План-конспект уроку

Тема: «Пропаганда та інформаційні війни»

Клас: 10 (курс «Громадянська освіта»)

Анотація уроку

Урок за темою:  "Пропаганда та інформаційні війни" підійде для проведення уроків з громадянської освіти для учнів 10 класів. У контексті даної теми значна увага приділяється розгляду як теоретичного матеріалу, так і практичних вправ, а також наводяться конкретні приклади ворожої пропаганди, мови ворожнечі, наводяться приклади цитат відомих діячів історії, подається тест і рефлексія. До конспекту уроку додається презентація, яка містить таблиці, ілюстрації, відео, фото-джерела та редагується. Також додається добірка матеріалів, які допоможуть цікаво провести урок (теорія та приклади пропаганди).

Пояснювальна записка до уроку

Урок-семінар Громадянської освіти за темою «Світ інформації та мас-медіа».

Тема уроку: «Пропаганда та інформаційні війни».

Технології навчання: особистісно-орієнтоване, інформаційно-комунікаційна, критичного мислення;

Тип уроку: урок-семінар;

Клас: 10 клас;

Інформаційно-методичне забезпечення педагогічної системи діяльності на уроці:

1. Бакка Т.В. Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. – К. : УОВЦ «Оріон», 2018. – 240 с. : іл.
2. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2015. Випуск 6. С.200 –208.

Час уроку: 45 хвилин;

Автор: Прибитько Іван Олександрович, учитель історії та правознавства Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Слов’янської міської ради Донецької області, м.Слов’янськ, Донецька область;

Мета уроку:  визначити сутність понять «інформаційна війна», «пропаганда», «мова ворожнечі», її ознаки, механізм їх дії та запобігання впливу на свою особистість.

Завдання уроку:

     Навчальні:

●       Учні оволодіють навичками аналізу та оцінки пропагандистських матеріалів, розуміння їхньої природи та цілей;

●       Вони зможуть ідентифікувати та аналізувати стратегії та методи пропаганди, що використовуються в період інформаційної війни;

●       Учні навчаються критичної оцінки інформації, що надходить до них з різних медіа ресурсів.

Розвивальні:

●       Учні здатні використовувати механізми захисту в сфері виявлення та протидії пропаганді, включаючи критичний аналіз інформаційних джерел, перевірку фактів та рівень об'єктивності інформації;

●       Учні розвинуть навички критичного мислення, синтезу та аналізу, які допоможуть їм стати більш критично налаштованими споживачами інформації.

Виховні:

●       Учні розумітимуть важливість свого громадянського обов'язку у контексті захисту від пропаганди та інформаційної війни;

●       Вони виявляють почуття відповідальності за свою роль у громадянському житті країни та заохочуватимуться до активної участі у громадянському просторі, включаючи критичне мислення, обговорення суспільних питань та захист від маніпуляцій.

Форми організація діяльності здобувачів освіти: фронтальна, індивідуальна;

Обладнання: підручник, проектор, екран, презентація, ПК чи пристрій, який його замінює. За дистанційного навчання: програмне забезпечення з функцією демонстрації екрану.

Обґрунтування вибору типу проведення уроку: в основі реформи НУШ закладена нова системно-діяльнісна концепція, яка вимагає зміну підходів та технологій навчання. Рамки навчальних дисциплін розширюються в сторону практичного використання набутих знань, збільшується значення міжпредметної інтеграції. Концепція НУШ на перше місце виносить розвиваючі компетентності, а відповідно і функції освіти. Урок-семінар найкраще підходить для реалізації мети та завдань даного уроку бо надає змогу:

●       ефективно організувати самостійну роботу учнів;

●       учні отримують можливість на свій розсуд залучати до своїх відповідей знання із інших галузей освіти;

●       в процесі обговорення, дискусії, практичного завдання учні отримують досвід та розвиток риторичних, аналітичних навичок, що створює ситуацію більш осмисленого опанування теми на практичному рівні;

●       урок-семінар не має чіткого плану, чи заздалегідь визначених висновків, що створює умови для розвитку пошуково-творчих знань учнів, та робить їх, на ряду з учителем, конструкторами уроку.

Місце уроку в тематичному плануванні та системі викладання предмету:

дана тема розглядається в 10-му класі при вивченні розділу Громадянської освіти: «Світ інформації та мас-медіа». У навчальній програмі даний урок позиціонується як практична робота і є 6-тим уроком від початку вивчення теми, коли виникає необхідність удосконалити та закріпити теоретичні знання учнів про важливість ролі медіа та ЗМІ при формуванні громадської думки та суспільних настроїв.

Наведені в розробці завдання є варіативними. За потреби вчитель може самостійно розширити чи зменшити об’єм робочого матеріалу керуючись специфікою класу, кількістю часу чи матеріальними ресурсами.

Результат діяльності здобувачів освіти: результатом діяльності учнів на уроці стає вміння виявляти пропаганду та мову ворожнечі, розуміння необхідності протистояти впливу пропаганди на особистість та оволодіння навичками не піддаватись пропагандистському впливу.

Метапредметним та особистісним результатом діяльності учнів на уроці є розвиток вміння проводити самооцінювання, розуміння своєї індивідуальної важливості в полі формування інформаційних настроїв в суспільстві, самостійне здійснення практичної складної дедуктивно/індуктивної діяльності.

Зміст

План-конспект уроку.....................................................1

Дидактичні задачі уроку:..............................................5

Очікувані результати для учнів:.........................................5

Структура уроку.......................................................6

Використані методи....................................................6

Використані прийоми...................................................7

І. Підготовчий етап (8 хв.)...............................................8

ІІ. Основна частина (25 хв.)..............................................9

ІІІ. Підсумковий етап (12 хв).............................................12

Хід уроку...........................................................13

I. Підготовчий етап...................................................13

ІІ. Основна частина...................................................14

III. Підсумковий етап..................................................16

Дидактичні задачі уроку:

-         Навчальна: оволодіння учнями навичок роботи з пропагандистськими матеріалами в період інформаційної війни;

-         Розвивальна: надати учням механізм захисту в сфері виявлення та протидії пропаганді, як головному засобу ведення інформаційної війни;

-         Виховна: пробуджувати почуття відповідальності за свій громадянський обов’язок, заохочувати до активної участі у громадянському житті країни.

Очікувані результати для учнів:

-         Навчальні:

●       Учні оволодіють навичками аналізу та оцінки пропагандистських матеріалів, розуміння їхньої природи та цілей;

●       Вони зможуть ідентифікувати та аналізувати стратегії та методи пропаганди, що використовуються в період інформаційної війни;

●       Учні навчаються критичної оцінки інформації, що надходить до них з різних медіа ресурсів.

-         Розвивальні:

●       Учні здатні використовувати механізми захисту в сфері виявлення та протидії пропаганді, включаючи критичний аналіз інформаційних джерел, перевірку фактів та рівень об'єктивності інформації;

●       Учні розвинуть навички критичного мислення, синтезу та аналізу, які допоможуть їм стати більш критично налаштованими споживачами інформації.

-         Виховні:

●       Учні розумітимуть важливість свого громадянського обов'язку у контексті захисту від пропаганди та інформаційної війни;

●       Вони виявляють почуття відповідальності за свою роль у громадянському житті країни та заохочуватимуться до активної участі у громадянському просторі, включаючи критичне мислення, обговорення суспільних питань та захист від маніпуляцій.

Форма організації навчання: класно-урочна

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-семінар.

Обладнання: підручник, проектор, екран, презентація, ПК чи пристрій, який його замінює. За дистанційного навчання: програмне забезпечення з функцією демонстрації екрану.

Структура уроку

Використані методи.

1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

-         Лекція – вчитель в науковій формі описує приклади з історії застосування пропаганди в суспільстві;

-         Метод ілюстрування - показ прикладів пропаганди в процесі історичного розвитку;

-         Метод пояснення – вчитель розкриває сутність понять «пропаганда», «інформаційна війна», «мова ворожнечі», її ознаки;

-         Дедуктивний метод –за розглядом прикладів пропаганди, визначення узагальнених спільних ознак властивих пропагандистським матеріалам;

-         Індуктивний метод – на підставі виведення загальних ознак властивих пропагандистським матеріалам, виявлення матеріалів пропагандистського змісту в медіа;

-         Проблемно-пошуковий метод – перехід від репродукції інформації про інформацію пропагандистського змісту до самостійного створення інформаційних матеріалів з присутністю, або відсутністю пропагандистської складової.

2. За ступенем стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності:

-         Метод аналізу життєвої ситуації – учні на прикладі симуляції повсякденної ситуації визначають ситуації в яких застосовується критика, а в яких – мова ворожнечі;

-         Метод роз’яснення мети– учні самостійно, або за допомогою вчителя формулюють тези необхідності та важливості навичок, знань які вони отримають в процесі уроку;

-         Метод пред’явлення учням вимог– вчитель ознайомлює учнів з системою оцінювання, дисциплінарними правилами проведення уроку та відповідальності за їх порушення.

3. За ступенем контролю пізнавальної діяльності учнів вчителем:

-         Метод попереднього контролю– вчитель дізнається початковий рівень обізнаності стосовно теми уроку;

-         Метод тестового контролю–вчитель за допомогою тестового завдання дізнається підсумковий рівень знань учнів за результатами уроку;

-         Метод самооцінки – вибірково, найбільш активні учні розбирають рівень своєї активності на уроці та рівень засвоєння знань, проводять самооцінку.

4. За ступенем інтерактивності:

-         Метод велике коло–учні по черзі висловлюють свою думку;

-         Метод мозкового штурму– вчитель при аналізі чи синтезі матеріалу дозволяє учням висловлювати будь-які думки стосовно поточного об’єкту та предмету обговорення.

Використані прийоми.

1. В рамках стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності:

-         Створення ситуації моральних переживань (через ознайомлення учнів з наслідками впливу пропаганди на суспільство);

-         Висування навчальних та дисциплінарних вимог;

-         Заохочення за сумлінне виконання вимог, засудження їх порушення;

-         Пояснення особистісної значущості навчання на цьому уроці;

-         Постановки теми та завдань уроку.

2. В рамках організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

-         Усне викладення інформації;

-         Показ ілюстрацій під час лекції;

-         Прийом дедуктивності/індуктивності;

-         Прийоми формування висновків;

-         Прийоми коригування відповідей;

-         Прийоми обговорення відповідей;

-         Прийом проблемно-пошукової бесіди.

3. В рамках контролю пізнавальної діяльності учнів вчителем:

-         Виконання тестових завдань на ПК;

-         Індивідуальне та фронтальне опитування;

-         Індивідуальна картка оцінювання.

4. В рамках інтерактивності:

-         Прийом постановки питань;

-         Розв’язання вправи з коментуванням;

-         Аналіз історій та ситуацій;

-         Оцінювальна дискусія.

Час уроку: 45 хвилин.

І. Підготовчий етап (8 хв.)

Організаційний момент – 3 хв.

1. Підготовка та запуск обладнання;
2. Привітання;
3. Контроль відвідуваності;
4. Ознайомлення учнів з правилами поведінки на уроці.

Підготовка до сприйняття нової теми – 5 хв.

1. Розповідь вчителя про події геноциду в Руанді квітні-липні 1994 р. та роль інформаційного впливу «Вільного радіо тисячі пагорбів» на поведінку населення країни.
2. Питання до учнів:
   1. Чому народність хуту почала знищувати тутсі?
   2. Яку, на вашу думку, роль зіграли медіа в цій події?

Мотивація навчальної діяльності.

1. Показ тематичного відео геноциду, після якого ставляться два проблемні питання:
   1. Чи була би кількість жертв геноциду меншою, якби ЗМІ не провадило пропаганду?
   2. Як ефективно протистояти впливу медіа?

Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

1.      Оголошення теми уроку: «Пропаганда та інформаційна війна»
2.      Оголошення мети та завдань уроку:
   1.       Мета: визначити сутність понять «інформаційна війна», «пропаганда», «мова ворожнечі», її ознаки, механізм їх дії та запобігання впливу на свою особистість.
   2.      Завдання:
      1.        Визначити поняття «інформаційна війна», «пропаганда», «мова ворожнечі»;
      2.        Виявити ознаки за якими можна вирізнити в медіа інформацію пропагандистського спрямування;
      3.        Опанувати механізм роботи з матеріалами пропаганди, щоб нівелювати їх вплив на особистість.
3.      Очікувані результати:

Після уроку ви будете здатні визначати текстові, відео, фото матеріали пропагандистського змісту та не піддаватись їх впливу, або мінімізувати його.

ІІ. Основна частина (25 хв.)

Вивчення нового матеріалу (5 хв.)

1. Ключові поняття:
   1. Інформаційна війна – сукупність інформаційних дій, які застосовуються сторонами конфлікту з метою дискредитації, дезінформації, нанесення матеріальної чи моральної шкоди противнику.
   2. Мова ворожнечі (ненависті, нетерпимості) – інформаційний прояв(висловлювання, що підтримують, виправдовують, поширюють, розпалюють) дискримінації особи чи групи осіб за певним соціальним, етнічним, національним чи іншим критерієм.
   3. Пропаганда – розповсюдження поглядів, фактів, аргументів, упереджень, чуток, приватної інформації з метою створення чи маніпулювання громадською думкою.
2. Вираження даних понять в українському законодавстві:

Конституція України ст.34;
Закон України «Про інформацію»;

3. Ознаки пропаганди:
   1.     Емоційність;
   2.     Дегуманізація/демонізація супротивника та створення ілюзії вибору між «абсолютним» добром та злом;
   3.     Поширення негативних стереотипів;
   4.     Звернення до історичної пам’яті, ідеологічних або релігійних образів;
   5.     Використання абсолютних тверджень: «ніколи», «всі», «завжди», «тільки один варіант» і т.д.;
   6.     Упередженість погляду на подію, явище, проблему;
   7.     Спрощення інформації;

4. Механізм захисту від пропаганди:
   1. емоційно не сприймати інформацію;
   2. критично сприймати інформацію, ігнорувати гасла, лозунги, стереотипні уявлення, упередження);
   3. аналізувати текст та відрізняти готові судження від фактів;
   4. отримувати інформацію про одну і туж подію, явище та ін. з декількох (протилежних) джерел інформації, перевіряти достовірність джерела;
   5. отримувати інформацію про одну і туж подію, явище та ін. з декількох (протилежних) джерел інформації, перевіряти достовірність джерела.

Осмислення знань і умінь (15 хв.).

Осмислення нових знань та навичок відбувається через вправи.

Вправа №1. Учні розбирають шкільні ситуації, та визначають в якій із ситуацій використовується «мова ворожнечі», визначають різницю між критикою та «мовою ворожнечі», за прикладом наводять ситуації в яких використовуються перший чи другий варіанти.

Ситуація №1.

Учень 10-А класу, Максим, регулярно ображає вчителів та школярів, не виконує домашні завдання, та вчиняє інші дії, які створюють негативну атмосферу в класі та школі. Через що його поведінка була розкритикована та засуджена однокласниками на виховній годині. Поведінку Максима визнали аморальною та негідною учня 10-го класу. Чи є в діях однокласників прояв "мови ворожнечі" щодо Максима?

Ситуація №2

Учениця 10-А класу, Вероніка, почала критикувати одного з учнів ромської національності, через його неохайний зовнішній вигляд, низький рівень навчання та недотримання правил загальної культури поведінки, мотивуючи це низьким культурним розвитком ромської народності. Чи є в діях Вероніки мова ворожнечі?

Вправа №2. Учні аналізують виступи лідерів країн-учасниць Другої Світової війни та знаходять в них спільні ознаки, які видають в цих повідомленнях інформацію пропагандистського характеру:

1. Приклади пропаганди у зверненнях до громадськості президента Польщі Ігнація Мосцицького від 1 вересня 1939 р. та Адольфа Гітлера від 22 червня 1941 р.
   1. Газета «Goniec warszawski» від 1.09.1939 р.:

«Бандитське вторгнення німецької армії на територію
Республіки Польща без оголошення війни.

Послання Президента Республіки Польща

"Громадяни Республіки Польща!

Сьогодні ввечері наш одвічний ворог почав наступальні дії проти Польської Держави, про що я заявляю перед Богом і історією. У цей історичний момент я звертаюся до всіх громадян держави з глибоким переконанням, що вся нація на захист своєї Свободи, Незалежності та Честі гуртується навколо Головнокомандувача і Збройних Сил і дасть гідна відповідь нападнику, як це було багато разів В історії Польсько-німецькі відносини. Весь Польський Народ, благословенний Богом, у боротьбі за свою святу і справедливу справу, об'єднаний з Військом, піде плече до плеча до бою і повної перемоги."

Варшава, 1 вересня 1939 р

Ігнацій Мосцицький

Президент Республіки Польща»

Goniec warszawski, 1.09.1939 р.

2. Звернення А.Гітлера до міжнародної спільноти 1 вересня 1939 р.:

«Гітлер звинуватив Варшаву у розв’язанні війни.

"Польський народ відхилив мої спроби мирного врегулювання відносин між сусідами, натомість пролунав заклик до зброї. Проти німців у Польщі розв'язаний кривавий терор, їх виганяють із власних будинків... Для того, щоб покласти край цьому нахабству, у мене не залишається жодних інших засобів, окрім як відповісти силою на силу… Командувач військово-повітряних сил оголосив про заборону польотів над територією рейху ..."

Адольф Гітлер»

The New York Times, 01.09.1939

3. Звернення А.Гітлера до німецького народу 22 червня 1941 р.:

"Націонал-соціалісти, у цей час, ви, можливо, відчували, що цей крок був гіркий і вимушений для мене. Ніколи німецький народ не виношував у собі ворожих почуттів стосовно народів Росії! Проте вже понад 10 років єврейські більшовики вдавались до безперервних провокацій підпалити не лише Німеччину, а й усю Європу. У той час як ніколи німецькі націоналісти не намагалися перекинути свій світогляд на Росію, єврейські більшовики з Москви, навпаки, щойно й робили, що намагалися підім'яти під себе не тільки нас, а й інші європейські народи; і як ідеологічно, а й грубої військової силой".

FührerandasdeutscheVolk 22. Juni 1941",
inPhilippBouhler (ed.), DergroßdeutscheFreiheitskampf.
RedenAdolfHitlers, vol. 3 (Munich: FranzEher, 1942), pp. 51—61.

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях (5 хв).

1. Використовуючи додаток Google Jamboard, учні узагальнюють та складають перелік дій щодо ліквідації чи мінімізації впливу пропаганди на особистість.

Орієнтовний перелік дій захисту від пропаганди:

1. емоційно не сприймати інформацію;
2. критично сприймати інформацію, ігнорувати гасла, лозунги, стереотипні уявлення, упередження);
3. аналізувати текст та відрізняти готові судження від фактів;
4. отримувати інформацію про одну і туж подію, явище та інш. з декількох (протилежних) джерел інформації, перевіряти достовірність джерела;
5. отримувати інформацію про одну і туж подію, явище та ін. з декількох (протилежних) джерел інформації, перевіряти достовірність джерела.

ІІІ. Підсумковий етап (12 хв).

Підведення підсумків уроку, рефлексія.

Питання до рефлексії

1. Учні по черзі висловлюють свою думку щодо важливості запобіганню впливу пропаганди та мови ворожнечі;
2. Закріплюють ознаки за якими можна виявити пропагандистський матеріал;
3. Озвучують дії захисту.
4. Вчитель надає тестування для закріплення знань. Тест
5. Учні проводять оцінку своєї діяльності за допомогою «Індивідуальної картки самооцінювання». Вибірково озвучують своє враження.
6. Інструктаж до виконання домашнього завдання:

На основі знань з всесвітньої та української історії підібрати 4 приклади пропаганди та об’єктивного інформування в медіа про подію, явище, діяльність особи чи ін.

План уроку

1. Інформаційна війна;
2. Мова ворожнечі. Ознаки;
3. Пропаганда. Дії захисту.

Хід уроку

I.     Підготовчий етап.

1.     Ввімкнення обладнання, демонстраційних матеріалів.

2.     Привітання учнів та вчителя.

3.     Фіксація в класному журналі відсутніх на уроці, перевірка наявності учнів за списком.

4.     Озвучення правил дисциплінарної поведінки та оцінювання на уроці:

a.     Правила поведінки:

-   Не відволікатись самому та не відволікати інших;

-   Не перебивати, за бажання відповіді підіймати руку;

-   Не користуватись телефоном та іншими гаджетами;

-   Не вживати їжу;

-   Слідкувати за поставою;

-   Не підказувати, не вигукувати;

b.     Оцінювання:

-   Правильна відповідь на питання – 2 б.;

-   Висування вдалого судження, висновку, узагальнення (яке відповідає завданню) – 2 б.;

-   Участь в виконанні вправи – 2 б.;

-   Виконання тесту – 6 б.

5.     Підготовка до сприйняття нової теми.

a.     Мова вчителя:

Вчитель питає у учнів де знаходиться Руанда, що вони знають про цю країну. І оповідає їм, що після отримання незалежності в 1962 р. в цій країні співіснували дві великі етнічні групи – «хуту» та «тутсі». Країна знаходилась у стані громадянської війни з 1964 р., але завдяки втручанню миротворчого контингенту ООН (1993 р.), Франції та Бельгії (1990 р.) ситуацію вдалось дещо стабілізувати. В країні була встановлена диктатура народності «хуту», а проти опозиційних «тутсі» застосовувались репресії. Фінансоване урядом країни «Вільне радіо і телебачення тисячі пагорбів» провадило постійну пропаганду по спотворенню образу «тутсі», та налаштуванні громадської думки проти цієї народності. В результаті 100 днів геноциду, який прокотився країною в період квітня – липня 1994 р. представниками «хуту» було фізично знищено, за різними оцінками, від 200 тис. до 1 млн. «тутсі» та опозиційно налаштованих «хуту». Ще 1,5 млн., за даними ООН стали біженцями.

2. Вчитель демонструє відео, карту геноциду та позначає місця  розташування центрів віщання «Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів».

6.     Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда з класом:

1. Чому народність «хуту» почала знищувати «тутсі»?
2. Яку на вашу думку роль зіграли медіа в цій події?
3. Чи була би кількість жертв геноциду меншою, якби ЗМІ не провадило пропаганду?
4. Чи хочете дізнатись як протистояти такому впливу медіа?

7.     Оголошення теми, мети та плану уроку.

ІІ. Основна частина

1. Однією зі складових будь-якого сучасного збройного конфлікту є «Інформаційна війна». Чи чули ви таке висловлювання? Яке визначення йому можна дати?

Інформаційна війна – сукупність інформаційних дій, які застосовуються сторонами конфлікту з метою дискредитації, дезінформації, нанесення матеріальної чи моральної шкоди противнику. Невід’ємними складовими інформаційної війни є мова ворожнечі та пропаганда.

2. Одним з механізмів ведення інформаційної війни до якого найчастіше вдаються конфліктуючі сторони є «мова ворожнечі». До неї апелюють у нашому побуті через інформаційний фон створюваний ЗМІ.

Мова ворожнечі (ненависті, нетерпимості) – інформаційний прояв (висловлювання, що підтримують, виправдовують, поширюють, розпалюють) дискримінації особи чи групи осіб за певним соціальним, етнічним, національним чи іншим критерієм.

Учням, на екрані, пропонується Вправа №1, яка спрямована показати, як в нашому побуті проявляється мова ворожнечі. Учні розбирають ситуації та відповідаючи на питання вчителя та вправи:

1. Чи є в діях однокласників прояв "мови ворожнечі" щодо Максима?
2. Чи є в діях Вероніки мова ворожнечі?
3. Чим принципово відрізняються ситуації?

В процесі виконання учні мусять підійти до висновку, що:

●       критика аморальної поведінки, антигуманних поглядів та будь-яких дій на перебіг яких суб’єкт здатен вплинути і які стосуються суспільства є вільним вираженням поглядів та думки закріпленої ст.34 Конституції України;

●       але критика кольору шкіри, національної приналежності, мови, статі та ін. ознак, які не впливають на суспільство, на які суб’єкт не може вільно вплинути – носять ознаки «мови ворожнечі».

Учитель наголошує, що поняття «мова ворожнечі» наразі відсутнє в правовому полі України, але стаття 28 Закону України «Про інформацію» забороняє використовувати будь-яку інформацію у шести випадках (демонструються на екрані):

1. у закликах до повалення конституційного ладу;
2. у закликах до порушення територіальної цілісності держави;
3. пропаганди, виправдання війни, насильства, жорстокості;
4. розпалювання ворожнечі (міжетнічної, релігійної, расової та ін.);
5. вчинення терористичних актів;
6. зазіханні на права та свободи людини.

3. Найактивніше мова ворожнечі використовується в пропаганді.

●       Чи чули таке слово?

●       Чи стикались ви з пропагандою?

●       Наведіть приклади?

●       Узагальніть приклади та розкрийте поняття своїми словами?

Пропаганда – розповсюдження поглядів, фактів, аргументів, упереджень, чуток, приватної інформації з метою створення чи маніпулювання громадською думкою.

Учням, на екрані, пропонується Вправа №2, яка спрямована показати приклади пропаганди.  Завдання учнів прочитати звернення А.Гітлера та І.Мощицького до своїх націй в день початку Другої Світової війни. Завдання: визначити спільні риси, які характерні для текстів. Відповідно ці риси є ознаками пропаганди в інформаційному повідомленні.

Учні отримують навички аналізу та оцінки інформації на наявність пропаганди, вчаться критично сприймати повідомлення ЗМІ, та стають критично налаштованими щодо отримуваної інформації.

Ознаки пропаганди (порядок та кількість пунктів може змінюватись в залежності від діяльності учнів):

1) Емоційність;

2) Дегуманізація/демонізація супротивника та створення іллюзії вибору між «абсолютним» добром та злом;

3) Поширення негативних стереотипів;

4) Звернення до історичної пам’яті, ідеологічних або релігійних образів;

5) Використання абсолютних тверджень: «ніколи», «всі», «завжди», «тільки один варіант» і т.д.;

6) Упередженість погляду на подію, явище, проблему;

7) Спрощення інформації;

За потреби вчитель допомагає учням розкрити сутність того чи іншого пункту, наприклад «спрощення інформації»:

Спрощені уявлення, схеми та інша інформація, яка не формується на підставі власного (індивідуального) досвіду отримуються за допомогою медіа. Спрощена картина світу призводить до формування спрощених моделей відносин (розподіл на чорне та біле, образ «свій-чужий», небажання сприймати складні розумові конструкції), а внаслідок багаторазового повторення така інформація перетворюється в аксіому (гасло, лозунг), який сприймається за абсолютну правду без потреби посилання на факти («Одна - мова, одна – нація, один – Рейх», «За Батьківщину, за Сталіна», «Кулак – мироїд», «Долой кулака з Колхозу» та інш.). У свою чергу, призводить до певної дії чи погляду (насильства, ігнорування, відчуження, ворожнечі, зневажання і т.д.).

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь.

Учитель пропонує учням, на підставі виявлених ознак пропаганди, скласти собі пам’ятку дій у зошиті, які будуть допомагати виявляти пропаганду в інформаційних джерелах та знешкоджувати її вплив на особистість. Потім учні обмінюючись думками переносять свох міркування на слайд у Google Jamboard.

Орієнтовний список дій захисту від пропаганди:

a. емоційно не сприймати інформацію;

b. критично сприймати інформацію, ігнорувати гасла, лозунги, стереотипні уявлення, упередження);

c. аналізувати текст та відрізняти готові судження від фактів;

d. отримувати інформацію про одну і туж подію, явище та інш. з декількох (протилежних) джерел інформації, перевіряти достовірність джерела;

e. отримувати інформацію про одну і туж подію, явище та ін. з декількох (протилежних) джерел інформації, перевіряти достовірність джерела.

Таким чином учні самостійно складають стратегію протидії пропаганді, обмінюються думками, судженнями. В результаті вони отримують механізм дій в сфері виявлення та знешкодження впливу пропаганди.

III.     Підсумковий етап.

1. Рефлексія.

●       На підставі вивченого матеріалу, учитель пропонує учням пройти тестування.

●       Учитель проводить бесіду за методом «Велике коло», де учні за бажанням, по черзі висловлюють думку щодо проблемних питань уроку, важливості запобіганню впливу пропаганди та мови ворожнечі в побутовому та державному житті:

✔       Чи була би кількість жертв геноциду в Руанді меншою, якби ЗМІ не провадило пропаганду?

✔       Чи важливо вміти протистояти пропаганді?

✔       Як необізнаність громадян в цьому питанні може вплинути на громадськість та країну в цілому?

✔       Чи потрібно популяризувати знання з протидії пропаганді та мові ворожнечі?

2. Підведення підсумку.

●       Учні проводять самооцінку своєї діяльності за допомогою «Індивідуальної картки самооцінювання».

●       Учитель виставляє оцінки за урок.

●       Інструктаж до виконання домашнього завдання:

1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. На основі знань з всесвітньої та української історії підібрати 4 приклади пропаганди та об’єктивного інформування в медіа про подію, явище, діяльність особи чи ін.

4. Навчально-методичне забезпечення уроку

1. «Індивідуальна картка самооцінювання»

2. Посилання на дошку Google Jamboard;
3. Відео про Геноцид у Руанді 1994 р.
4. Тест для рефлексії.
5. Презентація.

Джерела:

1. Бакка Т.В. Громадянська освіта» (інтегрований курс, рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти / Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. – К. : УОВЦ «Оріон», 2018. – 240 с. : іл.
2. Максименко В.П. Сучасний урок: теорія і практика (дидактичний аспект)Математика в сучасній школі. – 2013. - №11.- с. 11-16;
3. Мій клас: Роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів.[інтернет ресурс, точка доступа:

https://www.miyklas.com.ua/p/gromadyanska-osvita/10-klas/svit-informatciyi-ta-mas-media-365485/rol-media-u-provokuvanni-konfliktiv-ta-poshirenni-stereotipiv-368603/re-69bf1713-fb70-4f2f-bbf6-fc7a8e79e6cf

https://www.miyklas.com.ua/p/gromadyanska-osvita/10-klas/svit-informatciyi-ta-mas-media-365485/rol-media-u-provokuvanni-konfliktiv-ta-poshirenni-stereotipiv-368603/re-f622eea4-a9a5-4fbc-b13b-b0608bcf45f3]

(дата звернення: 2.03.2024);

4. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2015. Випуск 6. С.200 –208.