає в текстах цього стилю ( за походженням, стильовою маркованістю, належністю до певних терміносистем, різних лексичних груп)?
Підтвердіть свій висновок спираючись на текст.
? Які синтаксичні конструкції переважають у текстах цього стилю? Наведіть приклади з тексту.
Визначення виду переказу, формулювання завдань до нього, коментар щодо виконання їх.
Вид роботи – докладний переказ із творчим завданням.
Завдання до тексту переказу – якнайповніше передати зміст і відтворити форму тексту.
Творче завдання до переказу – використовуючи додаткові матеріали і джерела, довести, який з уроків Петра Могили є найголовнішим для сьогодення.
Складання плану.
Повторне читання тексту.
Самостійна робота учнів над переказом.
Підбиття підсумків уроку. Загальна оцінка роботи класу.
Домашнє завдання.
1. Написати письмовий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням.
2. Підготувати усне повідомлення про одного з визначних діячів української церкви минулого або сьогодення.
Додаток 1