План-конспект уроку на тему: "Музично-танцювальні ритми Америки"

Про матеріал

Мета уроку: ознайомити учнів із видами та напрямами сучасної популярної музики, історією їх розвитку, творчістю відомих виконавців, характеризувати творчість видатних діячів, пояснювати умовність сценічних прийомів, аналізувати музику як виразник складних почуттів людини; формувати вміння аналізувати твори музичного мистецтва, розвивати вміння обґрунтовувати свою точку зору; виховувати повагу до світової музичної спадщини.

Перегляд файлу

Конспект уроку з мистецтва

для 10 класу

Тема уроку: «Музично-танцювальні ритми Америки»

Вчитель: Вакула Наталія Олександрівна

________________________________________________________________________

Мета: ознайомити учнів із видами та напрямами сучасної популярної музики, історією їх розвитку, творчістю відомих виконавців, характеризувати творчість видатних діячів, пояснювати умовність сценічних прийомів, аналізувати музику як виразник складних почуттів людини; формувати вміння аналізувати твори музичного мистецтва, розвивати вміння обґрунтовувати свою точку зору; виховувати повагу до світової музичної спадщини, зацікавленість її творами й митцями, збагачувати емоційний досвід учнів.

Формувати та розвивати предметну мистецьку компетентність: музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник «Музичне 10 клас» Л. Масол, ПК, презентація, фотографії, відеофрагменти музичних номерів та виступів П. Робсона, Л. Армстронга, Б. Смітт, С. Джопліна, Д. Еллінгтона, Елла Фіцджеральд, Дж. Гершвіна, Е. Преслі, інтерактивні вправи Мentimete, дошка Linoit, платформа для ігор Wordwall.

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань

Які вам відомі жанри академічної музики?

Яка музика подобається вам? Чому?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Пропоную на початку дізнатися, що ви очікуєте від уроку, що бажаєте дізнатися нового? (інтерактивна вправа Мentimeter «Хмара слів») https://www.menti.com/alquo2iu7bnd

ІV. Викладення нового навчального матеріалу

Музична культура Північно-американського регіону складається з розгалуженого спектра вокально-інструментальних форм. Вони виникли шляхом складного поєднання різних джерел, насамперед африканських фольклорних ритмоінтонацій і європейської професійної музики.

У діалозі культур ХХ ст. значущості набули джаз, рок- і поп-музика, що передають пульс бурхливої епохи. За своєю природою ці явища інтернаціональні. Своєрідним маніфестом музичної самостійності Америки у світовій культурі став джаз, що сформувався на зламі ХІХ—ХХ ст. на основі таких американських жанрів: спіричуел, блюз, регтайм та ін.

Спіричуел — архаїчні релігійні пісні афроамериканців. За тематикою і настроєм вони відображали трагедію цього народу, його глибоку тугу. Жанр своєрідно синтезує традиції християнського хорового багатоголосся, баллад англійських переселенців та імпровізаційну африканську манеру співу. Спочатку спіричуел виконували колективно, згодом — соло із супроводом.

Слова і мелодія знаменитої пісні вперше були записані капеланом Локвудом (1862). Він говорив, що пісня народилася в Вірджинії десятьма роками раніше - в 1853-м. Тоді цей спірічуел був довгий гімн американських рабів і називався «Oh! Let My People Go: The Song of the Contrabands». Відомий піаніст Горацій Уотерс став першим, хто виконав Oh! Let My People Go. Через деякий час ансамбль темношкірих співаків Fisk Jubilee Singers подарував світові а капельну версію пісні. Саме ця версія і була названа Go Down, Moses (Зійди, Мойсей). Ця назва збереглася за піснею донині.

Перше виконання короткого сучасного варіанта пісні Let My People Go (яким ми його і знаємо) належить божественному американському басу Полю Робсону (Paul Robeson). Від його густого розбурхує баса волосся завжди ставало дибки – ніби сам Господь через Робсона являв свою міць. Поль був відомим борцем за права чорношкірих, і голос його був його рупором в цій місії.

Слухання https://www.youtube.com/watch?v=gtLcELU1brA&ab_channel=JewishBretheren

Вже до 30-х років ХХ століття «Go Down Moses» стала досить відомою в Америці піснею. Але найвідоміше виконання пісні належить Луї Армстронгу. Його версію записали в Нью-Йорку 7 вересня 1958 го року в супроводі оркестру Сай Олівери. Саме вона вийшла за межі Америки і розлетілася по світу. Сьогодні старовинний спірічуел неможливо уявити без хрипкого голосу Луї і його знаменитого соло на трубі. Є пісні, які живуть поза часом. Не важливо, скільки їм років - вони завжди актуальні! Бог через Let My People Go відпустить на свободу ще не одне покоління тих, хто шукає і спраглих.

Слухання https://www.youtube.com/watch?v=yqCRI8hKsoE&feature=emb_title

Блюз — тип світської фольклорної негритянської пісні з ліричним меланхолійно-cyмним настроєм, що виконує соліст із супроводом гітари. Неперевершеною «імператрицею блюзів» була Бессі Сміт (1894—1937), яка змогла передати неповторну поезію, чуттєвість і журбу блюзових інтонацій.

Слухання https://www.youtube.com/watch?v=69lFKbO_lqw&ab_channel=BatOrkhon

Картина витоків джазу буде неповною, якщо не згадати негритянські менестрельні театри. Тут зароджується стиль фортепіанної гри та відповідний жанр танцювальної п’єси регтайм(дослівно «рваний ритм»). У його основі дві ритмічні лінії, що не збігаються: мелодія із загостреним синкопованим ритмом і чіткий «кроковий» акомпанемент. Засновник жанру композитор Скотт Джоплін (1868—1917) — автор близько 44 регтаймів.

Слухання https://www.youtube.com/watch?v=qY4u6eZTSFc&ab_channel=SvetlanaMyznikova

Специфічним явищем культури Америки були численні духові оркестри, так звані «бенди». Виконавці, переважно аматори, грали на слух танцювальну та маршову музику під час свят і вечірок, на парадах і карнавалах. Чимало подібних маршових капел було в Новому Орлеані — на батьківщині американського джазу.

Новий музичний напрям виник у середовищі креолів, культура яких істотно відрізнялася від культури афроамериканців-пролетарів. Характерними рисами африканської народної музики, як вам відомо, є поліритмія, імпровізаційність, колективне музикування. Європейці принесли у джаз мелодику і гармонію.

Начебто полярні світи легкої та серйозної музики поєдналися у творчості композитора Джорджа Гершвіна (1898—1937) — автора першої національної американської опери «Поргі і Бесс», що втілила трагедію афроамериканців і мала грандіозний успіх. Джазові елементи — імпровізаційність, синкоповані ритми й інтонації, синтезовані з європейською класичною технікою, надають музиці Дж. Гершвіна особливу чарівність і неповторність.

Слухання https://www.youtube.com/watch?v=A0itE1fxrtE&ab_channel=NovosibirskPhilharmonia

Рок-музика виникла на початку 1950-х років, коли сформувався пісенно-танцювальний стиль рок-н-рол. Він став результатом поєднання ознак кількох жанрів: блюзу, кантрі, фолку, диксиленду.

З ім’ям Елвіса Преслі (1935—1977) асоціюється уявлення про здійснення «великої американської мрії»: простий хлопець, у минулому водій вантажної машини, піднімається на американський рок-олімп (звісно, не без допомоги реклами, фірм грамзапису), надіває корону короля рок-н-ролу і стає казково багатим. Одна з перших пісень цього кумира молоді «Все гаразд, мамо» стала сенсацією.

Слухання

Картина витоків джазу буде неповною, якщо

незгадати негритянські менестрельні театри.

Репертуар складався з пародій-карикатур на

афроамериканців і мав усі складові мюзиклу:

гумористичні сценки і діалоги, пісні і танці під

банджо або ансамблі, циркові трюки. Тут

зароджується стиль фортепіанної гри та

відповідний жанр танцювальної п’єси регтайм

(дослівно «рваний ритм»). У його основі — дві

ритмічні лінії, щоне збігаються: мелодія із

загостреним синкопованим ритмом і чіткий

«кроковий» акомпанемент. Засновник жанру

композитор Скотт Джоплін (1868—1
VI.    Актуалізація набутих знань
Бліцопитування
♦    Меланхолійна пісня-«скарга», пісня-«протест»:
а)    шансон;
б)    блюз;
в)    свінг.
♦    Стиль фортепіанної гри, для якого є характерним «рваний ритм», попередник джазу:
а)    регтайм,
б)    мініатюра;
в)    рондо.
♦    Зміщення акценту із сильної долі на слабку:
а)    речитатив;
б)    ритм;
в)    синкопа.