Генріх Белль "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..."

Генріх Белль (1917-1985) Життєвий і творчій шлях письменника. "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...". Засудження антигуманної сутності Другої ссвітової війни,  її руйнівних наслідків для людства в оповіданні.

Генріх Белль — найвизначніший письменник Німеччини післявоєнної доби, лауреат Нобелівської премії (1972). Присуджена вона йому в 1972 році «за творчість, у якій поєднується широке охоплення дійсності з мистецтвом творення характерів і яка стала значним внеском у відродження німецької літератури». Белль писав романи, новели, п’єси, сценарії, публіцистичні статті. У своїх творах, що склали майже сорок томів, письменник зобразив — часом у сатиричній формі — Німеччину під час Другої світової війни і в повоєнний період.

Життєвий і творчій шлях письменника. Народився Г. Белль у Кельні. Він був шостою дитиною в сім’ї столяра-червонодеревця зі спадковими католицькими традиціями; пращури з батькового боку емігрували за релігійними мотивами з Англії. Все своє життя Белль був глибоко віруючим католиком, вважав релігію мірилом життя. Після закінчення середньої школи в Кельні Белль, який з дитинства писав вірші та оповідання, виявився одним із небагатьох учнів у класі, котрі не вступили до гітлерюгенду. 

Проте через рік після закінчення школи юнака було притягнуто до примусових робіт, а 1939 р. призвано на військову службу до гітлерівського вермахту. Белль виконував обов'язки капрала на Східному та Західному фронтах, взяв участь у війні на території Франції, Польщі, Радянського Союзу, Румунії, Угорщини і Німеччини. Тричі він був поранений і, зрештою, 1945 р. потрапив у полон до американців, після чого просидів кілька місяців у таборі для військовополонених на півдні Франції. Війна, писав Белль , залишилася в його очах «жахливою машиною отуплення, кривавого отуплення». 

Повернувшись до свого рідного міста восени 1945 року, Белль знайшов руїни. Він відбудовує житло для своєї родини, деякий час навчався у Кельнському університеті, потім працював у майстерні батька, у міському бюро демографічної статистики. При цьому весь час він не полишав письменницької праці. У вересні 1947 року молоді німецькі письменники об’єдналися в творчу спілку «Група 47», яка поступово стала центром літературного життя Західної Німеччини. Членів цієї групи об’єднувала ненависть до фашизму, жага демократичного оновлення країни і прагнення відтворювати жорстоку, але реальну правду життя. І найбільш визначною постаттю у цій «новій» німецькій літературі стає Г. Белль.

 "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..."Жанр – оповідання. Тема – опис пораненого юнака, який потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпитальІдея – війна антигуманна і протиприродна. Проблеми твору – проблема майбутнього покоління Німеччини; засудження жахів війни; лжепатріотизм тих, хто посилає людей на війну. Місце подій – школа, де вчився головний герой. Події відбуваються протягом одного дня.

Сюжет. Оповідання впливає на серце і розум читача, сприймається немов «один суцільний крик, волання про даремно загублене життя» Воно сповнене антивоєнного пафосу і закликає не допускати більше того, що трапилося з його головним героєм. Сюжет будується на поступовому впізнаванні головним героєм, молодим пораненим солдатом, гімназії, в якій він навчався протягом восьми років і яку залишив лише три місяці тому, коли його було відправлено одразу зі шкільної парти на фронт.

Головний герой – пересічний представник воєнного покоління. Це звичайний німецький юнак, учорашній школяр. Він був на війні тільки три місяці. Белль нічого не розповідає про характер свого героя, його схильності, він навіть не дає йому імені: тому що таких, як він, були тисячі. Після тяжкого поранення, його скаліченого, привезли в рідну гімназію, яку переобладнали в шпиталь. Коли хлопця несуть коридорами, він бачить знайомі стіни з табличками: 6-А, 6-Б, фотографії, малюнки, портрети живописців і політичних діячів. Але герой не може повірити, що опинився у рідній школі, де навчався 8 років до війни… Він переконується в тому, що це його навчальний заклад, коли, лежачи на ношах, бачить на дошці в кабінеті малювання власноруч написані слова: “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. У розв’язці оповідання головний герой усвідомлює свою втрату майбутнього. Подорож головного героя коридорами гімназії  - дає автору можливість показати через особисту долю одного з учнів систему навчання і виховання у Німеччині, результатом, якої стає смерть.

Чому така назва? З цієї фрази починається давньогрецький вірш про битву у Фермопільській ущелині, де, захищаючи Вітчизну, загинули 300 спартанських воїнів. Повна фраза: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи македонцям, що вкупі мертві ми тут лежимо, вірні їм даним словом». Її автором був Сімонід Кеоський. Фраза, яку винесено у заголовок, не закінчена, тому що герой не встиг дописати її на дошці перед мобілізацією в діючу армію. Юний хлопчик став не героєм, як спартанці, а «гарматним м’ясом». Автор використав незакінчену фразу, щоб підкреслити, що її зміст не відповідає духу війни, що її вела фашистська Німеччина.

Ця фраза безпосередньо пов’язана з головною ідеєю засудження війни та є авторською концепцією заперечення війни. Назва твору «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» — це німе питання до читачів. Як тепер цей одноногий солдат підійде до дошки? Як він без рук зможе дописати незакінчену фразу?

Особливості композиціїСюжет побудований незвичайно, щоб персонажі мали змогу розкритися перед читачами самі, без авторських тлумачень. Твір починається з такого сюжетного елемента – розвиток дії. Герой оповідання — лише жертва війни, бо жодних злочинів він не скоїв. Автор не дає йому імені, бо це узагальнений образ. У долі одного молодого скаліченого солдата, як у дзеркалі, відбивається безліч доль інших людей, життя яких понівечене війною. Події описані через діалоги героїв, або через їхні монологи, розповіді про події, свідками яких вони були. Присутність автора завжди відчутна у думках героїв, що містять його спостереження, роздуми. Художній засіб розкриття психологічного стану героя, його душі – внутрішній монолог.

Образи-символи. Хрест – проблема злочину, покарання, гріха й каяття, віри в духовний початок, очищувальну силу віри; проблема вибору. Число 7 – це число кінця вимірювань; символ певної межі, за якою відбуваються серйозні психологічні зміни, переоцінювання цінностей. Молоко – символ повернення героя у щасливе минуле; дає рятівне коротке забуття. Школа – символ смерті, безнадіїЧорний колір – символ болю, смерті, страждання

Враження: Як ви вважаєте, навіщо автор подає у творі «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» оповідь від першої особи?Чи можна сказати, що автор частково змольовував у головному герої себе? Якщо так, чому?Яка основна думка твору?Назвіть деталі шкільного інтер'єру, які вказують на пріоритети нацистської системи виховання. Чому кричав головний герой?Образ хреста на стіні гімназії є символом?Символом чого у творі є школа? Чому ви так вважаєте?Як був покалічений головний герой?Що відбувалося в місті?Ваші враження