Пізнавально-розважальне свято. "Мужність плекайте в собі, козачата."

Мужність плекайте в собі, козачата.

(пізнавально-розважальне свято)

 

 

( Відеокліп пісні «Ми веселі козачата», учні в українському національному одязі заходять до зали.)

Учень

 Золота красуня – осінь-чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує,

І картини дивні, чарівні малює!

 

Небо синє-синє, листя кольорове,

А яке довкілля радісне, чудове!

А які  жоржини, наче сонце, квіти.

Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!

 

Осене, осене, ти ще не спіши,

По стежках незвіданих нас всіх поведи.

Розкажи,нам любая, з чим до нас прийшла,

Відкривай сторінку свого календаря.

 

• Діти, а ви знаєте яке свято ми святкуємо?

 

 Учень.  14 жовтня, православні християни усього світу святкують величне свято - Покров Пресвятої Богородиці. Народилося це свято ще дуже-дуже давно в Греції. На столицю цієї країни – місто Константинополь напали вороги, жорстокі воїни. Відчувши небезпеку, жителі міста заховалися від нападників у церкві і щиро благали Божу Матір про допомогу. Тоді  у високості з’явилася Пречиста Діва. Вона тримала у руках свій Покров, яким вкрила християн. Ворогам не вдалося протистояти силі Божій і вони залишили місто, так і не захопивши його.  Новина про чудо, яке сталося тоді, обійшла увесь світ. Кожен хто чув її, дивувалися Величі Господній.

 

Вчитель. 14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було найбільшим святом для наших предків – козаків.

  Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і так щиро й урочисто відзначали це свято, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало

 другу назву  - Козацька Покрова.

 З 2014 року свято Покрови в Україні відзначається ще й як День захисника України. В результаті реакції на збройну агресію Росії, президент України Петро Порошенко у своєму виступі під час військового параду  в Києві 24 серпня 2014 року відзначив: «Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово -історичним календарем сусідньої країни . Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!»

 

Давайте, зараз усі разом попросимо у Пресвятої Богородиці для нас і нашого народу захисту від хвороб, бід, від голоду і війни.

 

Улюблена Богом перлина,

Для всіх українців одна –

Козацька моя Україна,

Хлібів золотих сторона.

Негодами лютими бита,

Віками ти йшла до мети,

Тобі в небі зорею світити,

І волю, і долю знайти.

 

 

 

 

Учні хором.

О, Мати Божа! Ми - твої діти.

Тобі сьогодні приносим квіти.

Тебе благаєм, уклінно просим,

ДоТебе в небо ми руки зносим.

Прийми нас, Мати, під свій Покров,

Тобі даруєм серце й любов,

Від нужд і горя нас збережи,

В лихій годині нам поможи.

 

 

Свята Заступнице! Пречиста Діво!

Ти оповий нас Покровом білим,

І під опіку візьми Вкраїну,

Не дай їй впасти знов на коліна.

 

Народ наш просить захисту в Тебе,

Бо Ти - Цариця Землі і Неба,

Прийми нас ще раз під свій Покров,

Вкотре благаєм Тебе ми знов.

 

 

 Ти захисти нам Матір-Вкраїну,

Не дай зробити з неї руїну,

З колін підвестись нам поможи,

Вкраїну вільну нам збережи.

 

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна

Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

Віками ти йшла до мети

Тобі в небі зорею світити

І волю, і долю знайти.

 

Ми роду козацького діти,

ми любимо сонце і квіти,

і сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти,

землі української цвіт.

 

День захисника України -

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто нині з автоматом

Наш спокій береже.

 

Зродились ми великої години

З пожеж війни і полум’я і полум’я вогнів.

Плекав нас біль по втраті України,

Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

 

Доволі нам руїни і незгоди,

Не сміє брат на брата йти у бій,

Під синьо - жовтим прапором свободи

З’єднаєм весь великий нарід свій. 

 

 

Ведуча

Сьогодні ми раді вітати на нашому урочистому святі людей, котрі захищали і захищають наш народ.

До вітального слова запрошується учасник АТО

Звернення бійця до дітей

 

 

Ведуча

Найбільше горе для батьків - це втрата своєї кровиночки. На жаль, дуже багато героїв, які без вагань  і сумління з перших місяців АТО добровольцями пішли боронити нашу Україну, загинули. Вони були мужніми, вони були …., на жаль, вони були… Зараз їх поміж нами нема і ніколи не буде. 

Вірш – присвята пам’яті воїнам АТО

Нелюди! Схаменіться!

Кров людська – не водиця!

Жити так не годиться.

Вам ваш гріх не проститься.

Воїнів прямо з неба

В рай пустили далебі?

Їм до діточок треба,

Мама кличе до себе…

Ворог вороном кряче,

А дружинонька плаче:

“Де ти, любий козаче?”

Горе горем віддяче

За провини ворожі.

Не було чом сторожі?

Плачуть на дощі рожі

На останньому ложі.

Хлопчики любі наші,

Ігорі, Колі, Саші…

В полум’ї тіла ваші,

Світ померкнув від сажі…

Ріками ллються сльози,

Похилилися лози…

Цілий світ у облозі…

Хвилина мовчання (метроном)

 

Вчитель. Зараз у жилах кожного  Українця тече козацька кров, тече сміливість, мужність, героїзм і любов до Батьківщини, бо ми роду козацького діти, землі української цвіт.

 

Ведуча. А зараз я пропоную вам повернутися в  минуле українського народу.

 

Розшифрування слова «козак»

 

К – Козак – герой народу України.

Козакувати – справа не проста.

Коли державу відбудуєм незалежну,

Красою слава запалає золота.

 

О – Острів Хортиця – республіка козацька,

Ось де слава розквітла буйноцвіттям!

Ой, як боронили наші предки хвацько

Острів, Україну, наше довголіття!

 

З – Запорожець завше знає,

Звідки ворог зазіхає,

Зможуть легко перемогти

Запорожці – козаки.

 

А – А це слово всі прочитайте.

А потім славу козацьку згадайте.

Аби не забути історію роду,

Аби бути гідними дітьми народу.

 

К – Козаки – це вільні люди!

Козаки – безстрашні люди!

Козаки – борці за волю,

За братів щасливу долю!

 

Ведучий

Прослухайте сценку про те , як приймали в козаки.

(Дійові особи: писар, піп, козак 1,козак 2, козак3)

Писар

- Підходь ближче он ти, самий крайній! Як тебе звуть? Називай своє прізвисько Чого мнешся , як наречена на сватанні? Не хочеш себе називати, то ми й самі тебе зараз охрестимо!

Піп

- Бачте, яка в нього сорочка драна аж пуп видно! Де ти таку взяв?

Козак

- В нашого пана . Він мені ще й спину розписав . Показати?

Писар 

-То запишемо тебе козаком Голопупенко! Згоден!

Піп

Та ступай до запорозького товариства. Козак славний з тебе буде , Голо пуп!

Писар

-А ось дивись, який вояка, з’явився. Зі своїми пістолями . Та чи вміє сам стріляти? Може ти ці пістолі по дорозі десь знайшов.

Козак

-А ну, запаліть свічку! Он там далі поставте (стріляє)

Піп

- Ого! Стрільнув, як плюнув! То так його й запишемо – козак Заплюйсвічка

 Писар

- Ого-го ! Який здоровань . Як же тебе, синку мати з батьком звали ?

Козак

 (засоромившись) Матуся з дитинства Маню нею звала, бо я самий молодший в родині.

Піп

-Оце, Манюся!

Писар З такими кулаками тобі , мабуть й бика вбити можна?

Козак .

- Можна й зараз спробувати. Давай , я легенько махну тобі в лоба!

Писар

- Не лякай хлопче! Бо страшно й дивитися на твої каменюки. Напишемо тебе під новим прізвищем – будеш ти козаком Вбий биком.

Піп

-Славно! Славно! Добрий буде козак Вбийбик!

 

Звучить мелодія козацького маршу

Вчитель

Ось погляньте любі діти,

Хто до нас так поспішає.

Бравим кроком і запалом

Кошовий нас всіх вітає.

 

Кошовий: (скидає  шапку, вклоняється)

Добрий день, вам люди добрі.

Щирі, чесні і гонорні.

Ой чи чув,а чи здалося?

Про козацьку славу йшлося.

Я ж вповім таку вам річ –

Про козацьку славну Січ.

 

За шляхами, за дорогами, 
За Дніпровськими порогами, 
За лісами за високими 
Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку спільну,
 Цінували волю вільну,
 І країну свою рідну, 
Як зіницю берегли.

1-й учень:

Можна , батьку, я скажу…

В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
 

2-й учень:

Вибачте, що перб’ю, та сказати дуже хочу….

Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,

Іскри скачуть з-під копита.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !

 

Кошовий:

• Ну, ви молодці хлоп’ята,

ніби справжні козачата.

Пам’ятайте, любі діти,

Щоби ви тепер жили,

хтось життя своє зложив.

 

Цар Петро і Катерина

зневажали наш народ.

Горювала Україна

під п’ятою всіх заброд.

 Але наш народ боровся,

і Хмельницький в нас знайшовся,

і Сірко, і Дорошенко,

Полуботок й Морозенко.

От гетьманський славний ряд

Імена їх знає всяк.

 Пісня «Їхав козак…»

Вчитель: А зараз, хлопці – козачата на вас чекають справжні випробування. Ви маєте показати всім, що ви діти козацького роду.

А тепер всі без вагання

Починаємо змагання.

Козаки, нам у поході

Стануть чоботи в пригоді.

 

Всі разом, гучно козацький клич промовляємо….

Всі хором.

Я козак і ти козак,

Я вояк і ти вояк,

Щоб в бою стояти мужньо

Ми повинні бути дружні.

Ми хоробрі вояки –

Побратими-козаки.

 

Конкурси юних козачат

(під час конкурсів звучить мелодія «Веселий гопачок»)

 

1. Козацька вікторина;
2. «Конкурс майстерних художників»?
3. Конкурс «Найрозумніший».

 

Підведення підсумків.

Ведучий.

Гарно грались, танцювали

Любі, козачата.

Тож пора прийшла

Нам свято кінчати.

Діти під спів пісні «Гей, там, на горі, Січ іде» залишають зал..