"Пітер Пауль Рубенс" (Презентація)

РУБЕНС,Пітер Пауль (1577-1640)

РУБЕНС,Пітер Пауль - (1577-1640)видатний фламандський живописець XVII століття, глава фламандської школи живопису, блискучий представник стилю бароко в Європі.

Характеристика творчої манери:1 - відчуття нескінченності світу2 - нездоланний загальний рух3 - зіткнення стихійних сил4 - накал людських пристрастей5 - багатофігурні асиметричні композиції6 - об'ємна пластика форм7 - сильні колірні ефекти8 - гра барвистих відтінків (яскравий соковитий колір, прозорий шар крізь який просвічується теплий червонуватий підмальовок)9 - письмо довгими хвилястими мазками

Автопортрети. Автопортрети Рубенса написані без пишності і аксесуарів, властивих бароковим портретів. Немає в них і вульгарного самолюбованья, скоріше вони - інтимні автобіографії, ніж власне звеличення достоїнств і чеснот живописця.

Красиве обличчя Рубенса спокійне і сповнене почуття власної гідності. Він сидить з молодою дружиною в альтанці, оповитої зеленню і квітучою жимолостю. З видом ласкавого заступництва він злегка схилився до дружини, його рука спирається на шпагу. Виразні очі звернені прямо до глядача, їх нескінченно добрий погляд сповнений тихого і безтурботного щастя. Дві схилені один до одного фігури, красномовний жест з'єднаних рук символізують внутрішню згоду і любов. Автопортрет з Ізабеллой Бранд. 1609—1610

Картини - аллегоріїЦя картина містила в собі глибокий зміст, пов'язаний з надією Рубенса на якнайшвидше процвітання батьківщини. Після поділу Нідерландів на Північні і Південні провінції Фландрія втратила вихід до моря і, отже, втратила вигідних торгових морських шляхів. Союз двох природних стихій - Землі і Води - це надія на встановлення миру, мрія художника про союз Фландрії з морем.«Союз Землі і Води». 1618

Рубенс часто включав в свої живописні алегорії символи античної міфології. Перевернуті урни є атрибутами древніх богів, що мешкали в річках 4 сторін світу: Африки, Азії, Європи, Америки.«Чотири сторони світу». 1610

Антична міфологія. У цій темі художник знаходив радість життя, єднання людини з природою. Зображував яскраві мужні образи вакханок і німф, сатирів і пастушків. Сатир. 1621

У цій картині Рубенс використовував міф про братів Діоскурів, синів Зевса і Леди, Кастор і Поллукс, які викрали дочок царя Левкиппа - Гілаіру і Фебу.«Викрадення дочок Левкіппа», ок. 1619-1620

Всі вісім фігур майстерно вписані в коло, яке в свою чергу красиво розташоване в межах майже квадратного поля. Відчувається надзвичайна захопленість великого художника пошуком найрізноманітніших ракурсів, розкриттям багатства пластичних станів людського тіла.«Викрадення дочок Левкіппа», ок. 1619-1620

За основу взятий античний сюжет про сина Зевса Персея, який переміг жахливу Медузу Горгону і врятував прекрасну Андромеду.«Персей і Андромеда», 1622

Принцеса Андромеда вже не класична антична красуня з вивіреними пропорціями - художник наділив її рисами пишнотілої, огрядної фламандської дівчини з золотистим волоссям і палаючим рум'янцем на щоках. Легкі, світлі фарби її майже оголеного тіла, звучно контрастують зі сталевими обладунками Персея. Для художника не так важливо дотримання стародавнього сюжету, як оспівування здорового, міцного,красивого тіла.

Теми Священного писання. Цей вівтарний образ по праву вважається однією з найбільш потужних і величних картин Рубенса«Святий Себастьян», 1614

Картина приковує погляд з першої миті - фігурою Христа, зміщенням його тіла ,що немов зупинилося на коротку мить, перед тим як опуститься в руки Апостола Іоанна. За задумом автора, тіло Сина Божого - свинцево-сіре, як мармурова статуя, на яскраво-білому тлі похоронного савана, «вливається» в яскраво-червоний, життєстверджуючий одяг улюбленого учня - Іоанна.«Зняття з хреста», фрагмент

Композиція центральної частини триптиха побудувана по діагоналі: праворуч - ліворуч і зверху - вниз. Темний фон контрастує з яскравим, біло-червоною плямою центральних фігур - Христа, Апостола Іоанна, голови і рук Марії Магдалини. Оточення навколо Ісуса Христа утворює струнке, взаємозалежне, урочисте дійство.

«Зняття з хреста», триптих 1612-1614

«Три розп’яття», 1620«Святий Ієронім», 1608-1609

Придворний живописець«Марія Медічі, королева Франції», 1622«Ганна Австрійська», 1622-1625

З мерехтливого півмороку дивиться молода жінка XVII століття в чорній сукні з білим комірцем - фрезою. Картина виконана в стриманих тонах, побудована на невловимих найтонших переходах кольорів. Це не парадний твір, він камерний і простий по композиції. Портрет дівчини виконаний з малюнку, написаному з натури. Існує припущення, що риси обличчя камеристки схожі з ликом рано померлої дочки Рубенса - Клари-Серени.«Пртрет камеристки інфанти Ізабелли», 1625

Тема полювання. У творах Рубенса на тему полювання можна розрізнити дві фази творчості. Картини першого періоду, що тривав до 1620, характеризуються направленою до центру і діагональною композиційною схемою, в них по обидва боки діють неприборкані сили. Пізніші ж роботи мають горизонтальну композицію. У першому випадку акцентується процес лову, коли звіра наздогняють, у другому - кульмінація полювання, піймання звіра.І якщо роботи першого періоду демонструють перемогу мисливців над лютим хижаком, то полотна другого - розправу над беззахисним тваринам.

«Полювання на кабана», 1615-1616

«Каледонське полювання на кабана», 1616-1620

«Полювання на тигрів» 1616

«Полювання на бегемота і крокодила» 1616