ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ «ЯК ЖИЛИ ДАВНІ МЕШКАНЦІ УКРАЇНИ» з курсу Історія України (вступ до історії)

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

НА ТЕМУ

«ЯК ЖИЛИ ДАВНІ МЕШКАНЦІ УКРАЇНИ»

з курсу Історія України (вступ до історії)

 

 

 

 

 

 

Автор: Коцюк Оксана Володимирівна,

вчителів історії та правознавства

Глинянський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад)

 

 

 

 

 

 

Тема: Як жили давні мешканці України

 

Мета: ознайомити учнів з племенами трипільців, скіфів, слов’ян, які заселяли територію України в давнину. Виробляти навички самостійного пошуку та систематизації інформації. Виховувати любов до історичного минулого України.

Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; презентація.

Тип уроку: комбінований;

Поняття та терміни: Скіфи, кіммерійці, трипільці, слов’яни

 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про племена та народи, що заселяли територію України в давнину;
• характеризувати на основі історичного тексту спосіб життя та заняття наших предків;
• розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника;
• виокремлювати в тексті головне й другорядне;
• складати  запитання  щодо  перебігу історичної  події;
• висловлювати  своє  ставлення  до  історичних  подій, явищ і діячів, пропонованих для вивчення.

 

СТРУКТУРА УРОКУ

 

І.  Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.     Кого ми називаємо давніми мешканцями України.

2.  Як жили Східні слов’яни

V.  Закріплення знань учнів.

VІ. Домашнє завдання

 

ХІД УРОКУ

 

І.  Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

1. Що таке історична подія.

2. Які події та явища вивчає історія.

 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Все  в  світі  має  свій  початок

Почате має  свій  кінець.

Зіркий,  допитливий  нащадок

Повинен  мати  свій  взірець.

У  кожного  своя  родина,

Матусі  мова ,батьків  дім,

Мала й  велика  батьківщина

Й  що  відчувається  своїм.

Побачить  українські  гени

Не  кожен  зможе  в  мікроскоп,

А  мови  рідної  антени -

Твій  щит і меч , і  твій  окоп.

Співуча , щира , шаноблива,

Пестлива , ніжна , чарівна,

Подружня , лагідна , сварлива

В  нас  мова-азбука  одна.

До  мови  тулиться  культура,

Характер , звичаї , смаки,

Твій  колір-раса , зріст , натура

І  як  шануєш  ти  батьків.

Чи  родовід  свій  поважаєш

Витоки  людності,  землі,

І  розумієш, знаєш,  маєш

В  душі  їм  вірні  скрижалі.

Бо  фобів  в  нас  завжди  багато

Серед  великих  і  малих.

Своя  держава,  то ж  завзято

Етнічність  ставим  проти  всіх!

У  часі – кіммерійці, готи , гуни , скіфи,

Слов'яни,  русини,  українці,

То  хай  хозар  клепає  міфи,

Наш  рід  дрімучий,  ми -  трипільці!

 

• Як ви вважаєте про що ми будемо вести мову на сьогоднішньому уроці?
• Так, все вірно, сьогодні ми з вами спробуємо розібратися хто ж жив на території сучасної України та як жили давні мешканці.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

1.     Кого ми називаємо давніми мешканцями України?

 

Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника та дають відповідь на запитання:

 

-  Життя яких давніх мешканців України описується в тексті?

 

«…У різні часи на території України проживали різні народи. Історикам складно визначити, які саме групи людей оселилися на цих землях першими. Як і в історії інших країн, в історії У країни велику роль відіграли племена і народи, що приходили з інших земель. Деякі залишалися тут на довгі століття або й назавжди, інші — мігрували далі. Кожен з цих народів вів свій спосіб життя, мав власні звичаї і культуру. Дізнатися про життя народів у дописемні часи нам допомагають речові джерела, як і вивчають археологи.

Важливе місце серед давніх мешканців українських земель належить трипільцям. Залишки їхнього поселення поблизу с. Трипілля на Київщині віднайшов археолог Вікентій Хвойка. Саме від місця першої знахідки і походить назва цього народу, який вчені вважають першим осілим населенням на території давньої У країни. Основними заняттями трипільців було землеробство і домашнє скотарство. І хоча вони не залишили нам писемних пам’яток, трипільці відомі в усьому світі насамперед своїми глиняними виробами, розписаними білою, жовтою, червоною та чорною фарбами. Наразі немає свідчень того, чи використовували майстри гончарний круг1, проте трипільский глиняний посуд і досі вражає витонченістю форм та різноманітністю орнаменту. Тож недаремно

трипільців називають «племенами мальованої кераміки». Досліджуючи залишки поселень давніх землеробів, археологи з’ясували, що вони складалися зазвичай з кількох десятків

жител і господарських споруд, як і розміщувалися рядами або по колу. В одному поселенні проживало кілька сотень людей. За житло трипільцям слугували одно- і навіть двоповерхові приміщення, розділені на кімнати. У знайдених археологами рештках

помешкань можна роздивитися піч-лежанку, стільці, глиняні жіночі фігурки. Учені вважають ці фігурки символом сім’ї, родючості…»

 

- Я про кого розповідає наступний уривок?

 

Трипільцям - в  кару,  Богу – на  втіху

Пройшли  тут Гуни,  Готи,  Скіфи.

Людей  і  Землю  сплюндрували,

Палили,  різали,  вбивали.

Та  Бог  не  терпить  пустоти,

Рішив  тут  Скіфів  зберегти.

В  степах  привільних  заселяє

Й  до  чорнозему  привчає.

Кочівники,  що  з  них  узяти!

Та  Бог,  що  дав,  може  й  забрати!

Скіфи,  щоб  Бога  не  гнівити,

Навчилися  в новому  жити.

Трипільську  культуру  узяли,

Й  свого  мистецтва  додали.

В  степу  кургани  насипали,

Скрізь  Баб  своїх  понаставляли,

Землероб,  пастух  чи  мужній  воїн

Мав  свої  знаряддя,  збрую, зброю.

Трипільці  мирно  працювали.

Скіфи  ж  відважно  воювали,

Що  навіть  Риму  перепало.

І  їх,  як  воїнів,  наймали.

Ремесла  трипільські  всі  вели -

То  ж  коні  добрі в  них  були.

Кремезні,  рослі  і  завзяті

Йшли  на  війну,  немов  на  свято.

 

- Що ми можемо сказати про їх спосіб життя?

- Прочитайте будь-ласка відповідний матеріал підручника та доповніть відомості не лише про скіфів, а й про інших давніх мешканців України.

 

 «…Цікаву сторінку в історію давньої України вписали кіммерійці і скіфи — кочові скотарі, як і були вправними вершниками і лучниками. Ці народи залишили по собі чимало курганів, де були поховані їхні царі. В одному з таких насипів на Дніпропетровщині знайшли золоту скіфську пектораль — одну з найвідоміших археологічних знахідок сучасної України.

Тісні відносини склалися у скіфів з причорноморськими греками, як і заснували свої міста на узбережжі Чорного моря. Греки сподівалися, що на нових землях їм поталанить у ремеслах і торгівлі. Напевно тому одне із заснованих ними міст назвали Ольвія, що з грецької означає «щаслива». Скіфи і греки активно торгували, тому на грецьких територіях археологи знаходять скіфські речі, а на скіфських — грецькі. Частина міст, заснованих греками понад 2000 років тому, існує і донині: Феодосія; Херсонес — на території сучасного м. Севастополь; Пантікапей — на території м. Керч.

Ці та інш і народи, що меш кали у давнину на українських землях, залишили свій слід у матеріальних і писемних свідченнях. Вони зробили вагомий внесок у нашу спільну історію та культуру…»

 

2.  Як жили Східні слов’яни

 

…Та  цикли  йдуть.  Народ  старіє.

Нове  з  вітрами  мчиться,  віє.

Бог  опікує  таке  свавілля -

Прийшли  Cлов’яни  на  Трипілля.

Народ  могутній, дружний,  новий

Культуру  мав  свою  і  мову.

Коли  ж  в  Трипіллі  поселився,

То  він  ще  більшому  навчився.

Скіфи  йому  допомагали,

Й  з  часом з  ним  асимілювали.

Слов’яни  швидко  розвивались,

Знань  та  вміння  набирались,

Коли  ж  почали  майструвати,

Міста  і  села  будувати,

В  своїх  Степах  дуже  зміцніли,

Ліси  і  Гори  заселили.

Вождів  достойних  обирали,

Відтак - успішно  воювали.

Гойдав  древки  їхніх  знамен

На  рідних  хвилях  Борисфен.

Земля  від  моря  і  до  моря

Лягла  до  їхніх  ніг  без  горя.

Вожді  слов’янські  гордували,

Та  між  собою  воювали,

То  щоб  задати  цьому  раду,

Слов’яни  вводять  Княжу  Владу.

 

- Що ми можемо сказати про слов’ян?

- Які ще відомості про слов’ян ми дізнаємося прочитавши матеріал підручника?

 

«…У місцевостях з непрохідними лісами, на крутих берегах річок, куди дістатися складно, у минулому жили представники давніх слов’ян.

Слов’яни — це група європейських народів, об’єднаних спільним походженням та близькістю мови. Частина з них з початку І тисячоліття н.е. розселилася на території сучасної України.

До сьогодні археологи знаходять укріплені поселення — городища, де могли проживати до кількох сотень людей. Жили слов’яни у напівземлянках або хатах, стіни яких будували з лози та глини. У такому приміщенні обов’язково була піч. Наявністю

печей слов’янські помешкання відрізнялися від будівель племен-сусідів, наприклад германців, посеред жител яких було відкрите вогнище. Усім необхідним для життя слов’яни забезпечували себе самі.

Вони займалися землеробством і скотарством, використовували залізні знаряддя праці, знали чимало ремесел. Завдяки цьому слов’яни мали змогу торгувати. З Візантії, наприклад, привозили сережки і браслети, золоті монети і шовкові тканини. А на ринки та базари сусідніх країн слов’яни везли на продаж мед, віск, хліб і рибу, ремісничі вироби. У давнину слов’яни, як чимало інших народів, були язичниками — тобто вклонялися багатьом богам, як і уособлювали сили природи та різні сторони життя людини (наприклад, бог Перун — грім з блискавками, богиня Мокош — воду й родючість).

Схожим із сусідніми народами був і суспільний устрій населення давньої України. Слов’янські племена розселилися на значній частині Європи. Вони стали предками багатьох народів: українців, білорусів і росіян, чехів і поляків, сербів і хорватів та багатьох інш их. Згодом ці народи створили власні держави, серед яких була і Київська Русь….»

 

V.  Закріплення знань учнів.

 

• Так які народи проживали на території України в давні часи?
• Давайте позначимо території їхнього розселення на контурній карті.
•  

VІ. Домашнє завдання

 

1. Опрацювати § 13

2. Письмово: на  основі  тексту  і  малюнків  напишіть оповідання  (5 - 6  речень) «Давні мешканці України».