План-конспект уроку з теми "Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея."

Тема. Ернест Міллер Гемінґвей (1899 – 1961). «Старий і море». Віхи життя й творчості митця. «Кодекс честі» героїв Е. М. Гемінґвея.

(ТЛ) Притча, «магічний реалізм», підтекст, індивідуальний стиль письменника, національний колорит.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю, особливостями світобачення письменника, розглянути тематичну спрямованість творів; розкрити філософсько-символічний сенс сюжету, поглибити поняття про підтекст, повість-притчу; розвивати уміння визначати жанр твору-притчі, робити висновки, узагальнення, добирати цитати до образу; виховувати людяність, гуманність, формувати філософський підхід до життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

Вид уроку: урок-дослідження з елементами рольової гри.

Обладнання.: портрет Е. Хемінгуея, текст повісті «Старий і море», ілюстрації до твору, інформаційна картка «Притча».

Писав, як жив, а жив, як писав.

Е. Гемінґвей.

Людина створена не для поразки.

Людину можна знищити, а здолати неможливо. Е. Гемінґвей. «Старий і море»

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово викладача. Ернест Міллер Гемінґвей привертає до себе увагу не тільки як письменник, а і як особистість, оскільки писав він тільки про пережите. Це письменник, який за життя став людиною-легендою. Енергія, сила, оптимізм, мужність постають у його творах. Хемінгуей був талановитим митцем і водночас відважною людиною: був на війнах, «великих африканських полюваннях», високо в горах і у бурхливих океанах – все пов'язане з ризиком приваблювало його.

Епіграфом до всієї його творчості можуть стати слова письменника: «Писав, як жив, а жив, як писав».

Спробуємо довести справедливість цієї думки щодо життя і творчості самого Гемінґвея.

III. Сприйняття навчального матеріалу

1. Віхи життя й творчості митця. Презентація життя і творчості письменника з елементами брифінгу за випереджальним завданням. Завдання для здобувачів освіти: скласти тези/конспект (хронологічну таблицю – на вибір).

Біограф. Ернест Міллер Гемінґвей народився у маленькому американському містечку Оук-Парку 1899 р. Уже з дитинства (коли йому було 12 років, дід подарував рушницю) ходив на полювання, рибалив, пізнавав життя не прикрашеним, зустрічався з різними людьми, тікаючи з дому. А у 18 років пішов на фронт: у складі санітарної бригади воював в Італії. 9 липня 1918 року був тяжко поранений. Тоді письменник розумів, що війна – це безглуздя, яке знищує, калічить людину. У лікарні він зустрівся з медсестрою Агнес фон Куровськи, стосунки з якою знайшли відображення у романі «Прощавай, зброє!».

Літературознавець. Гертруда Стайн назвала сучасників Гемінґвея «втраченим поколінням». Саме так називали письменників, які брали участь у Першій світовій війні і щиро вірили у високі ідеали, згодом прийшли зневіра і розчарування. Це Ернст Гемінґвей, Вільям Фолкнер, Еріх Марія Ремарк.

Біограф. Після війни, проживаючи в Парижі, Гемінґвей пише свої перші твори: «Три оповідання і десять віршів» (1923), збірку оповідань «У наш час», в якій звертається до теми втрати, горя і відчуження; успішний роман про «втрачене покоління» молодих людей 20-х років «І сходить сонце» (1926). Збірки «Чоловіки без жінок» (1927) та «Переможцю не дістається нічого» (1933) закріплюють за Гемінґвеєм визнання автора коротких оповідань.  Найбільший успіх має роман 1929 року «Прощавай, зброє!», в якому йдеться про нещасливе кохання американського добровольця та англійської медсестри на фоні Першої світової війни.

Кореспондент. Пане Гемінґвей, роман «Прощавай, зброє!» поставив Вас в один ряд із знаними письменниками. Як ви ставитесь до твору?

Роман «Прощавай, зброє!» (1929) гнівно засуджує війну, бо саме на війні люди втратили самих себе. Він відкрив галерею образів. Лейтенант Генрі, який подібний до мене, є носієм морального кодексу, який втілено в образі Джейка Барнса («І сходить сонце»), продовжувачами таких героїв є Роберт Джордан («По кому подзвін», 1940), полковник Контвел («За річкою, в затінку дерев», 1950). Трагічний досвід війни приводить героїв до зневіри у владі, можливості соціальних зрушень. Вони «втрачене покоління», але їм вдалося зберегти найкращі людські риси: мужність, щирість, чесність, благородність, були людьми «високого духу».

Біограф: З 1937 до 1940 рр. Гемінґвей був в Іспанії як військовий кореспондент під час громадянської війни.

У роки Другої світової війни – брав активну участь у військових походах (на Кубі разом із військовими моряками перехоплювали німецькі підводні човни, висаджувався з військами у Нормандії, командував загоном макі, у військах була дуже знаменита борода «Тата Гема». Зі зброєю в руках воював за визволення Парижа.

Літературознавець: Твори Гемінґвея написані у гранично скупій манері, у них немає коментарів, моральних оцінок, автор ніби тільки фіксує слова, дії, вчинки, жести героїв. Автор широко використовує діалоги. Але за зовнішньою простотою приховано «глибокий підтекст». Своїм героям митець передовіряє сповідь (більшість творів написано від першої особи). Хемінгуей пише про те, що бачив і пережив: «Писав, як жив, а жив, як писав».

Кореспондент. Пане Гемінґвей, яким було Ваше життя після Другої світової війни?

У повоєнні часи продовжував писати, але не дуже активно. 1952 року вийшла повість «Старий і море», яка 1953 року принесла Пулітцерівську премію та повернула літературну репутацію після негативних відгуків на роман «За річкою, в затінку дерев». Однак катастрофи, хвороба, втрати близьких несли в життя все більше розчарувань.  Коли в жовтні 1954 року отримав Нобелівську премію, то на вручення не поїхав.

Біограф. 2 липня 1961 року Ернест Міллер Гемінґвей добровільно пішов з життя.

Роман «Райський сад», розпочатий 1946 року, робота над яким тривала понад 15 років, вийшов друком посмертно.

Викладач. Гемінґвей – лауреат Нобелівської премії, присудженої за те, що саме «він виробив «потужний стиль», який є досягненням мистецтва сучасного розповідання». Його проза своєю суворою правдивістю, життєвістю завоювала читачів у всьому світі, а своїм життям письменник довів: «Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати неможливо».

Цю фразу взято з повісті «Старий і море», твору, який ми спробуємо дослідити.

2. Повість «Старий і море». Оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя людини.

Глосарій до уроку. З’ясувати значення понять: притча, «магічний реалізм», підтекст, індивідуальний стиль письменника, національний колорит.

Викладач. Навесні 1936 р. у журналі «Есквайр» Е. Гемінґвей опублікував нарис про епізод рибного лову, в якому йшла мова про старого рибалку. Він піймав велику рибу, тягнув її за собою, а акули рибу по дорозі об’їли.

1950 року Гемінґвей розпочав художню розробку давно знайденого сюжету, він мріяв написати великий роман про життя рибальського селища, про долі його мешканців. Проте автор знайшов інший шлях відтворити світ кубинських рибалок: багато чого опустив у підтекст, створивши стислу, майже телеграфну, але глибоку філософську притчу про людину й море. У 1952 році повість «Старий і море» була надрукована в журналі «Лайф».

Колективна робота: створення схеми-паспорту твору.

Автор. Е. Гемінґвей. Американський письменник, лауреат Нобелівської премії.

Твір. Повість-притча «Старий і море». Головні герої: старий рибалка Сантьяго, хлопчик Маноліно.

Творчий метод: поєднання реалістичного і фантастичного, «магічний реалізм».

Тема: оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя людини. Тема самотності людини, але її непереможності.

Висновок. Людина повинна вірити у власні сили, самотність – це необхідність бути мужнім, знаходити в собі резерви сил і необхідно битися за життя, за своє місце в світі, у якому не визнаються невдахи і перемагати. І саме поразка Сантьяго стала його перемогою, бо не зломила його духу).

Дослідження тексту твору за визначеними питаннями. Завдання: спробувати витлумачити символічне значення образів твору, заповнити таблицю «Символіка твору».

1. Портретна характеристика старого Сантьяго, чи змінюється вона протягом твору? («Старий був кощавий, виснажений, потилицю його поорали глибокі зморшки, на обличчі темніли коричневі плями нешкідливого нашкірного раку... Ті плями збігали вниз по щоках до самої шиї. Долоні старого були посічені глибокими поперечними рубцями... та жоден з цих рубців не був свіжий – усі старі, як борозни на пересохлій землі».

Геть усе в ньому було старе, крім очей, а вони мали колір моря і блищали весело і непереможно.

«То були дивовижні плечі — і досі ще могутні, хоч які й старі, – і шия теж іще міцна, і тепер, коли старий спав, схиливши голову на груди, зморшки на потилиці вирізнялися не так чітко. Сорочка на ньому була така само латана-перелатана, як і вітрило... А от обличчя було-таки дуже старе із заплющеними очима видавалося зовсім неживим... Ноги старого були босі»...)

2. Як автор розкриває у творі ставлення рибалки до мешканців моря? (Летюча риби, ластівки, гігантські черепахи, риба, акули – для рибалки більше, ніж представники тваринного світу, світу природи: «Він любив летючих риб – то були його найперші друзі в океанів». «А от птахів він жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок, що повсякчас ширяли над водою, шукаючи поживи, і майже ніколи Ті не знаходили». «Птахам живеться навіть важче, ніж нам, окрім хіба хижаків та ще великих і дужих. Чому їх створено такими маленькими і кволими...». «Славні вони тварини [морські свині]... Грають собі, пустують, люблять одне одного. Вони нам наче брати, так само, як і летючі риби». «Та хвалити Бога, риби не такі розумні, як ми, що вбиваємо їх, зате куди благородніші й спритніші». «Рибо, я люблю тебе і дуже поважаю”...)

3. Яку гру пригадує Сантьяго і чому? (Він любить бейсбол, пригадує, як мірявся силою з «дуженним негром із Сьєнфуегоса, що був найпершим силачем у тамтешньому порту»)

4. Які сни сняться рибалці? У чому їх символіка? (Героєві сняться леви. «Чому ті леви – найважливіше з усього, що в мене лишилося...». Лев – це цар природи, сила, мужність, витривалість).

5. Як герой сприймає море? У чому символіка моря? ( «Старий завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, й позбавити її, а коли й чинить, щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така її вже вдача»).

6. Як герой сам оцінює свій двобій з рибою? (Герой запитує себе: «Хто тебе переміг, старий? – Ніхто, – відповів він. – Просто я занадто далеко зайшов у море»).

7. Навіщо старому риба? Яка мета його праці? (Це життєва необхідність, а не бажання хизуватися).

8. Якими були стосунки у хлопчика зі старим? (Хлопчик любить і поважає старого, дбає про нього і вірить, що багато чого ще зможе у нього навчитись).

«Символіка твору»

Підсумкова таблиця за результатами дослідження тексту твору

Узагальнююче слово викладача. Твір має реальний план – побутовий сюжет про рибалку, алегоричний – моральний план. Оскільки це – повість-притча, автор використовує «принцип айсберга», за якого головний зміст твору приховано за символами, у підтексті.

Саме притча, жанр, у якому за побутовими подіями – глибокий філософський зміст. Отже, цей твір не про старого, а про людину, що стикається, бореться з життям. В образі рибалки розкривається сила, дух людини, спроможної протистояти реаліям життя. Це заклик до людини у скрутну хвилину мобілізувати свої резервні сили і ... перемагати!

ІV. Підбиття підсумків уроку. Повість «Старий і море» – один із останніх завершених творів легенди американської літератури Ернеста Гемінґвея, своєрідний підсумок творчих пошуків автора. У 1953 році за свою повість Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію, а 1954 року – Нобелівську премію з літератури. З самого початку повість стала дуже популярною, а на першому варіанті суперобкладинки повість була названа «новою класикою». Гемінґвей сприймав життя як «трагедію із заздалегідь визначеним кінцем», тому Сантьяго старий, майже немічний, але сильний духом. Митець і його герої вважають, що є речі, заради яких варто померти. І одним із провідних мотивів творчості митця стає перемога в поразці: «Людину можна знищити, а не можна здолати» – ці слова Гемінґвея могли б стати епіграфом до більшості його творів.

V. Рефлексія. Доповніть речення:

Сьогодні на уроці я зрозумів(-ла)...

Знання сьогоднішнього уроку мені знадобляться...

Сьогодні на уроці мене здивувало…

VI. Домашнє завдання (для всієї групи)

1. За схемою відтворити сюжет повісті, визначити його композицію: зав’язка, кульмінація, розв'язка.

2. Знайти «малюнки» письменника у творі. Наприклад: «Старий ... побачив у воді синю спину та золотаві боки рибини...»; «…в неї (рибини) були темно-фіолетові голова й спина, а широкі смуги на боках видавалися в сонячному промінні блідо-бузковими» тощо.