План- конспект уроку на тему "Європейське суспільство й держави в Х-ХV ст. Скандинавія."

Етап заняття

Діяльність вчителя

Передбачена діяльність

учнів

ІІ. Підготовка школярів до сприйняття нової теми.

 Питання класу (2хв.)

1.  Пригадайте з уроків історії України, що таке «шлях із варягів у греки».

2. Хто такий Рюрик? Як його доля пов’язана з історією України?

Учні дають відповідь:

1. Назва основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією. Цей шлях пролягав від Варязького моря (Балтійського моря) Фінською затокою по річці Неві, Ладозьким озером, озером Ільмень, р. Дніпро, потім Руським (Чорним) морем уздовж західного берега до Царгороду (тепер Стамбул).

2. Рюрик — легендарний князь-засновник правлячого роду Рюриковичів. Згідно з переказом "Повісті временних літ"  він 862р.  був запрошений на княжіння групою слов’янських і фінських племен півночі Східної Європи. Князь ладозький, батько київського князя Ігоря.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя (1хв.)

Піднявши вітрила своїх дакарів, вони долали моря, відкриваючи нові країни й континенти. Своєю хоробрістю та безжальністю наводили такий жах на сучасників, що ті вірили буцімто цих воїнів  наділено чаклунською силою і зброя проти них безсила. Вони звались «Люди Півночі».

Учні слухають і готуються записати число та тему уроку

ІV. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Представлення теми та очікувань від уроку (1хв.)

Вчитель просить одного з учнів прочитати назву розділу та теми уроку.

Вчитель повідомляє очікувані результати:

Сьогодні ви дізнаєтесь про природно-географічні умови та стан суспільного життя скандинавів, виникнення та розвиток країн Скандинавії в епоху Середньовіччя, дізнаєтесь який період  називають «епохою вікінгів»; удосконалите свої вміння працювати з історичною  картою та історичними джерелами

Учень читає:

Європейське суспільство й держави в Х-ХV ст. Скандинавія.

Учні записують число та тему в зошити.

V. Вивчення нового матеріалу.

План уроку: ( 26 хв.)

1. Природно-географічні умови Скандинавії.

2. Суспільне життя скандинавів.

3. Вікінги.

4. Завойовані території та відкриття вікінгів.

5. Виникнення та розвиток скандинавських держав у ХІІ-ХV ст.

Повідомлення вчителя:

Деякі учні отримали випереджувальне завдання. Зараз ми прослухаємо їх виступи.

Робота з картою

Учень, що відповідає, працює з картою біля дошки, всі інші –з картами в атласах.

Учень, що відповідає, працює з картою біля дошки, всі інші –з картами в атласах.

Учень, що відповідає, працює з картою біля дошки, всі інші –з картами в атласах.

Учень, що відповідає, працює з картою біля дошки, всі інші –з картами в атласах.

Учень, що відповідає, працює з картою біля дошки, всі інші –з картами в атласах.

Учень, що відповідає, працює з картою біля дошки, всі інші –з картами в атласах.

Робота в парах:

Використовуючи уривок із договору про унію Данії, Швеції та Норвегії, з’ясуйте, що мала забезпечити учасникам союзу ця угода.

Учні записують план в зошити

Учень1 розповідає:

На півночі Європи знаходиться регіон, який називається Скандинавією. Це територія сучасних Норвегії, Швеції та Данії. (учні знаходять території на карті)

Природа цього краю не надто гостинна: літо коротке і прохолодне, зима тривала, земля кам’яниста і малородюча, більшість території вкрита густими лісами. Люди в основному заселяли морське узбережжя та родючі долини. Місцеве населення гуртувалося навколо трьох центрів:

 • На півдні данські племена мали столицю у місті Росквіл та заснований на перехресті морських торгових шляхів порт Хедебю;

• Шведи гуртувалися навколо Упсали — міста, де жив їхній верховний король-жрець, а торговими центрами були Бірка та острів Готланд;

• На норвезькому узбережжі існувало одразу кілька малих королівств.

Учень 2:

Населення Скандинавії об’єднували спільні культура, релігія та суспільний устрій. Основу населення становили вільні люди, які володіли землею, худобою, кораблями, а нерідко й рабами.

Сім’ї вільних людей об’єднувались у роди, а роди — у племена. На чолі союзу з кількох племен стояв конунг (король). Також були ярли — вожді у військових походах. Питання внутрішнього життя вирішувались спільно на загальних зборах роду або племені.

Учень 3:

Земля Скандинавії не могла прогодувати всіх своїх жителів, тому для них важливими стали інші заняття: морська торгівля, поєднана з піратством та розбійними нападами на чужоземні поселення. Європейці цих морських розбійників називали норманами, тобто «північними людьми». Самі себе вони називали «вікінги». На Русі вікінгів називали варягами. Епоха вікінгів тривала протягом ІХ– ХІ ст. Першим зафіксованим нападом вікінгів вважається 8 червня 793 р., коли вони пограбували монастир Св. Кутберта на острові поблизу північно-східного узбережжя Англії.

Вікінги на своїх кораблях — дракарах — запливали у гирла річок та підіймалися ними до найбагатших поселень.  Під час нападу вікінги вбивали тих, хто чинив спротив, а решту забирали у рабство. Цінне майно привласнювали, а саме поселення зазвичай спалювали. Одночасно з грабіжницькими походами вікінги займалися торгівлею. Вони торгували з найрізноманітнішими народами та країнами: франками, германцями, русичами, візантійцями, арабами, татарами. Для того, щоб було зручніше вести торгівлю, вони облаштовували постійні укріплені поселення. Одне з них розташовувалось на території Русі, у Гнєздові (неподалік сучасного Смоленська). Це поселення було на шляху «із варяг у греки». Тут вікінги збирали податки з кораблів, що пропливали повз.

Учень 4:

Тривалий час на території Скандинавії не було державних утворень. Походи норманів дали поштовх до утворення держав. У  результаті посилилася влада племінних вождів  — конунгів. Поступово тут сформувалися три королівства  — Данія, Норвегія та Швеція.

Щоб зміцнити свою владу, усі скандинавські правителі прагнули підтримки християнської церкви. Проте утвердження християнства в  Скандинавії тривало досить довго.

Найбільш розвиненою серед скандинавських країн була Данія. Значну роль у ньому відіграв Вальдемар IV Аттердаг(1340—1375  рр.).

Донька й  наступниця короля Маргарита (Маргрете)(1387—1412  рр.) продовжила політику батька, спрямовану на об’єднання Скандинавії під своєю владою. Як дружина норвезького короля Гакона  VI Маргарита в  1375  р. домоглася обрання на данський престол свого сина Олафа, який після смерті Гакона

в  1380  р. успадкував і  норвезький престол. Таким чином, Данія та Норвегія об’єдналися особистою унією. Після смерті Олафа в 1387 р. Маргарита стала королевою Данії та Норвегії. У 1397  р. у  шведському місті Кальмар Данія, Норвегія та Швеція уклали Кальмарську унію.

Відповідь класу:

За її умовами на всі три країни поширювалася влада одного короля, але в  кожній державі зберігалися свої закони й  органи влади. Він не був союзом рівних держав, у ньому головувала сильніша за інших Данія.

VI. Осмислення нових знань та умінь учнів.

Завдання до класу:(5хв.)

Зобразіть схематично «Причини походів вікінгів»

Учні зображають схему:

VII. Систематизація та узагальнення нових знань і вмінь на перетворюючому і творчому рівнях.

Завдання класу( 5 хв.)

Користуючись підручником та картою, складіть схему «Напрямки походів вікінгів»

Схема:

VIII. Перевірка очікуваних результатів.

Перевірка результатів (1хв.)

Повертаючись до початку уроку, до очікуваних результатів з’ясовуємо, що заплановану роботу виконано.

Учні відповідають чи всі пункти згідно плану уроку були розглянуті.

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

Аналіз роботи на уроці, виставлення оцінок (1хв.)

Учні дають щоденники на виставлення оцінок.

Х. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Домашнє завдання: (2хв.)

І рівень- опрацювати §9 , підготувати відповіді на питання після тексту параграфа;

ІІ рівень-у зошиті складіть  хронологічну таблицю відомостей про походи вікінгів.

ІІІ рівень- Висловіть свою думку та обгрунтуйте її.

У  888  р. під час усіх церковних та монастирських богослужінь Західної Європи до молитви додавали слова «…і від люті норманів збережи нас, боже!». Поясніть, яку інформацію може отримати дослідник за цим фактом.

Учні записують домашнє завдання у щоденники. Слухають та записують пояснення вчителя щодо виконання домашнього завдання.