План-конспект «Конструкційні матеріали та їх вибір»

Тема. «Конструкційні матеріали та їх вибір»

Мета:

•                         ознайомити з класифікацією хімічних волокон, їх виробництвом, перевагами та недоліками порівняно з натуральними матеріалами; їх впливом на здоров’я людини і навколишнє середовище;
•                         вчити розпізнавати тканини за органолептичним та лабораторним методом;
•                         розвивати технологічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати;
•                         зацікавити учнів ігровими ситуаціями, визначати їх роль у професійній орієнтації;
•                         виховувати свідоме ставлення до екологічних проблем;
•                         привчати дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог та правил з охорони праці під час виконання робіт.

Обладнання, матеріали та інструменти: мультимедійна дошка, комп’ютер, саморобні таблиці: «Структура текстильної фабрики», «Схема виготовлення хімічних волокон»; колекції тканин та волокон з натуральних та хімічних матеріалів; презентація «Хімічні волокна», таблиці визначення , роздатковий матеріал.

Тип уроку:  урок - гра.

Час уроку: 90 хвилин.

 

Структура уроку.

1. Організаційна частина (1 хвилина).
2. Актуалізація опорних знань (5 хвилин).
3. Мотивація навчальної діяльності. Визначення мети уроку (1 хвилина).
4. Вивчення нового матеріалу (30 хвилин).
5. Закріплення вивченого матеріалу. Інтерактивна технологія.  «Дослідницький проект» (45 хвилин).
6. Заключна частина. Рефлексія (8 хвилин).

 

Хід уроку.

1.                                 Організаційна частина.
   •                            перевірка присутності учнів;
   •                            призначення чергових;
   •                            перевірка наявності спецодягу.

Тема нашого уроку:  Конструкційні матеріали та їх вибір. Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні).

II. Актуалізація опорних знань.

Мозковий штурм:

1. Які види конструкційних матеріалів застосовують для виготовлення швейних виробів? (Тканини з натуральних та хімічних волокон)

2. Як поділяються натуральні волокна? (Натуральні волокна поділяються на волокна рослинного, тваринного та мінерального походження)

3. Назвіть тканини, які виготовляють із натуральних волокон (Бавовняні, льняні, шовкові, вовняні та азбестові тканини)

4. Які переваги і недоліки цих тканин? (Переваги: добрі гігієнічні властивості,  добре поглинають вологу, стійкі до дії високої температури. Недоліки: недостатньо міцні та стійкі до дії мікроорганізмів, агресивних речовин, погано зберігають форму та легко мнуться, виробництво потребує багато коштів)

III. Мотивація навчальної діяльності. Визначення мети уроку.

З роками натуральні волокна все менше задовольняли людину, тому в усьому світі вчені шукали їм заміну. Вони хотіли знайти такі хімічні волокна, які б були дешевшими, кращими ніж натуральні.

Сьогодні на уроці ми ознайомимось з класифікацією хімічних волокон, їх виробництвом, перевагами та недоліками, порівняно з натуральними матеріалами; навчимося проводити лабораторні дослідження щодо розпізнання тканин; прослідкуємо вплив хімічних волокон на здоров’я людини і навколишнє середовище.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Грати полюбляють всі, навіть дорослі. Ми сьогодні пограємо у гру «Текстильна фабрика».

На дошці знаходиться таблиця «Структура текстильної фабрики».

(Додаток1)

Щоб зрозуміти роботу текстильної фабрики роздивимось її структуру і визначимо займані посади.

На фабриці працюють такі відділи:

•                       «Відділ комп’ютерних технологій». Програмісти цього відділу слідкують за комп’ютерним зв’язком між всіма відділами. У ролі програмістів будуть… (визначаються учні)
•                       «Відділ маркетингу», який займається всіма видами діяльності по забезпеченню фабрики сировиною та реалізацією готової продукції. Хто ж саме стане сьогодні маркетологом? (запитання до учнів)
•                       Наступний відділ – «Відділ науково-технічної інформації». Тут працюють наукові робітники. Вони слідкують за новітніми технологіями і впроваджують їх у виробництво. Науковими робітниками будуть… (визначаються учні)
•                       «Відділ хіміко-технологічний». У ньому працюють хіміки-технологи. Вони визначають якість сировини і слідкують за технологією виробництва пряжи, ниток та тканин. У ролі хіміків технологів сьогодні попрацюють… (визначаються учні)

• Наступний «Відділ екологічний». Перед екологами поставлено завдання не тільки висвітлювати проблеми впливу людини на живу і не живу природу, а й шляхи їх подолання. У ролі екологів… (визначаються учні)

• «Відділ з охорони праці». У ньому працює інженер з охорони праці, який проводить інструктажі і слідкує за їх виконанням. Інженером з охорони праці буде…  (визначаються учні)

• «Відділ контролю». До обов’язків цього відділу належить здійснення контролю якості тканин. Контролерами сьогодні будуть всі. Вам необхідно розпізнати тканини за органолептичним та лабораторним методом.

(Учням видаються бейджики з назвою відділів ).

Жодне підприємство не існує без директора, який керує роботою всіх відділів. Сьогодні директором буду я (вчитель).

До нас звернулись працівники швейної фабрики із замовленням на виготовлення тканин для поясних виробів. Тому необхідно провести засідання працівників відділів з метою, які саме тканини наша фабрика запропонує.

Проведемо засідання відділів. Доповідачам треба було підготувати інформаційні проекти. Відділ комп’ютерних технологій підготував презентацію «Хімічні волокна». Запрошую програміста до комп’ютера, його презентація буде супроводжувати виступи відділів. (Комп’ютерна презентація додається)

Свій інформаційний проект повідомляють маркетологи.

Доповідач 1

Інформаційний проект відділу маркетингу.

Хімічні волокна поділяються на штучні та синтетичні.

 На дошці висить схема «Види текстильних волокон» (Додаток 2)

Сировиною для виробництва штучних волокон слугує целюлоза, яку отримують з відходів деревообробної або бавовняної промисловості. Для виробництва синтетичних волокон використовують гази та продукти переробки кам’яного вугілля та нафти. Ідея  отримати штучну шовкоподібну речовину відвідало вчених більш ніж 300 років тому. У 1655 році англійський фізик Роберт Гук, закони якого поклали початок науки про опір матеріалів, опублікував трактат.

Однак лише в 1884 році учневі Луї Пастера, французькому винахіднику, Шардоне, вдалося отримати штучні волокна, запатентувати процес їх виготовлення і почати промислове виробництво.

У російський імперії перший завод з виробництва штучного шовку був побудований у Митищах, в у 1913 році він дав першу продукцію: 136 тон віскозного волокна.

Синтетичне волокно – нейлон було вперше отримано лише в 1935 році, а в 1939 році – запущено перший в світі завод з виробництва нейлона.

А ось капрон створювався двічі. Ще в 1899 році німецькі вчені Габрієль і Маас отримали полімер – капролактам, але виробництва капрону так і не відбулось. 

Вдруге капрон «відкрив» Пауль Шлак у 1938 році, знову ж таки у Німеччині і названо було це волокно перлоном. В роки другої світової війни способи виробництва нейлона і перлона були засекречені: ці матеріали використовували для військових цілей в основному на парашути і шинний корд.

Сьогодні виробництво хімічних волокон виросло у велику галузь хімічної промисловості. Хімічні волокна використовують втричі більше ніж вовни і в 100 разів більше ніж натуральний шовк.

Учитель

Ми прослухали інформаційний проект маркетологів. Питання до класу.

1. На які групи поділяються хімічні волокна?  (штучні та синтетичні)

2. Яка сировина використовується для виробництва штучних та синтетичних волокон? (целюлоза, гази, продукти переробки кам’яного вугілля та нафти.)

На цьому етапі не можна забути відділ науково-технічної інформації, який слідкує за розвитком науки і техніки.

Слухаємо наукових працівників.

Доповідач 2

Інформаційний проект науково-технічного відділу.

Виробництво хімічних волокон впливає на розвиток текстильної промисловості – значно розширюється асортимент тканин, покращуються їхні властивості, створюються нові види тканин за рахунок змішування різних волокон. Виробництво тканин з хімічних волокон зростає. Це викликано тим, що:

• багато хімічних волокон за своїми фізико – механічними та гігієнічними властивостями схожі з натуральними, а часом і кращі;

• волокна можна одержати із заданими властивостями;

• витрати на виробництво хімічних волокон значно нижчі, ніж для виробництва натуральних.

З 1 м кубічного деревини можна отримати 200 кг целюлози. З неї виробляють 160 кг віскозного волокна, а з нього близько 1500 м тканин.

Для виготовлення 1 т віскозного штапельного волокна необхідна витрата праці у 8 разів менше, ніж для одержання бавовняного волокна і в 12-15 разів менше ніж для одержання 1 т вовняного волокна.

У виробничих умовах синтетичні матеріали можна з’єднувати не тільки нитяними швами, а й способом зварювання за допомогою струму високої частоти або ультразвуку. Зварювання повністю виключає із процесу швейні нитки, покращує якість з’єднання, а також дозволяє урізноманітнювати асортимент одягу. Крім того, вона відкриває широкі можливості для механізації і автоматизації швейного виробництва при виготовленні одягу із синтетичних матеріалів.

Учитель

Роль хімії у діяльності людини на сьогодні дуже велика. Ми живемо у світі полімерів, синтетичних матеріалів і тканин, створених за допомогою хімії. Про це повідомлять хіміки – технологи.

Доповідач 3

Інформаційний проект хіміко-технологічного відділу.

Хімізація має подвійне значення: по-перше, вона удосконалює технологію виробничих процесів, замінюючи механічні операції хімічним впливом; по-друге, знання хімії дають змогу раціонально використовувати природні ресурси і створювати нові матеріали із заданими властивостями.

Хімічні речовини поділяють на штучні і синтетичні. Штучні речовини отримують з різної природи сировини-деревини, відходів бавовни, лушпиння насіння, стрижів кукурудзяних початків, кісток тварин.

Синтетичні речовини отримують шляхом переробки продуктів газів , нафти, кам’яного вугілля за допомогою складних хімічних реакцій. Отже,  на відміну від штучних, синтетичні волокна виробляють з речовин , створених не природою, а методом синтезу високомолекулярних сполук.

Учитель

Полімери – це органічні сполуки, які утворюються в результаті реакції полімеризації з менших структурних частинок (мономерів). Реакції полімеризації – це реакції, які мають ступені полімеризації (п) і не є постійною величиною. Її чисельність від 300 до 100 000  макромолекул.

Хіміки-технологи продовжують доповідь про процес виробництва хімічних волокон.

Доповідач 4

Процес виробництва хімічних волокон включає чотири етапи:

1.                    Перша стадія полягає в синтезі полімерів.
2.                    Друга стадія – приготування прядильної маси, тобто розчинів або розплавів та їх ретельне очищення від не розширюваних часток та бульбашок повітря. На цій стадії відбувається також забарвлення розчинів та розплавів.
3.                    Третя стадія – формування волокна. Це основна і найбільш відповідальна операція, яка відбувається шляхом продавлювання через філь’єру надтонких струмочків прядильної маси. Філь’єра – це металевий диск діаметром 50 -75 мм з безліччю (від 3 до 2000) дрібних отворів. Філь’єри установлюють на прядильній машині (Додаток №3). Кожна машина має 60-100 філь’єр. У процесі формування волокна лінійні макромолекули орієнтуються уздовж усього струмка.

Формування волокна закінчується затвердінням елементарних волокон, при якому зберігається орієнтація мікро молекул. Часто для підвищення ступеню орієнтації молекул ще не зовсім затверділі волокна піддають витягуванню шляхом багаторазового перемотування при певному на тяжінні.

 Існує два способи формування волокна: мокрий і сухий.

 Мокрий спосіб використовується у випадку прядіння волокна із розчину, який подається прядильним насосом, проходить через фільтр, продавлюється через отвори філь’єри і потрапляє в розчин, що знаходиться в осадовій ванні. Далі утворені нитки намотуються на бабіну.

 При сухому формуванні нагрітий прядильний розчин або полімерна смола після проходження через філь’єру попадає у вигляді струмків у шахту прядильної машини, в яку подається нагріте повітря. При температурі 80ºC відбувається випаровування розчину, струмочки утворюють пучок волокон, який при виході з шахти з’єднуються в нитку, підкручується і намотується на бабину.

Металеві та металізовані нитки теж належать до хімічних. Їх виробляють поступовим витягуванням тонкого дроту з м’яких металів: міді, її сплаву з нікелем та іншими металами. Іноді їх покривають тонким шаром золота або срібла. Використовують такі нитки для виготовлення святкових та декоративних тканин.

4.                    Четверта стадія – це оздоблення волокна: очищення від домішок і обробка жировими розчинами, щоб надати йому більшої слизькості для полегшення виготовлення тканини на текстильних підприємствах. Завершують виробництво волокон сушінням і намотуванням їх у вигляді ниток на шпулі й котушки.

Учитель

(Супроводжує розповідь демонстрацією тканин та волокон)(Додаток №4)

Властивості штучних волокон.

Віскозне волокно – найбільш поширене хімічне волокно. Сировиною для нього служить деревна целюлоза. Віскозне волокно міцне, добре фарбується, розчиняється в кислотах і лугах, світлостійке, у воді значно зменшується його міцність і довжина. Віскоза вбирає вологу краще, ніж бавовна. Змінюючи блиск, товщину волокон, надаючи їм скрученості, віскозній тканині можна надати вигляду шовку, бавовни або вовни. Застосовуючи потовщення віскозної нитки, можна одержати імітацію льняного волокна.

Горять волокна віскози як лляні або бавовняні: швидко, рівно, яскравим полум’ям, пахнуть горілим папером, залишається попіл світло-сірого кольору.

Ацетатні і триацетатні волокна, на відміну від віскози, складаються не з чистої целюлози, а з ацетилцелюлози. Сировиною для неї слугують відходи деревини та бавовни. Тканина з ацетатного та триацетатного шовку за зовнішнім виглядом нагадують натуральний шовк,  мають блискучу поверхню. Міцність натурального волокна дещо менша, ніж віскозного. Воно втрачає міцність у мокрому стані до 30%. Ацетат погано вбирає вологу, а триацетат ще гірше, але вони швидко сохнуть.

Ацетатні та триацетатні волокна мають велику міцність, більшу, ніж віскозні, тому тканини з них майже не мнуться, їх майже не треба прасувати, також вони добре зберігають форму при гофруванні.

Ацетат не переносить сильного нагріву, він плавиться.

Ацетатні та триацетатні волокна горять швидко, згортаються в невеликі сірі шарики, що пахнуть оцтом. При винесенні нитки з полум’я горіння зупиняється. Волокна ацетату розчиняються в ацетоні.

Властивості синтетичних волокон.

Синтетичні волокна одержують синтезом із кам’яного вугілля, нафти, природного газу. Вони мають високу міцність, пружність, стійкість до вологи.

Синтетичні тканини в даний час виготовляють переважно з поліефірних, поліамідних та поліакрилонітрильних волокон.

У різних країнах ці волокна називаються по-різному. Для того щоб вам було легше орієнтуватись, ми будемо перераховувати лише деякі з найбільш поширених назв.

Поліефірні волокна – поліестер, лавсан, Діоген, елана, кримплен.

Лавсан – стійкий до дії води, пружний. Складки на виробах зберігаються після прання і чистки. За теплопровідністю та зминальністю він схожий на вовну. Штучне хутро з лавсану дешевше, а служить довше, ніж натуральне. При горінні вони плавляться без запаху з утворенням твердої кульки на кінці нитки.

Тканини з поліефірних волокон м’які та гнучкі, але дуже міцні. Недолік - погано вбирають вологу.

Поліамідні волокна – нейлон, капрон, перлон – найміцніші із усіх синтетичних волокон на розрив та стирання.

Капрон боїться високих температур, стійкий до дії кислот, дуже міцний, зберігає міцність у мокрому стані, дуже легкий, не горить, витримує мороз – 70 С, не гниє, не ушкоджується міллю. З капрону виготовляють тканини, трикотаж, шкарпетки, колготки, штучні хутра, килимові вироби, риболовецькі сітки,  деталі взуття, нитки використовують у медицині, виготовляють деталі для машин. Поліамідне волокно не горить, а плавиться без запаху, на кінці утворюється м’яка кулька.

Недоліки капрону: мала гігроскопічність, електризується, плавиться при температурі +215 С

Поліакрилонітрильні волокна – акрил, нітрон, перлан, акрилан, кашмилон – виготовляють у вигляді високооб’ємних звивистих волокон, тому тканини з них на вигляд дуже нагадують вовну. Вони дуже чутливі до високої температури: швидко плавляться, потім горять з коптінням і утворенням твердої кульки на кінці.

Нітрон важко відрізнити від вовни. Волокно теплостійке, світлостійке, боїться дії луг, досить міцне, пружне . Вироби з нітрону після прання зберігають свою форму, не потребують прасування.

Нітрон змішують з бавовною, льоном та іншими волокнами. З нього виготовляють костюмні тканини, штучне хутро, штори, гардини, оббивну тканину для меблів.

 Учитель

Практична діяльність людини ввійшла в різку суперечку з довкіллям. Людина, озброївшись різними технологічними засобами, здійснює широкомасштабний вплив на живу і неживу природу. Прослухаємо інформаційний проект екологічного відділу.

Доповідач 4

Інформаційний проект екологічного відділу.

Найбільш масштабними і значимими є хімічні забруднення середовища. Відходи виробництва синтетичних волокон складають 5, 500 млн. т/рік, які потрапляють у світовий океан (сірководень і сірковуглець при взаємодії з іншими забруднювачами повільно окислюються до сірчаного ангідриду), кількість оксидів нітрогену, що надходить в атмосферу, складає 20 млн. т. рік.

Хімічна промисловість має дуже велике значення для розвитку багатьох галузей, але займає 4 місце серед галузей, що забруднюють навколишнє середовище. Разом з тим , без продукції хімічних виробництв неможливо здійснити такі природоохоронні заходи, як: очищення стічних вод, підготовка питної і технічної води та багато інших у різних галузях виробництва.

Учені дійшли висновку, що для збереження природи від забруднення необхідно переходити до технологій виробництва без викидів шкідливих речовин в атмосферу та водойми і без твердих відходів, які мають перероблятися на спеціальних виробництвах, а не утворювати сміттєзвалища.

Негативним може бути не лише вплив виробництва хімічних волокон на природу, а й вплив самих хімічних тканин на організм людини.

 Синтетична тканина не дає тілу дихати: в процесі руху тіло нагрівається, порушується нормальний теплообмін, збільшується потовиділення. Такий одяг не пропускає вологу, піт, який виділяється тілом; не випарюється із тканини одягу, а затримується між тілом і одягом. Виникає ефект парової бані, тільки при цьому людина париться у власному поті, лузі, жирах й кислотах. Це шкодить організму.

Синтетичні тканини, забарвлені хімічними речовинами, повністю заборонені людям, які страждають алергією, шкірними захворюваннями, екземою або псоріазом.

Учитель Прослухавши інформацію, ми дійшли висновку, що хімічні тканини можуть використовувати тільки здорові люди.

  А зараз спробуємо зв’язати інформаційні проекти з дослідами відділу контролю. Але перед цим вислухаємо інженера з охорони праці.

 Доповідач 5

Інформаційний проект відділу охорони праці.

Щоб уникнути нещасних випадків необхідно виконувати інструкцію з охорони праці.

Інструкція з охорони праці

1. Під час роботи ножиці класти на столі праворуч, із зімкнутими лезами.

2. Використовувати сірники тільки за призначенням.

3. Підпалювати зразки тільки після закріплення тримачем.

4. Палити тільки над фарфоровою порцеляною.

5. Тліючі залишки ниток які не догоріли залишити в фарфоровій порцеляні до повного затухання. Припинити доступ повітря, накривши зверху, ще однією фарфоровою порцеляною.

6. При попаданні кислоти на шкіру, руки треба промити водою та обробити розчином натрій гідрокарбонату.

7. Під час роботи з лугами при попаданні на шкіру, промити водою та обробити місце попадання розчином борної кислоти.

8. Наливати реактиви дуже уважно, не нахилятись над пробіркою.

Учитель

Прослухавши виступи представників відділів, перейдемо до відділу контролю.

Контролерами будуть сьогодні всі. Необхідно визначити волокнистий склад тканин за органолептичним та лабораторним методом аналізу та представити  дослідницький проект.  

Звертаю вашу увагу на інструкції з охорони праці, які лежать у кожного на столі. Пропоную самостійно ще раз з ними ознайомитись.

Учні виконують дослідницький проект, користуючись таблицями визначення (Додаток №5) та роздатковим матеріалом.

Вчителя слідкують за дослідами учнів, звертають особливу увагу на виконання інструкції з охорони праці. 

V. Закріплення нового матеріалу.

Інтерактивна технологія «дослідницький проект»

 

Дослідницький проект.

Тема. Розпізнавання тканин, вивчення їх властивостей, що впливають на пошиття одягу. Складання колекції зразків тканин для пошиття поясних виробів.  

Мета: навчитись розпізнавати тканини хімічного походження, вивчити їх властивості.

 Обладнання: зразки тканин, сірники, ножиці, голки, клей, пробірки, скляні палички, піпетка, розчини: карбонату натрію(харчова сода), борної кислоти, ацетону, сульфатної кислоти; спиртівка, ковпачок, тримач, фарфорова порцеляна, таблиці визначення (Додаток №6).

Хід роботи

1. Розгляньте зовнішній вигляд зразків тканини. Визначте, в яких зразках поверхня блискуча, а в яких матова, прозора.

2. Визнач зразки на дотик (м’яка, жорстка, прохолодна, теплувата, слизька, гладка) . Складіть зразок навпіл та потріть обидві половинки (зверніть увагу на звук).

3. Пожмакай кожний зразок, затисни у руці. На якій тканині утворилось більше зморшок

4. Вийміть дві нитки з кожного клаптика і намочить одну з них у блюдці з водою. Розірвіть спочатку суху, а потім мокру нитку. Чи змінюється міцність

5. Потягни обрізний край кожного зразка, намагаючись висмикнути нитки З якої тканини вони висмикуються легше і в більшій кількості

6. Витягніть по нитці з кожного зразка і запаліть по черзі. Прослідкуйте, як горять нитки (колір полум’я), який виділяється запах і що залишається після горіння.

7. Візьміть пробірку, відріжте шматок тканини, покладіть в пробірку і капніть піпеткою розчину сульфатної кислоти. Через 10 хвилин перемішайте скляною паличкою. Прослідкуйте: розчиняє чи не розчиняє вона тканину.

8. Візьміть пробірку, відріжте шматок тканини, покладіть в пробірку і капніть піпеткою розчин ацетону. Через 10 хвилин перемішайте скляною паличкою. Спостерігайте розчиняє чи не розчиняє він тканину.

9. На підставі своїх спостережень заповни таблицю (Додаток №6) та напиши волокнистий склад кожного зразка тканини(бавовняна, вовняна, штучна, синтетична)

10. Порівняй властивості натуральних і хімічних волокон, користуючись таблицями № 1-4 (Додаток №5)

11. Напиши висновки про переваги та недоліки хімічних волокон у порівнянні із натуральними.

12. Складіть колекцію тканин для пошиття поясних виробів.

13. Представте свій дослідницький проект у вигляді:

• інформаційний проект;
• лабораторні дослідження;
• колекція тканин.

VII. Заключна частина. Рефлексія.

Ми закінчили виконання дослідницького проекту і підведемо підсумок засідання: «Які хімічні тканини запропонує наша фабрика для виготовлення поясних виробів». (учні презентують дослідницькі проекти)

Аналіз роботи учнів. Оцінювання та мотивація навчальних досягнень. Контроль прибирання робочих місць, робота із щоденниками (виставлення оцінок, повідомлення домашнього завдання).

  Додаток № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Додаток № 2

 

 

 

 

 

Додаток № 3

Додаток № 4

 

           

 

 

 

          

 

 

 

           

Додаток № 5

Таблиця №1

Порівняльна характеристика властивостей тканин натурального походження

Властивість	Бавовняна	Льняна	Вовняна	Натуральний шовк
На дотик	М’яка, теплувата	Холоднувата, цупкіша, ніж бавовняна	Більш пружна і шерехувата, ніж бавовняна і льняна	М’яка, теплувата, приємна
Міцність	Розривається легше, ніж льняна	Важко розривається	Нижча, ніж у бавовняної	Висока
Зминальність	Середня	Сильна	Невелика	Невелика
Обсипальність	Невелика(менше5 ниток за раз)	Більша, ніж у бавовняних	Середня	Велика
Здатність горіти	Горить яскраво-жовтим  полум’ям з іскрою, має запах паленого паперу і залишає після горіння сірий попіл. Якщо полум’я загасити, волокно інтенсивно тліє, виділяючи дим	Горить так само, як і бавовняна, але за погашеного полум’я тліє гірше	Горить спалахами, волокна спікаються, утворюючи на кінці чорну кульку, яка легко розтирається, розповсюджується запах паленого пір’я	Горить погано, утворюючи чорну кульку, що розсипається при надавлюванні. Запах паленого пір’я, але слабкіший, ніж у вовни

 

 

Таблиця №2

Властивості штучних волокон

Назва волокон	Блиск	Зминальність	Горіння
Віскозні	Різний	Велика	Горить швидко, залишається сірий попіл
Ацетатні	Матовий	Мала	Жовте полум’я, утворюється темний наплив
Триацетатні	Матовий	Не мнеться	Жовте полум’я, утворюється темний наплив

 

Таблиця № 3

Властивості синтетичних волокон

Назва волокон	Блиск	Поверхня	Міцність	Горіння
Капрон	Різкий	Гладка	Міцний	Плавиться, потім загорається голубо-жовтим полум’ям, запах сургучу
Лавсан	Різкий	Гладка	Міцний	Горить слабо-жовтим полум’ям, виділяється чорна кіптява
Нітрон	Матовий	Гладка	Міцний	Горить спалахами, інтенсивно, виділяє чорну кіптяву

 

Таблиця № 4

 

Розчинність волокон в різних хімічних реагентах

 

Вид волокна	Назви хімічних реагентів
	Мідно аміачний комплекс	Луг	Сульфатна кислота	Хлорна кислота	Нітратна кислота	Мурашна кислота	Оцтова кислота	Ацетон
Бавовна	Р	Н	Рб,в	Рб,в	Рв	-	-	Н
Льон	Р	Н	Рб,г	Рб,д	Рв	-	-	Н
Вовна	Н	Ра,д	Рб,д	Пб	Н	На	На	Н
Натуральний шовк	Р	Рб,г	Рб	Рб	Н	На	На	Н
Віскозне волокно	Р	Рб,в	Рб,в	Рв	Рв	-	-	Н
Мідно аміачне волокно	Р	Рб,в	Рб,в	Рв	Рв	-	-	Н
Ацетатне волокно	П	Рб	Рб	Рв	Рб	Рб	Рб	Р
Триацетатне волокно	Н	-	Рб	Рб	Рб	-	Р	Н
Капрон	Н	Н	Рб,в	Ра,в	Рг	Рб,г	Рб	Н
Анід	Н	Н	Рб,в	Ра,г	Р	Рб,г	Рб,г	Н
Лавсан	Н	Ра,д	Рб,д	Рб,д	Рг	Н	Н	Н
Нитрон	Н	Па	Нб	Нб	Пб,г	-	-	-
Хлорин	Н	Н	Н	Н	Н	-	-	Рб

Умовні позначки:

Н – не розчиняється

П – погано розчиняється

Р – розчиняється

а – у слабкому розчині

б – у кріпкому розчині

в – на холоді

г – при нагріванні

д – при кипінні

Додаток № 6

 

Прізвище дослідника:        дата:

Заповни таблицю

Зразок тканини	№1	№2	№3
На дотик
За зминальністю
На міцність ниток
На обсипальність
За способом горіння
Дія сульфатної кислоти
Дія ацетону
Волокнистий склад
Переваги
Недоліки

 

Висновок: