План-конспект уроку української літератури на тему "Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка"

“Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї…”

          І. Франко

Урок-роздум з мистецькими й життєвими паралелями

Тема. Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка.

Мета:

• навчальна: докладно розглянути образ Мойсея, простежити розвиток колективного образу народу, розкрити художню майстерність поеми, з’ясувати світове значення та актуальність твору;
• розвивальна: удосконалювати вміння синтезувати проаналізоване й на цій основі робити логічні висновки, розвивати навички роботи з текстом, творчі здібності учнів;
• виховна: сприяти вихованню активної життєвої позиції, любові до України.

Методична мета: активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі  вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:

учень (учениця)    характеризує алегоричність образу Мойсея, передає зміст його сумнівів, роздумів і формулює резюме цих роздумів;

аналізує засоби художнього увиразнення в тексті;

висловлює власну позицію щодо ролі провідника нації в долі народу та міркує про майбутнє.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Обладнання: збірки творів І. Франка, мультимедійний проектор, фрагменти художнього фільму режисера Р. Янга “Біблійні сказання: Мойсей, зображення скульптури «Мойсей» Мікеланджело.

Випереджальне завдання: підготувати характеристики образу Мойсея й колективного образу народу.

Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, філософія, психологія.

Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея…

П. Тичина

Поет, в роках вже літніх, є сам Мойсеєм.

Вінцент Харват

Перебіг уроку

І. Організація навчальної діяльності учнів.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчання.

На екрані – зображення статуї Мойсея роботи Мікеланджело.

Учитель. Великий Мікеланджело, коли вирізьблював свого Мойсея, мав 25 літ. Він втілював у ньому свій молодий геній і силу свого покоління, народженого Ренесансом. Камінь мусив ожити. Закінчивши роботу, Мікеланджело побачив перед собою живого пророка – людину титанічної сили й непогамовної енергії – і заговорив до нього. Та Мойсей мовчки дивився на свого творця, ніби докоряючи йому за те, що через тисячоліття примусив його знову ожити й знову мучитися своїм призначенням. Розгніваний скульптор ударив його по коліні молотком – той слід на мармурі залишився й донині.

 Коли Франко писав свого “Мойсея”, він був удвічі старший від Мікеланджело, зазнав тяжких випробувань долі, жив у країні, що не мала власної державності, виповідав болі свого зневіреного покоління. Який він, Франків Мойсей? У чому його сила як проводиря народу? У чому його трагедія? Щоб відповісти на ці запитання, розгляньмо детальніше образи Мойсея та народу.

Учитель називає тему, мету уроку, окреслює завдання. У кінці заняття учні обміняються думками про смислове й ідейне навантаження епіграфів.

ІІІ. Сприймання й засвоєння навчального матеріалу.

Учитель. Із тривалих і важких сорокарічних Мойсеєвих мандрів арабською пустелею Франко взяв лише фінальну частину епопеї, коли ізраїльтяни наблизилися до заповітного краю - Палестини. Народ утомився чекати, збайдужів.

“Обговорення проблеми в загальному колі ”.

Учні, які готували характеристику колективного образу народу, відповідають на запитання (їх винесено на екран). Інші учні слухають, за потреби ставлять запитання .Після цього друга група учнів характеризує образ Мойсея й теж (якщо потрібно) відповідає на запитання інших учнів та вчителя. Групи домашні.

Запитання й орієнтовні відповіді:

(Утома й зневіра перетворює народ в бездіяльне “кочовисько ледаче”, “глупу отару”, “сліпців покоління”:

І покинули ждать, і бажать,

І десь рваться в простори...

Бездіянню дорослих протиставлено енергію дітей:

Та дрібна дітвора по степу

Дивні іграшки зводить:

То воює, мурує міста,

То городи городить.

Нове покоління, на відміну від батьків, уже не прийме ярма. Датан і Авірон (це також біблійні персонажі) звинувачують в усіх бідах Мойсея, прагнуть викликати незадоволення, підірвати довіру до пророка. І, як бачимо, їм це вдається. Датан на зборах ізраїльтян виніс ухвалу не слухати більше пророцтв Мойсея й прогнати його. У відповідь на слова Мойсея Датан і Авірон виголошують свої промови, у яких розкривають власну життєву філософію: ситість на чужині (Авірон) і бездіяльність, марність руху, що тільки нищать силу (Датан). Так протиставлено два погляди на буття: багате духовно, повноцінне життя й спокійне, обмежене задоволення фізичних потреб існування. І все ж, зрозумівши свої помилки, ізраїльтяни стали на той шлях, яким вів їх Мойсей. “Кочовисько ледаче”, яке ми бачили на початку твору, стає народом-борцем.

(Виразне читання учнями ХХ пісні поеми від слів “Ще момент – і прокинуться всі” до кінця).

Пророк Мойсей – проводир свого народу, його самовідданий слуга й захисник. Хоч його зігнули роки (” се дідусь слабосилий, що без роду, без стад і жінок сам стоїть край могили“, голос його “зомлів і погасло вітхніння“), та дух рветься вгору, Мойсей ”на крилах думок і журби поза гори літає “, ”в очах його все щось горить, мов дві блискавки в хмарі “. Мета пророка – привести свій народ до нового, вільного й щасливого життя, дбати про збереження його високого морального духу.

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

Сорок літ я трудився, навчав,

Весь заглиблений в Тобі,

Щоб з рабів тих зробити народ

По Твоїй уподобі.

Саме любов до співвітчизників змушує Мойсея замислитися над тим, чи не винен він у бідах народу, чи правильним шляхом веде, чи виконує Божі заповіти. Сумніви Мойсея посилює Азазель, ”темний демон пустині”. Азазель хоче зруйнувати віру в душі пророка, адже, утративши віру, він утратить мету свого життя, не здійснить місії, покладеної на нього Богом. Азазель звинувачує пророка в гордині, владолюбстві, розповідає міф про Оріона, намагаючись довести, що все у світі визначене наперед і тому не варто тратити силу на боротьбу з обставинами. Мойсей заперечує Азазелю. Та коли “темний демон пустині” малює жахливу картину майбутнього ізраїльського народу : ”за тиранським велінням йдуть сили, щоб плем’я твоє ще раз вирвать з корінням”, ”ворожі мечі кров юдейськую точать”, “юдейських дівчат дикі коні волочать”, “мати голодная їсть тіло свойого плоду”,” тисячі мруть на хрестах – цвіт твойого народу”, - Мойсей, засумнівавшись, докоряє Богові: “Одурив нас Єгова!”

Азазель зрадів : він досяг свого. Мойсей, утративши віру, утратив сенс життя, став приреченим на смерть. За мить пророк відчув подих леготу, у якому звучала благовісна мова Бога, побачив “Обітований край, безграничний, блистячий”, до якого він був “проводир незрячий”. Отже, сумніви розвіялися, Мойсей може не боятися смерті: він досяг своєї мети.

Франко зосереджує увагу на пробудженні ізраїльтян, яке підготував Мойсей своїм життям і смертю. Народ відчув голод духу і жах самоти й піднявся до походу, до бою.

Ще момент – і Єгошуа крик

Гірл сто тисяч повторить;

Із номадів лінивих ся мить

Люд героїв сотворить.)

Учитель. Отже, та ж ідея національного визволення, духовного розкріпачення народу, що звучить у пролозі, стверджується й епічною частиною поеми. Історія наполегливого шукання ізраїльтянами Обітованої землі – це історія пошуку українцями шляхів національного та духовного відродження України. Як бачимо, Франко вірить у велике майбутнє свого народу.

Мистецькі паралелі.

Перегляд фрагментів кінофільму відомого режисера Роджера Янга “Біблійні сказання: Мойсей”.

”Одна хвилина”.

• Чи таким ви уявляли Мойсея, читаючи поему І. Франка?
• Яким постає Мойсей у кінофільмі?
• Чи увиразнив фільм ваше уявлення про біблійного пророка?

Творче узагальнення.” Ґронування”. Ключові слова – Мойсей, народ.

Міні-дослідження: особливості художнього стилю поеми “Мойсей”.

(Відповідь учня: поема “Мойсей” Франка написана на високому художньому рівні, насичена діалогами, внутрішніми монологами, притчами, міфами (Наводить приклади з тексту). Урочистості звучання надає використана автором церковнословянська лексика: найблаженнішим станом, пророк, пророцтво, престол, напророчити, мирська справа, осквернити, владика, первородне, жерці, милосердними, благословити, праотець, обітований край, неопалима купина, Єгова).

Учитель. “Мойсей” своєю загальнолюдською й національною проблематикою, художньою майстерністю піднісся до найвидатніших творів світового письменства.

Робота з епіграфами.

• Як епіграфи розкривають зміст уроку?.
• Зіставте образ Мойсея з автором поеми, обставини в Україні того часу – з нашим сьогоденням.
• Які моральні й духовні цінності повинні, на вашу думку, мати сьогоднішні проводирі нації, українські державотворці?

Підсумково-узагальнювальна бесіда.

• У чому актуальність поеми “Мойсей”?
• На якому шляху до омріяної свободи, на вашу думку, перебуває наш народ сьогодні?
• Які слова сказав би Мойсей сьогоднішнім українцям?
• Франків заповіт у поемі “Мойсей”. Який він?

Учитель. Питання національної гідності досить актуальне, воно має свою історію. Безсмертний Кобзар, І.Франко, Леся Українка, котрих завжди хвилювало "одвічне страждання" українського народу, не могли примиритися з лінощами, рабською покорою українців, їхньою байдужістю до майбутнього. Тож переосмислімо історію, переосмислімо своє життя, очистімо душі свої - і тоді перед нами відкриється ясна зоря майбуття.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

• Оцініть свою працю, проаналізуйте досягнення й недоліки.
• Чи досягли ми поставлених завдань?
• Що нового ви дізналися на уроці?
• Де застосуєте здобуті знання?

V. Домашнє завдання. Написати твір-роздум за одним із епіграфів уроку (учні достатнього й високого рівня знань); написати твір-мініатюру “Над чим змусила мене задуматися поема “Мойсей” (учні середнього рівня знань).