Пізнавально- виховний захід до Дня працівників сільського господарства "Сільське господарство: історія та сьогодення"

Про матеріал

Розробка заходу створена з метою формування у студентів прагнення до отримання професії, поваги і любові до професії сільськогосподарського трудівника, оцінки значення сільського господарства в економіці держави. Розробка містить цікаві факти з історії розвитку та сьогодення сільського господарства. Даний матеріал допоможе викладачам та класним керівникам в організації та проведенні виховного заходу.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Хорольський агропромисловий коледж

Полтавської державної аграрної академії

 

 

 

 

 

 

Пізнавально-виховний захід до Дня працівників сільського господарства

 «Сільське господарство: історія та сьогодення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

 

Сценарій заходу

 

 

Викладач : Добрий день, шановні друзі! Сьогодні ми зібралися щоб представити до вашої уваги виховну годину «Сільське господарство: історія розвитку  та сьогодення». Для України сільське господарство є особливою галуззю. У продовж тривалої історії українці не мали вірнішого союзника, захисника і друга, ніж наша земля.

 

Викладач :Почуття синівської відданості матінці-землі передавалося українцям з покоління в покоління. І якими ж тільки словами   наші предки її не величали! Вона для них і вічна, і свята, і рідна, і годувальниця! Таке дбайливе ставлення до землі-годувальниці з давнини було притаманне українському землеробові і збереглося до нині серед справжніх трудівників сільського господарства України.

 

Викладач: Шановні студенти! Осінь - найдорожча серцю хлібна пора,           свято справжніх трудівників та дбайливих господарів, які щодня розумом, серцем, невтомними руками зберігають багато століть нашу благодатну ниву. Тож, недарма професійне  свято працівників сільського господарства відзначається щорічно у третю неділю листопада

 

Викладач: Ми запросили всіх Вас на наш захід, який має на меті розкрити важливу роль сільського господарства з давних давен і до сьогодення. Все міняється в цьому світі, уряди приходять і йдуть, політичні зірки сходять і гаснуть на нашому небосхилі, укрупнюються і ростуть міста. А сільська праця, як і раніше, необхідна всім і кожному. Плодами праці сільських жителів користується кожна людина в нашій країні.

 

Викладач: Пропонуємо  до вашої уваги історичну довідку про розвиток сільського господарства, яку підготували студенти.

 

Розвиток сільського господарства

(показ мультимедійної презентації)

 

Ведучий 1: В епоху феодалізму основною формою людської діяльності було сільське господарство. В Європі знаходиться дві зони, спри­ятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва: лісо­степ і лісова зона. В Римській імперії переважало орне земле­робство. У стародавніх германців і кельтів до VII ст. було по­ширене вирубне землеробство — дуже трудомістке й неефек­тивне. Селяни вибирали ділянки лісу, спалювали його, а потім землю, що звільнилася від лісу, обробляли. Ріллю використо­вували, як правило, три роки. Щоб вижити, змушені були зай­матись мисливством, рибальством і іншими промислами.

 

Ведучий 2: Основними культурами були жито, ячмінь, льон. Поле по­сіву боронували верхівками зрубаних ялин - боронами-суко-ватками.

У степовій зоні спалювали цілину, потім розорювали і зас­івали. З часом ви­никає трипільна система (пар, озимина, яровина). Двопілля і трипілля були прогресом у розвитку сільського господарства. Знаряддя праці в сільському господарстві в період раннього середньовіччя вдосконалювалися дуже повільно. Фактично в усій Європі застосовували для обробки ґрунту рало, борону, соху, мотику, лопату та ін. Плуг був одним із найбільш удосконале­них знарядь раннього феодалізму.

 

Ведучий 1: У Візантії і Західній Європі було поширене виноградар­ство. Виноград споживали у свіжому вигляді, виготовляли з нього міцні сорти вин. У середземноморських країнах вино­град набув певного значення тому, що використовувався в літургії. Завдяки церкві він з'явився в інших країнах, де були сприятливі умови для його вирощування.

 

Ведучий 2: Крім землеробства, важливу роль у сільському господарстві країн Європи відігравало полювання і рибальство. В другій половині І тисячоліття винищення диких тварин стало ката­строфічним. Це було наслідком не лише господарської діяль­ності, а й піднесенням ролі полювання в житті феодалів.

 

Ведучий 1:Тваринництво у деяких народів Європи (скандинавів, балтів та ін.) мало не менше значення, ніж землеробство. Кельти, гер­манці й слов'яни розводили волів як тяглову силу, коней як їздо­ву, а також свиней, кіз, курей та собак. Особливого поширення набули свині й велика рогата худоба.

Рибальством практично займалися повсюди, де були во­дойми.

 

Ведучий 2:Починаючи з XI ст. сільське господарство країн Західної Європи вступає в нову стадію свого розвитку. Важливим чинником, що сприяв розвитку сільсько­господарського виробництва у XI — XIII ст., було збільшення чисельності населення, зростання ролі міст, які потребували продуктів і сировини.

Удосконалюються сільськогосподарські знаряддя. На зміну ралу прийшов плуг. Орали спочатку волами (Іспанія, Італія, Франція, Балкани), а також мулами, буйволами. Вдосконалення борони значно підвищило врожайність сільськогосподарських культур.

 

Ведучий 1:Наприкінці XIII ст. виникають більш складні сівозміни. У Фландрії практикуються посіви кормових культур по пару; в Англії в окремих частинах велося більш раціональне госпо­дарство із значним удобренням. В XIV — XV ст. в Англії сіяли по пару ярі культури, залишалися маргінальні землі, краще удобрювались інші.

 

Ведучий 2:У більшості районів Європи переважали зернові культури. Лише на півдні поряд із зерновими були поширені виноград­ники і сади. Велике значення для розвитку сільського господарства мали бобові культури, які не тільки йшли на їжу людині та корм худобі, а й збагачували грунт азотом. Збільшен­ня посівів гороху, бобів, квасолі спостерігалося у Франції, Німеч­чині, Італії. З XIV ст. дедалі частіше сіяли гречку, але значного поширення вона набула лише наприкінці XV ст. Дещо раніше араби завезли в Іспанію рис, який у XV ст. проник в Італію та Південну Францію.

 

Ведучий 1: З XIV ст. у деяких європейських країнах відбувається спе­ціалізація районів на вирощуванні окремих сортів садово-го­родніх культур. Розвивається приміське промислове городниц­тво і садівництво.

Із зростанням міст збільшилося виробництво технічних культур. У районах з розвинутим текстильним виробницт­вом вирощували фабричні рослини: шафран, марену, вайду та ін. Повсюдно в Європі сіяли коноплю й льон.

 

Ведучий 2: У XI - XV ст. значних змін зазнало тваринництво. Якщо до кінця XIII ст. воно відігравало допоміжну роль, то в XIV - XV ст. набуло першорядного значення, особливо в районах з несприят­ливими кліматичними умовами для вирощування зернових. Селянські господарства основну ува­гу приділяли розведенню овець, кіз, свиней. У деяких районах Європи інтенсивно розвивалося вівчарство як постачальник си­ровини для суконного виробництва.

 

Ведучий 1: Прогрес у сільському господарстві досягався досвідом і вмінням селян, хоч вони мали обмежені можливості для запровадження передових методів. У середні віки найуспіш­ніше розвивалися поміщицькі господарства. Феодали екс­плуатували не тільки дармову силу селян, а й їхній інвентар та худобу. Залежність селян від феодала гальмувала загальне піднесення сільського господарства.

 

Історія розвитку аграрного сектору України  100 років (відео)

 

Викладач: Сільське господарство - найдавніша галузь матеріального виробництва і особлива галузь економіки. Адже воно займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) і розведенням і вирощуванням домашніх тварин (тваринництво). Тим самим сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування і, водночас, промисловість - сировиною.

 

Викладач: У сільськогосподарському виробництві зайнята приблизно половина економічно активного населення світу. Сільське господарство так чи інакше розвивається майже в усіх країнах.

 

Світове сільське господарство

(показ мультимедійної презентації)

Ведучий 1: Найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції є найбільші за розмірами й кількістю споживачів країни, такі як : США, Канада, Бразилія, Китай, Індія . Однак у країнах, що розвиваються, переважає внутрішнє споживання продукції, тоді як економічно розвинуті країни є найбільшими експортерами сільськогосподарських товарів.

 

Ведучий 2: Співвідношення двох головних галузей сільського господарства - рослинництва і тваринництва - залежить від цілого ряду чинників. Перш за все напрямок господарства визначають природні умови, які можуть накладати суттєві обмеження на певні види сільськогосподарських виробництв, сприяючи водночас розвитку інших. Велика роль також належить рівню індустріалізації країни, що може забезпечити високомеханізоване господарство. Подекуди розвиток тих чи інших галузей сільського господарства визначається етнічними й релігійними особливостями країни. Так, наприклад, іслам забороняє вживання свинини, а індуїзм – убивати корів. Так само вкрай рідко вбивають велику рогату худобу деякі африканські народи.

 

Ведучий 1: Загалом, рослинництво переважає у більшості країн, що розвиваються. Виняток становлять країни тропічних пустель, де надзвичайно мала площа орних земель. Натомість в економічно розвинутих країнах перевага надається тваринництву.

 

Ведучий 2: Виділяють два основні типи рослинництва - неполивне і зрошувальне. Останнє найпоширеніше в тропіках, сухих субтропіках і субекваторіальних широтах, найбільші площі зрошувальних земель - у Китаї, Індії, Мексиці, Пакистані.

 

Ведучий 1: Основа рослинництва - зернове господарство. Зернові культури займають майже 1/2 оброблюваної території, вони є основним джерелом рослинних білків у харчуванні. Щорічно збирається близько 2 млрд т на рік зернових. Майже 4/5 світового виробництва припадає на пшеницю, рис і кукурудзу .

 

Ведучий 2: Основними районами посівів пшениці є помірні та субтропічні широти Євразії, Північної та Південної Америки, Австралії. Основні виробники пшениці у світі - Китай, Індія, США, Франція, Росія, Канада, Австралія, Україна

 

Ведучий 1: Основні райони вирощування кукурудзи - Північна і Південна Америка. Найбільші виробники - США, Аргентина, Китай, Бразилія, Франція, Мексика. Головною культурою екваторіальних, тропічних та субтропічних поясів є рис. Це культура жаркого і вологого клімату. Рис є основним продуктом харчування для 3 млрд. жителів планети. Бобові культури відіграють велику роль в харчуванні населення Індії, Індонезії, Пакистану. Соя -  США, Бразилія, Китай, Аргентина , Індія. Сочевиця та горох нут – Середня та Центральна Азія, Північна Африка.

 

Ведучий 2: Технічні культури (цукрову тростину, бавовник, каучуконоси), вирощують в екваторіальному, тропічному і субтропічному поясах. У помірному - льон-довгунець, соняшник, сою, цукрові буряки.

 

Ведучий 1: Найважливішу технічну культуру - бавовник - вирощують переважно в країнах, що розвиваються. Найбільші виробники бавовнику - Китай, США, Індія, Пакистан, Єгипет, Узбекистан, Таїланд та ін. Більше половини цукру отримують із цукрової тростини (Куба, Бразилія, Мексика, Ямайка та ін.), решту - з цукрового буряку (Україна, Франція, Німеччина, Росія та ін.).

 

Ведучий 2: Плантації з тонізуючими культурами притаманні країнам що розвиваються і мають жаркий клімат. Сировину для кави та чаю вирощують далеко від районів, де їх найбільше споживають. Понад ¾ збору какао-бобів дають такі країни як : Нігерія, Індонезія, Малайзія, Бразилія, Домініканська Республіка.  75%  збору чаю в світі дають країни : Індія, Китай, Шрі-Ланка, Туреччина, Кенія. Країна походження напою кава -  Ефіопія (Африка).  Провідними виробниками кавових зерен є  Бразилія, Колумбія, В’єтнам, Індонезія, Індія, Мексика

 

Ведучий 1: З олійних культур найбільше культивують соняшник (Україна, Росія, країни Південної Європи, США, Аргентина, Китай) та сою (США, Китай, Корея).

 

Ведучий 2: Садівництво розвинене в багатьох районах помірного, субтропічного і тропічного поясу. У субтропічному і тропічному поясі вирощують  цитрусові, ананаси, виноград, банани, ківі. У помірному поясі вирощують яблука, груші, абрикоси, вишні, сливи.

 

Ведучий 2: Тваринництво розвинуте в усіх регіонах земної кулі. Воно досить різноманітне за складом, напрямками, рівнем інтенсивності та продуктивності .Серед галузей тваринництва найбільш поширене зокрема скотарство, яке займається розведенням великої рогатої худоби. Найбільше поголів’я худоби в Індії, Бразилії, Китаї, США, Аргентині.

 

Ведучий 1: В економічно розвинутих країнах Європи, Північної Америки в лісовій та лісостеповій зонах розводять велику рогату худобу молочно-м’ясного та молочного напрямків. Найбільші виробники молока - країни Європи.

 

Ведучий 2: У країнах з посушливим і сухим кліматом, як-от: Індія, Пакистан, Аргентина, Австралія - розвинуте екстенсивне тваринництво м’ясного напрямку. У напівпустелях і пустелях, саванах, а також у густозаселених сільських районах країн, що розвиваються, переважає тваринництво м’ясного і м’ясо-вовняного напрямку.

 

Ведучий 1: Свинарство поширене всюди, крім мусульманських країн. Значне поголів’я свиней у Китаї (майже 50 %), країнах Європи (Німеччині, Франції, Італії, Великій Британії, Росії, Україні, Польщі), до 10 % - у США.

 

Ведучий 2: Вівчарство поширене майже повсюдно. Але більша частина овець випасається в напівпустельних і пустельних районах світу. Найбільші виробники вовни і баранини - Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка, Аргентина, Індія. Вівчарство розвинене також у Великій Британії, Іспанії, Туреччині, Китаї, США та ін.

Ведучий 1: В останні десятиріччя перспективною галуззю тваринництва стало спеціалізоване інтенсивне птахівництво м’ясного і яєчного напрямків. Воно зосереджене в країнах з певними традиціями споживання цієї продукції та в районах з потужною кормовою базою.

 

Ведучий 2: Сільське господарство є частиною агропромислового комплексу. До нього відносять три сфери. Одна з них - це промисловість, що виробляє засоби виробництва для сільського господарства. Друга сфера охоплює власне сільськогосподарське виробництво. І третя сфера представлена галузями, які зайняті транспортуванням, переробкою і збутом сільськогосподарської сировини і продукції. У світовому господарстві таку агропромислову інтеграцію називають агробізнесом, або агровиробничою сферою.

 

Ведучий 1: В останні десятиліття в країнах Заходу виник міжнародний агробізнес, ядро якого утворюють великі ТНК, що контролюють виробництво і збут продуктів харчування. Серед 100 найбільших - понад 40 американських і більш як 30 західноєвропейських (швейцарська «Нестле», нідерландська «Юнілевер» та ін.).

 

Ведучий 2: Через відсутність належних реформ у 1990-х роках найбільший занепад сільськогосподарського виробництва спостерігався в багатьох колишніх країнах Радянського Союзу, у тому числі і в Україні.

 

Ведучий 1: Найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції є найбільші за розмірами й кількістю споживачів країни. В економічно розвинутих країнах провідною галуззю сільського господарства є зазвичай тваринництво, а в країнах, що розвиваються, - рослинництво. На розвиток агробізнесу впливають аграрні відносини на селі, форми земельної власності, характер землекористування, рівень розвитку агрокультури.

 

 

Найбільші овочі світу (відео)

 

Викладач : Сучасне сільське господарство неможливе без сучасних та ефективних засобів механізації. З радянських часів Україна була одним з визнаних лідерів у галузі сільськогосподарського машинобудування. Однак зараз спостерігається занепад цієї перспективної галузі, і в наш час вітчизняний аграрій все більше користується імпортною технікою – як новою, так і вживаною.

 

Викладач : Сільськогосподарське машинобудування є високоінтегрованою галуззю і характеризується глобалізацією, яка постійно наростає. Провідні виробники сільськогосподарської техніки — John Deere, Case, New Holland , AGCO Corporation — є транснаціональними корпораціями, які мають спільні виробничі або складальні підприємства в усьому світі.

 

Сучасна с.г. техніка (відео)

 

Викладач : Наша Україна багата працьовитими, щирими та добрими людьми. Але, напевно, найбільше цього багатства – у сільському господарстві. Бо земля, на якій працюєш, ніколи не стерпить обману, а худоба на фермі страждатиме від недоброго слова.

 

Викладач : Україна селянська – це не тільки гектари чорнозему чи центнери збіжжя. Україна – це сільська честь, це правда рідного краю, це гордість предків за своїх нащадків, що й зараз зберігають вікові цінності праці на землі. Так було завжди: ми – народ міцних, вікових сільськогосподарських традицій.

 

Сільське господарство України

 

Ведучий 1: Сільське господарство - одна з найважливіших галузей виробничої сфери, яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сировиною. Головним засобом виробництва у сільському господарстві є земля. Одночасно вона є і предметом праці, який завдяки родючості дає можливість вирощувати культурні рослини.

 

Ведучий 2: Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70% загального фонду країни. 78,9% - сільськогосподарських угідь  орні землі та багаторічні насадження, 13,0%  пасовища, 8,4%  сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на  Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах річок лісової і лісостепової зон.

 

Ведучий 1: На продукцію рослинництва припадає близько 59 % продукції сільського господарства. Воно спеціалізується на вирощуванні різноманітних культурних рослин, що дають продукти харчування, сировину для легкої і харчової промисловості, корми для тварин, ліки

 

Ведучий 2: Провідне місце у рослинництві займає вирощування зернових. Під зерновими культурами в Україні зайнято понад 57% посівних площ. Традиційно найважливішою зерновою культурою в Україні є пшениця, особливо озима, яка на чорноземах дає добрі врожаї  Вирощують озиму пшеницю переважно у степовій і лісостеповій зонах. Посіви ярої пшениці займають незначні площі у східних областях України, де клімат континентальніший і взимку випадає мало снігу, який не може захистити посіви від вимерзання.

 

Ведучий 1: Цінною продовольчою культурою є озиме жито. Основні райони його вирощування — Полісся і захід Лісостепу. Овес поширений у тих самих районах, що й жито, і служить допоміжною зернофуражною культурою. Ячмінь — друга за розмірами площ посівів зернова культура України. Ярий ячмінь вирощують на Поліссі, озимий — у південній частині Степу.

 

Ведучий 2: Третє місце в Україні за площею посівів посідає кукурудза. Найкращі умови для її вирощування — північний і центральний Степ, південь Лісостепу. Значні площі в Україні відводяться під гречку. Найбільші посіви гречки зосереджені у Поліссі, а також частково у Лісостепу. Просо переважно вирощують у Лісостепу і Степу. Рис як продовольчу культуру вирощують на поливних землях у Миколаївській, Херсонській областях.

 

Ведучий 1: Виробництво, переробка і експорт зерна в Україні дають суттєві грошові надходження до бюджету і є важливими сферами працевлаштування населення країни. Крім того, зернова галузь країни має суттєвий потенціал розвитку, пов’язаний, перш за все, з наявністю багатих земельних ресурсів і достатньої кількості кваліфікованої робочої сили.

 

Ведучий 2: Технічні культури України досить різноманітні: соняшник, цукровий буряк, льон, хміль, тютюн.  Соняшник займає близько двох третин усієї площі технічних культур (2,1 млн. га). Основні площі соняшнику зосереджені в степовій зоні та на півдні лісостепової. Найвища концентраціяпосівіспостерігаєтьсяу Донецькій, Дніпровській, Луганській, Запорізькій областях.

 

Ведучий 1: Важливе місце з-поміж технічних культур займають цукрові буряки, що використовуються для виробництва цукру. Основними регіонами вирощування цукрових буряків є області Лісостепу, північного Степу, південної частини Полісся.

 

Ведучий 2: Порівняно великі площі серед інших технічних культур займає льон-довгунець. Райони його вирощування  Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Сумська, Львівська та Івано-Франківська області.

 

Ведучий 1: У південних районах України вирощують рицину, олія якої широко використовується в авіаційній, парфумерній, медичній, шкіряній та інших галузях.

 

Ведучий 2: Плантації тютюну поширені в Придністров'ї та Закарпатті. Для потреб пивоварної, дріжджової та хлібопекарської промисловості використовують хміль. Цю культуру вирощують здебільшого у Житомирській, Рівненській областях.

 

Ведучий 1: Картопля та інші овочі — цінні, багаті на вітаміни продукти харчування, які є сировиною для харчової промисловості і цінним кормом. За обсягом виробництва картопля посідає друге місце після зерна і використовується як продукт харчування, для технічної переробки на спирт, крохмаль, патоку і як корм для тварин. Основні райони виробництва картоплі — Полісся і Лісостеп України, а також передмістя великих міст.

 

 

Ведучий 2: Овочівництво поширене по всій території України і має в основному азональний характер. Найбільша концентрація посівів овочевих культур характерна для господарств, розташованих навколо великих міст, для забезпечення населення свіжою продукцією. На Поліссі, наприклад, вирощують переважно огірки, моркву, столовий буряк, капусту, у Лісостепу — огірки, помідори, цибулю, у Степу — помідори, перець, баклажани.

 

Ведучий 1: Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва є садівництво та виноградарство. Різні райони України спеціалізуються на вирощуванні різних плодів. Основні масиви яблунь і груш розташовані в Лісостепуі на Поліссі, а вишень, слив, абрикос, черешень, персиків, горіхів — у Степу.

 

Ведучий 2:У центральних і південних областях черешні, горіхи, абрикоси та інші плодові дерева ростуть у висажених лісосмугах, уздовж автошляхів, у лісах. Останнім часом кількість плодових насаджень зросла на дачних ділянках навколо міст.

 

Ведучий 1: Великі плантації винограду розташовані на півдні країни і в Закарпатті. Близько 80% усіх площ виноградників зосереджено в Херсонській, Одеській областях.

 

Рослинництво в Україні (відео)

 

Ведучий 2: Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м'яса, м'ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування. Головна галузь тваринництва скотарство. Основними продуктами скотарства є молоко, м'ясо і шкіра тварин. Скотарство розвинене по всій території країни. Навколо великих міст, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на молочно-м'ясній продукції. М'ясо-молочне тваринництво переважає в Степу.

 

Ведучий 1: Свинарство — друга за значенням галузь тваринництва. Свинарство забезпечує населення продуктами харчування — м'ясом і жиром, а легку промисловість — шкірою, щетиною та ін. Воно менше залежить від кормової бази, тому зосереджено в густонаселених районах, де добре розвинуті овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства є Лісостеп і Степ.

 

Ведучий 2: Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Особливо інтенсивно вівчарство розвивається в Степу і на гірських пасовищах Карпат. Ця галузь спеціалізується на постачанні м'яса, вовни, овчини, жиру, овечого молока.

 

 

Ведучий 1: Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м'яса, яєць, пера й пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м'яса і яєць є лісостепові і степові області. Перше місце в Україні належить Криму.

 

Ведучий 2: Дедалі важливішого значення набуває ставкове рибальство. Розводять переважно коропа. Товарне значення має форель, яка зустрічається у гірських річках.

 

Ведучий 1: Бджільництво поширене у всіх зонах, але найкращі умови для його розвитку на Поліссі та в Лісостепу.

 

Ведучий 2: Шовківництво (розведення тутових і дубових шовкопрядів) розвинене в деяких степових і лісостепових областях. Розвивається в Україні звірівництво. З хутрових звірів на спеціалізованих фермах і звірогосподарствах розводять сріблясто-чорну лисицю, норку, голубого песця, нутрію. У лісостепових і поліських областях поширене кролівництво, яке дає вдвічі більше м'яса, ніж вівчарство.

 

Відео ролик 7 фактів про агробізнес України

 

Ведучий 1: В Україні поки що не так багато успіхів, як хотілося б, але сільське господарство – наша сильна сторона. Вже зараз аграрії вражають результатами

 

1. Якби українське зерно вивозили вагонами, то це були б потяги довжиною в тисячі кілометрів

У 2016/2017 рр. Україна експортувала 18,5 млн тонн кукурудзи - це третій показник у світі. Більшу частину цієї кукурудзи, як і інших зернових, вивозять на експорт по морю - величезними судами-зерновозами типу Panamax. Але якби б хтось захотів усю експортну кукурудзу завантажити у вагони-зерновози, то знадобився поїзд довжиною в 3,7 тис. км - як відстань від Києва до Мадрида.

 

2. Поля 5 українських агрохолдингів рівні за площею території невеликої європейської країни

Агробізнес - найперспективніший в Україні. Цифри вражають - п'ятірка найбільших агрокомпаній країни володіють земельним фондом, який дорівнює площі Словенії.

 

3. Україна виробляє в 5 разів більше соняшникової олії, ніж Іспанія - оливкової

Іспанія - лідер з виробництва оливкової олії у світі. Але чи знаєте ви, що Україна виробляє соняшникової олії в 5 разів більше? Наша країна - лідер у цій сфері: 4,2 мільйона тонн. Це 28% світового виробництва.

 

5. Наших горіхів вистачило б на півмільярда тортів!

Сільське господарство - це не тільки зерно, молоко і м'ясо. Україна - один зі світових лідерів з вирощування горіхів. У минулому маркетинговому році Україна виростила 96,9 тис. тонн волоських горіхів - це 6 місце у світі.

Якщо б всі ці горіхи використовувалися для приготування «Київських тортів», то можна було б зробити... 484 500 000 тортів.

 

6. Українським медом можна всю зиму годувати жителів Фінляндії

Український мед їдять по всьому світу. Торік Україна експортувала 26 тис. тонн меду.

Ще один цікавий факт про мед: перший рамковий вулик придумав український бджоляр Петро Прокопович в 1814 році.

 

7. Нашою пшеницею можна нагодувати сотні мільйонів голодуючих в Азії

Індія - країна, що швидко розвивається. Але темпів зростання її економіки все одно не вистачає, щоб вирішити проблему прожитку більше мільярда жителів. В Індії 195 000 000 людей щодня засинають голодними.

Якщо ж змолоти всю нашу експортну пшеницю (11 млн тонн), то вийде 8250000 тонн борошна. Випікаємо з неї 23,6 мільярда батонів вагою по 500 грам і роздаємо їх голодуючим Індії. 195000000 голодних індійців зможуть їсти по одному батону щодня впродовж 4 місяців.

 

8. Всіх жителів Європи Україна може нагодувати омлетами!

У 2017 році Україна експортувала 1,75 мільярда штук яєць. Якщо приготувати з них французькі омлети, такої кількості омлетів вистачить, щоб 2 дні поспіль годувати ними всіх жителів ЄС.

 

 

9. Української курятиною можна нагодувати весь Ізраїль

Ізраїль - країна, чиї жителі їдять найбільше курячого м'яса у світі - 70 кілограмів на людину в рік. Ми підрахували: якщо взяти всю курятину, яку Україна експортувала в 2017 році, то можна годувати всіх ізраїльтян 4 місяці.

 

 

Сільське господарство України (відео)

 

Викладач : Україна вважається аграрною державою. Весь світ знає, що в Україні найродючіші землі, а клімат дуже сприятливий для розвитку сільського господарства.  Незважаючи на нестабільну економічну й політичну ситуацію в країні, сільське господарство продовжує нарощувати свій потенціал на світовому аграрному ринку. І цій, як і будь-якій іншій, галузі потрібні фахівці.

 

 

Викладач : Сьогодні кількість сільгосппідприємств зростає. Робиться акцент на нові агротехнології, і директори агрохолдингів, невеликих фермерських господарств, тепличних комплексів, науково-дослідних інститутів хочуть, щоб була людина, яка розуміє всі аспекти вирощування сільськогосподарських культур, може організувати робочий процес правильно і відповідально.

 

 

Викладач : А щоб мати успіх у обраній професії, потрібно любити свою землю, мати завзяття для праці на ній і неабияке терпіння. Лише справжні господарі землі за будь-яких умов виявляють витримку, вміння, знаходять шляхи до ефективного господарювання. До землі, як і до хліба, звикають з дитинства, з юних літ. Щасливий той, хто має на ній власноруч прокладену борозну. Посадити дерево і виростити урожай може не кожен. Для цього потрібно мати, в першу чергу, справжній талант, любов до  рідної землі, до справи, якій присвятили життя.

 

 

Викладач : Можна з впевненістю сказати, що у найближчі 10 років фахівці аграрної сфери залишатимуться затребуваними. Цьому сприятиме розвиток аграрного сектору, впровадження нових технологій. Шановні студенти,  обравши  спеціальності нашого навчального закладу, ви точно не залишитеся в програші. Аграрний бізнес – це класна справа!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
31 липня 2019
Переглядів
2795
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку