План-конспект "Шевченко – художник. Ілюстрація до твору Т. Г. Шевченка"

План-конспект

Шевченко – художник.

Ілюстрація до твору Т. Г. Шевченка

Федорова Олена Станіславівна

Сіверська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів №1, вчитель з образотворчого мистецтва 

6 клас

МИСТЕЦТВО   5– 9 класи . Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Тип уроку :  комбінований

Цілі уроку:  Навчальна:  ознайомити учнів  з мистецькою спадщиною 

Т. Шевченка, визначити його роль в розвитку художнього мистецтва,                показати шляхи становлення Т. Шевченка як художника;

         Розвиваюча: закріпити навички правильно передавати в малюнку

          пропорції, форму, розвивати вміння правильно розміщувати

          малюнок на аркуші паперу та просторову перспективу.  

          Виховна: Виховувати в учнів естетичний смак та любов до української

літератури,  культури, історії та природи. Виховувати почуття         шанобливої пам ’яті  до великого сина України - Т. Шевченка

Обладнання: портрет Т.Шевченка, репродукції живописних робіт     поета,малюнки, написані  Т.Шевченком, альбом «Шевченко – художник», ілюстрації учнів до творів Т.Шевченка

Очікувані результати:

1. Глибоке ознайомлення з  творчістю  Кобзаря як художника.

2. Сприяння реалізації в учнів інтелектуальних і творчих здібностей, сформованості життєвих компетентностей.

Хід уроку

І.  Організаційна частина

• Перевірити готовність до уроку

ІІ.  Актуалізація

• Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присв’ячував народу.

Він любив усе прекрасне,

Він ненавидів потворне, --

І його ім’я незгасне,

Світлий образ – неповторний…

• Бесіда з учнями.

1. Коли  в Шевченка виявився потяг до малювання?
2. Коли здійснилася його мрія і він став художником?
3. Який літературний твір дає уявлення про ці події?
4. Чи прагнув Шевченко присвятити себе літературній творчості?
5. Які твори вивчали? (Пригадати уривки.)
6. Чому приділяється велика увага творчості цієї людини? Що він зробив для нас?

• Повідомлення теми  і мети уроку

Сьогодні ми з вами 

•     познайомимось з мистецькою спадщиною  Траса Шевченка;

•      визначимо її роль у розвитку художнього  мистецтва;
•      спробуємо дослідити жанри образотворчого мистецтва, у яких працював   митець;
•      з’ясуємо шляхи становлення  Т. Шевченка як художника;
•     створимо ілюстрації до творів поета.

 Протягом уроку ви повинні створити таблицю "Жанри образотворчого мистецтва, якими володів Шевченко-художник". Пригадайте уроки образотворчого мистецтва та поняття портрет, пейзаж, жанри.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

Слово вчителя.

Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна — 1200 робіт. Це свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу, проте за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як про художника.( 1 слайд)

Тарас  Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі  Моринцях Звенигородського повіту, Київської губернії в сімї кріпака. Після смерті його батьків Тарас мусив іти у найми. Уже в  той час у нього виникло непереможне бажання навчитись малювати.

Як же починався шлях Тараса до живопису ? Помітивши неабиякий хист у свого козачка , Енгельгардт законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В. Ширяєву , який був декоратором з внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Тарас оволодів ремеслом художника і перевершив майстерність свого вчителя. ( 2 слайд)

Під час одного із своїх « сеансів» у Літньому саду Петербурзі він зустрів Івана Максимовича Сошенка. На той час Сошенко був бідним студентом Академії художеств. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу знайомства і до викупу Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба й останню копійчину. Саме художник Сошенко допомагав своєму другові оволодівати таємницями живопису, давав йому гравюри для копіювання, папір, олівці.  В 1830-1839 роки були створені такі полотна на історичну тему: «Смерть Олега, князя древлянського», «Смерть Сократа», «Козацький бенкет»,( 3 слайд)

Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур К. Брюллова , В. А. Жуковського, О.Г.Венеціанова, В.Григоровича, Є . Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю . Пригадуєте, мабуть, що Шевченко був викуплений із кріпацької неволі на вилучені за портрет Жуковського, написаний Брюлловим, гроші (2500 крб.). ( 4 слайд)

Навесні 1839 року за успіхи з рисунка Тарас Шевченко був нагород жений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу - картину « Хлопець – жебрак, що дає хліб собаці» художник був удруге нагороджений срібною медаллю. Проте, на жаль, ця картина не збереглася. Але є картина « Циганка – ворожка», за яку митець одержав утретє срібну медаль. ( 5 слайд)

Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина» (1842.р. олія), створена за мотивами однойменної поеми. Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин - ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком. На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник – офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він, пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється її тяжкій долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу. ( 6 слайд)

У 1843 році Тарас Шевченко їде на Україну . Подорожує Чернігівщиною, Полтавщиною, Київщиною. На Україні Шевченко багато працює над портретами. Якщо раніше він виконував їх переважно аквареллю, то тепер малює олівцем, олією. Найцікавішим живописним полотном періоду першої поїздки на Україну є жанрова картина « Селянська родина». Біля убогої селянської хатини – молоде подружжя і дитина . Збоку – розбитий глечик, біля ніг чоловіка собака з насторожено піднятою мордою , ніби вслухається в розповідь . За хатою сидить дід у киреї . Людські постаті зображено природно , без позування . Відчувається, що стосунки між подружжям доброзичливі й лагідні . Надворі погоже надвечір’я, і в самому повітрі ніби розлита благодать . ( 7 слайд)

Поїздка 1843 року на Україну збагатила митця силою – силенною контрастних вражень ( чарівна краса природи – і, як він писав, « жахливе пригнічення селян поміщиками , посесорами й економами – шляхтичами»), визначила подальший вибір тематики його творів. Відвідання України 1843 року мало вирішальне значення у виборі Шевченком подальшого життєвого шляху – словом і пензлем працювати для свого народу. Перед нами деякі з робіт майстра: « Автоілюстрація до поеми «Слепая» (1842), «Сліпий» або “Невольник”. Тільки ці дві роботи показують нам, наскільки небайдужим був митець до народного горя. ( 8 слайд)

Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописная Украина» - альбом офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, надзвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, зокрема до гравюри. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туреччини, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там відбувається рада.

Також цікаві офорти «Видубецький монастир у Києві» ( 1844 р.), «Судна рада» (1844 р.), «У Києві» ( 1844 р.).   ( 9- 10 слайд)

У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію художеств. Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщині він намалював олівцем один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 року він подає заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою. 5 квітня 1847 року його заарештували. « Определить рядовим в Оренбургский пехотный корпус» - таким був вирок . Затверджуючи його, Микола І дописав: « Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». У листі до В. Рєпніної поет писав: « И при всем этом горе мне строжайше запрещено рисовать… А смотреть и не рисовать - это такая мука, которую поймет только истинный художник».

( 11 слайд)

Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені глибокого суму і водночас непокірності очі, горда пряма постава. У березні 1848 року поет одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Несказанну радість висловив він у листі до друга: « Не знаю, чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий». ( 12  слайд)

11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан – лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником . Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. Ось деякі з них: « Форт Кара – Бутак» (1848-1849), « Укріплення Іргиз – Кала» (1848-1849)

Також чудовими є пейзажі, виконані аквареллю «Укріплення Раїм. Вигляд з верфі на Сир - Дар'ї» (1848) та « Пожежа в степу» (1848) .  

 ( 13 – 14  слайд)

Навесні 1850 року поета заарештували й ув'язнили, звинувативши у порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд. За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострів Мангишлак . Збереглося 57 робіт, створених у цей час. Ось сепія « Серед товаришів», датована 1851 роком . У центрі , спиною до глядачів, стоїть чоловік без сорочки . Обіпершись на стіл правою рукою, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань, в якому ми пізнаємо Шевченка. ( 15  слайд)

Під час заслання Шевченко пише багато портретів, і серед них багато казахів. Особливу увагу у своїх живописних творах він приділяє дітям, які найменш захищені перед несправедливістю Найбільш відомими серед полотен митця з цієї серії є “Байгуші” (1853), “Казахський Хлопчик дрімає біля грубки” ( 1848- 1849) ( 16  слайд)

Сповнена ніжності і краси сепія Шевченка “ Казашка Катя ” ( 1856 – 1857 ) Водночас в цій юній дівчині, яка, затуляючи рукою мерехтливе світло каганця, вдивляється в химерні загадкові орнаменти надгробків своїх предків, вбачається відгомін поширеного в першій половині ХІХ ст. “цвинтарного романтизму” з його утаємниченими привидами, “ страшними” сюжетами. ( 16  слайд)

У 1856 – 1857 роках Тарас Григорович створює серію “ Притча про блудного сина”, яка складається із 8 сепій. В них він зображує солдата, який втратив надію на краще майбутнє і топить своє горе то в горілці, то намагається програти його в карти. ( 17  слайд)

У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Новопетровського укріплення на волю. За півроку художник створив майже два десятки портретів та два автопортрети. Погляньте на деякі з них : «Портрет Л.Алєксєєва » ( 1856 – 1857), «Портрет подружжя Якобі» (1857). ( 18  слайд)

Автопортрети олівцем показують нам Шевченка таким, яким він повернувся із заслання. В автопортреті в овалі ( 1857), який він присвятив Михайлу Семеновичу Щепкіну, на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує його чоло.  Пізніше, у 1860 році Тарас Григорович створив ще кілька своїх автопортретів, з яких на нас дивиться вже інша людина – погляд гордовитий, упевнений. Видно, що поет трохи набрався сил після важких ударів долі. ( 19  слайд)

Слава  Шевченка  пережила  добу , в  яку  він  жив .  Його  безсмертні  твори  і  сьогодні  високо  оцінює  прогресивне  людство , його  ім'я  відоме  в  усьому  світі .

 Дослідження за допомогою чого Шевченко створював свої малюнки, тлумачення слів:

Сепія – фарба сіро-коричневого кольору; натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря; фотографія коричневого тону.

Бістр –  фарба чорно-бурого кольору; темнобрунатна акварельна фарба,   що виготовляється з деревної сажі.

 Акварель – клейові фарби, що розводяться водою; живопис такими фарбами.

 Олія – олійна фарба

 Офорт, акватинта –  різновиди техніки гравюри на металі:

  1) Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот;

2) Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри;

3) Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення. 

  ІV. Постановка практичного завдання

А зараз перейдемо до практичного завдання. Відкрийте свої альбоми. Сьогодні на уроці головним об’єктом вивчення буде сама природа як у творах Тараса Григоровича. У пейзажу, порівняно з натюрмортом, інтер`єром, портретом інші вимірювання простору та масштабність. Перед живописцем відкриваються великі простори, багатоплановість, різноманітність форм, величин, кольорів, присутня постійна зміна освітлення від стану погоди та пори року - все це нові та незвичні умови, які утруднюють роботу з натури. Уміння розібратися у своїх враженнях від пейзажу, знайти у ньому найцікавіше, головне, відібрати потрібні деталі та підкорити їх цілому - важка задача навіть для досвідченого та кваліфікованого пейзажиста.

Тож починаємо працювати, бо як говорив один мудрець:

Розкажи – і я забуду.

Покажи – і я пізнаю.

Дай зробити самому – і я зрозумію!

Я впевнений, що кожен з вас в душі – художник. Тому зараз я пропоную усім поринути думками серед природи рідного краю, озброїтись знаннями, уміннями і навичками та творчо попрацювати. Бажаю успіху!

V. Виконання практичного завдання

    Учитель знайомить учнів із послідовністю виконання малюнка і супроводжує пояснення малюнком на дошці.

Учні переходять до самостійного виконання практичної роботи, учитель стежить за роботою учнів, у разі потреби надає їм індивідуальну допомогу.

VІ. Аналіз робіт учнів.

VІІ. Підсумок уроку.

Перевірка заповнення таблиці

VІІІ. Домашнє завдання.

Закінчити роботу над ілюстрацією до творів Т.Шевченка.

Додаток