Південна Америка. Води суходолу. Найбільші річкові системи. Озера.

Про матеріал
Тема уроку: Південна Америка. Води суходолу. Найбільші річкові системи. Озера. Мета: познайомитися із внутрішніми водами континенту, найбільшими річковими системами і озерами. План 1. Річкові системи Південної Америки. 2. Озера материка. 1. Річкові системи Південної Америки. «Наймокріша» Південна Америка має повноводні річки, що живляться переважно рясними дощами. Вони густою мережею вкривають усю його територію. Анди є основним вододілом – із східних схилів і далі величезними рівнинами річки течуть до Атлантичного океану, а із західних – короткі річки стікають у Тихий океан. На відміну від Австралії, області внутрішнього стоку займають невеликі площі на посушливих плоскогір’ях Центральних Анд. Найбільші річкові системи сформувалися на рівнинному сході материка. Грандіозна Амазонка – найповноводніша річка земної кулі. Її річний стік у нижній течії складає 15 % стоку всіх річок. Річки Мараньйон й Укаялі, що беруть початок в Андах. Пінистими потоками вони мчать глибокими ущелинами, а вириваючись на рівнину, зливаються в одну річку. Під назвою Амазонка вона перетинає найбільшу на планеті низовинну рівнину і впадає в Атлантичний океан. Її розміри дивують: за довжиною (6 437 км) Амазонка поступається лише Нілу, ширина річища в нижній течії дорівнює 20 км, а глибина – 50 м, у гирлі ширина сягає 80 км, а глибина – 90 м!  Амазонка Амазонка тече Амазонською низовиною і є типовою рівнинною річкою. На відміну від Нілу, в неї багато повноводних і лівих, і правих приток. Коли настає сезон дощів у Північній півкулі, тоді основну масу води в неї приносять ліві притоки з Гвіанського плоскогір’я. Коли сезон дощів починається у Південній півкулі, то більше води приносять праві притоки. Тому Амазонка повноводна цілорічно. У період дощів рівень води в річці піднімається на 15 м. Вона розливається, затоплює великі площі, утворюючи непрохідні болота. Амазонка має найбільший в світі басейн, який дорівнює площі цілої Австралії – понад 7 млн км2. В Амазонку впадають понад 500 великих  приток, які утворюють величезну річкову систему. Вона за рік стільки виносить води в Атлантичний океан, що за 12 днів можна було б наповнити Азовське море. Цікаво, що Амазонка не утворює дельту, тому що відклади в гирлі розмиваються її могутньою течією. Розмивають їх і морські припливи та відпливи. Амазонка судноплавна майже на всій протяжності. Навіть на відстані 1700 км від гирла глибина річки становить 50 м. Це дає можливість заходити в глиб материка океанським кораблям. Парана – друга за величиною річка Південної Америки (4 400 км). Парана і її притоки течуть Бразильським плоскогір’ям, утворюючи пороги і декілька великих водоспадів. Найбільший з них – Ігуасу на одній з приток Парани. Його по праву називають одним з найкрасивіших у світі. Скелясті острівці розділяють річковий потік завширшки 4 км на 275 потоків, які падають з висоти 72 м. Громоподібний гуркіт водоспаду чути за 25 км. У нижній течії Парана – типова рівнинна річка. На відміну від Амазонки, вона перетинає кілька кліматичних поясів, тому в сезон дощів рівень води в ній піднімається, а в сухий – вона сильно міліє.  Парана Оріноко – третя за довжиною (2 730 км) річка Південної Америки. Рівень води в ній залежить від дощів, що випадають влітку в північній частині її басейну. Різниця між літнім і зимовим рівнем води сягає 15 м. Витоки річки на схилах Гвіанського плоскогір’я лежать в області рясного цілорічного зволоження. Вони мають велику кількість порогів. Лише на заболоченій Орінокській низовині Оріноко стає судноплавною. Океанські судна піднімаються на 400 км від гирла, поки відчутні морські припливи. За 150 км до впадіння в Атлантичний океан Оріноко розпадається на рукави і утворює велику заболочену дельту. В басейні Оріноко, на річці Чурун знаходиться найвищий водоспад світу – Анхель (1 054 м).   Легенда про величезний, спадаючий «прямо з неба» водоспад була відома ще у ХУІ ст. іспанським завойовникам. Проте побачити його вдалося  тільки в 1935 р. з літака льотчику Джеммі Анхелю. Цей водоспад у 21 раз вищий за Ніагарський. Висота падіння води така велика, що потік перетворюється на водяний пил, не досягаючи дна провалля. А внизу, народжуючись ніби з нічого, бурлить річка.  Оріноко 2. Озера материка. Озер у Південній Америці мало. Найбільшими є Маракайбо і Тітікака. Маракайбо лежить на узбережжі Карибського моря і з’єднане з ним вузькою протокою, тому називається озеро-лагуна. У перекладі з мов місцевих народів назва Маракайбо означає земля Мари (Мара – ім'я вождя, що правив у ХVІ ст.).   Маракайбо Під час припливу в озеро можуть заходити морські судна. Озерна улоговина має тектонічне походження, тому глибини сягають 250 м. Вода в озері прісна і лише під час припливів дещо осолонюється. Береги низькі і заболочені. Маракайбо – унікальне за своїми запасами нафти. На його дні пробурено понад 6 тис. нафтових свердловин. В Андах на висоті 3 800 м лежить найбільше з високогірних озер світу – озеро Тітікака. У перекладі з мови індіанців кечуа його назва означає скеля біля місця видобування руди (тіті – місце видобутку руди, кака – скеля). В озеро впадає багато річок, а витікає тільки одна. Тому вода в озері прісна. Його береги круті і порізані. Озеро достатньо глибоке. Незважаючи на значну висоту, температура води в ньому протягом року становить + 14 0С. Тому озеро пом’якшує клімат прилеглої місцевості. На озерних мілководдях росте тростина тотора. Перегниваючи, вона опускається на дно, і на ній починають рости нові рослини. Поступово утворюються тростинові острови. Іноді вітри і хвилі відривають такий острів від дна, і він стає плаваючим. На тростинових островах живуть індіанці. Вони час від часу накидають на поверхню острова нові пласти свіже різаної тростини і таким чином підтримують плавучість острова.  Внутрішні води Південної Америки відіграють велику роль в житті населення. На низовинних рівнинах вони судноплавні. На річках з гірським характером течії збудовані електростанції. У засушливих місцях вода використовується для зрошення. Річки й озера багаті на рибу. А ви знали, що … ? •    Назви річок Амазонка, Парана й Оріноко перекладаються з мов різних індіанських племен однаково – велика вода. •    У басейнах річок Амазонка та Оріноко, у їх мілководних затоках росте найбільша водяна лілія світу – Вікторія регія. Її листя досягає у діаметрі 2 метрів і може витримати вагу до 40 кг! •    Водоспад Ігуасу – найширший водоспад світу, його ширина – 4 км! Перевір себе 1. На який з океанів припадає більша частина поверхневого стоку? 2. Який тип живлення переважає у річок Південної Америки? 3. Чому Амазонка повноводна цілорічно? Порівняйте її з африканською річкою Конго. 4. Розкажіть про великі озера Південної Америки. 5. Яку роль відіграють внутрішні води в природі і житті людини?
Перегляд файлу

Урок №34

Тема уроку: Південна Америка. Води суходолу. Найбільші річкові системи. Озера.

Мета: познайомитися із внутрішніми водами континенту, найбільшими річковими системами і озерами.

План
1. Річкові системи Південної Америки.
2. Озера материка.

1. Річкові системи Південної Америки.


«Наймокріша» Південна Америка має повноводні річки, що живляться переважно рясними дощами. Вони густою мережею вкривають усю його територію. Анди є основним вододілом – із східних схилів і далі величезними рівнинами річки течуть до Атлантичного океану, а із західних – короткі річки стікають у Тихий океан. На відміну від Австралії, області внутрішнього стоку займають невеликі площі на посушливих плоскогір’ях Центральних Анд. Найбільші річкові системи сформувалися на рівнинному сході материка.


Грандіозна Амазонка – найповноводніша річка земної кулі. Її річний стік у нижній течії складає 15 % стоку всіх річок. Річки Мараньйон й Укаялі, що беруть початок в Андах. Пінистими потоками вони мчать глибокими ущелинами, а вириваючись на рівнину, зливаються в одну річку. Під назвою Амазонка вона перетинає найбільшу на планеті низовинну рівнину і впадає в Атлантичний океан. Її розміри дивують: за довжиною (6 437 км) Амазонка поступається лише Нілу, ширина річища в нижній течії дорівнює 20 км, а глибина – 50 м, у гирлі ширина сягає 80 км, а глибина – 90 м!

Амазонка.jpg

 Амазонка
Амазонка тече Амазонською низовиною і є типовою рівнинною річкою. На відміну від Нілу, в неї багато повноводних і лівих, і правих приток. Коли настає сезон дощів у Північній півкулі, тоді основну масу води в неї приносять ліві притоки з Гвіанського плоскогір’я. Коли сезон дощів починається у Південній півкулі, то більше води приносять праві притоки. Тому Амазонка повноводна цілорічно. У період дощів рівень води в річці піднімається на 15 м. Вона розливається, затоплює великі площі, утворюючи непрохідні болота. Амазонка має найбільший в світі басейн, який дорівнює площі цілої Австралії – понад 7 млн км2. В Амазонку впадають понад 500 великих  приток, які утворюють величезну річкову систему. Вона за рік стільки виносить води в Атлантичний океан, що за 12 днів можна було б наповнити Азовське море.
Цікаво, що Амазонка не утворює дельту, тому що відклади в гирлі розмиваються її могутньою течією. Розмивають їх і морські припливи та відпливи. Амазонка судноплавна майже на всій протяжності. Навіть на відстані 1700 км від гирла глибина річки становить 50 м. Це дає можливість заходити в глиб материка океанським кораблям.


Парана – друга за величиною річка Південної Америки (4 400 км). Парана і її притоки течуть Бразильським плоскогір’ям, утворюючи пороги і декілька великих водоспадів. Найбільший з них – Ігуасу на одній з приток Парани.


Його по праву називають одним з найкрасивіших у світі. Скелясті острівці розділяють річковий потік завширшки 4 км на 275 потоків, які падають з висоти 72 м. Громоподібний гуркіт водоспаду чути за 25 км. У нижній течії Парана – типова рівнинна річка. На відміну від Амазонки, вона перетинає кілька кліматичних поясів, тому в сезон дощів рівень води в ній піднімається, а в сухий – вона сильно міліє. 

Paraana.jpg
Парана


Оріноко – третя за довжиною (2 730 км) річка Південної Америки. Рівень води в ній залежить від дощів, що випадають влітку в північній частині її басейну. Різниця між літнім і зимовим рівнем води сягає 15 м. Витоки річки на схилах Гвіанського плоскогір’я лежать в області рясного цілорічного зволоження. Вони мають велику кількість порогів. Лише на заболоченій Орінокській низовині Оріноко стає судноплавною. Океанські судна піднімаються на 400 км від гирла, поки відчутні морські припливи. За 150 км до впадіння в Атлантичний океан Оріноко розпадається на рукави і утворює велику заболочену дельту. В басейні Оріноко, на річці Чурун знаходиться найвищий водоспад світу – Анхель (1 054 м).
 


Легенда про величезний, спадаючий «прямо з неба» водоспад була відома ще у ХУІ ст. іспанським завойовникам. Проте побачити його вдалося  тільки в 1935 р. з літака льотчику Джеммі Анхелю. Цей водоспад у 21 раз вищий за Ніагарський. Висота падіння води така велика, що потік перетворюється на водяний пил, не досягаючи дна провалля. А внизу, народжуючись ніби з нічого, бурлить річка.
Orinoko.jpg
 Оріноко

2. Озера материка.
Озер у Південній Америці мало. Найбільшими є Маракайбо і Тітікака. Маракайбо лежить на узбережжі Карибського моря і з’єднане з ним вузькою протокою, тому називається озеро-лагуна. У перекладі з мов місцевих народів назва Маракайбо означає земля Мари (Мара – ім'я вождя, що правив у ХVІ ст.).
Marakaubo.jpg 

Маракайбо
Під час припливу в озеро можуть заходити морські судна. Озерна улоговина має тектонічне походження, тому глибини сягають 250 м. Вода в озері прісна і лише під час припливів дещо осолонюється. Береги низькі і заболочені. Маракайбо – унікальне за своїми запасами нафти. На його дні пробурено понад 6 тис. нафтових свердловин.
В Андах на висоті 3 800 м лежить найбільше з високогірних озер світу – озеро Тітікака. У перекладі з мови індіанців кечуа його назва означає скеля біля місця видобування руди (тіті – місце видобутку руди, кака – скеля). В озеро впадає багато річок, а витікає тільки одна. Тому вода в озері прісна. Його береги круті і порізані. Озеро достатньо глибоке. Незважаючи на значну висоту, температура води в ньому протягом року становить + 14 0С. Тому озеро пом’якшує клімат прилеглої місцевості. На озерних мілководдях росте тростина тотора. Перегниваючи, вона опускається на дно, і на ній починають рости нові рослини. Поступово утворюються тростинові острови. Іноді вітри і хвилі відривають такий острів від дна, і він стає плаваючим. На тростинових островах живуть індіанці. Вони час від часу накидають на поверхню острова нові пласти свіже різаної тростини і таким чином підтримують плавучість острова. 


Внутрішні води Південної Америки відіграють велику роль в житті населення. На низовинних рівнинах вони судноплавні. На річках з гірським характером течії збудовані електростанції. У засушливих місцях вода використовується для зрошення. Річки й озера багаті на рибу.

Znaliwo.jpgА ви знали, що … ?

•    Назви річок Амазонка, Парана й Оріноко перекладаються з мов різних індіанських племен однаково – велика вода.
•    У басейнах річок Амазонка та Оріноко, у їх мілководних затоках росте найбільша водяна лілія світу – Вікторія регія. Її листя досягає у діаметрі 2 метрів і може витримати вагу до 40 кг!
•    Водоспад Ігуасу – найширший водоспад світу, його ширина – 4 км!

Testyou.jpgПеревір себе

1. На який з океанів припадає більша частина поверхневого стоку?
2. Який тип живлення переважає у річок Південної Америки?
3. Чому Амазонка повноводна цілорічно? Порівняйте її з африканською річкою Конго.
4. Розкажіть про великі озера Південної Америки.
5. Яку роль відіграють внутрішні води в природі і житті людини?


Список використаної літератури

1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.

4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл.


Відредаговано Мазуренко М.С.

 

doc
Додано
25 січня 2023
Переглядів
2322
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку