ДПТНЗ «Полтавське вище професійне училище ім. А. О. Чепіги» ПЛАН - КОНСПЕКТ УРОКУ № 9
Предмет: «Технологія приготування їжі з основами товарознавства»
Група |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дата |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема програми: Вступ. Хімічний склад продуктів харчування
Тема уроку: Енергетична цінність продуктів харчування
Навчальна мета: ознайомити учнів з поняттям енергетична цінність (калорійність їжі), сформувати в учнів уявлення про основні складові харчових продуктів, їх значення для організму людини, знання про джерела білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей; навчити порівнювати енергетичну цінність складових харчових продуктів; вивчити особливості раціонального харчування, навчити самостійно визначати калорійність страв та кулінарних виробів та обраховувати енергетичну цінність добового раціону харчування, обговорити поняття негативної калорійності
Розвиваюча мета: розвивати в учнів вміння та навички працювати в парах, самостійного пошуку інформації та роботи з додатковими джерелами, навички систематизації та аналізу навчального матеріалу
Виховна мета: прищеплювати принципи правильного збалансованого харчування, виховувати уважність, доброзичливість, охайність, ретельність, працьовитість, бережливе ставлення до праці, взаємоповагу під час колективної роботи, підтримувати інтерес учнів до процесу отримання знань
Тип уроку: комбінований
Методи і прийоми навчання: словесні, наочні, опитування по пройденому матеріалу
Обладнання, наочність: таблиці «Калорійність їжі та вмісту в ній білків, жирів та вуглеводів», «Фізіологічне значення поживних речовин, їхні джерела», «Групи продуктів харчування за калорійністю, зразки упаковок продуктів
Міжпредметні зв’язки: хімія, біологія, фізіологія харчування, санітарія та гігієна, організація виробництва та обслуговування,
виробниче навчання Хід уроку
І. Організаційний момент
Øпривітання;
Øперевірка присутності учнів; Ø перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення пройденого матеріалу
1. Які речовини називаються ферментами? (Ферменти (ензими) — це речовини білкового походження, які виробляються живою клітиною).
2. Яку роль виконують ферменти в організмі людини? (Роль каталізаторів всіх біохімічних процесів в організмі (травлення, дихання, утворення тканин організму), активізуючи, прискорюючи їх).
3. Наведіть приклади позитивної дії ферментів в кулінарії. (При квашенні овочів ферменти молочно-кислих бактерій перетворюють цукор на молочну кислоту, яка консервує овочі; при замішуванні тіста ферменти дріжджів зброджують цукор у спирт і вуглекислий газ).
4. По якому принципу називають ферменти? Наведіть приклади. (Кожний фермент каталізує тільки одну певну реакцію або кілька близьких хімічних реакцій. Тому назва їх складається з назви речовини, на яку вони діють, і закінчення «аза». Наприклад, фермент, який розщеплює сахарозу, називають сахаразою, а фермент, який розщеплює лактозу — лактазою).
5. При яких умовах відбуваються ферментні реакції? (За невисоких температур дуже швидко. Найбільшу активність ферменти виявляють при температурі 40—50°С, при 70—80°С вони руйнуються, а у разі зменшення температури до 0°С діяльність їх дуже уповільнюється).
6. Від чого залежить активність ферментів? (Від вологості та реакції середовища. Підвищення вологості призводить до прискорення ферментних процесів і, відповідно, до псування продуктів. Найбільша активність ферментів спостерігається у нейтральному або слабокислому середовищах.
7. Де використовуються властивості ферментів? (У виробництві борошняних кондитерських виробів, хліба, для одержання патоки з крохмалю. При додаванні ферментів до пшеничного борошна скорочується процес випікання хліба, покращується смак і аромат хліба, збільшується його об'ємний вихід (при цьому уповільнюється черствіння хліба). Ферментативні процеси є основою багатьох виробництв: хліба, виноробства, пивоваріння, сироваріння, виробництво сиру, оцту, чаю. За допомогою ферментів отримують лікарські препарати та складні хімічні сполуки).
8. Як класифікуюся ферменти за хімічним складом?(Прості (протеїни) - мають білкову частину: амілаза, ліпаза, протеази та складні (протеїди) - складаються тільки з амінокислот: каталаза, ДНК полімераз),
9. Які функції ферментів Ви знаєте? (Будівельна, транспортна, рухова, захисна, каталітична (ферментативна).
10. Яка негативна дія ферментів? (Викликати скисання молока, згіркнення жирів, проростання зерна, перестигання плодів, бродіння варення, руйнування вітаміну С).
11. Дайте визначення органічних кислот. (Смакові речовини, які містяться майже в усіх харчових продуктах у вільному стані або у вигляді солей. Кислоти надають продуктам певного смаку, сприяють кращому засвоєнню і травленню їжі. Органічні кислоти можуть бути природною складовою продуктів, наприклад, плодів, овочів, ягід (в лимонах міститься до 8 % лимонної кислоти, у винограді — 0,7 % винної кислоти).
12. Які властивості органічних кислот Ви знаєте? (Прискорюють процес травлення їжі, надають продуктам певного смаку, сприяють кращому засвоєнню їжі).
13. Коли утворюються органічні кислоти? (Можуть утворюватися у процесі виробництва продукту, беручи участь у формуванні його смаку. Так, у процесі приготування сиру, дріжджового тіста утворюється молочна кислота (як наслідок бродіння цукрів, які містяться в сировині). Кислоти також додають у процесі приготування продукту для покращення його смаку. Так, лимонною і яблучною кислотами підкислюють кондитерські вироби. Органічні кислоти (оцтову, бензойну, сорбінову) використовують при консервуванні.
14. Дубильні речовини за хімічною природою є складними сполуками і містяться в рослинах. Дубильні речовини зумовлюють приємний в'яжучий смак деяких плодів (горобини, кизилу, айви, терену), а також специфічний смак чаю та кави.
15. Поясніть поняття ароматичних речовин, їх властивості та особливості застосування в кулінарії. (Зумовлюють аромат харчових продуктів і є важливим показником їхньої якості. Містяться ароматичні речовини у різних продуктах у вигляді ефірних олій. Багато ефірних олій у прянощах (кориці, шафрані, ванілі), їх використовують для ароматизації борошняних кондитерських виробів. Для ароматизації часто використовують синтетичні речовини у вигляді складних ефірів, які містять запах яблук, абрикосів, ананасів та ін. Ароматичні речовини швидко звітрюються при тепловій обробці і під час зберігання).
16. Які властивості мають барвники. (Зумовлюють колір харчових продуктів. До них відносяться хлорофіл (зелений пігмент овочів і плодів), каротиноїди — жовті пігменти: каротин, ксантофіл, лікотин, які містяться в моркві, цитрусових плодах; антоціани і бетаціани (пігменти буряка, чорної смородини, вишні).
17. Дайте визначення глікозидам та наведіть приклади де вони містяться. (Складні органічні сполуки з різким запахом і гірким смаком. Містяться глікозиди в овочах (цибулі, хроні, редьці), плодах (грейпфрутах), насінні (слив, абрикосів, вишень та ін.). У невеликих, кількостях глікозиди збуджують апетит, а у великих — отруюють організм.
18. Які речовини називають алкалоїдами? Органічні речовини, що містять азот і збуджують нервову систему. До них відносяться кофеїн чаю і кави).
19. Які речовини називають фітонцидами? (Речовини, які мають бактерицидні властивості. Потрапляючи до організму людини з їжею вони вбивають шкідливі мікроорганізми. Фітонциди є в часнику, цибулі, цитрусових, малині. При тривалому зберіганні продуктів з вмістом фітонцидів їхня кількість і активність знижується).
ІІІ Повідомлення теми і мети (запис на дошці)
1. Чи знаєте ви, які поживні речовини містяться в стравах, які ми споживаємо?
2. Чи звертаєте ви увагу на інформацію, розміщену на упаковках продуктів?
Підсумовуючи, викладач підводить учнів до висновку, що харчові продукти є джерелом усіх речовин, необхідних людському організмові.
ІV. Вивчення нового матеріалу:
1. Теоретичні концепції харчування
2. Як розраховувати енергетичну цінність
3. Калорійність харчування та енерговитрати залежно від фізичних навантажень
4. Практична частина (Розв’язування задач).
1.Теоретичні концепції харчування Джерелом енергії є їжа.
Відповідно до сучасної концепції регуляції енергетичного обміну у дослідженнях балансу енергії необхідно оцінювати три основні компоненти:
надходження енергії з їжею; запаси енергії в організмі; енергетичні витрати.
Достатня кількість продуктів харчування високої якості дозволяє організувати збалансоване (раціональне) харчування, тобто організоване та своєчасне постачання до організму людини речовин, що необхідні для оновлення тканин, забезпечення енерговитрат, регуляції процесів метаболізму.
Раціональне харчування – це, передусім, правильно організоване та своєчасне постачання до організму людини добре підготовленої поживної та смачної їжі, що містить оптимальну кількість різних речовин для його розвитку та функціонування. Теоретичні концепції харчування:
üтеорія раціонального(збалансованого) харчування;
üтеорія адекватного харчування;
üтеорія диференціального харчування;
üтеорія індивідуального харчування;
Раціональний (від лат. rationalis) – розумно обґрунтований, доцільний.
Адекватний (від лат. adaequatus) – рівний, цілком відповідальний.
Диференціальний (від лат. differentia) – різний, неоднаковий у різних мовах.
Харчові продукти – об'єкти тваринного і рослинного походження, які використовують в їжі у натуральному чи переробленому вигляді як джерело енергії, харчових речовин.
Енергетична цінність – показник, що характеризує частку енергії, яка може вивільнитися з харчових речовин у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму.
2.Як розраховувати енергетичну цінність
Калорійність – кількість енергії, одержуваної в організмі при умові повного засвоєння з продуктів харчування в процесі травлення. Одиниця виміру – кДж або ккал. Вживання слова «калорія» зазвичай передбачає кілокалорію.
Цифра, зазначена на упаковці продукту, насправді дуже далека від тієї кількості енергії, яку організм отримає, переваривши і засвоївши цей продукт. Крім цього, така цифра отримана виключно математично, без хімічного аналізу.
Один грам білка, як і один грам вуглеводу, містить 4 ккал, тоді як один грам жиру – 9 ккал. Найчастіше виробник бере рецепт продукту, математично вираховує кількість нутрієнтів, а потім, також математично, сумарну калорійність.
При цьому тваринний білок і протеїнові коктейлі засвоюються на 9597%, рослинний білок – приблизно на 60%. Важливо знати, що чим менше ви пережовуєте їжу, тим вона менше засвоюється (зерна кукурудзи можуть взагалі не перетравитися).
По-перше, формулою для визначення норми калорій вже більше ста років. По-друге, вона визначає базовий рівень метаболізму, після обчислення якого необхідно використовувати коефіцієнт від 1,3 до 1,75, що залежить від рівня активності.
Однозначних рекомендацій по цьому коефіцієнту немає, тому точність формули знищується методикою вибору коефіцієнта – переоцінивши або недооцінивши рівень своєї активності, ви можете внести 20-30% похибка в розрахунки.
Дослідження показують, що потреби в денних калоріях відрізняються навіть у людей однієї статі, віку, ваги, відсотка жирової і м’язової тканини – причому, відмінності можуть досягати порядку 20%. При цьому причини цього явища до кінця не відомі.
Раніше вважалося, що чим більше м’язів, тим більше енергії потрібно для їх підтримки. Але з’ясувалося, що 1кг м’язів вимагає близько 15ккал в день, що мізерно мало. Так, силові тренування здатні прискорити метаболізм, але механізм цього не ясний.
Чому склад продукту важливіший калорій
Все вищесказане має довести вам одну просту істину: немає ніякого сенсу вважати самі калорії, оскільки це вельми умовна цифра. Реальний склад продукту – кількість білків, жирів і вуглеводів – ось те, на що потрібно звертати увагу.
Якщо ви набираєте добову норму калорій, але вам не вистачає білка, організм не почне будувати м’язи, а буде спалювати існуючі. Скоротивши жири до мінімуму і збільшивши вуглеводи, ви почнете товстіти, навіть скоротивши норму калорійності на 20%.
Не існує такого поняття, як «калорійність борщу» – все залежить тільки від його інгредієнтів. Жирна свинина і багато картоплі – одна цифра, пісна яловичина з овочами – інша. При цьому зовні суп може виглядати абсолютно однаково.
Якщо ви бачите, що листя салату блищать, то їх явно заправили олією, але відповісти на питання, скільки жиру в одній порції не зможе ніхто.
Єдиний спосіб визначити навіть приблизний склад їжі – зважувати інгредієнти до процесу готування.
Найпростіший спосіб визначення харчової цінності – зважувати порції продуктів і використовувати інформацію на етикетці для розрахунку по кожній порції. Очевидно, що для цього вам знадобляться електронні кухонні ваги і калькулятор.
Що стосується готових страв, то щоб розрахувати харчову цінність готової страви і кожної порції необхідно зважувати інгредієнти до готування. Логічні завдання (закінчити фрази)
1.Для росту і розвитку підліткам необхідні… _________________________
__________________________________________________________________
2.Споживання води визначається… _________________________________
__________________________________________________________________
3.Оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у їжі повинне становити…______________________________________________________ __________________________________________________________________
4.Основним джерелом енергії для організму є… ______________________
__________________________________________________________________
5.Якщо дуже жарко, то найкраще випити… __________________________
__________________________________________________________________
6.При інтенсивних тренуваннях потрібно їсти… ______________________
__________________________________________________________________
7.Енергетичний еквівалент їжі – це __________________________________
__________________________________________________________________
________________________________________________________________
Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад
Енергетична цінність 1г білка становить 4 ккал (16,7 кДж), 1г жиру — 9 ккал (37,7 кДж), 1г вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж).
Мінеральні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мало. Таким чином, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів.
Енергетичну цінність розраховують на 100г їстівної частини продукту харчування. Так, у 100г яловичини 1 категорії міститься, %: білків — 18,9, жирів — 12,4. Отже, енергетична цінність яловичини становить 9 × 12,4 + 4,0 × 18,9 = 187 ккал, або 782 кДж.
У середньому за добу людина витрачає 2 000÷4 300 ккал, або 836818017 кДж (залежно від віку, фізичного навантаження, клімату).
Калорійність добового раціону для дітей: від 3 до 7 років становить
1900 калорій, від 7 до 11 — 2300, від 11 до 15 — 3000, від 15 до 18 років — 3500.
Енергетична цінність добового раціону харчування повинна бути на цьому ж рівні, її визначають додаванням енергетичної цінності окремих харчових продуктів, які входять у страви.
При визначенні енергетичної цінності враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95 %, а змішана — на 85-90 %.
Перелічіть продукти, які наділені так званою негативною, а насправді близькою до нуля, калорійністю:
овочі ____________________________________________________________ __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________ фрукти і ягоди_____________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ _________________________________________________________________ спеції ____________________________________________________________ _________________________________________________________________ інші продукти ____________________________________________________ __________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Як використовувати теорію негативної калорійності собі на благо:
vїжте з пісними видами м’яса і риби побільше овочів некрохмальних замість звичних гарнірів;
vдодавайте прянощі в їжу – вони є прекрасними замінниками солі;
vвідмовтеся від білого цукру, споживаючи щодня фрукти, але крім бананів і винограду, і не більше 300 грамів на добу (денна норма – приблизно 2 середніх фрукта);
vзаправляйте салати з овочів рослинним маслом, лимонним соком або нежирним йогуртом, а не сметаною і майонезом.
Продукти з «негативною калорійністю» дійсно допомагають схуднути, але за рахунок здатності швидко заповнювати шлунок і вгамовувати голод, а також давати мінімум калорій в порівнянні зі звичними нам стравами. Спалювати калорії, набрані під час інших прийомів їжі, вони не можуть.
Калорійність харчування та енерговитрати залежно від фізичних навантажень
Треба розрізняти такі поняття, як «калорійність» і «поживність» їжі.
Енергетична цінність (калорійність їжі) — це кількість енергії, що вивільняється в організмі людини з продуктів харчування в процесі травлення, за умови її повного засвоєння.
Харчова цінність (поживність) — це вміст у продукті вуглеводів, жирів і білків з розрахунку на 100 грамів продукту, тобто це якісний склад їжі.
Раціональне харчування передбачає дотримання енергетичної рівноваги в організмі відповідно до принципу: кількість енергії, що надійшла, повинна відповідати кількості витраченої енергії.
Калорійність добового раціону людини змінюється залежно від кількості енергії, що витрачає людина.
Під час різних видів діяльності, особливо фізичної активності, істотно збільшуються енерговитрати людини. Так, якщо читання книги збільшує обмін речовин лише на 16%, то фізичне навантаження — у кілька разів більше.
Для підрахунку споживаних калорій слід мати на увазі, що калорійна цінність звичайної порції (500г) більшості супів коливається від 200 до 300 ккал. Калорійна цінність молочних супів і збірних м'ясних солянок може бути вище 400 ккал. Енергетична цінність більшості м'ясних страв з гарніром коливається від 500 до 600 ккал, рибних - близька до 500 і дещо нижче, овочевих страв - від 200 до 400, причому калорійність їх залежить від вмісту в них жиру. Енергетична цінність порції каші з жиром або молоком наближається до 350-400 ккал. Калорійність третіх страв (компотів, киселів, кави з молоком, какао і т.п.) коливається від 100 до 150 ккал.
Середня енергетична цінність продуктів добового раціону на людину в розвинутих країнах вища, ніж в Україні: у США цей показник дорівнює 3800 ккал, у Канаді — 3590, тоді як у Польщі — 3400, Росії — 3054 ккал, а в Україні — всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика — м'ясних і молочних продуктів.
Енергетичний еквівалент їжі — кількість енергії, що виділяється при розщепленні 1г будь-якої речовини.
Згідно з розрахунками, при постійному перевищенні добової калорійності їжі над енерговитратами на 300ккал збільшується накопичення резервного жиру на 15-30г в день, що складає в рік зайвих 5,4-10,8 кг.
Заповніть таблицю
Страви (1 порція) |
Калорійна цінність (ккал) |
Супи (500гр) |
|
Молочних супів і збірних м'ясних солянок (500гр) |
|
М'ясні страви з гарніром |
|
Рибних страв з гарніром |
|
Овочевих страв |
|
Каші з жиром або молоком |
|
Калорійність третіх страв (компотів, киселів, кави з молоком, какао і т. п.) |
|
Середня енергетична цінність продуктів добового раціону на людину в розвинутих країнах вища, ніж в Україні: у США цей показник дорівнює 3800 ккал, у Канаді — 3590, тоді як у Польщі — 3400, Росії — 3054 ккал, а в Україні — всього 2910 ккал, що зумовлено більш високим споживанням хлібобулочних продуктів і картоплі замість споживання інших складових продовольчого кошика — м'ясних і молочних продуктів.
Згідно з розрахунками, при постійному перевищенні добової калорійності їжі над енерговитратами на 300ккал збільшується накопичення резервного жиру на 15-30г в день, що складає в рік зайвих 5,4-10,8кг.
Назва продукту харчування |
Кількість ккал у 100г продукту |
Кількість білків у 100г продукту |
Кількість жирів у 100г продукту |
Кількість вуглеводів у 100г продукту |
Нежирна яловичина |
123 |
20,6 |
3,5 |
0,6 |
Нежирна свинина |
121 |
20,1 |
6,3 |
0,4 |
Куряче м'ясо |
124 |
20,0 |
4,5 |
- |
Одне яйце |
86 |
7 |
6 |
0,3 |
Сир (нежирний) |
88 - 98 |
17 |
0,1 – 0,2 |
4 |
Сметана (30%) |
300 |
2,7 |
30 |
3 |
Сир твердий (45%) |
382 |
27,5 |
28,3 |
2,2 |
Кукурудзяні пластівці |
362 |
8,7 |
0,8 |
78,1 |
Кавун |
26 |
0,5 |
0,2 |
6,9 |
Абрикоси |
53 |
0,9 |
- |
11,1 |
Апельсини |
43 |
0,9 |
0,2 |
11,3 |
Банани |
98 |
1,3 |
- |
22,8 |
Груші |
58 |
0,4 |
- |
13,6 |
Мед |
303 |
0,64 |
- |
75,4 |
Коров’яче молоко |
36 |
3,6 |
0,1 |
5,1 |
Хліб житній |
251 |
6,3 |
0,9 |
52,9 |
Черешня |
60 |
1,1 |
0,4 |
14,6 |
Шоколад |
542 |
4,5 |
29 |
63,1 |
Яблука |
60 |
0,4 |
- |
13,3 |
Користуючись таблицею №1 (додаток №2), підрахуйте, скільки Ви отримали калорій, якщо з'їли:
а) 50г сиру (нежирного) _______________________________________
___________________________________________________________
б) одне яйце ________________________________________________ ____________________________________________________________ в) 20г курячого стегенця (м'яса) ________________________________
___________________________________________________________
г) 70г сиру твердого __________________________________________
___________________________________________________________
д) 60г сметани _______________________________________________ ___________________________________________________________
Користуючись таблицею №1(додаток №2), підрахуйте, скільки Ви отримали білків, якщо з'їли:
а) 50г кукурудзяних пластівців _______________________________________
_________________________________________________________________
б) одне яйце ______________________________________________________ __________________________________________________________________
в) куряче крильце масою 20г _________________________________________
_________________________________________________________________
г) 70г сиру _________________________________________________________
_________________________________________________________________
д) 60 г твердого сиру _______________________________________________
_________________________________________________________________
Користуючись таблицею №1 (додаток №2), підрахуйте, скільки Ви отримали жирів, якщо з'їли:
а) шоколадку масою 50г ____________________________________________
_________________________________________________________________
б) 100г абрикосів ___________________________________________________
_________________________________________________________________
в) 50г житнього хліба _______________________________________________
_________________________________________________________________
г) один банан масою 150г ____________________________________________
_________________________________________________________________
д) 200г черешень __________________________________________________
_________________________________________________________________
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Дайте визначення поняттю раціональне харчування? (Правильно організоване та своєчасне постачання до організму людини добре підготовленої поживної та смачної їжі, що містить оптимальну кількість різних речовин для його розвитку та функціонування). 2.Які на Вашу думку основні теоретичні концепції харчування. (Теорія раціонального(збалансованого) харчування, теорія адекватного харчування, теорія диференціального харчування, теорія індивідуального харчування).
3. Пояснити теорію раціонального харчування. (Розумно обґрунтовано, доцільно).
4. Пояснити теорію адекватного харчування. (Рівний, цілком відповідальний).
5. Пояснити теорію диференціального харчування. (Різний, неоднаковий у різних мовах).
6. Що відноситься до харчових продуктів? (Об'єкти тваринного і рослинного походження, які використовують в їжі у натуральному чи переробленому вигляді як джерело енергії, харчових речовин).
7. Що характеризує показник енергетична цінність? (Частку енергії, яка може вивільнитися з харчових речовин у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму.
8. Що розуміють під поняттям калорійність? (Кількість енергії, одержуваної в організмі при умові повного засвоєння з продуктів харчування в процесі травлення. Одиниця виміру – кДж або ккал. Вживання слова «калорія» зазвичай передбачає кілокалорію).
9. Що враховують при визначенні енергетичної цінності?(Враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95 %, а змішана — на 85-90 %).
10. Перелічіть продукти, які наділені так званою негативною, а насправді близькою до нуля, калорійністю. (Фрукти, овочі, ягоди, спеції).
11. Від чого залежить калорійність харчування та енерговитрати залежно. (Від фізичних навантажень).
Заповнити кросворд
1 Прилад, яким визначають енергетичну цінність харчових продуктів
3 Як називається калорійність, коли організм на обробку певного продукту витрачає більше калорій, ніж отримав з ним?
4 Продукт, який нульовий по калорійності
8 Інша назва поняття «харчова цінність»
11 На яку масу їстівної частини продукту харчування розраховують енергетичну цінність?
1 Важливий показник харчової цінності продуктів харчування, виміряється у кілокалоріях або в кілоджоулях
2 Як називається стан організму, при якому в кров перестає надходити необхідна кількість поживних речовин 5 Яка енергетична цінність 1гр білка? 6 Яка енергетична цінність 1гр жиру?
7 Інша назва поняття «Енергетична цінність»
9 Поживні речовини, які надходять в організм людини з олією, вершковим масло називаються…
10 Яка добова потреба для підлітків в жирах (грам)?
Робота з тестовими завданнями за допомогою комп’ютерних програм (використовую MyTest) Тестові завдання до теми:
1. В яких одиницях вимірюється калорійність?
А) гр., кг;
Б) Дж, кДж;
В) ккал, кДж;
Г) гр., кДж.
2. Принципи раціонального харчування це…
А) регулярність, помірність, різноманітність, збалансованість;
Б) регулярність, помірність, обов’язкове вживання перших страв, збалансованість;
В) регулярність, вживання великої кількості вуглеводів, різноманітність, збалансованість;
Г) регулярність, помірність, різноманітність, обов’язкове споживання жирів і білків.
3. Якщо дуже жарко, то найкраще випити… А) холодну кока - колу;
Б) каву;
В) холодну воду;
Г) компот із сухофруктів
4. Основним джерелом енергії для організму є…
А) білки;
Б) жири;
В) вуглеводи;
Г) вітаміни
5. Якою є енергетична цінність 1г жиру?
А) 4 ккал;
Б) 15 ккал;
В) 9 ккал;
Г) 3,75 ккал
6. У середньому за добу людина витрачає …
А) 2000 – 4300 ккал;
Б) 3000 – 4000 ккал;
В) 4000 – 5300 ккал;
Г) 5000 – 7300 ккал
7. Якою є енергетична цінність 1г вуглеводів?
А) 3,75 ккал;
Б) 9 ккал;
В) 4 ккал;
Г) 12 ккал
8. Що таке енергетична цінність харчових продуктів?
А) це вага продукту;
Б) це кількість енергії, яка вивільняється в організмі людини з продуктів харчування в процесі травлення, за умов її повного засвоєння;
В) це кількість їжі, яку спожила людина;
Г)це кількість енергії, яку витрачає людський організм для життєдіяльності
9. Енергетичний еквівалент їжі – це…
А) кількість енергії, яку витрачає людський організм для життєдіяльності;
Б) кількість енергії, яка утворюється при окисленні жирів, білків, вуглеводів, що містяться в продуктах харчування;
В) кількість їжі, яку спожила людина;
Г) кількість енергії, що виділяється при розщепленні 1гр будь – якої речовини.
10. При нормальному харчуванні співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути…?
А) 1:2:4;
Б) 1:2:2;
В) 1:1:4;
Г) 1:1:2
11. Харчова цінність – це …
А) кількість енергії, яку витрачає людський організм для життєдіяльності;
Б) кількість енергії, яка утворюється при окисленні жирів, білків, вуглеводів, що містяться в продуктах харчування;
В) кількість енергії, що виділяється при розщепленні 1гр будь – якої речовини;
Г) вміст у продуктах вуглеводів, жирів і білків з розрахунку на 100гр продукту.
12. Якою є енергетична цінність 1г білка? А) 9 ккал;
Б) 4 ккал;
В) 1 ккал; Г) 3,75 ккал.
VІ. Підсумок уроку (оцінювання)
VІІ. Домашнє завдання:
Заповнити таблицю «Раціональне харчування підлітків»
VІІІ. Література:
1. В. С. Доцяк «Технологія приготування їжі з основами товарознавства продовольчих товарів», Київ, «Наш час», 2014 р.
2. В. С. Доцяк «Українська кухня», Львів, «ОРІЯНА-НОВА», 1998 р.
3. Л .Я. Старовойт "Кулінарія"—К."Вища школа"-1991р.
4. Збірник рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування,-М. Економіка-1988р.
5. Збірник рецептур страв української кухні-К. Техніка - 1992р.
Викладач:______________________ О. М. Птиця
Додаток до№1
1. Приймати їжу слід 4 рази на день. Три прийоми їжі є основними - сніданок, обід, вечеря, а четвертий - другий сніданок або полуденок є додатковим.
2. Якщо заняття проводяться в першу зміну, ти повинен пообідати після повернення додому, а якщо в другу зміну - перед тим, як іти з дому.
3. Ніколи не забувай вимити руки з милом перед їдою, а після прийому їжі прополоскати рот теплою водою.
4. Твоя їжа повинна бути різноманітною, мати усі необхідні компоненти.
5. Ніколи не переїдай, навіть якщо їжа дуже смачна. Це зашкодить, твоєму шлунку.
6. Не вживай на ніч чай, каву, какао. Вони збуджують твою нервову систему.
7. Цукерки, морозиво, солодку воду краще заміни на овочі та фрукти, вони корисні для твого організму. Для тебе буде достатньо однієї цукерки і однієї склянки солодкої води на день.
8. Не забувай, що тобі потрібно випивати не менше 3-4 склянок молока на день.
9. Ходи до зубного лікаря на огляд не менш 2-3 разів на рік, навіть якщо із зубами та яснами все гаразд. Таким чином можна попередити розвиток карієсу і запалення ясен на самому початку, а також одержати від лікаря декілька корисних порад.
10.Твердо запам'ятай! Зуби слід чистити двічі на день. Обов'язково виконуй це правило.
Додаток до№2 За допомогою таблиці «Калорійності продуктів харчування» Ви можете порахувати калорійність будь-якої страви. Для цього потрібно помножити вагу інгредієнтів з рецепту на їх калорійність (взяту з таблиці) та додати всі значення.
Найменування продукту |
Калорійність, ккал/100 г |
Овочі та зелень |
|
Артишоки |
45 |
Баклажани |
28 |
Зелений горошок |
93 |
Зелений горошок консервований |
41 |
Кабачки |
22 |
Капуста білокачанна |
23 |
Капуста брокколі |
33 |
Капуста брюссельська |
12 |
Капуста квашена |
20 |
Капуста китайська |
16 |
Капуста червонокачанна |
27 |
Капуста кольрабі |
26 |
Капуста цвітна |
18 |
Картопля відварна |
60 |
Кукурудза |
103 |
Цибуля зелена |
20 |
Цибуля ріпчаста |
45 |
Морква |
34 |
Огірки свіжі |
15 |
Огірки солоні |
8 |
Перець солодкий |
19 |
Петрушка |
23 |
Помідори |
15 |
Ревінь |
16 |
Редис |
18 |
Редька |
25 |
Ріпа |
|
25 |
Салат |
|
15 |
Буряк |
|
44 |
листова Селера |
|
21 |
коренеплоди Селери |
|
38 |
Гарбуз |
|
24 |
Кріп |
|
30 |
Квасоля стручкова |
|
31 |
Хрін |
|
49 |
Цвітна капуста |
|
28 |
Часник |
|
60 |
Шпинат |
|
17 |
Щавель |
|
28 |
|
Фрукти і ягоди |
|
Абрикоси |
|
49 |
Авокадо |
|
204 |
Айва |
|
30 |
Алича |
|
38 |
Ананас |
|
44 |
Апельсин |
|
45 |
Кавун |
|
40 |
Банани |
|
90 |
Брусниця |
|
45 |
Виноград |
|
70 |
Вишня |
|
25 |
Лохина |
|
37 |
Гранат |
|
52 |
Грейпфрут |
|
35 |
Груша |
|
42 |
Диня |
|
45 |
Ожина |
|
32 |
Суниця |
|
48 |
Інжир |
|
56 |
Ківі |
|
50 |
Кизил |
|
41 |
Полуниця |
|
35 |
Журавлина |
|
33 |
Агрус |
|
48 |
Лимон |
|
30 |
Малина |
|
45 |
Мандарин |
|
41 |
Обліпиха |
|
30 |
Персики |
|
45 |
садова Горобина |
|
81 |
Горобина чорноплідна |
|
54 |
Сливи |
|
44 |
Смородина |
|
43 |
Черешня |
|
53 |
Чорниця |
|
44 |
Яблука |
|
45 |
|
Горіхи і насіння |
|
Насіння |
|
580 |
Горіхи Волоські |
|
650 |
земляні Горіхи (арахіс) |
|
470 |
Горіхи Кедрові |
|
620 |
Мигдаль |
|
600 |
Фісташки |
|
620 |
Фундук |
|
705 |
|
Сухофрукти |
|
Родзинки |
|
280 |
Інжир |
|
290 |
Кишмиш |
|
310 |
Курага |
|
293 |
Урюк |
|
297 |
Фініки |
|
290 |
Чорнослив |
|
220 |
Яблука |
|
210 |
|
Яйця |
Яйце куряче 1 шт. |
65 |
Яєчний порошок |
540 |
Гриби |
|
Гриби білі |
25 |
Гриби білі сушені |
210 |
Гриби варені |
25 |
Гриби в сметані |
230 |
Гриби смажені |
165 |
Опеньки |
20 |
Підберезники |
30 |
Підосичники |
30 |
Хліб та здоба |
|
Бублики |
312 |
житні коржі |
375 |
Здобна випічка |
300 |
Сушіння, пряники |
330 |
Сухарі пшеничні |
330 |
Хліб Дарницький |
206 |
Хліб пшеничний (білий) |
265 |
Хліб житній (чорний) |
210 |
Молочні продукти |
|
Ацидофілін (3,2% жирності) |
58 |
Бринза коров'яча |
260 |
Йогурт (1,5%) |
51 |
Кефір жирний |
60 |
Кефір (1% жирності) |
38 |
Кефір знежирений |
30 |
Молоко (3,2% жирності) |
60 |
Молоко коров'яче незбиране |
68 |
Молоко згущене з цукром |
324 |
Молоко сухе |
470 |
Морозиво вершкове |
220 |
Кисляк |
59 |
Ряжанка |
85 |
Вершки (10% жирності) |
|
120 |
Вершки (20% жирності) |
|
300 |
Сметана (10%) |
|
115 |
Сметана (20%) |
|
210 |
Сирки |
|
380 |
Сиркова маса |
|
207 |
Сир (18% жирності) |
|
226 |
Сир нежирний |
|
80 |
Сир зі сметаною |
|
260 |
|
Сири |
|
Сир голландський |
|
357 |
Сир Гауда |
|
384 |
Сир Ламбер |
|
377 |
Сир Пармезан |
|
330 |
Сир Російський |
|
371 |
Сир ковбасний |
|
268 |
Сир Рокфор |
|
352 |
Сир Честер |
|
398 |
Сир Швейцарський |
|
335 |
|
Борошно і крупи |
|
Горох Зелений |
|
280 |
Борошно Пшеничне |
|
348 |
Борошно Житнє |
|
347 |
Крупа Гречана ядриця |
|
346 |
Крупа манна |
|
340 |
Крупа вівсяна |
|
374 |
Крупа перлова |
|
342 |
Крупа пшенична |
|
352 |
Крупа пшоняна |
|
335 |
Крупа ячна |
|
343 |
Кукурудзяні пластівці |
|
369 |
Макаронні вироби |
|
350 |
Мюслі |
|
370 |
Вівсяні пластівці |
|
305 |
Пшоно |
|
351 |
Рис |
|
337 |
Соя |
|
395 |
Квасоля |
|
328 |
Сочевиця |
|
310 |
Ячмінні пластівці |
|
315 |
|
БАРАНИНА |
|
Грудинка |
|
533 |
Окіст |
|
375 |
Відбивна на кісточці |
|
380 |
Лопатка |
|
380 |
Спинна частина |
|
459 |
|
ЯЛОВИЧИНА |
|
Яловичина тушкована |
|
180 |
Яловичина смажена |
|
170 |
Яловичий фарш |
|
118 |
Грудинка |
|
405 |
Лопатка |
|
208 |
Мізки |
|
124 |
Нежирне тушене м'ясо |
|
200 |
Оковалок |
|
380 |
Окіст |
|
308 |
Печінка |
|
87 |
Нирки |
|
59 |
Ребра |
|
446 |
Серце |
|
82 |
Філе (стейк) |
|
189 |
Філе (ростбіф) |
|
381 |
|
СВИНИНА |
|
Нежирне тушене м'ясо |
|
184 |
Окіст |
|
543 |
Відбивна на кісточці |
|
537 |
Печінка |
|
108 |
Плече |
|
593 |
Нирки |
80 |
Свиняча ніжка |
431 |
Серце |
90 |
Філе |
264 |
Шийка |
552 |
Шніцель |
252 |
Язик |
208 |
ТЕЛЯТИНА |
|
Грудинка |
213 |
Ніжка |
161 |
Окіст |
155 |
Відбивна на кісточці |
188 |
Спинна частина |
210 |
Філе |
158 |
Шніцель |
162 |
ПТИЦЯ, ДИЧИНА |
|
Гусак |
390 |
Дика птиця, в середньому |
108 |
Індичка |
200 |
Індик |
230 |
Зайчатина |
124 |
Ковбаса варена |
250 |
Ковбаса напівкопчена |
380 |
Корейка |
430 |
Кролятина |
115 |
Курка варена |
135 |
Курка смажена |
210 |
Качка |
405 |
Фазан |
143 |
Курчата |
156 |
М'ЯСНІ ТА КОВБАСНІ ВИРОБИ |
|
Шинка |
365 |
В'ялене м'ясо |
264 |
Діабетична Ковбаса |
254 |
Ковбаса Дієтична |
170 |
Ковбаса Докторська |
260 |
Ковбаса Любительська |
291 |
Ковбаса Кров'яна |
452 |
Ковбаса Українська |
404 |
Напівкопчена Краківська |
466 |
Напівкопчена Мінська |
259 |
Напівкопчена Полтавська |
417 |
Напівкопчена Українська |
376 |
Ковбаса копчена |
507 |
Паштет з печінки |
314 |
Ковбаса язикова |
215 |
Сало |
248 |
Салямі |
560 |
Сардельки |
147 |
Сервелат |
484 |
Сосиски |
204 |
Шпик |
215 |
РИБА І МОРЕПРОДУКТИ |
|
Горбуша |
147 |
Ікра зерниста |
250 |
Ікра кетова |
245 |
Ікра минтая |
130 |
Кальмар |
75 |
Камбала |
90 |
Короп |
87 |
Короп смажений |
145 |
Кета |
157 |
Консерви рибні в олії |
320 |
Консерви рибні у власному соку |
120 |
Креветки |
85 |
Краби |
70 |
Лящ |
100 |
Лососина смажена |
145 |
копчена Лососина |
385 |
Макрурус |
60 |
Мідії |
72 |
Минтай |
70 |
Мойва |
157 |
Морська капуста |
16 |
Навага |
44 |
минь |
81 |
Окунь морський |
95 |
Окунь річковий |
82 |
Омар |
82 |
Печінка тріски |
613 |
Раки |
75 |
Салака |
98 |
Севрюга |
137 |
Оселедець атлантичний |
57 |
Сьомга |
219 |
Сиг |
144 |
Скумбрія |
153 |
Сом |
154 |
Ставрида |
119 |
Стерлядь |
320 |
Судак |
72 |
Тріска |
59 |
Трепанг |
35 |
Тунець |
296 |
Вугор річковий |
598 |
Форель |
208 |
Хек |
86 |
Шпроти в олії |
250 |
Щука |
72 |
Калорійність Жирів і масла |
|
Жир яловичий топлений |
871 |
Жир гусячий |
930 |
Жир топлений |
|
930 |
Маргарин вершковий |
|
745 |
Маргарин бутербродний |
|
670 |
Маргарин для випічки |
|
675 |
Олія арахісова |
|
895 |
Олія кукурудзяна |
|
900 |
Олія оливкова |
|
824 |
Олія соняшникова |
|
900 |
Масло вершкове |
|
750 |
Олія соєва |
|
900 |
Масло топлене |
|
885 |
Калорійність Соусів |
|
|
Кетчуп |
|
80 |
Майонез |
|
625 |
Майонез легкий |
|
260 |
Калорійність Безалкогольних напоїв |
|
|
Апельсиновий сік |
|
123 |
Грейпфрутовий сік без цукру |
|
75 |
Колу |
|
110 |
Кава без молока і цукру |
|
0 |
Лимонад |
|
123 |
Мінеральна вода |
|
0 |
Морквяний сік |
|
68 |
Овочевий напій |
|
60 |
Сік із червоної смородини |
|
125 |
Сік з чорної смородини |
|
138 |
Яблучний сік |
|
118 |
Чай без цукру |
|
0 |
Калорійність Алкогольних напоїв |
|
|
Вино біле |
|
80 |
Вино червоне |
|
74 |
Вино яблучне |
|
37 |
Віскі |
|
240 |
Вишнева наливка |
|
300 |
Горілка |
275 |
|
Джин |
33 |
|
Лікер |
325 |
|
Коньяк |
250 |
|
Пиво |
45 |
|
Слив'янка |
120 |
|
Сидр |
40 |
|
Шампанське сухе |
85 |
|
Шнапс |
200 |
|
Калорійність Кондитерських виробів, солодощів |
||
Вафлі з фруктовими начинками |
342 |
|
Вафлі з жировмісними начинками |
530 |
|
Варення |
294 |
|
Драже фруктове |
384 |
|
Зефір |
300 |
|
Ірис |
387 |
|
Какао |
416 |
|
Карамель |
296 |
|
Цукерки, глазуровані шоколадом |
396 |
|
Мед |
310 |
|
Мармелад |
296 |
|
Пастила |
305 |
|
Повидло |
270 |
|
листкове Тістечко з кремом |
544 |
|
листкове Тістечко з яблуком |
454 |
|
Тістечко бісквітне з фруктовою начинкою |
344 |
|
Цукор |
380 |
|
Торт бісквітний з фруктовою начинкою; |
386 |
|
Торт мигдальний |
524 |
|
Халва тахинна |
510 |
|
Халва соняшникова |
516 |
|
Шоколад гіркий |
540 |
|
Шоколад молочний |
548 |