Пізнавально-розважальна програма ’’ Мій рідний край ’’ 3 клас

Козелецька гімназія N 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пізнавально-розважальна програма ’’ Мій рідний край ’’

Мета:  ознайомити учнів з історією рідного краю в найдавніші часи, визначити як відбувався процес заселення міста, установити між предметний зв'язок з літературним читанням, розвивати вміння самостійно здобувати знання, формувати загально навчальні навички, логіку мислення, вміння порівнювати, зіставляти, виховувати в учнів любов до рідного краю, повагу до історичного минулого.

ОЛЕ-ЛУКОЙЄ. Привіт усім! Я - чарівник. Усі мене дуже добре знають, бо як тільки на небо спускається темна ніч, я приходжу, розкриваю свою чарівну різнокольорову парасольку і починаю розповідати незвичайні фантастичні казки. А ви любите казки? Тож сьогодні я розповім вам диво - казку про ваше рідне селище. Сидіть тихенько, слухайте уважненько!

(Лине музика).

Чи давно це було, чи зовсім недавно, ніхто не знає. У центрі красивого древнього селища стояв великий будинок. НА першому поверсі цього будинку знаходився іграшковий магазин, де жили різні красиві, привезені з далеких країн іграшки. І ось одного разу...

(Крутить парасольку, чується дивний звук, Оле - Лукойє зникає. Іграшки оживають).

ДАРУМА .Як я втомилася сидіти на одному місці.

(Випрямляється, руки потягує).

АНТОШКА. Я вітаю вас, кралечко! Ви, мабуть, приїхали здалеку?

ДАРУМА. Так, я приїхала з Японії. Мене звуть Дарума . А ви місцевий? АНТОШКА. Ні, мене привезли з Росії. Я - Антошка. Незнайко теж звідти. Незнайко, привітайся з дамою, ти що, спиш?

НЕЗНАЙКО. я не сплю, я думаю.

ДАРУМА. А про що це ви думаєте?

НЕЗНАЙКО. Я думаю, що, по-перше, просто сидіти тут нудно. А, по-друге, було б непогано дізнатися, в яке селищі ми з вами потрапили. Які діти живуть у цьому селищі?

АНТОШКА. Ех! Було б непогано, якби нам хтось розповів про це.

(Чується дивний звук).

ДАРУМА. Ой, що це було?

(Виходить домовичок ЕХ).

ЕХ. Не що, а хто? ЦЕ я — домовинок Ех. Ви мене покликали, ось я і прийшов.

ДАРУМА. Добродію, а ви місцевий?

ЕХ. Так, я у цьому селищі вже 300 років живу.

АНТОШКА. Тож зможете нам про своє селище розповісти!

ЕХ. Залюбки! Ви зручненько сідайте та слухати починайте, бо розповідь буде довгою. А розповісти про історію рідного селища мені допоможуть діти. Діти! За моєю командою — три-чотири — скажіть, будь ласка, як називається селище, в якому ми з вами живемо. Всі разом, три-чотири!

А хто знає, чому саме таку назву має наше селище?

ДІТИ 1 . Назва селища, напевне, походить від польових квітів "козельців'? які щовесни барвистим килимом покривають береги річки Остер.

(на екрані: річка, квіти).

ДІТИ 2. Річечко моя, Остерко,

Світла ти, немов люстерко.

Сяють весело в тобі Далі неба голубі.

ДІТИ 3. До хмарин, що над тобою,

Доторкаюсь я рукою.

Навіть сонечко дістану,

Коли в тебе я загляну.

(Діти виконують танок квітів. На екрані: чорно-біле фото Козельцю). ЕХ. Селище наше дуже древнє. Про стародавність Козельця свідчать історичні знахідки археологів, датовані XI сторіччям. А в документах Козелець з'явився на початку XVII століття, коли він уже був відомою фортецею, збудованою під час володіння ним Польщею. У нашого селища є свій герб.

(На екрані: герб Козельця. Звучить класична музика).

Мої помічники гноми-трудівники, зараз розкажуть вам про герб Козельця. (Виходять гноми).

ГНОМ 1. Герб - це найголовніша емблема нашого селища.

ГНОМ 2. Затверджений він у 1663 році.

ГНОМ 3.На червоному щиті зображено срібного козла із  золотим хрестом

на спині.

ГНОМ 4. Цим гербом козельчани користувалися багато років тому.

ГНОМ 5. Існує він і посьогодні.

ЕХ. Дякую вам, любі гноми. Селище наше древнє. Предки залишили нам у спадок пам’ятки архітектури, котрі ми зберігаємо; славні традиції, котрі продовжуємо.

(Діти виконують пісню "Козелець рідний" - ор-ма "Червона рута," На екрані: портрети Розумовських. Виходять  гноми).

"КОЗЕЛЕЦЬ РІДНИЙ"

Дівчинка: Ти признайся мені

                   Чом Козелець ти любив

                   Його ночі і дні

                   І у снах ти голубив

Хлопчик: Козелець рідний

                  Найдорожчий у світі

                  Ти у нас є єдиний

                  Тільки ти лиш,

                  Бо твоя врода

                  То є чистая вода

                  То є бистрая вода із Десни.

Хлопчик: У Козельці у нас

                  Краєвиди красиві

                  Парубки просто клас

                   І дівчата вродливі.

Дівчинка: В давнину в Козелець

                    Приїжджала цариця

                    Сподобавсь молодець

                    Олексій білолиций.

Хлопчик: Цвіт козельців вона

                     Біля річки шукала

                     Жовті квіти знайшла

                     Розумів зчарувала

Дівчинка: Про минулі часи

                    Ми завжди пам'ятаєм

                    Повен сонця й краси

                    Рідний край свій кохаєм.

ГНОМ 1. Дуже давно звичайний хлопець із козацького села Лемеші Олексій Розумовський став графом і одружився із дочкою Петра І Єлизаветою Петрівною.

ГНОМ 2. Його молодший брат Кирило теж став графом; у 18 років його було призначено президентом Петербурзької академії наук, а згодом його обрали гетьманом Лівобережної України.

ГНОМ 3. їх мати Наталка — проста селянська жінка — також одержала графський титул і придворної стате дами.

ГНОМ 4. На знак вдячності про те, що Бог послав Наталці Розумисі та її дітям таку долю цією родиною в центрі Козельця був збудований собор Різдва Богородиці.

(На екрані: собор Різдва Богородиці)

ГНОМ 5. Цей храм, збудований у стилі українського бароко, є окрасою нашого селища.

ДІТИ 1. Промайнули роки, і змінилось багато Та незмінною пам'ять лишилась повік Про сім'ю Розумовських, їх долю крилату,

Про орлів українських, цей звеличений рід.

ДІТИ 2. Не забути нам те, як звичайній селянці Поклонилась у ноги цариця сама І відтоді Покорщийа є у Козельці.

І відтоді є назва у неї така.

(На екрані: садиба В.ГДорогана)   

ЕХ. Садиба належить останній дочці Наталки Розумахи Вірі, яка завдяки своїм братам стала дружиною полковника Київського полку Юхима Дорогана.

ГНОМ 1. Невеличкий дерев'яний будиночок в один поверх. Дерев'яні наличники вікон прикрашені різьбою.

(На екрані — кам'яниця).

ГНОМ 2. Із східного боку ~ кам'яниця; із західного старий парк.

(На екрані: Полкова Канцелярія)

ГНОМ 3. Єдина в Україні історична та архітектурна пам'ятка -- будинок Полкової Канцелярії. Він збудований на замовлення Юхима Дорога на у 1669 році. Нині — центральна районна бібліотека для дорослих та дітей.

(На екрані: Миколаївська церква)

ГНОМ. Заслуговує уваги церква святого Миколи. Сьогодні це діючий храм української Православної церкви. Біля якого розташована Недільна школа. ГНОМ. На центральній площі Козельця височить Вознесенська церква. Вона схожа на Собор Різдва Богородиці. Та зовнішній вигляд церкви більш стриманий, інтер’єр простий.

(Звучить класична музика; на екрані: слайди сучасного міста)

ЕХ. Козельчани дуже люблять своє рідне селище.

ДІТИ І.Із душі цілої, із всього серденька Люблю тебе, земля моя, земля рідненька.

ДІТИ 2. Люблю і вас, ниви мої Ниви колосисті, і сади вишневі,

І луги цвітасті.

ДІТИ 3. Люблю рідну хату,

Вулицю чистеньку Так, як люблю я батенька Та рідную неньку.

ЕХ. У Козеьці є багато великих і маленьких вулиць і вуличок. У кожної з них є своя історія, своя назва. Чи знають наші гості назви вулиць Козельця ми

зараз перевіримо. В цьому нам допоможе чарівне яблуко пізнання, яке учасники гри будуть передавати один одному в руки і при цьому називатимуть вулицю. Назви це повторювати. Яблуко отримає, кращий знавець козелецьких вулиць, хто останнім назве вулицю.

ЕХ. Славна Козелецька земля своїми літературними та культурними традиціями.Краса рідного краю і посьогодні надихає майстрів слова ^              Івана Шевченка, Мирославу Уніат, Наталю Лупну, художників

— Івана С, Юрія Прилипка, композитора — Василя Несторенка.

Щедра пам'яттю віків, славою і талантами своїх людей Козелецька земля.

(Пісня муз. В. Несторенка, сл. Т. Мезенцевої. Виходять ляльки)

 

’’Рідний Козелець мій”

1.               Верби, верби, верби

            Квітнуть навесні

            Мій Козелець рідний

            Снивсь мені і в сні.

 

Знов соборні бані

Бачу в вишині

В осені багряній

Знов ти стрівсь в житті.

2.               Згадую стежину,

             Що вела у світ,

           Ранок світлосиній

           В щебетанні віт.

Тут дитинства кроки

Юності печальні

Відшуміли роки!..

Відлетіли в даль.

               І летять лелеки-

               В вирій знов летять...

               Юносте далека —

               Верби все шумлять...

Квітнуть, квітнуть верби.

Квітнуть навесні.

Мій козелець рідний

Снивсь мені і в сні.

(Молодий завжди)

ЕХ. Ну що, Дарума, Антошка, Незнайко сподобалась вам моя розповідь?

ДАРУМА. Так, нам дуже сподобалась ваша розповідь.

АНТОШКА. МИ дуже раді, що потрапили саме до Козельця.

НЕЗНАЙКО. Я впевнений, що ми живемо у наймальовничшгому,

найкрасивішому селищі. Ми його тепер теж будемо любити, як і ви. І разом

творитимемо його майбутнє.

ЕХ. На жаль, надійшов час прощатися. Любіть рідне селище. Своєю працею робіть його кращим.,

РАЗОМ. До побачення! До нових зустрічей!