План-конспект відкритого уроку з хорового співу "Жанрове багатство української народної пісні"

                             Балаклійська дитяча музична школа

                                       План-конспект відкритого уроку

                                                 з хорового співу

                                     «Жанрове багатство

                                  української народної пісні»

                                                                     Шерстюк Тетяна Андріївна,

                                                             викладач-методист

                                                                вокально-хорового відділу

                                                          ЗМІСТ

     1. Пояснювальна записка…………………………………………….....................3

2. Характеристика та навчально-виховна мета уроку………………………….4

     3. План-конспект уроку……………………………………………………………5

     4. Список використаних джерел…………………………………………………10

     5. Додатки………………………………………………………………………….11

          5.1. Додаток 1. Фото фрагментів обрядових дійств…………………………11

          5.2. Додаток 2. Нотні записи українських народних пісень для сольфеджування й розпізнавання……………………………………………………16

 5.3. Додаток 3. Нотні записи фрагментів виконуваних на уроці українських народних пісень…………………………….................................................................17

                                       Пояснювальна записка

Одним з найголовніших аспектів педагогічної діяльності взагалі та мистецької педагогіки зокрема є виховання в учнів національної свідомості, почуття патріотизму, гордості за свій народ та його надбання.

Актуальність даної теми особливо гостро постає саме в сьогоденні, оскільки відродження української національної культури є наріжним каменем у підвалинах створення та розбудови самостійної незалежної держави.

Українська хорова музика, незалежно від напрямку – народна чи академічна, є яскравим втіленням національної основи всієї нашої культури. Хоровий колектив дитячої музичної школі обов’язково повинен мати в своєму репертуарі кілька зразків обробок українських народних пісень.

Урок з хорового співу, що був проведений з хором народної пісні «Зорецвіт», у якому беруть участь три хорові групи: молодша, середня і старша, являє собою певне підведення підсумків отриманих учнями знань і навичок з хорового та гуртового співу, сольфеджіо, передбачає достатній багаж знань з музичної літератури, фольклору, історії України та української літератури. Проте викладач повинен постійно звертати увагу на професійність виконання, де головне – чистота інтонації та гармонійність багатоголосся. Вміння за допомогою внутрішнього  слуху впізнати знайому мелодію, правильно проінтонувати її з тактуванням, визначити засоби виразності кожного жанру – необхідні навички для учнів вокально-хорового відділення. До того ж, чергування різних форм роботи, ігрові елементи мають додати дітям інтересу до вивчення української народної творчості.  Час, відведений для уроку – 45 хвилин (1 академ. год.), тобто рівно стільки, скільки займає зведене заняття хору, яке проводиться щотижня. (На початку відеозапису уроку півтори хвилини займає пояснювальна заставка з титрами).

Особлива увага на уроці приділяється співу a capella, що не  лише розвиває музикальність, ладове відчуття та гармонійний слух, а й продовжує вікові традиції українського народного виконавства. Також  важливим моментом є емоційність виконання та усвідомлення образного змісту кожної пісні, розкриттю якого підпорядковані всі виражальні засоби музики. Оскільки весь урок як такий є узагальненням та закріпленням матеріалу, то цей пункт у плані уроку не виділяється.

У додатках вміщено нотні записи використовуваного на занятті музичного матеріалу та фотоілюстрації фрагментів обрядових дійств, які пропонуються учням для візуального розпізнавання. Також подається список використаних джерел. (Титульний аркуш, зміст роботи, список використаних джерел та додатки не входять до плану-конспекту уроку)

          Характеристика та навчально-виховна мета уроку

Тема уроку: Жанрове багатство української народної пісні.

Мета уроку:

1. пізнавальна (освітня): Закріплення та узагальнення знань з визначення жанрів української народної пісні, їх змісту та художніх особливостей;
2. розвивальна: Розвивати вміння виразного, емоційного виконання народних пісень, навички грамотного гуртового та хорового співу, чистоти інтонування та гармонійного слуху, аналізувати пісню за нотним записом;
3. виховна: Виховання почуття патріотизму, національної гордості за свій народ, за його культуру, бажання вивчати й відтворювати традиції й звичаї українського народу, його пісенну спадщину.

Задачі уроку: обмін досвідом виконання народних пісень різних жанрів між хоровими групами, передача досвіду від старших до молодших учнів, взаємозбагачення знаннями про особливості виконання народних пісень, взаємозв’язок дитячих груп, різних за віком, перехід пісень з групи в групу, що відповідає усним традиціям народної творчості.

Тип уроку: урок узагальнення, закріплення та систематизація знань і навичок.

Методичні прийоми: cловесний, наочний, практичний, активізація слуху, звернення до музичного сприйняття та уяви, розвиток мислення.

Обладнання: фортепіано, стільці, акордеон, скрипка, домра, шумові інструменти, фото фрагментів обрядових дійств, аркуші з нотними записами мелодій пісень, вишиті рушники, годинник.

Музичний матеріал: українські народні пісні  «А задумав чижик», «Ой минула вже зима», «Ой снопе, снопе», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Ой сивая та і зозуленька», «Старий рік минає», «Ой там на горі», «Ой піду я в ліс по дрова»,

«Зеленеє жито», «Ой на горі та й женці жнуть», «Побреду, побреду»,  «Козацьке весілля», «Ой джигуне, джигуне», «Ой під вишнею», «Понад ставом стежечка»,

«Ішов козак потайком», «Кину кужіль на полицю», «Я в матері одна була», «Ой що ж то за шум учинився».

Міжпредметні зв’язки: сольфеджіо, музична література, український фольклор, українська література, історія України.

                                            План-конспект уроку                  

                                                    План уроку

1. Організаційний момент.
2. Розспівування.
3. Мотивація навчальної діяльності та підготовка учнів до сприйняття теми    уроку.
4. Робота з музичним матеріалом.
5. Підведення підсумку. Оцінка роботи учнів.
6. Домашнє завдання.          

                                                      Хід  уроку

        Організаційний момент. Привітання. Оголошення теми та мети

відкритого заняття.

            Розспівування. Розспівки з закритим ротом, на голосні звуки, legato, staccato, з текстом (поспівка «Кума», скоромовка «Маргарита» 3-голосним каноном). Спів гармонічної послідовності Т5/3 – S6/4 – Т5/3 – D6/3 –Т5/3. 

            Мотивація навчальної діяльності та підготовка учнів до сприйняття теми    уроку.

        Звернення до дітей. Активізація уваги на тому, що сьогодні в нас не звичайний урок. На ньому ми будемо не лише співати наші українські народні пісні, а ще й говорити про їх жанрове багатство та особливості виконання.

         Розповідь легенди про українську пісню.

         Чому ми маємо шанувати й вивчати свою мову, свої пісні, берегти свої традиції, що переходять із покоління в покоління.

          Пояснення для присутніх на уроці гостей (викладачів, батьків, представників інших навчальних закладів). Наш хор народної пісні «Зорецвіт» є зведеним колективом, оскільки в ньому беруть участь учні старших, середніх та навіть дехто з молодших класів. Діти різні за віком, терміном навчання та ступенем сценічного досвіду. У хорі співають три групи: «Співаночка», «Черешенька» та «Краплини щастя». Окрім хорового репертуару, кожна група має свій, гуртовий репертуар, а також свій концертний вигляд. І сьогодні кожен гурт поділиться своїм досвідом виконанням пісень, збагативши, з іншого боку, свої знання стосовно пісенних жанрів українського фольклору.

Робота з музичним матеріалом. Кожен учень, присутній на занятті, перед початком уроку отримав аркуш з нотними записами українських народних пісень, назви яких не вказані.

          Запитання до дітей: пригадайте, які жанри має українська народна пісня. Очікувана відповідь: календарно-обрядові (веснянки, трійчанські, купальські, петрівські, обжинкові, колядки, щедрівки), ліричні, родинно-побутові, соціально-побутові, історичні та козацькі, думи, колискові, застільні, жартівливі.

        Показ фотографій, на яких зображені фрагменти виступів наших колективів з різними календарно-обрядовими дійствами. Діти розглядають фото і визначають ці обряди: Веснянки, Трійця, свято Івана Купала, Обжинки, Різдво, Щедрий вечір, Масляна. Див. Додаток 1.

       Запитання: раніше, дуже давно, коли  починали  рік наші пращури? Очікувана відповідь: навесні. Чому? - Тому що саме весною прокидається природа і все оновлюється. Учасниці гурту «Співаночка» коротко аналізують ладо-тональні, метро-ритмічні, темпові та динамічні особливості нотних прикладів, поданих на розданих аркушах з нотними записами, потім сольфеджують з диригуванням мелодії пісень «Чижик», «Ой минула вже зима». Див. Додаток 2. Всі разом визначають назви та жанр пісень – веснянки.

      Гурт «Співаночка» виконує веснянку «А задумав чижик» в ігровій формі. Див. Додаток 3.

      Пропоную перенестися з весни в золоту осінь. Гурт «Краплини щастя» коротко описує основний хід обрядового дійства обжинків, називає атрибути (сніп, коровай, вінок з колосків) і  виконує обжинкову пісню «Ой снопе, снопе». Див. Додаток 3.

     Знову звертаємось до сольфеджіо. Учасники гурту «Краплини щастя» аналізують та сольфеджують мелодію пісні, інші гурти визначають її назву і жанр: «Добрий вечір тобі, пане господарю» – колядка. Див. Додаток 3.

     Запитання: який характер носять колядки? Чому? Очікувана відповідь: урочистий, піднесений, бо в них розповідається про народження Ісуса Христа.

Коли співають колядки? Які атрибути супроводжують виконання? Відповідь: колядники ходять на Різдво, носять Зірку, яка «осяває» їм шлях. Пропоную виконати колядку і постаратись відтворити урочистий настрій Різдва.

         Всі хором співаємо колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю». Див. Додаток 3.

      Пропоную дітям просольфеджувати та визначити ще дві мелодії.

Гурт «Співаночка» аналізує й сольфеджує мелодію пісні «Ой сивая та і 

зозуленька» (№3), а «Краплини щастя» - «Старий рік минає» (№2), 

визначається жанр цих пісень – щедрівки. Див. Додаток 2.

        Запитання: коли виконуються щедрівки, що характерно для виконання цих пісень? Очікувана відповідь: щедрівки виконуються напередодні старого Нового року (на свято Маланки). Мають веселий, жартівливий характер, в них віншують господарів дому. Якими словами супроводжуються щедрівки? («Щедрий вечір, добрий вечір добрим людям на здоров’я!») Які традиційні персонажі характерні для обряду щедрування? (Маланка, Василь, Коза, Циган, Дохтор, Кіт і т. ін.).

        Виконується два варіанти щедрівки «Ой сивая та і зозуленька». Перший - це обробка М. Д. Леонтовича, фрагмент якої виконує гурт «Співаночка». Запитання: хто такий М. Д. Леонтович? Відповідь: це видатний український композитор, майстер хорового жанру, автор багатьох обробок українських народних пісень. Далі «Краплини щастя» та «Черешенька» продовжують співати цю щедрівку, але вже в обробці Т. Шерстюк. Див. Додаток 3.

       Увесь хор співає щедрівку «Старий рік минає». Див. Додаток 3.

       Переходимо від календарно-обрядових до інших жанрів пісень. Звертаю увагу дітей на історичні та козацькі пісні. Запитання: про що вони розповідають і як виконуються? Відповідь: ці пісні мають героїчний, маршовий, похідний, бадьорий характер. Можуть виконуватися під час маршової ходи. В них співається про козаків, народних героїв. Слухаємо гостя Андрія Шерстюка, який  співає  куплет пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Див. Додаток 3.

      Пропоную дітям перейти до українських народних ліричних пісень та назвати кілька зразків. Нагадую, що ліричні пісні спокійні за характером, часто сумні, мають протяжну й широку мелодію, для якої потрібне широке дихання, тому їх заспівати не так легко. Треба домагатись максимального legato. Гурт «Краплини щастя» співає фрагмент ліричної пісні-балади «Ой там на горі», дует «Мрія» - куплет пісні «Ой піду я в ліс по дрова». Див. Додаток 3. Звертаємо увагу на відповідність тексту й мелодії, працюємо над відтворенням пісні українським народним звуком. Звук має бути наповненим, дзвінким, але прикритим.

Гурт «Краплини щастя» аналізує й сольфеджує «про себе» мелодію пісні «Зеленеє жито», визначається жанр пісні - застільна. Виконується останній куплет пісні. Звертаємо увагу на внутрішньоскладовий розспів, на необхідність якомога виразніше вимовляти слова, але дотримуватись правильного фразування та артикуляції.  Див. Додаток 2.

         Нарешті переходимо до жартівливих пісень. Пропонується гра: який гурт назве більше пісень цього улюбленого учнями жанру.

 По черзі кожен гурт називає по одній жартівливій пісні. За кожну правильну відповідь - 1 бал. Гурт, який отримав найбільше балів, оголошується переможцем і нагороджується оплесками.

Далі кожен гурт виконує жартівливу пісню, супроводжуючи  спів танцювальними рухами, не забуваючи також і про виразність міміки. «Співаночка» - «Ой що ж то за шум учинився», «Черешенька» - «Козацьке весілля», «Краплини щастя» - «Побреду, побреду» . Див. Додаток 3.

Звернення до гурту «Черешенька». Учні визначають за нотними записами (без проспівування вголос) мелодії пісень «Ішов козак потайком», «Ой джигуне, джигуне» та «Кину кужіль на полицю». Див. Додаток 2. Ці пісні входять до композиції під назвою «Віночок українських народних жартівливих пісень», яку ми розучуємо хором. Потрібно їх співати в характері, динамічно, з гумором, не забуваючи про чистоту інтонації, вірне дихання та округлий, об’ємний звук.

Хор «Зорецвіт» виконує «Віночок українських народних пісень», у який входять пісні в обробці Т. Шерстюк: «Ой джигуне, джигуне», «Ой під вишнею», «Понад ставом стежечка», «Ішов козак потайком», «Кину кужіль на полицю», «Я в матері одна була». Перші дві пісні виконуються a capella, наступні – в супроводі музичних та шумових інструментів. Темп, починаючи з повільного, поступово прискорюється, виконання набуває більш веселого, грайливого характеру. Див. Додаток 3.

      Підведення підсумку. Оцінка роботи учнів.

       На одному уроці неможливо заспівати всі пісні, які ми маємо в репертуарі, та розповісти про всі пісенні жанри. Але я гадаю, наша сьогоднішня зустріч сприяла взаємному збагаченню кожного гурту, кожного учня. Народна пісня має усну традицію передачі з покоління в покоління. Вона ніколи не старіє і завжди сучасна, бо це – скарб нашого народу, його реліквія, його найдорожче багатство, яке ми повинні берегти й примножувати. Сьогодні ми повторили вивчені українські народні пісні й закріпили знання про їх жанрову приналежність, засоби художньої виразності та особливості виконання.

          Дякую всім, хто брав участь у відкритому занятті. Сьогоднішній урок – підсумок тривалої праці над вивченням пісенного надбання нашого народу. Кожен учень виявив велику відповідальність і зацікавленість у підготовці та проведенні заняття. Тому кожен заслуговує найвищої оцінки. Звичайно, в подальшому будемо удосконалювати виконавський рівень, продовжувати роботу над вивченням української народної спадщини та збереженням національних традицій.

 Домашнє завдання. Записати на аркуші паперу якомога більше назв українських народних пісень, які починаються словом «Ой». Чим більше пісень буде названо, тим краща буде оцінка. А учень, який напише найбільшу кількість назв пісень і красиво оформить роботу, отримає дуже цікавий заохочувальний приз.\

(Заохочувальним призом за найкращу домашню роботу є двотомник В. Скуратівського «Святвечір»).

                              4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. т. І – К.: «Оберіг», 1991. – 450 с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. т. ІІ – К.: «Оберіг», 1991. – 442 с.
3. Грушевський М. С. Нарис історії українського народу. – К.: «Либідь», 1991. – 398 с..
4. Історія української культури (за загал. ред. І. Крип’якевича). – К.: «Либідь», 1994. – 656 с.
5. Пономарьов А. П. Українська етнографія. – К.: «Либідь», 1996. – 343 с.
6. Скуратівський В. Місяцелік. Український народний календар. – К.: «Мистецтво», 1993. – 207 с.
7. Скуратівський В. Дідух. Свята українського народу. – К.: «Мистецтво», 1993. – 207 с.
8. Скуратівський В. Святвечір. т. І – К.: «Перлина», 1994. – 285 с.
9. Скуратівський В. Святвечір. т. ІІ – К.: «Перлина», 1994. – 190 с.
10.                   Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. – К.: «Либідь», 1993. – 254 с.

                                                  5. ДОДАТКИ  

  Додаток 1. Фото фрагментів обрядових дійств.

     Веснянки. Фрагмент обрядового дійства. Виконує гурт «Соловейки»

    Веснянки. Фрагмент обрядового дійства. Виконує гурт «Соловейки»

Фрагмент обряду Івана Купала. Виконує народний гурт «Весела Слобода»

Пускання вінків на воду (свято Івана Купала). Виконує гурт «Лелеченьки»

       Свято останнього снопа (Обжинки). Виконує гурт «Краплини щастя»

          Фрагмент обжинкового обряду. Виконує гурт «Краплини щастя»

                     Виступ на Різдвяному святі «Радуйся, Земле!»

                               Щедрий вечір. Обряд водіння Кози.

Колядки та щедрівки в ефірі на ОТБ-Харків. Народний гурт «Весела Слобода».

                        Масляна. Гурт народної пісні «Краплинки»