План - конспект уроку з історії України : " перші Київські князі"

 Київська держава (Русь – Україна). Перші князі

Мета: ознайомити учнів з діяльністю князів Володимира Ве­ликого і Ярослава Мудрого, на часи правління яких при­падає розквіт Київської держави, розкрити значення за­провадження християнства на Русі; формувати початкові навички характеристики історичних діячів; виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «князь», «Київська держава (Русь – Україна)», «язичництво», «християнство».

Основні дати:

988 р. — проголошення християнства державною релі­гією Київської Русі;

1037 р. — спорудження Софійського собору в Києві.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Перевірка домашнього завдання

Дидактична гра «Виправте помилку».

Правила гри. Учитель наводить речення, котрі містять одну по­милку у визначенні терміна, або неправильно вказують прізвище, дату, назву тощо. Учні повинні знайти й виправити цю помилку. У грі можуть брати участь як окремі учні, так і весь клас. Останній варіант вимагає письмової форми проведення.

1) Столицею Візантії було місто Херсонес. (Константинополь.)

2) Першу державу на наших землях чужинці знали під назвою Україна. (Русь.)

3) У 782 р. владу в Києві захопив князь Олег. (882р.)

4) Олег прибув з півночі, з Новгорода, і привіз із собою малоліт­нього Ігоря з князівського роду Києвичів. (Рюріїковичів.)

5) Князь Олег загинув під час бунту, який спалахнув через не­вдоволення деревлян розмірами накладеної на них данини. (Ігор.)

6) Після смерті князя Олега в 912 р. повновладним Київським правителем стала його дружина Ольга. (Ігоря.)

7) Перед початком військових походів, за свідченням літописця, княгиня Ольга посилала до інших земель послів зі словами: «Хочу на вас іти». (Князь Святослав.)

 8) Князь Ігор був першим Київським володарем, який з руським посольством відвідав візантійського імператора. (Княгиня Ольга.)

 9) Особливо вразив русичів у Царгороді його головний собор — Константинопольський. (Софійський.)

 10) Княгиня Ольга у Царгороді зустрічалася з правителем Візантії  царем Атеєм. (Імператором Костянтином Багрянородним.)

 11) Коли помер князь Ігор, Святославові виповнилося 15 років. (3 роки.)

 12) За свідченням літописця, у 912 р. від укусу змії загинув князь Святослав. (Олег.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Розбудова Київської держави за часів правління Володимира Великого.

2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.

3. Князь Ярослав Мудрий. Софійський собор.

Проблемне питання.

 На підставі яких фактів можна стверджувати, що правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого було періодом розквіту  Київської держави (Русі – України)?

1. Розбудова Київської держави за часів правління Володимира  Великого.

 Вступне слово вчителя.

У діяльності князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого чільне місце посідали зусилля, спрямовані на розбудову Київської І держави. Діяльність князів сприяла тому, що Київська держава (Русь – Україна)за твердженням літописця, стала « відома і чутна в усіх землях ».

Робота з історичним джерелом.

Для захисту від нападів печенігів нижче Києва, уздовж проток Дніпра, за наказом князя Володимира було збудовано захисні укріп­лення, відомі як «змієві вали». Цікавий матеріал для дослідників містить усне історичне джерело — народна легенда про спорудження «змієвих валів» і походження їхньої назви.

Вали ці зроблені змієм, який пожирав людей. Якось цей змій по­бачив двох святих — Кузьму й Дем'яна, погнався за ними, щоб їх з'їсти. Кузьма й Дем'ян (вони були ковалями) встигли зачинитися в кузні. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика. Тоді Дем'ян схопив кліщами змія за язика. Змій почав просити, щоб його відпустили.

— Досить,— казав він,— будемо миритись: хай буде вашою поло­вина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви моєї.

— А як же ділитися? — кажуть Кузьма й Дем'ян. — Ми можемо не узнати межі: ти будеш показувати, що це твоя половина, а ми — що наша. Краще переорати пополам землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей.

Кузьма й Дем'ян сказали також, що самі вони не в силі орати плу­гом. Тоді змій відповів, що переоре світ сам. На тому й погодилися.

Кузьма й Дем 'ян запрягли змія в плуг, а самі пішли за ним і пере­орали так світ від моря до моря. Та виявилося, що борозна була неве­лика, малопомітна. Тоді змій повернув удруге в склад орати по тому місці, так, що вал вийшов удвічі вищим за попередній. Дотягнувши до синього моря, змій дуже стомився, його мучила така сильна спра­га, що він обпився води і тріснув

Запитання.

1) Як легенда пояснює виникнення «змієвих валів»?

2) Які події, на вашу думку, відображені в легенді в напівказковій формі, є дійсними?

' Додаткова інформація

Князь Володимир продовжував діяльність своїх попередників з підпорядкування Києву всіх східнослов'янських земель. Завдяки успішним воєнним походам князя в складі Київської держави опи­нилися більшість союзів племен східних слов'ян.

    У народних билинах Володимира зображували в оточенні русь­ких радників-бояр і вітязів-богатирів. Вони допомагають князеві ке­рувати державою, несуть службу на «заставах богатирських», захи­щаючи рідну землю від нападів печенігів. Саме для захисту від них було створено величезну за розмірами систему захисних укріплень, відому як «змієві вали». Так називали оборонні лінії, котрі захи­щали Київ з півдня, сходу й заходу, простягаючись уздовж проток Дніпра. Вони складалися із земляних валів, висота яких досягала 10 метрів, дерев'яних стін і башт-фортець. У фортецях перебували загони дружинників. Роз'їзди дозорців або богатирів, як їх називали у билинах, несли «заставу богатирську» у степу й повідомляли дру­жинників про появу ворога. Для того щоб дійти до Києва, печенігам необхідно було здолати чотири оборонні лінії, розташовані на бере­гах річок Сула, Трубіж, Остер, Десна та Стугна. Фортеці на оборон­них лініях стояли на відстані 15—20 кілометрів одна від одної. Про наближення ворога вони повідомляли сусідів за допомогою вогню або диму із сигнальних веж.

       Володимир, як й інші київські князі, піклувався, про розбудо­ву свого стольного граду. На початку його правління розпочалося будівництво нової міської фортеці — «міста Володимира» площею у 10 гектарів. Центральну частину Києва, або Гору, оточили високі земляні вали з дерев'яними стінами й баштами.

      За правління Володимира 989 р. у Києві збудовано церкву Бого­родиці Десятинної — перший кам'яний храм на Русі. Його назва походить від десятої частини княжих прибутків, які Володимир ви­діляв на утримання храму. Завдяки археологічним розкопкам і лі­топису ми знаємо, що це був великий храм із багатьма куполами. У середині він був прикрашений мармуром, стіни вкриті мозаїками і фресками, підлога — мозаїкою з кольорового мармуру. Ікони, хрес­ти і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонесе. За його наказом до Десятинної церкви було перенесено останки княги­ні Ольги й поховано в кам'яному шиферному саркофазі. Тут також було поховано самого Володимира і його дружину. У грудні 1240 р. монгольська орда хана Батия штурмом здобула Київ і зруйнувала Десятинну церкву — останній оплот захисників міста.

Ось як описав храм П. Загребельний у романі «Диво»:

    «Сивоок просунувся наперед, мов сновида, не відчував вимоще­ної дерев'яними кругляками вулиці під ногами... Хлопцеві перед очима, застилаючи весь світ, стояло тільки одне: кам'яне громаддя, рожево-сіре, розлоге й струнке водночас, неохопне у своїй великості, так, ніби зібрало воно в себе весь камінь Руської землі, а водночас легко летюче, мов засвічена сонцем хмара. Гостре колись каміння зляглося тут загладжено, подекуди зненацька розступалося, творя­чи химерні віконця — прозорі, а то вигиналося потужними лука­ми, схожими на вічно застиглі хвилі, підняті над землею дивними силами. І над цим злагідненим, летючим, мов спів, каменем кругло вивищувалися чотири менші й п'ята найбільша й найвища чарівні шапки — покрівлі, а на кожній із них плавав у золотому озері неба схожий на квітку хрест, і всі п'ять хрестів запліталися в рухоме коло сяйва, і не було в них ні кострубатості, ні чорноти, ні ляку»

2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.

Запитання.

1) Що таке християнство?

2) Яка існує легенда про подорож апостола Андрія Первозваного Дніпром?

3) Як поширювалося християнство за князювання Аскольда й Ольги?

Розповідь учителя.

Однією з найбільших заслуг Володимира вважається запроваджен­ня християнства на Русі як державної релігії.

Учитель доручає учням самостійно прочитати абзац параграфа про хрещення князя Володимира

Початком хрещення русичів, продовжує розповідь учитель, вва­жається 988р., коли, за літописом, Володимир хрестив киян. Однак русичі неохоче відмовлялися від давніх богів, і тому християнізація Київської держави тривала кілька століть. Завдяки новій вірі Київ­ська Русь прилучилася до християнського світу й швидко перетво­рилася на одну з найкультурніших країн тогочасної Європи. Ось що розповідає літописна легенда про хрещення киян.

Коли Володимир, охрестившись, прибув до Києва, він повелів по­скидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна повелів прив'язати коневі до хвоста і волочили з гори Боричевим (нині Андріївським) узвозом на ручай, і дванадцять мужів били його палицями. І коли волокли Перуна по ручаю до Дніпра, чимало лю­дей оплакувало його.

Потім же Володимир повелів оголосити; «Якщо не з'явиться хто завтра на річці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб — то мені той противником буде». А назавтра вийшов Володимир із візантій­ськими священиками на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі до грудей. А священики творили над ними молитви .Саме для того, щоб світ дізнався про появу нової християнської держави, карбувалися златники і срібники князя Володимира (див. ілюстрацію в підручнику

         Наприкінці князювання Володимира в Києві, за повідомленнями оземних подорожніх, було сорок християнських церков. На вшанування князя-хрестителя Русі Володимира Великого 1853 р. на Володимирській гірці в Києві було встановлено пам'ятник. |Учитель демонструє ілюстрацію із зображенням пам'ятника.)

Запитання.

1) У якому році відбулося хрещення киян?

2) Як, за повідомленням літописця, відбувалося хрещення киян?

3) Який фрагмент літописної легенди про хрещення киян відо­бражено на картині?

3.Князь Ярослав Мудрий. Софійський собор.

Додаткова інформація

На початку свого князювання Ярослав, названий пізніше Муд­рим, чимало зусиль докладав для захисту південних рубежів своєї держави від нападів печенігів. Йому належить честь остаточного розгрому печенізьких орд. У 1036 р. біля валів Києва він завдав ни­щівної поразки печенігам і назавжди відігнав їх від кордонів Русі. Усунення печенізької загрози дозволило князеві зосередити увагу на західних і північних кордонах своєї держави. Він повернув землі, захоплені Поляками, провів декілька успішних походів проти ли­товців і чуді. Київська Русь стала найбільшою державою Європи.Свідченням зростаючої поваги до Русі з боку інших держав ста­ла так звана шлюбна дипломатія Ярослава, якого називали «тестем Європи». Із сестрою князя Добронєгою був одружений польський король. Три доньки князя — Єлизавета, Анна й Анастасія — були одружені, відповідно, із норвезьким, французьким і угорським ко­ролями. Взяли шлюби з європейськими принцесами й троє синів Ярослава.

Чимало коштів витрачав князь на розбудову Києва, намагаю­чись перетворити його на суперника Константинополя. За взірцем візантійської столиці було зведено Золоті ворота — головний в'їзд у місто. Князь укріпив місто, звівши «місто Ярослава», терито­рія якого в сім разів перевищувала площу «міста Володимира». Його оточували наповнені водою рови й земляні вали заввишки 14 метрів із міцними дубовими стінами та баштами, що простяга­лися на 3,5 кілометра.

Головною окрасою міста був Софійський собор, який присвя­тили Мудрості Господній («Софія» у перекладі з грецької мови — мудрість). Він був головним митрополичим храмом Русі. Трина­дцять куполів собору символізували Христа та його дванадцять апостолів.

Собор було закладено 1037 р. на місці переможної битви князя з печенігами. Як головна святиня собор посідав центральне і найви­ще місце в «місті Ярослава». Через які б ворота не входив подорож­ній до Києва, перш за все йому було видно багатокупольну громаду Софійського собору.

Переступаючи поріг храму, людина опинялася під владою неймо­вірно захоплюючого інтер'єру — численних фресок, багатокольо­рових мозаїк, мармурових прикрас, різьблених орнаментів тощо. У центральному куполі собору містилася мозаїка Христа-Вседер-жителя. Нижче розташовувалися чотири мозаїчні фігури арханге­лів. Однак із чотирьох фігур до наших часів збереглася лише одна, інші — написані маслом у XIX ст.

На чільному місці в храмі — мозаїка Марії-Оранти, Богоматері-Заступниці. її вважали захисницею Києва або, як казали тоді, «не­порушною стіною», крізь яку не пролетить жодна ворожа стріла.

Мозаїки робили зі шматочків кольорового скла — смальти. Щоб отримати її, варили скло, додаючи до нього барвники, і виливали його на листи тонким шаром. Коли скло вистигало, його різали на кубики. Найскладніше було виготовити золоту смальту. Для цього тонкі листочки золота прокладали в прозоре скло. У мозаїках Со­фії міститься 168 відтінків смальти. Близько 3000 квадратних мет­рів займають фрески. Серед них є зображення Ярослава Мудрого із сім'єю скоморохів, сцени полювання.

Із діяльністю Ярослава Мудрого пов'язаний розквіт руської куль­тури, насамперед книжності. Літописець пише, що сам князь часто читав книжки вдень та вночі. За Ярослава було складено перший найдавніший літописний звід. Однією з нерозгаданих таємниць іс­торії залишається доля бібліотеки Ярослава Мудрого. Тривалі по­шуки не дали ніяких результатів. Дехто вважає, що вона загинула під час штурму Києва монголами 1240 р. або під час пожеж та во­рожих навал у наступні століття, інші — що вона досі залишається схованою.

Ярослав Мудрий помер у зеніті своєї слави 1054 р. і був похова­ний у мармуровому саркофазі в Софійському соборі. За його прав­ління Київська Русь досягла свого розквіту, ставши в один ряд із провідними країнами тогочасної Європи.

/' ^

IV Закріплення нових знань учнів

Учитель систематизує набуті учнями знання, спираючись на проб­лемне завдання, яке було задано на початку уроку, та наведені за­питання:

1) Які факти свідчать про розквіт Київської держави за князю­вання Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

2) Чому серед київських князів Володимира вважали Великим, Ярослава — Мудрим?

3) Хто, коли і на відзнаку якої події заклав Софійський собор?

V. Підсумок уроку

Учитель робить висновок, що за князювання Володимира Вели­кого та Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини своєї могутності. Завершити урок можна уривком із поеми Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»:

Благослови, Господь, державний Київ,

Що на горі, над голубим Дніпром,

Пильнує мир і всі труди людськії,

Що їх живить земля своїм трудом.

Який простір, привілля, тишина,

Як там гаї вдалечині синіють,

Лиш тихий дзвін під ясним небом мріє

І спить пастушка біля казана.

Бо крепок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги заградив,

І Божий мир, як сонце над полями,

Над Києвом і Руссю заяснив.

VI. Домашнє завдання