2 червня о 18:00Вебінар: Як розвивати дослідницьку компетентність учнів: створюємо прилади для шкільної лабораторії власними силами

План-конспект диспуту на тему: "Сучасні соціальні мережі: середовище можливостей чи середовище маніпуляцій?"

Про матеріал
Проведення даного диспуту допоможе формувати інформаційну компетентність учнів, розвивати здатність критично осмислювати можливості та загрози використання соціальних мереж в буденному житті, виховувати відповідальну позицію до своїх дій в соціальних мережах.
Перегляд файлу

 

 

 

 

План-конспект диспуту на тему: «Сучасні соціальні мережі: середовище можливостей чи середовище маніпуляцій?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:Формувати інформаційну компетентність учнів, розвивати здатність критично осмислювати можливості та загрози використання соціальних мереж в буденному житті, виховувати відповідальну позицію до своїх дій в соціальних мережах.

Завдання:

  1. Поглибити усвідомлення спільного та відмінного  між реальною та віртуальною взаємодією між людьми.
  2. Викликати почуття відповідальності за свої дії в соціальних мережах
  3. Формувати переконання щодо необхідності дотримуватися правил взаємодії у віртуальному середовищі, що дозволяють максимально використати можливості соціальних мереж для самореалізації та запобігти притаманних їм загроз
  4. Формувати культури віртуального спілкування, прагнення до самоконтролю своїх дій в соціальних мережах та кількості часу проведеного у віртуальному світі.

Фома проведення: дискусія.

Проблемні питання для підготовки учасників дискусії:

  1. Як краще знайомитися в інтернеті чи наживо?
  2. Як краще спілкуватися наживо чи онлайн?
  3. Чи могли б ми зараз жити без спілкування онлайн?
  4. Чи можна замінити живе спілкування на віртуальне?
  5. Чи можливо знайти справжнього друга в соціальній мережі?
  6. Де більше справжніх друзів в реалі чи віртуалі?
  7. Чи сприяє онлайн спілкування погіршенню комунікаційних навичок живого спілкування (голос, міміка, уміння слухати)?
  8. Чи сприяє онлайн спілкування погіршенню навичок письма, чи навпаки поліпшує їх?
  9. Де можна краще виразити свої емоції та справжні почуття?
  10. Чи могли б ви з легкістю відмовитись від одного друга в соціальній. мережі? А в житті?
  11. Соціальні мережі стирають відстані між людьми?
  12. Чи існує залежність від соціальних мереж?

Методика організації та підготовки:

  1.               Як була обрана тема:
    Діти сьогодення багато часу проводять в інтернеті і це вже давно не таємниця, варто дізнатися чому так. Чому діти часом обирають віртуальне життя замість реального. Тому було вирішено обрати тему щодо соц. мереж.
  2.               В чому полягала сутність підготовки учнів:

Варто було б, щоб діти без спіху обрали, без впливу інших, що їм ближче по духу: віртуальне спілкування чи живе, і аргументувати чому так. Також їм треба було відповісти на спірні запитання і аргументувати чому вони так вважають, адже це допоможе при проведенні дискусії відстоювати свою думку.

 

Хід заходу

Вступне слово ведучого

Доброго дня, діти! Сьогодні ми з вами поговоримо про соціальні мережі, адже сьогодні майже кожен має акаунт в тій чи іншій мережі.

Цікаво, як ви думаєте, з якою метою люди створюють акаунти в різних соціальних мережах, інколи по-декілька? (відповіді учнів)

Сьогодні ми й поговоримо чи завжди виправдовуються очікування від соціальних мереж, наскільки безпечне це віртуальне середовище, і як можна використати  середовище соціальних мереж для задоволення своїх пізнавальних інтересів, пошуку можливостей самореалізації.

В процесі підготовки вам було запропоновано сформувати свою позицію щодо ряду питань, що допоможе вам аргументовано пояснити чому ви пристали на ту чи іншу сторону. Сьогодні ми зможемо не тільки аргументувати свою позицію, а й почути аргументи опонентів, що дозволить збагатити наше уявлення про поведінку у віртуальному середовищі, про те як максимально використати можливості соціальних мереж і уникнути загроз. Тепер я хочу вам наголосити на правилах нашої дискусії:

  1.                   Відверто висловлювати думки.
  2.                   Поважати точки зору всіх членів дискусії.
  3.                   Слухати інших, не перебиваючи
  4.                   Не говорити занадто довго та занадто часто.
  5.                   Водночас має говорити лише одна особа
  6.                   Дотримуватися позитивних ідей та стосунків.
  7.                   Не критикувати себе та інших.
  8.                   Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.

Пам’ятаймо в суперечці народжується істина. Тож розпочнемо наше обговорення.

Перший аспект проблеми:

«Реальне й віртуальне спілкування: спільне й відмінне»

Нещодавно я наткнулась на статтю Сюзен Грінфілд, дослідниці впливу сучасних технологій на роботу головного мозку людини. Вона вважає, що в сучасного покоління, яке виростає на соціальних мережах, зникає емпатія  здатність до співпереживання та розуміння інших. Дуже важко "через Інтернет" навчитися міжособистісного спілкування: піклуватися про когось, дивитися у вічі, спонтанно емоційно реагувати, і практично неможливо відразу отримати відповідь від співрозмовника, тобто важко вести реальний діалог. Людський мозок побудований так, що близько 70% інформації про людину (підсвідомо чи свідомо) ми отримуємо з невербальної поведінки. А віртуал практично не дає нам такої інформації. Тому віддавати перевагу «інтернет-спілкуванню» перед реальним — означає обмежувати себе в тому, чого справді потребує людина. 

  • Ці твердження про ваше покоління, що ви можете сказати про молодь яка здебільшого замінює живе спілкування на віртуальне, які наслідки для людини зменшення реального спілкування? Які факти свідчать на користь вашої думки?

(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…

ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ, ДОДАТКОВІ ФАКТИ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ ПОГЛЯДІВ УЧНІВ… )

  • Як ви ставитесь до твердження, що «світ віртуальних комунікацій беземоційний»? Чи рівноцінні вираження емоцій, ставлень до реального співрозмовника  та віртуального? На чому ґрунтується ваша позиція?

(УЧНІ ПО ЧЕРЗІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЇ СУДЖЕННЯ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНОГО ПИТАННЯ…

ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ, ФАКТИ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ ПОГЛЯДІВ УЧНІВ… )

  • Чи однаково ви довіряєте словам сказаним у вічі і написаним в соціальних мережах? При якому спілкуванні більше розуміння співрозмовника? Чому?

(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…

ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ,  ФАКТИ ДЛЯ  ЗАОХОЧЕННЯ УЧНІВ ДО ПОГЛИБЛЕННЯ ДУМОК… )

  • Як можна розпізнати відвертість людини, чи незапозичена думка в когось іншого  у реальному спілкуванні і в соціальних мережах? Наведіть приклади, аргументи на підтримку вашої позиції?

(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…)

  • Узагальніть свою думку, що спільного і що відмінного між реальним і інтернет-спілкуванням? Що б сталося, якщо б люди замінили все живе спілкування на віртуальне?

(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…)

  • Сформулюйте свій варіант продовження фрази «для сучасної людини спілкування в соціальних мережах це: …»

(УЧНІ ФОРМУЛЮЮТЬ СВІЙ ВАРІАНТ…)

(ПЕДАГОГ ПІДВОДИТЬ ПІДСУМОК ПО ДАНОМУ БЛОКУ ДИСКУСІЇ)

 

Аргументи, що підтверджують позитив у віртуальному спілкуванні

 Молодь сьогодення замінює живе спілкування на віртуальне не просто так, саме там, у віртуалі, вони знаходять друзів, однодумців. Питання стоїть в наслідках заміни реального спілкування на віртуальне, але чомусь ніхто не поцікавився про наслідки того живого спілкування. Якщо людині комфортно спілкуватися у віртуалі, його емоційний стан в нормі, то не може йти і мова про негативний вплив. Дуже часто буває так, що саме те «реальне» спілкування, пригнічує, хоча й має «справжні емоції», а віртуальне навпаки дає новий подих.

Недавно журналіст однієї зі столичних газет запевнив, що соціальні мережі цілком можуть замінити психотерапію. І розповів щемливу історію однієї американки, яка після розлучення перебувала в жахливому психічному стані, тому зареєструвалася в соціальній мережі.. Нові віртуальні друзі допомогли хто чим міг: хтось — уважно вислухав, хтось — щось порадив. І сталося диво — депресивний настрій у жінки зник, хоча психотерапевти не могли нічим зарадити.

Будь-яке спілкування може бути без емоційним, якщо хтось із співрозмовників не зацікавлений в ньому, стверджувати, що тільки віртуальне немає емоцій не правильно. На сьогоднішній день, коли можна записувати голосові повідомлення, відео і так далі, спілкування он-лайн дуже й дуже емоційне. Чи рівноцінне вираження емоцій? Все залежить від того, чи хоче людина виражати ті свої емоції, якщо хоче, то інтернет не обмежить її в цьому.
 На думку дослідників із Каліфорнійського університету, хороший чи поганий настрій здатен швидко поширюватися між користувачами соціальних мереж. У період з 2009 по 2012 рік науковці проаналізували емоційну складову понад мільярда статусів близько 100 мільйонів користувачів Facebook.Аналіз показав, приміром, що погана погода збільшувала кількість негативних дописів на 1%. Один негативний пост, написаний кимось під час дощу, впливав на 1,3 допису друзів в інших містах, де погода на той момент була сонячною.Добре, що веселі дописи мали сильніший вплив. Як з'ясували вчені, кожен приємний пост надихав 1,75 допису, написаного на позитивній ноті.

 

 На питання чи вірити тому, що написано он-лайн, чи тому, що сказано в вічі відповім так, що все залежить знову ж таки від співрозмовника. Сказати, що не віриш написаному, бо це все інет, і людина 100% тобі бреше – маячня. Людина збрехати може й у вічі. Якщо у вас справжні друзі, не важливо як саме ви спілкуєтесь, вони все рівно будуть говорити вам правду.

 Більше розуміння в спілкуванні буде там, де більше відвертості. І саме віртуальне спілкування дає змогу стати більш відвертішим, тому що нема засуджуючого погляду чи насмішки в очі.

Деякі експерименти виявили, ощ люди з емоційною нестабільністю частіше пишуть про свої почуття. В результаті підтримка, яку вони отримують онлайн, допомагає їм швидше оговтатися від негативного досвіду.

 Як розпізнати відвертість? При спілкуванні он-лайн досить просто, спілкуючись з людиною ви помічаєте за нею певну манеру написання, чи то купа маленьких повідомлень, чи то одне велике, певні слова паразити і так далі. Коли ж ви побачите текст, який зовсім не схожий на попередні повідомлення, то скоріш за все це просто думки не вашого співрозмовника.

 Віртуальне спілкування має багато своїх плюсів, але дійсно хорошим воно стає в тандемі з реальним, так само і реальне, вони ніби дві половинки, інь та янь в нашому спікуванні з іншими.

 

Аргументи, що підтверджують необхідність живого спілкування

 

 Хоч віртуальне спілкування й може бути цікавим, та все ж людина потребує живого спілкування, адже ми соціальні створіння. Нам просто необхідні ті «живі» жести, ті поштуркування в плече, обійми, відчуття того, що ти не сам і поруч з тобою хтось є. Наслідки відсутності живого спілкування можуть бути насправді дуже жахливими, тому що з часом людина може втратити саму себе у віртуальному світі.

Дружба в соціальних мережах досить поверхова, і деякі молоді люди, а особливо діти, намагаються "додати" до свого профілю якнайбільше друзів — цифри коливаються від кількасот до кількох тисяч. Із такою кількістю "друзів" не лише нереально спілкуватися, а й неможливо привітати кожного хоча б із днем народженням. І зрозуміло, що переважно це незнайомі люди. Інколи підлітки створюють ще й по кілька різних профілів (із різними іменами) на одній і тій самій соціальній мережі. Що коїться з самоідентифікацією дитини, котра має кілька профілів, важко уявити. 
 Так, можливо, нинішні технології й дають змогу нам передавати деякі емоції, та все ж це не те, що й живе спілкування. Чому? Та тому, що живе спілкування це миттєва реакція на сказане, це міміка, жести, дотики, весь комплекс відразу і жодне відео не зможе те замінити. Так, приховати свої емоції можна, але погодьтесь, що вживу це не так просто зробити, тому в цьому плані саме спілкування буде відвертішим. Тому не можливо зрівняти живі емоції з емоціями, що линуть з телефону чи комп’ютеру. А чи варто згадувати те живе спілкування, коли не треба слів? Коли ти все розумієш з першого погляду, коли ти можеш змовчати і тебе зрозуміють, коли достатньо бути просто поруч. Чи зможе це дати інтернет-спілкування?

 Співрозмовника все ж краще зрозуміти вживу. Наприклад той же емоційний стан побачити. Віртуальне спілкування дає набагато більше шансів ховати свої справжні емоції та переживання, дає змогу говорити неправду не червоніючи, на відміну від живого, коли неможливо приховати абсолютно все.

 Беззаперечним є те, що при живому спілкуванні розуміння співрозмовника є набагато кращим ніж при віртуальному, тому що ми бачимо  всі емоції людини, чуємо як саме вона говорить щось, можемо подивитись у вічі, а як відомо очі – дзеркало душі. До того ж набагато простіше відчути іншу людину, коли вона поруч, ніж коли вона далеко від тебе і все, що ти маєш перед собою це без емоційні літери і це, в свою чергу, все, що ти можеш дати взамін. 

 Відвертість людини не проста річ, але при живому спілкуванні довго приховувати все не зможеш, все рівно якісь емоції, думки будуть висловлені, тому воно має свої плюси в цьому, адже в інтернеті ми можемо просто не відповідати, закрити вкладку й все, а при живому так просто не відкараскаєшся.

 Якби людина відмовилась від живого спілкування, то вона б втратила якщо й не всю себе, то частинку себе точно. Тому що саме живе спілкування дає змогу відчувати себе живим, справжнім. Саме живі жарти викликають усмішку, справжню усмішку, пригадайте скільки разів ви надсилали смайлик з кам’янним обличчям? Ось реальність віртуального спілкування, воно лишає нас самотніх з своїми переживаннями і страхами. Подолати самотність за допомогою інтернету просто нереально, адже людині треба відчувати тепло і справжню підтримку вживу, отримувати живі емоції. Соц. мережі ж не можуть зблизити нас, хоч якби нам і не здавалося, що ми маємо купу друзів, а насправді в свої кімнаті ти сидиш один. Хіба ж це подолання самотності?

 Дослідження, опубліковане минулого року в "Американському журналі превентивної медицини", в якому взяли участь 7 тисяч людей у віці від 19 до 32 років, показало, що ті, хто проводить багато часу в соціальних мережах, вдвічі частіше почувають себе соціально ізольованими. Їм бракує відчуття приналежності групі, а також взаємодії з іншими та повноцінних стосунків.На думку дослідників, у таких людей соцмережі витісняють особисті стосунки і змушують їх почуватися самотньо.

 

Список питань для активізації дискусії:

  •                   Раніше не було навіть інтернету, а люди без емпатії були, як можна це пояснити?
  •                   Соц. мережі обмежують чи дають можливості, хто це вирішує?
  •                   Справжніх емоцій не дочекаєшся тільки в віртуальному світі чи реальний теж нас ними не балує?

 

Другий аспект проблеми:

«Соціальні мережі: безмежні можливості чи забава?»

Сучасні діти – набагато прогресивніші своїх батьків. Деякі з них вже змалку стають зірками і заробляють свої перші гроші.

Нікого зараз не здивуєш ютуб-блогерами, які заробляють десятки мільйонів доларів на рік, викладаючи відео проходження комп'ютерних ігор, розіграшів друзів і розпакування іграшок.

 

Найпопулярнішою в Україні дитиною-блогером безперечно є Kids Diana Show. За два роки вона зуміла набрати більше 32 мільйонів підписників у YоuTube і 120 тисяч в Instagram. На своїх відео дівчинка займається розпакуванням іграшок, а також грає з рідними. Цікавим є те, свій блог Діана веде англійською. Щомісячний дохід каналу за даними Social Blade – $ 303 тисяч – $ 4,8 мільйона.

 

Miss Katy. В даний час у Miss Katy більше 14 мільйонів підписників. Щомісячний дохід каналу за даними Social Blade від $ 37 тисяч до $ 598 тисяч. Сама Катя родом з Одеси, але зараз проживає з сім'єю в Лондоні. У своєму блозі вона публікує ролики про своє повсякденне життя, ігри, нові іграшки і проведення часу з батьками і братом.

 

Вже чотири роки займається кондитерським бізнесом 15-річний киянин Євген Іванець. Хлопець продає солодощі через соціальну мережу Instagram, отримуючи за них щонайменше 3 тис. гривень на місяць.

"Кулінарією зацікавився у 9 років. Спостерігав, як готує мама, і почав їй допомагати. За рік зробив перший десерт - апельсиновий бісквіт. Батьки спробували і зрозуміли, що маю хист до кулінарії. Згодом батько записав на вечірній курс кондитерів при Київській міжнародній кулінарній академії. Після їх закінчення з головою занурився у кулінарію. Зрозумів: настав час продавати солодощі", – розповідає Євген.

Одного разу хлопець ходив по кафе і ресторанах. Пропонував брати свої ласощі на реалізацію. Ніхто не зацікавився. Після цього він і вирішив створити власну сторінку у соцмережі Instagram.

Коли дивишся на фото цих десертів, не можеш повірити, що їх готує дитина.

 

А ось що говорять студенти про пошук однодумців та друзів в мережі:

Олексій, 18 років, КПІ:http://www.golos.com.ua/article/56499

— Інтернет — чудове місце для пошуку колег, товаришів, однодумців, а інколи, якщо пощастить, навіть друзів. Особисто я познайомився у Всесвітній павутині з музикантом і відтоді ми з ним вже більше двох років переписуємося, обмінюємося досвідом у музичній сфері. До минулого літа наше спілкування обмежувалося перепискою в соціальній мережі, але під час Євро-2012 ми випадково зустрілися на Хрещатику. Наша незапланована зустріч підтверджує, що в житті можна чекати всього. В Інтернеті я також знайшов барабанника у свою групу і ще одного друга.

Вважаю, якщо справді чогось прагнеш — головне шукати, а не думати: «Та ну, шукати барабанника в Інтернеті... Це неможливо...»

Олександр, 19 років, НАВС МВС:http://www.golos.com.ua/article/56499

— До знайомств в Інтернеті ставлюся позитивно. Це можливість знайти нових друзів, товаришів та однодумців, поспілкуватися на цікаві теми. Більш того, вважаю, що знайомства у Всесвітній павутині можуть бути серйозними — усе залежить від бажання людей і їх можливостей.

 

  • Такі діти сьогодення, вони використали соціальні мережі для реалізації своїх ідей, досягли успіху. Як ви вважаєте цим дітям просто пощастило, чи соціальні мережі надають нові можливості для всіх людей? Які факти свідчать на користь вашої думки? Якби не було соціальних мереж вони б змогли так себе реалізувати? Чому? (УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…

ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ, ДОДАТКОВІ ФАКТИ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ ПОГЛЯДІВ УЧНІВ… )

  • Всі статистичні дані свідчать про динамічне зростання людей які долучаються до соціальних мереж. Чи можна очікувати про таке ж динамічне зростання кількості людей які зможуть реалізувати свої мрії, подолати самотність, досягти успіху завдяки соціальним мережам? На чому ґрунтується ваша позиція?(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ… ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ,  ФАКТИ ДЛЯ  ЗАОХОЧЕННЯ УЧНІВ ДО ПОГЛИБЛЕННЯ ДУМОК… )
  • Узагальніть свою позицію щодо питання: соціальні мережі надають для кожного безмежні можливості – це міф чи реальність? Наведіть приклади, аргументи на підтримку вашої позиції?(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…)

 

Аргументи, що підтверджують можливості соціальних мереж

Ми бачимо, що на сьогодні соц. мережі надають багато можливостей і це не тільки спілкування з людьми, які далеко чи прослуховування музики, це навіть дає змогу заробляти чималі гроші. А що цікаво це може зробити кожен. Невже це не такий собі рай для самореалізації? Невже це не круто, що ти можеш просто, будучи собою, займаючись своїм хобі, отримувати за це такий собі приз? Ти не будеш працювати, ти будеш займатися улюбленою справою і жити в своє задоволення.

На кожен товар є свій покупець, і ця теза стосується ютуба також, каже Орест Зуб: «В будь-якому сегменті можна знайти клієнта, про що би ви не знімали ролики. Я рекомендую скористатися принципом “ікігай”, яким я сам користуюся. Це практична філософія з Японії, її суть — займатися справою на перетині того, що ми любимо, в чому розбираємося або хочемо розібратися, що потрібно світу і за що платять. На перетині “люблю-вмію-треба-платять” і має бути ніша людини, яка хоче досягти успіху в онлайні і в ютубі зокрема», переконаний блогер.

Погляньте це діти заробляють такі кошти. Це неабияка можливість стати самостійним і незалежним, купувати собі те про, що давно мріяв. Кожен має таку можливість. Кожен може знайти свою аудиторію чи то на YouTube, чи то в Instagram, чи то Facebook.

До того ж в Україні, де робота в соц. мережах ще не так розвинута, зараз купа можливостей. Бери і знаходь свою нішу.

Люди, можуть реалізувати всі свої мрії та подолати самотність, якщо інтернет це дійсно те, що їм треба. Погодьтеся, що не можна мріяти про політ в космос і очікувати, що інтернет це зробить. Але, варто зазначити, що саме пошук однодумців чи важливої інформації для досягнення мрії через соц. мережі набагато простіше, ніж вживу. До того ж, якщо людина за сотні км, то як ти її тут і знайдеш?

Досягнення успіху річ не проста. Інтернет може стати гарним інструментом в цьому тому, що аудиторія яка переглядатиме ваші думки, пости буде набагато більшою, ніж якби ви влаштовували це вживу. Так простіше знайти однодумців.

 

Аргументи, що показують те, що не так просто використовувати всі можливості соц. мереж

 Часом не так просто знайти людей, які будуть переглядати твої відео чи фото. До того ж в наш час, коли так багато всього придумано вже, винайти «велосипед» стає дедалі важче, знайти щось кардинально нове, зробити це трендовим і затребуваним. Навіть якщо й використовувати соц. мережі для самореалізації та заробітку треба бути готовим до великої конкуренції і випускати кращий контент. Також не треба забувати, що така шалена популярність в неті продовжується не надто довго.

 Говорите, що діти заробляють гроші, але забуваєте згадати, що їм багато в чому як раз таки допомагали батьки або інші дорослі. Тобто говорити, що все так просто і ти враз станеш незалежним просто недоречно. Не кожен має можливість дійсно стати популярним, адже замало просто мати акаунт на YouTube чи в Instagram, треба постійно давати своїм підписникам хороший контент, а тих підписників ще й знайти треба.

 Так з однієї сторони Україна не досить розвинена в роботі в соц. мережах і це дає можливості, але в той же час треба зуміти використати ті можливості так, щоб вони дійсно принесли користь, а це задача не з легких.

 Варто зазначити, що для того, щоб дійсно далеко продвинутись в соц. мережі треба показувати там те, в чому ти профі, те, в чому тебе не перевершать, а це вже особисто твої навички і наявність додатку на телефоні чи компютері стане лише інструментом допомоги.

А також треба бути готовим до хейтерів, які будуть постійно надокучати і писати не надто приємні коменти.

Дослідження, проведене в 2016 році за участю 1700 людей, виявило, що ризик депресії та тривожності був втричі вищий у тих, хто користувався кількома соціальними медіа-платформами.Серед причин, названих дослідниками, було насамперед віртуальне цькування, спотворене уявлення про життя інших людей.

 

Список питань для активізації дискусії:

  •                   Тож соц. мережі дають можливості абсолютно кожному для реалізації? Чи все ж таки треба бути унікальним? Чому?
  •                   Чи дійсно так просто знайти свою нішу в соц. мережі? Чому?
  •                   Реалізуватись в соц. мережі простіше? Чому? Чи нема ризиків й тут?

 

Третій аспект проблеми:

«Загрози соціальних мереж»

Зараз соц. мережі є популярними серед  дітей, підлітків,  молоді, і тому виникає загроза з їх використанням в повсякденному житті.

Можна виділити основні типи загроз, з якими може зіткнутися дитина під час перебування в мережі.

Перша – це інформація,  не призначена для перегляду дітьми (інформація, пов’язана з насильством, або яка містить порнографічні матеріали).

Друга загроза пов’язана безпосередньо зі спілкуванням у мережі Інтернет. Співрозмовник  по іншу сторону монітора може бути не тим, за кого себе видає. Оскільки реєстрація в інтернеті є анонімною, під образом 13-літньої дівчинки може приховуватися 40-річний чоловік.

Третій вид загроз – передача інформації індивідуального характеру, що може бути використана зловмисником.

А однією з найважливіших загроз є інтернет-залежність. Інтернет-залежність  — психічний розлад, нав'язливе бажання вийти в Інтернет і хвороблива нездатність вчасно відключитися від нього. Це явище може спричинити стан, у якому людина фокусуватиметься на віртуальному, а не реальному світі. Людина в такому стані може ігнорувати потребу в їжі, туалеті, сні, живому спілкуванні, фізичній активності і тощо.

  • Ось такі небезпеки нас підстерігають в мережі, чи можна від них стовідсотково уберегтися? Які гарантії того, що вас не дурять в соц. мережах? Де простіше надурити когось в реальному світі чи віртуальному? Чому?  Поясніть свою точку зору.
    (УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ, ДОДАТКОВІ ФАКТИ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ ПОГЛЯДІВ УЧНІВ…)
  • Статистика кричить про зростання інтернет залежності. Чи можна назвати це хворобою? Які наслідки такої залежності? Чи можна її порівнювати з іншими залежностями, шкідливими звичками? Чому? Аргументуйте свою думку.

(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ, ДОДАТКОВІ ФАКТИ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ ПОГЛЯДІВ УЧНІВ…)

  • Якщо соц. мережі мають стільки загроз, то варто від них повністю відмовитись? Чому?

(УЧНІ ВИСЛОВЛЮЮТЬ СВОЮ ПОЗИЦІЮ…ПЕДАГОГ НАВОДИТЬ ПРИКЛАДИ, ДОДАТКОВІ АРГУМЕНТИ, ДОДАТКОВІ ФАКТИ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ ПОГЛЯДІВ УЧНІВ…)

 

Аргументи, що підтверджують небезпеки соц. мереж

 На сьогоднішній день дуже сильно розвинуте хакерство, вашу сторінку в соц. мережі можуть запросто зламати і від вашого імені понаписувати дуже багато всього або ж дістати і опублікувати ваші особисті дані, що може потягти за собою дуже неприємні наслідки. Вберегтися від такого неможливо, хоч соц. мережі з кожним роком і посилюють заходи захисту, та все ж такі випадки зустрічаються дуже часто.

Згадайте «Синій кит», скільки дітей було втягнуто до самогубств, які жахливі наслідки були після того. Така гра далеко не єдина у світі. Дуже часто навіть різні вбивці реєструються під чужим іменем та дізнаються все про вас. Насправді в світі віртуальному ми навіть ще більш незахищені, ніж в реальному.

Залежність від соц. мереж просто жахає, тому що здається не страшною і кожен думає, що вона його не спіткає. Насправді ж, вона така сама як і від алкоголю чи наркотиків, так можливо наслідки здаються менш жахливими на перший погляд, та не варто забувати, що це психічний розлад. Якщо не лади з психікою, то вже нормального життя не буде. А найстрашніше те, що й ліків від цього нема.

Сьогодні кожен третій юнак проводить більше ніж чотири години в інтернеті в робочий день; у 9,9% респондентів виявлена сильна інтернет-залежність, а у 81% (!) помірна інтернет-залежність, виходячи з таких показників, як кількість проведеного часу в інтернеті, мотиви проведення часу в інтернеті, ставлення до соціальних мереж, комп'ютерних ігор, інтернет-серфінгу. І в Україні до того ж інформаційні технології розвиваються досить повільними темпами в порівнянні з економічно розвиненими країнами. Проте вже зараз масштаби інтернет-залежності настільки суттєві. В Україні розповсюджена саме кіберкомунікативна залежність (Кіберкомунікативна залежність (cyber-relational addiction): залежність від спілкування в соціальних мережах, форумах, чатах, групових іграх і телеконференціях, що може призвести до заміни реальних членів сім'ї і друзів віртуальними). Так, за проведеними дослідженнями, перше місце за відвідуванням посідають саме соціальні мережі — 27% загалом серед молоді. Вищий показник у дівчат — 29,8%, менший у хлопців — 23,9%.

Абсолютно ніхто не застрахований від небезпек інтернету, а саме соц. мереж, тому що реєстрація там є вільною, доступ до інтернету теж у всіх вільний. Якщо знайти зброю складно, то створити фейковий акаунт дуже просто і грати на відчуттях інших, гратися з психікою, а це теж вид насильства.

Одна з найголовніших небезпек соціальних мереж — упевненість тамтешніх завсідників у тому, що більшість їхніх віртуальних дій минаються без наслідків. У житті ми звикли відповідати за свої вчинки, а тут — можна "підправити" підпис чи стерти коментар. У житті якщо вже висловився — то "підправити" свої слова важко, недарма ж кажуть: слово  не горобець, — вилетить не впіймаєш. У соціальній мережі можна назватися чужим іменем і поставити на профілі не свою фотографію, або свою, але десятирічної давності. Однак пам'ятайте: будь-яка інформація, розміщена бодай для кількох людей, має здатність випливати у найнесподіваніший момент. І навіть тоді, коли ви цю інформацію вже стерли. 

 

 

Аргументи, що спростовують небезпеки соц. мереж

 

 Не варто жахати себе лише небезпеками соц. мереж. Варто згадати і скільки плюсів вони мають. Адже саме вони дають можливості спілкуватися з тими, хто так далеко, знаходити однодумців, розвиватися. Просто треба памятати, що не все так прозоро, що може бути й обман. Та чи не можуть вас обманути і в реальному житті? Звичайно, що можуть. Чи нема в реальному світі залежностей? Звісно є. Памятаємо про правила безпеки і користуємося собі на здоров’я.

 

З іншого боку, не все так страшно як може здатися на перший погляд, варто дотримуватися деяких правил користування соц. мережами і ви зможете вберегти себе від деяких небезпек. Наприклад, варто спілкуватися в інтернеті з реальними людьми, тобто якщо ви бачите на сторінці лише якісь картинки не зрозуміло які, то скоріш за все це фейкова сторінка. Найкраще спілкуватися он-лайн з тими, кого ви знаєте в реальному світі. Якщо ж ви знайомитеся з якоюсь людиною он-лайн, то не треба відразу довірятися їй і розповідати абсолютно все про себе, адже ви не знаєте хто там може сидіти по ту сторону екрану насправді. Варто заходити лише на перевірені сайти.

 

 Так само можна вберегти себе від залежності. Не варто сидіти в інтернеті цілими днями, навіть якщо вихідний і не треба нічого робити, можна наприклад зайнятися хобі: потанцювати, помалювати. Спілкуватися і в реальному житті, при чому не менше ніж у віртуальному. Між сидінням за компютером та прогулянкою з друзями обрати друге, навіть якщо здається, що краще б сидів вдома. Мати баланс між реальним і віртуальним, тоді все буде гаразд.

Для того, щоб не стати залежним, варто дотримуватися декількох порад:

  • Практикувати digital detox, а саме відпочинок від інтернету на тиждень. Це прекрасно працює в період відпустки.
  • Спробувати не користуватися інтернетом хоча б на вихідних, і придумати певні штрафи за невиконання.
  • Переключитися на нове хобі.
  • Зустрітися з друзями. Як стверджують лікарі, це найкращі ліки від багатьох хвороб.             

Список питань для активізації дискусії:

  •                   Соц. мережі несуть лише небезпеку? Від неї не можна захиститися? Чому?
  •                   Людей й справді так просто надурити в он-лайні? Чому?
  •                   Якщо ви обрали віртуальне спілкування на противагу реальному, то у вас вже є залежність? Чому?

 

Підсумок

 Що ж ми з вами розглянули лише малу долю питань щодо інтернету, та навіть вони дали нам зрозуміти, що як і будь-що, соц. мережі мають свої переваги та недоліки. Так ми можемо спілкуватися з тими, хто далеко, знаходити однодумців, друзів, розвиватися он-лайн, займатися хобі, ділитися своїми знахідками, навіть заробляти кошти і стати відомими на весь світ. На противагу цьому стають певні небезпеки: фейкові акаунти, шахраї, залежність.
 Та тепер, зясувавши всі «за» та «проти» ми зможемо з вами користуватися соц. мережами лише з користю для нас. Дякую Вам за ваші думки, що ви не соромитеся висловлювати свою думку.

 

docx
Додано
21 травня 2020
Переглядів
897
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку