План "Щоденник класного керівника"

 

 

Прізвище, ім’я, по-батькові	Шармай Олександра Ігорівна
Дата  народження	21 березня 1995
Освіта	Вища
Спеціальність за освітою	Прикладна математика
Стаж роботи	2
Стаж роботи класним керівником	0
Клас	5-В
Кількість учнів	27
Проблемна тема виховної роботи гімназії	«Організація виховної роботи на засадах особистіно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів в умовах всебічного розвитку гімназиста згідно з його індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя»
Тема виховної роботи, над якою працює класний керівник	Формування дитячого колективу в інформаційно-інноваційному просторі, формування життєвої компетентності майбутнього громадянина України

№	Статус родин, дітей	Кількість
1.	Всього учнів у класі:	27
	Із них: Хлопців
		14
	Дівчат	13
2.	Характеристика сімей: Повні:
	Неповні:
	Із них: виховує одна мати –	1
	один батько –
	благонадійні –	26
	неблагонадійні –	1
	Із них: батьки зловживають алкоголем наркомани конфліктні ведуть аморальний спосіб життя спонукають дітей до бродяжництва, крадіжок в сім’ї є загроза здоров’ю та життю дитини сім’ї, з яких слід вилучити дітей	-
		-
		-
		-
		-
		-
		-
3.	Багатодітні родини ( всього )	4
4.	Діти – сироти	-
5.	Напівсироти	-
6.	Знаходяться під опікою	-
7.	Діти – інваліди	-
8.	Батьки – інваліди	-
9.	Діти, які постраждали в наслідок аварії ЧАЕС	1
10.	Діти, батьки яких воювали в Афганістані,	-
11.	Діти, батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків	-
12.	Діти, які стоять на обліку в ССД,	-
13.	Діти, схильні до правопорушень,	-
14.	Діти, які знаходяться на обліку у гімназії,	-
15.	Діти, які знаходяться на обліку у КМСД	-

 

 

 

 

 

 

Список учнів 5-В класу

Люботинської гімназії №1

 

 

 

№	Прізвище учня	№ ос. Спр.	Дата народж.	Домашня адреса
1	Білик Кіріл Русланович	Б/234	07.08.09	Вул. Крута 5
2	Великоцька Поліна Дмитрівна	В/107	29.12.08	Вул. Нове Життя 2
3	Голопьоров Денис Євгенович	Г/225	28.10.09	Пров. М.Лисенка 12
4	Долінін Максим Вадимович	Д/168	28.01.09	В. Свято-Миколаївська 4
5	Дубовик Денис Володимирович	Д/169	07.11.08	Вул. Дмитрівська 17
6	Єресько Сергій Михайлович	Є/35	16.08.08	Вул. Коцюбинського 50
7	Ілинич Анастасія Іванівна	І/54	13.08.08	Вул. Тарасова 42
8	Касьян Микита Андрійович	К/263	22.09.08	Вул. Мюдівська 20
9	Корягіна Олеся Сергіївна	К/412	12.09.08	Вул. Кільцева 18
10	Левченко Кіра Ігорівна	Л/180	28.04.09	Вул. Каштанова 2
11	Левченко Ніка Ігорівна	Л/181	28.04.09	Вул. Каштанова 2
12	М’якота Данило Романович	М/200	06.10.08	Вул. В.Лобановського 11
13	Мащенко Кирило Сергійович	М/199	01.11.08	Вул. Шевченка
14	Олійник Артем Віталійович	О/89	01.07.09	Вул. О.Кошового 2
15	Пашинська Ксенія Віталіївна	П/264	20.11.08	Вул. Княжа 64
16	Резнік Валентина
17	Романенко Анна Романівна	Р/107	02.04.09	Вул. Залізнична 4
18	Санжаровська Марія Вадимівна	С/273	07.04.09	Пров. Крутий 5
19	Суслов Олексій Олександрович	С/275	14.01.08	Вул. Княжа 17а
20	Сухина Єгор Анатолійович	С/295	14.07.08	Вул. Травнева 43
21	Сухина Станіслав Анатолійович	С/294	19.07.09	Вул. Травнева 43
22	Тищенко Авенір Миколайович	Т/164	29.09.08	Вул. Залізнична 20
23	Углекова Віолетта Олександрівна	У/16	29.05.08	Вул. Шевченка 140
24	Углекова Таісія Олександрівна	У/15	31.07.09	Вул. Шевченка 140
25	Фесенко Софія Віталівна	Ф/43	22.01.09	Пр-т Героїв Сталінграду
26	Чернігов Даніл Сергійович	Ч/82	19.07.09	Вул. Деповська 147 кв.4
27	Шевченко Дар’я Романівна	Ш/115	14.10.08	Вул. Дмитрівська 48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичне об’єднання класних керівників гімназії:

«Формування професійно-педагогічної компетентності у сфері виховання як уміння педагогів структурувати наукові і практичні знання для ефективного розв’язання педагогічних задач»

Класний керівник:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Участь класного керівника у роботі

методичного об’єднання класних керівників гімназії

Вересень

Окреслення кола питань щодо формування ціннісного ставлення особистості до праці відповідно до вікових та психологічних особливостей гімназиста. Здійснення проектних робіт про формуванні ціннісного ставлення до праці

Форма проведення: інформаційне повідомлення

Листопад

Опрацювання методичних доробок, матеріалів по формуванню активно-позитивного ставлення особистості гімназиста до праці; знання про культуру праці в традиціях українського народу; врахування значущості суспільнокорисної праці у сучасному світі;

вміння проектувати індивідуальну освітню траєкторію.

Форма проведення: самоосвіта

Січень

Налагодження співпраці з батьківською громадськістю щодо формування таких якостей гімназиста: цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість при  подоланні труднощів у різних видах діяльності. Створення творчої групи з підготовки до засідання педради

Форма проведення: практичне заняття

Участь класного керівника у роботі педагогічної ради

Березень

«Впровадження інноваційних форм і методів виховного впливу, спрямованих на формування ціннісного ставлення гімназиста до праці на шляху професійного самовизначення»

Вересень

№	Дата	Тема
1.		Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки при переході вулиці. Наземний, надземний, підземний переходи
2.		Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях
3.		Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки
4.		Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії у разі їх виявлення
5.		Вступ. Уміння триматися на воді – запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку

Жовтень

№	Дата	Тема
1.		Правила переходу вулиці після висадки з транспорту.
2.		Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу
3.		Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь
4.		Загальні відомості про природний та зріджений газ
5.		Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами

Листопад

№	Дата	Тема
1.		Дорожні знаки
2.		Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів
3.		Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарняної допомоги потерпілому
4.		Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров’я людини

Грудень

№	Дата	Тема
1.		Дорожні розмітка
2.		Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами
3.		Пожежнонебезпечні об’єкти. Новорічні свята: новорічна ялинки, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо). Користування печами, камінами
4.		Правила безпечного користування побутовими газовими приладами: котел, пічка, запальничка тощо
5.		Запобігання дитячого травматизму від ВНП побутового призначення: піротехнічні засоби, горючі та легкозаймисті речовини
		Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку

Січень

№	Дата	Тема
1.		Рух за сигналами регулювальника
2.		Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі
3.		Дії населення при виявленні запаху газу
4.		Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, холодильником, пральною (швацькою) машиною, електроплитою тощо

 

            Лютий

№	Дата	Тема
1.		Пасажир в автомобілі
2.		Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі

Березень

№	Дата	Тема
1.		Основні види ДТП. Поведінка при ДТП.
2.		Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння
3.		Ознаки отруєння. Запобігання отруєння чадним газом. Домедична допомога при  отруєннях
4.		Вогнепальна зброя – не забава. Небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів,  користування мисливськими рушницями
5.		Правила безпечної поведінки на воді та біля води

Квітень

№	Дата	Тема
1.		Безпека руху велосипедиста
2.		Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі
3.		Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правила дії під час виявлення ВНП
4.		Правила поведінки при виявлення обірваного електричного дроту

 

Травень

№	Дата	Тема
1.		Підсумкове заняття з ПДР
2.		Підсумкове заняття. Протипожежна безпека
3.		Запобігання отруєнь хімічними речовинами
4.		Підсумкова бесіда. Обережність дітей під час літніх канікул – запорука життя та здоров’я
5.		Дія води на організм людини. Як правильно купатися
6.		Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач

Тільки, якщо ти знаєш,

як поводитися у складній ситуації,

 ти впораєшся з нею

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Батьківські збори

 

 

Адаптація учнів 5 класу до навчання у школі

 

 

 

 

 

Мета:

1. Познайомитися з батьками учнів та послухати короткі характеристики, які вони дадуть своїм дітям.

2. Пояснити батькам роль сім’ї та її значення в адаптації школяра у зв’язку з новими якостями навчанні та віковими особливостями дітей.

3. Дати рекомендації батькам щодо рішення можливих проблем, пов’язаних з успішністю та моральним станом дітей.

4.Створити   комфортні  умови навчання.

 

Задачі:

1. створити емоційний настрій на спільну роботу, атмосферу взаємної довіри між батьками і класним керівником;

2. вивчити очікування батьків;

3. ознайомити батьків з основними напрямками виховної діяльності в середній ланці школи;

4. провести вибір батьківського комітету.

Хід зборів

1.Знайомство

Добрий вечір, дорогі батьки! Я рада бачити вас на нашій зустрічі. Початок навчання в п'ятому класі - особливий етап в шкільному житті. Закінчена початкова школа, ваші діти подорослішали, у них починається нове, цікаве доросле життя. Яким воно буде - багато в чому залежить не тільки від школи, але і від мам і тат. Дуже хочеться, щоб нове життя ваших дітей, не віддалила вас один від одного, а навпаки, зблизила, зробила вас хорошими друзями. Багато буде труднощів у ваших дітей, але не менше буде радощів і перемог! Дуже хочеться, щоб ви дбайливо ставився до великих прикрощів і маленьких радощів ваших дітей, знали про них і допомагали дітям переживати важкі хвилини їх життя. Вкотре ми всі разом будемо долати труднощі, вчитися падати, набиваючи якнайменше шишок, вчитися радіти успіхам своїх власних дітей і перемогам їхніх однолітків. Ми, педагоги, відкриті для спілкування, наші шкільні фахівці дадуть вам кваліфіковану консультацію, ви завжди можете отримати вичерпну відповідь на саме, здавалося б, невирішене питання. В першу чергу, для вас завжди відкриті двері кабінету директора школи, його заступників, всіх тих, кому доручено допомагати родині у вихованні дітей. Всі ми зацікавлені в тому, щоб нашим дітям було комфортно і цікаво в школі. Але перш, ніж ми приступимо до пошуку вирішення цих завдань, давайте познайомимося.

Мене звати Шармай Олександра Ігорівна, вчитель інформатики та математики. Закінчила Харківській Національний університет ім.В.Н.Каразіна. Працюю в Люботинській гімназії 3й рік.

А тепер я хотіла би попросити вас представитися і назвати ім'я дитини, якого ви представляєте.

 

2. «Труднощі адаптації дитини до навчання у 5-му класі»

• Я тисячу разів говорив тобі, що...
• Скільки разів треба повторювати...
• Про що ти тільки думаєш...
• Невже тобі важко запам'ятати це...
• Невже тобі незрозуміле, що...
• Ти такий самий (така сама), як і...

•  
• Ти в мене найрозумніший.
• Ти в мене найкраща.
• Ти мене завжди правильно розумієш.
• Я нікому так не вірю, як тобі.

3. Обговорення плану виховної діяльності, вирішення організаційних питань

Ми ознайомилися з особливостями розвитку п'ятикласника, розібрали можливі проблеми і завдання розвитку. Для успішного подолання труднощів необхідна спільна виховна діяльність.

1.               Знайомство з гімназією (традиції – Перший дзвоник + перший урок , День здоров’я, День України, День Святого Миколая, Новий рік(Ялинка в Херсоні), День Святого Валентина – предметні тижні, 8 Березня та День хлопчиків, День Європи, Осінній ярмарок, День іменинника, Останній дзвоник, Макулатура)
2.               Зовнішній вигляд гімназиста
3.               Зошити, щоденники, книги – охайні, обгорнуті + контроль з боку батьків.
4.               Підручники (батьки несуть відповідальність за збереження підручників) Діти будуть навчатися за новим навчальним стандартом, тому всі підручники – нові.
5.               Предмети у 5- му класі: укр.мова, укр. Літ, світова літ, англ.мова, нім. Мова, математика, історія.
6.               Адаптаційний період учнів 5-го класу у старшій школі (вересень – оцінки не виставляються, лише високі бали у вербальній формі)
7.               Повідомлення про форми роботи з батьками:

•                   Батьківські збори;
•                   Відвідування вдома за необхідності;
•                   Запрошення до гімназії
•                   Телефонні дзвінки, спілкування через щоденник, тощо (телефон мій записати)

(все це з метою вивчення особистості дитини, підбору ефективних засобів взаємодії – тоді у батьків не буде напруженого стану від відвідування)

8.               Інформація про участь дітей у районних та міських конкурсах протягом літа,  а також про нагороди
9.               Вибори Батьківського комітету (3 члени Б.К.- голова, касир та культмасовий сектор)
10.          Дні народження дітей (Як вітати)
11.          Виконавча дисципліна !
12.          Відвідування та пропуски
13.          Їдальня
14.          Не забути:

•                   Подякувати за увагу
•                   Запропонувати задати запитання; орієнтована дата наступних зборів

 

4.Підведення підсумків зборів

 

Знання родини допомагає зігріти належні нам за штатом тактовність і ввічливість сердечною людською участю. А ще надає можливості збільшувати батьківський актив. Ми «відкриваємо» прекрасних людей, яких залучаємо до участі в навчально-виховній роботі школи. Активна батьківська допомога школі – обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

Наше зібрання добігло кінця. Дякую вам за спільну та активну діяльність, сподіваюся на подальше взаєморозуміння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЕРЕСЕНЬ

Дата	Участь класу у загальногімназійних виховних діяльностях	Відмітка про виконання	Дата	Участь класу у класних виховних діяльностях	Відмітка про виконання
02.09.19	Взяти участь у святы до Дня знань		02.09.19	Перший урок «З Україною в серці»
27.09.19	Взяти участь у ХІІІ Зльоті «Веселкова республіка»		02.09.19	Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці.
			05.09.19	Бесіда. Вогонь-друг, вогонь-ворог.Причини виникнення пожеж, їх наслідки.
			06.09.19	«Закони нашого життя»(вибір активу, розподіл доручень)
			09.09.19-13.09.19	Колективна творча справа «Класний куточок-обличчя класу» Створення затишку класної кімнати
			09.09.19	Бесіда. «Правила переходу дорогу на перехрестях. Типи перехресть»
			До 16.09.19	Залучення дітей до відвідування гуртків, секцій, клубів за інтересами.
			17.09.19	Екскурсія до міста Харків «Світ професій»
			23.09.19	Бесіда. Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії у разі їх виявлення.
			30.09.19	Бесіда. Уміння триматися на воді- запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку.

ЖОВТЕНЬ

Дата	Участь класу у загальногімназійних виховних діяльностях	Відмітка про виконання	Дата	Участь класу у класних виховних діяльностях	Відмітка про виконання
10.19	Підготувати вісник «Transparent news»		10.19	Виховна година на тему «Живи,добро звершай»
10.19	Підготувати флешмоб до Всесвітнього Дня миру «Я люблю Україну»		10.19	Рейд-перевірка «Щоденник – моє обличчя»
			10.19	Правила переходу вулиці після висадки з транспорту
			10.09	Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь.
			10.09	Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу
			10.09	Загальні відомості про природний та зріджений газ
			10.09	Правила поводження в ВНП, невизначеними предметами та речовинами.
			10.09	Бесіда «Про  конфлікт   з  батьками»
			10.09	Пам’ятка« Як  стати  кмітливим  і  розумним»

 

ЛИСТОПАД

Дата	Участь класу у загальногімназійних виховних діяльностях	Відмітка про виконання	Дата	Участь класу у класних виховних діяльностях	Відмітка про виконання
11.19	Взяти участь у святковій програмі «Українська мова – дивна дивина»		11.19	Дорожні знаки
11.19	Оформити офіційне повідомлення «Без мови немає народу, як сонця – без сяйва й тепла»		11.19	Правила експлуатації побутових нагрівальних електричних та газових приладів
11.19	Взяти участь у фотовиставці «Я – українець!»		11.19	Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарняної допомоги потерпілому
			11.19	Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров’я людини
			11.19	Виховна година «Голодомор в Україні. Чорні сторінки історії»
			11.19	Екскурсія до центру «Лего» м.Харків
			11.19	Бесіда "Який Я? Яким я хочу бути? "

 

ГРУДЕНЬ

Дата	Участь класу у загальногімназійних виховних діяльностях	Відмітка про виконання	Дата	Участь класу у класних виховних діяльностях	Відмітка про виконання
12.19	Підготувати святкову програму «Ми Святого Миколая дружно й радісно вітаємо!»		12.19	Дорожні розмітки
12.19	Підготувати інформаційне повідомлення «Міфи та факти про СНІД»		12.19	Пожежонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами
			12.19	Пожежонебезпечні об’екти. Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди, небезпека використання видкритого вогню (свічки, бенгальські вогники тощо)Користування печами, камінами
			12.19	Виховна година «Колектив  починається  з тебе. А що  ти  робиш  для  колективу?»
			12.19	Правила безпечного користування побутовим газовими приладами: котел, пічка, запальничка тощо
			12.19	Запобігання дитячого травматизму від ВНП побутового призначення: піротехнічні засоби, горючі та легкозаймисті речовини
			12.19	Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку
			12.19	Година спілкування "В людині все має бути прекрасним"
			12.19	«Фабрика Діда Мороза»(виготовлення новорічних іграшок)

 

 

 

 

 

ЛЮБОТИНСЬКА ГІМНАЗІЯ №1

 

 

 

 

 

 

 

(ПОПЕРЕДЖЕННЯ УСІЇ ВИДІВ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

ШАРМАЙ

ОЛЕКСАНДРА ІГОРІВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки при переході вулиці. Наземний, надземний, підземний переходи

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку.

 Перед переходом дороги завжди слід зупинитись і роздивитись навкруги Переходити проїжджу частину вулиці потрібно пішохідними переходами, у тому числі підземними, що позначені дорожніми знаками.

 Під час переходу вулиці потрібно керуватися сигналами світлофора чи регулювальника.

 Якщо наближається машина з увімкненим проблисковим маячком або спеціальним звуковим сигналом, пішоходи повинні утриматись від переходу проїжджої частини.

 Пішоходи, які не встигли закінчити перехід, повинні перебувати на «острівці безпеки» або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід можна, лише переконавшись у безпеці подальшого руху.

 переходити лише тоді, коли впевнений, що транспорт перебуває на достатній відстані;

 не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти;

 у темний час потурбуватися про те, щоб виділити себе на проїжджій частині чи узбіччі (блискучі предмети, предмети білого кольору).

Пішоходи повинні переходити проїжджу частину вулиці пішохідними переходами. Переходи бувають наземні, підземні, надземні.

Наземні — це ділянка проїжджої частини.

Надземні — це перехід над проїжджою частиною.

Підземні — перехід під проїжджою частиною.

Якщо в зоні немає переходу, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки. Якщо є світлофор, слід керуватися його сигналами. Якщо вулиця має двосторонній рух, то, ступивши на край проїжджої частини, слід подивитися ліворуч, а дійшовши до середини — праворуч.

 

2. Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту впорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватись чи зупинятись на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або дорожньою розміткою «зебра».

Перехід багатосмугової дороги

Автомобільна дорога, вулиця — це частина території, з усіма розміщеними на ній спорудами, у тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів (ТЗ) і пішоходів.

Пішохідний перехід — це ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для пересування пішоходів через дорогу.

Багатосмугова дорога — дорога з повздовжніми смугами на проїжджій частині, що мають ширину, достатню для руху ТЗ, і призначені для руху в обох напрямках.

Під час переходу проїжджої частини дороги пішоходи повинні користуватися підземним і надземним пішохідними переходами або переходити дорогу в місцях, позначених спеціальною розміткою чи дорожніми знаками «Пішохідний перехід».

Якщо на ділянках шляхів відсутні позначені пішохідні переходи, переходити дорогу дозволяється на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч. Коли перехрестя або позначені пішохідні переходи в межах видимості відсутні, а дорога має не більш ніж три смуги руху для обох його напрямків, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом до краю проїжджої частини в місцях, де вона добре проглядається в обох напрямках, і лише після того як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, та його швидкість і пересвідчиться у відсутності небезпеки.

Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється лише в напрямку руху транспортних засобів колоною не більше за чотирьох осіб у ряд за умови, що колона не займає більш ніж половину ширини проїжджої частини. Спереду і ззаду колони з лівого боку мають перебувати супровідники з червоними прапорцями, а в темний час доби й за умов недостатньої видимості — із запаленими ліхтарями: попереду — білого кольору, позаду — червоного.

Організовані групи дітей дозволяється водити лише тротуарами й пішохідними доріжками, а якщо їх немає — узбіччям дороги, але виключно у світлий період доби й у супроводі дорослих.

У всіх випадках, коли пішохід збирається переходити проїжджу частину або узбіччя, а також поза перехрестям і позначеними переходами, він повинен, перш ніж почати перехід, переконатися в його безпеці, і, насамперед — у відсутності ТЗ, що наближається.

Пішоходи, які не встигли завершити перехід усієї проїжджої частини, повинні пропустити ТЗ, очікуючи на можливість для подальшого руху на острівці безпеки, а за його відсутності — на лінії, що розділяє потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід дороги можна, виконавши ті самі вимоги, що регламентують порядок початку переходу проїжджої частини дороги. Якщо на проїжджій частині зупинився ТЗ або з’явилась інша перешкода, що обмежує огляд, необхідно належним чином переконатися у відсутності ТЗ, що наближаються. При цьому обходити їх слід з того боку, який ближче до ТЗ, що наближаються, тобто ТЗ, який стоїть, слід обходити ззаду.

 

3. Правила переходу вулиці після висадки з транспорту

• Ніколи не перебігайте дорогу перед транспортом, що наближається.

• Під час переходу дороги спочатку подивіться ліворуч, потім — праворуч.

• Якщо немає тротуару, іти можна узбіччям назустріч руху транспорту.

• Не влаштовуйте ігри на проїжджій частині.

• Не катайтеся на проїжджій частині на велосипеді. Їздити на велосипеді по проїжджій частині дозволяється лише з 14 років.

• Не підходьте близько до посадкового місця, доки автобус не зупиниться остаточно.

• Під час посадки у автобус не штовхайтеся, спочатку пропустіть молодших і літніх.

• Під час руху транспорту не підводьтеся.

• Підводитися можна лише тоді, коли автобус зупиниться повністю.

• Переходити дорогу, вийшовши з транспорту, можна лише після того, як він від’їде, щоб добре було видно проїжджу частину.

 

4. Дорожні знаки

• Чим регулюється рух на вулицях і дорогах? (Дорожніми знаками)

Дорожні знаки — це символи (умовні позначки), що встановлюються на дорогах для орієнтації учасників дорожнього руху. Дорожні знаки називають «міжнародною мовою вулиць».

На своєму шляху до школи, магазина, театру, стадіону — усюди ви зустрічаєте дорожні знаки. Вони пофарбовані в яскраві кольори й помітні здалеку. Багато з цих знаків вам добре відомі.

Дорожні знаки виконують ту саму роль, що й світлофори, лінії розмітки проїжджої частини вулиць і доріг: вони допомагають регулювати й організовувати рух потоків машин і людей.

Знаки полегшують роботу водіїв, допомагають їм та пішоходам правильно орієнтуватись у складній обстановці дорожнього руху.

Водії добре знають значення дорожніх знаків і вміло користуються ними. Головні знаки повинні добре знати також велосипедисти й пішоходи.

Усі дорожні знаки поділяють на сім груп. Вони відрізняються як за формою, так і за кольором. На знаки нанесено різні малюнки, для того щоб можна було легше визначити їхнє призначення.

Знаки першої групи — попереджувальні (разом — 43): вони попереджують водіїв і пішоходів про можливу небезпеку. Ці знаки установлюють на певній відстані від місця небезпеки так, щоб їх було добре помітно. Форма більшості знаків — трикутник білого кольору з червоною облямівкою.

Знаки другої групи — знаки пріоритету (разом — 6): вони встановлюють черговість проїзду перехресть, а також вузьких ділянок вулиць.

Знаки третьої групи — заборонні (разом — 35): вони забороняють певні дії водіїв і пішоходів, тому їх так називають. Ці знаки мають форму кола білого кольору з червоною облямівкою. Але існують також заборонні знаки, пофарбовані в червоний або блакитний колір.

До четвертої групи входять знаки, що пропонують (разом — 18). Вони пропонують, дозволяють водіям рухатися в певному напрямку, виконувати ті чи інші приписи, зазначені на них. Такі знаки круглі, блакитного кольору.

Знаки п’ятої групи називаються інформаційно-вказівними (разом — 66). Вони інформують водіїв про різну дорожню обстановку. Ці знаки мають форму квадрата або прямокутника з малюнками й написами на зеленому, блакитному або жовтім тлі.

У знаках шостої групи міститься різноманітна інформація, пояснення. Вони допомагають водіям і пішоходам орієнтуватися в дорозі, наприклад сповіщають про місця відпочинку, заправні станції, медичні пункти, місця руху тощо. Ці знаки називають знаками сервісу (разом — 12). Вони мають форму прямокутника й пофарбовані в блакитний колір.

До знаків сьомої групи належать знаки додаткової інформації (таблички) (разом — 50), які допомагають упорядкувати рух потоків транспортних засобів або уточнити, посилити дії знаків.

Усі дорожні знаки зазвичай установлюють праворуч вулиці або дороги лицьовим боком назустріч руху, щоб водії та пішоходи добре їх бачили.

У великих містах і на всіх головних магістралях установлюють знаки з підсвічуванням (усередині них розташовані електричні лампочки). Такі знаки добре помітно ввечері.

Знаки також часто вкривають спеціальною світловідбивною плівкою. У разі освітлення їх фарами автомобілів, що наближаються, вони починають світитися, і водій добре розрізняє такі знаки у вечірній час. Усі сім груп містять безліч різних знаків.

 

5. Дорожня розмітка

На багатьох вулицях і дорогах, а також на різних дорожніх спорудах (на мостах, естакадах, у тунелях) можна побачити різні лінії, написи та інші позначення, нанесені фарбою білого й жовтого кольорів.

Ці лінії й позначки називають дорожньою розміткою. Дорожня розмітка допомагає водіям і пішоходам орієнтуватися в русі, завдяки чому сприяє підвищенню безпеки руху.

Розмітка може бути горизонтальною й вертикальною. Лінії на проїжджій частині вулиць і доріг називаються горизонтальною розміткою. Їх наносять фарбою переважно білого кольору. Що це за лінії?

Лінії пішохідного переходу

Перехід позначають широкими смугами, нанесеними білою фарбою. Його називають «зеброю».

На широких вулицях пішохідний перехід типу «зебра» іноді доповнюють стрілками. Стрілки нагадують людям, що під час переходу вулиці слід дотримуватись правої сторони пішохідного переходу. Це дозволяє уникнути зіткнення зустрічних потоків пішоходів. Пішоходи не стикатимуться і швидше звільнять проїжджу частину. У результаті не буде заторів транспортних засобів на проїжджій частині.

Лінії, що розділяють зустрічні потоки транспортних засобів

Ці лінії наносять уздовж вулиці або дороги по осі проїжджої частини. Вони можуть бути суцільними або переривчастими. Переривчасті лінії, що розділяють зустрічні потоки, водії автомобілів і велосипедисти можуть перетинати по обидва боки. Перетинати ж суцільні лінії розмітки або рухатися по них забороняється.

Пішоходи повинні пам’ятати, що, дійшовши до лінії поділу зустрічних потоків автомобілів, слід подивитися праворуч, пропустити транспортні засоби й продовжувати перехід вулиці. Лінії, що поділяють проїжджу частину на смуги (ряди), якими рухаються транспортні засоби в одному напрямку

Дві або три такі паралельні лінії показують водієві, що можна рухатися у два або три ряди.

Лінії, що позначають місця, де велосипедна доріжка перетинає проїжджу частину вулиці або дороги

У місці перетинання наносять переривчасті лінії зі стовщеними штрихами у формі квадратиків.

Велосипедист, перетинаючи вулицю або дорогу, повинен переконатися у відсутності транспортних засобів, які наближаються, і лише після цього може почати рух.

Стоп-лінія Цю лінію зазвичай наносять на перехрестях перед пішохідними переходами.

Є й інші лінії горизонтальної розмітки, але їх повинні добре знати лише водії.

Вертикальна розмітка Вона наноситься, наприклад, на поверхні опор мостів, шляхопроводів, огороджень, що встановлюються на небезпечних для руху ділянках доріг, на круглих тумбах, розташованих на острівцях безпеки, тощо.

 

6. Рух за сигналами регулювальника

Уявімо ситуацію: на жвавому перехресті перестали працювати світлофори, бо в результаті аварії склалася небезпечна ситуація. Як у цьому випадку регулюється рух? (За допомогою регулювальника)

На перехрестях вулиць і доріг рух транспортних засобів і пішоходів часто регулюється регулювальником.

Регулювальник, спостерігаючи за потоком автомобілів, автобусів, тролейбусів, сам вирішує, кого пропустити в першу чергу, щоб не створювати скупчення. Він віддає накази жестами рук або за допомогою спеціального жезла. У цьому випадку всі водії та пішоходи підкорюються лише сигналам регулювальника. Тому їх слід добре знати й пам’ятати. Кожен його жест, кожне положення корпуса регулювальника відносно водіїв і пішоходів відповідає певному сигналу світлофора.

Розглянемо жести регулювальника відповідно до сигналів світлофора:

• заборонний (з боку грудей і спини рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено);

• вимога підготовки до руху (жезл або просто рука підняті вгору — рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках);

• жест дозволу (коли регулювальник стоїть боком, пішоходам дозволено переходити проїжджу частину).

Якщо світлофор працює, але на перехрестя виходить регулювальник, то всі учасники руху повинні підкорятися тільки жестам регулювальника, незалежно від сигналів світлофора.

 

7. Пасажир в автомобілі

Посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїжджій частині, а у спеціально відведених для цього місцях або біля бордюру й лише після остаточної зупинки транспорту, головне — не з боку руху транспорту.

Під час руху автомобіля не можна відволікати водія, чіпати ручки дверей, гратися гострими предметами, висовувати руки й голову у вікна автомобіля, обов’язково слід користуватися ременями безпеки.

Потенційна небезпека пасажирських місць

Усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори травмування:

• наявність зайвих пасажирів;

• багаж на задньому сидінні;

• імовірність пересування пасажира всередині салону;

• наявність виступів усередині автомобіля;

• незакріплені предмети.

Захисні системи, їхнє призначення

Найнебезпечнішим є переднє сидіння поруч із водієм, тому перевезення дітей віком до 12 років на цьому сидінні суворо заборонено.

До захисних систем салону автомобіля належать:

• підголівники;

• ремені безпеки (під час руху автомобіля ремені мають обов’язково бути пристебнуті);

• надувні подушки безпеки;

• безпечні колисочки для дітей віком до 1 року;

• безпечне крісло для дітей дошкільного віку.

 

8. Основні види ДТП. Поведінка при ДТП

Головні причини, через які трапляються дорожньо-транспортні пригоди з вини водія

Неуважність водія. Мобільні телефони, диски, їжа, набирання текстових повідомлень тощо дуже відволікають від дороги. У 80 % випадків причиною зіткнення є саме неуважність водія.

Ризикована поведінка за кермом. До цього можна зарахувати ігнорування сигналів світлофора, дорожніх знаків, а також зміну ряду та підрізання. Різниця між ризикованою поведінкою та неуважністю водія полягає в тому, що перша найчастіше є усвідомленоюВисока швидкість. Швидкість перевищує більшість водіїв, але молоді й недосвідчені роблять це набагато частіше. Згідно зі статистикою, третина всіх аварій, у яких гинуть люди, відбувається з провини молодих водіїв, які перевищили швидкість.

Керування в нетверезому стані. Під дією алкоголю люди не дотримуються елементарних правил, знижується швидкість реакції.

Недотримання дистанції. Дотримання дистанції — важливий фактор, що запобігає зіткненню. За швидкості 97 км/год. для остаточної зупинки автомобілю потрібно від 36 до 43м, а багатьом позашляховикам — додаткові 1,5–3 м.

Ігнорування ременів безпеки.

Неправильна поведінка в екстремальних ситуаціях. Уміння уникати аварій виробляється з досвідом. Автомобілісти-початківці набувають навичок упевненого керування поступово й часто потрапляють у ситуації, коли часу для прийняття рішення залишається замало. Висока швидкість і неуважність водія лише погіршують ситуацію.

Керування автомобілем у сонному стані.

Пішоходи також є учасниками руху, і до того ж їх значно більше, ніж водіїв. Але пішоходи не складають іспитів з правил дорожнього руху, які вони знають гірше від водіїв. Пішоходи менш дисципліновані. Цим можна пояснити той факт, що пішоходи частіше порушують порядок на вулицях, ніж водії.

З яких причин найчастіше відбуваються нещасні випадки? Статистичні дані такі:

• перехід і перебігання вулиці перед транспортними засобами — 27 %;

• перехід вулиці в недозволених місцях та на червоний сигнал світлофора — 27 %;

• неуважність під час переходу вулиць — 17 %;

• нетверезий стан пішохода — 14 %;

• несподіваний вихід з-за транспортного засобу, що стоїть, — 9 %;

• інші причини — 6 %.

Головні види ДТП

Головні причини транспортних аварій:

• неуважність учасників дорожнього руху;

• недотримання правил безпеки водіями транспортних засобів і пасажирами;

• порушення правил дорожнього руху пішоходами;

• поламки транспорту;

• неправильний вихід на проїжджу частину з-за транспорту, що стоїть;

• незадовільний стан проїжджої частини вулиць і доріг;

• погані погодні умови.

Особливості сучасного транспорту: висока швидкість, величезна руйнівна сила через різке зупинення й зіткнення, висока пожежонебезпечність.

Поведінка під час ДТП

Особливо небезпечним транспортний засіб є в таких випадках:

• під час посадки й висадки;

• у разі екстреного гальмування, особливо під час мряки й ожеледиці;

• під час руху автомобіля, що має несправності, за яких заборонено його експлуатацію.

Найбільш поширені види ДТП — це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту. Існує кілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

• за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

• негайно повідомити про пригоду в ДАІ (це не обов’язково в разі відсутності жертв, а в учасників — претензій одне до одного);

• намагатися нічого не змінювати на місці пригодисвідкам наїзду або аварії, після якої водій залишив місце пригоди, — запам’ятати й записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати швидку допомогу, сповістити дорослих і працівників ДАІ.

Якщо ви їдете на передньому місці пасажира, закрийте голову руками та ляжте на бік, розтягшись на сидінні. Перебуваючи на задньому сидінні, упадіть на підлогу. Якщо поруч із вами дитина — накрийте її собою.

Як діяти після аварії? З’ясуйте, у якому місці автомобіля та в якому положенні ви перебуваєте, чи не горить автомобіль та чи не підтікає бензин (особливо в разі перевертання). Якщо двері заклинило, залиште салон автомобіля через вікна, відчинивши їх або розбивши важкими підручними предметами. Вибравшись із машини, відійдіть від неї якнайдалі — можливий вибух.

Після цього намагайтеся зберігати спокій, огляньте себе та місце аварії, по можливості надайте само- та взаємодопомогу. Слід пам’ятати, що життя потерпілого залежить від вчасної та кваліфікованої медичної допомоги

 

9. Безпека руху велосипедиста

Виїжджаючи з дому, перевірте кермо (чи легко воно повертається) та шини, роботу ручного й ніжного гальм і дзвінка.

Заборонено їздити на проїжджій частині вулиці, тротуарами, а також у місцях, де можна випадково виїхати на дорогу. Кататися слід у спеціально відведених місцях (спортивний майданчик, стадіон тощо).

Не можна кататися тротуарами та доріжками садів, бульварів і парків, щоб не зачепити пішохода або малюка, який грається.

Дітям віком до 14 років категорично забороняється їздити на велосипеді дорогою.

Велосипед має бути обладнаний світловідбивачами: спереду — білого кольору, з боків — оранжевого, ззаду — червоного.

Велосипедистові забороняється:

* рухатися проїжджою частиною, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися тротуарами й пішохідними доріжками (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

* під час руху триматися за інший транспортний засіб;

* буксирувати велосипед;

* їздити, не тримаючись за кермо, та знімати ноги з педалей;

керувати велосипедом з несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темний час доби та в умовах недостатньої видимості.

Виїжджати на вулицю на несправному велосипеді не можна.

Не катайтеся вдвох на одномісному велосипеді. Це забороняється правилами руху.

Не можна їздити на велосипеді, тримаючись за кермо однією рукою або взагалі не тримаючись за нього.

Завжди дуже обережно об'їжджайте автомобіль, який стоїть І біля тротуару. Водій автомобіля або пасажир можуть раптово від-І чинити двері, ударити вас, і ви ризикуєте заточитися, упасти.

 

 

 

ЛЮБОТИНСЬКА ГІМНАЗІЯ №1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЛАСНИЙ КЕРІВНИК

ШАРМАЙ

ОЛЕКСАНДРА ІГОРІВНА

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки

Пожежна безпека повинна забезпечуватись шляхом проведення своєчасних організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі її виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Аналіз статистичних даних про пожежі у світі свідчить, що їх кількість щороку збільшується. Кожні 5 хвилин відбувається пожежа, матеріальні збитки від вогню обчислюються мільйонами гривень.

Найбільш розповсюджені причини виникнення пожеж

- необережне поводження з вогнем;

- порушення правил будови та технічної експлуатації електричного устаткування

( експлуатація несправних чи саморобних електричних приладів, коротке замикання, залишені без нагляду ввімкнені електричні прилади);

- порушення правил пожежної безпеки при пічному опаленні ( несправні димарі);

- пустощі дітей з вогнем ( запалювання паперу, стружок, легкозаймистих речовин);

- газові розряди та атмосферна електрика;

- недотримання правил пожежної безпеки при користуванні газом ( залишені без нагляду ввімкнені газові прилади, сушіння білизни над газом та ін. ) ;

- підпалювання ( через необережність, незнання правил пожежної безпеки )

- несправність або неправильна експлуатація електроустаткування, електропобутових приладів, газових плит;

- вмикання до однієї розетки побутових приладів великої потужності;

- розігрівання лаків і фарб на відкритому повітрі.

- Користування саморобними електрогірляндами для ялинки, запалювання хлопавок, бенгальських вогнів поблизу хвої, використання легкозаймистих маскарадних костюмів з паперу та вати.

 

2. Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу

Що робити, якщо пожежа захопила вас у багатоповерхівці

Передусім, заходячи до будь-якого незнайомого приміщення, постарайтеся запам'ятати шлях, звертайте увагу на розташування евакуаційних виходів.

Якщо почули крики «Пожежа!» або відчули запах диму чи побачили полум'я, зателефонуйте в пожежну охорону.

Постарайтеся зберігати спокій, заспокойте тих, хто поруч, особливо жінок. Оцініть ситуацію, переконайтеся в реальності небезпеки, з'ясуйте її причину, а вже потім спокійно, без паніки починайте рухатися в протилежний бік, до виходу. Пропустіть уперед дітей, жінок і літніх людей. Допомагайте тим, хто з переляку не може йти, спробуйте заспокоїти їх, візьміть під руку.

Опинившись у юрбі, зігніть руки та притисніть їх ліктями до боків, піднявши кулаки. Нахиліть корпус назад, упершись ногами, пробуйте стримувати натиск, щоб звільнити дорогу, і поволі наближайтесь до виходу. Затуляйте дітей спиною або візьміть їх на плечі. Не входьте в задимлене приміщення! У сучасних будівлях дуже багато пластика, синтетики, які в процесі горіння виділяють токсичні речовини. Навіть кілька вдихів можуть спричинити раптову смерть.

Якщо дим заповнює приміщення, коридори, йдіть убік не задимлених сходів або до виходу, але в жодному, разі — не до ліфта. Користуватися ліфтом під час пожежі категорично за боронено. Тримайтеся за стіни, поручні, дихайте через носову хустку або одягчЯкщо концентрація диму збільшується, при гніться або пересувайтеся повзком. Шдвищендя температури свідчить про наближення до небезпечної зони, тож ліпше повернути назад.

Якщо через густий дим та високу температуру й вогонь не можете вийти на сходи або в коридор, слід негайно повернутися назад, щільно причинивши за собою двері. Дверні щілини та вентиляційні отвори слід закрити мокрими ганчірками й наповнити водою ванну.

У разі небезпечної концентрації диму та високої температури в квартирі (кімнаті) слід, вийти на балкон, у лоджію, щільно причинивши двері. Захопіть із собою мокру ковдру, килим чи іншу цупку тканину: ними ви зможете накритися, коли вогонь проникне крізь двері чи вікна. Утім, це ненадійний захист. Якщо балкона немає, можна стати на підвіконня (виступ, карниз), хоча це й ризиковане,

Якщо внизу немає вогню, а в кімнаті залишатися небезпечно, спробуйте ^спуститися поверхом нижче за допомогою міцно зв'язаних простирадл, штор, мотузок тощо. Можна скористатися й пожежним рукавом. Рятуватися рекомендуємо поодинці, під-страховуючи одне одного. Звичайно, такий спосіб самопорятунку ризикований, але іншого виходу немає.

І останнє. Якщо ви все-таки вирішили йти через надто задимлений коридор, що вкрай небезпечно, то радимо накритися мокрою тканиною і рухатися пригнувшись або повзком. Це дасть змогу подолати невеликі ділянки з відкритим вогнем і високою температурою. Якщо насувається вогняний- вал, негайно падайте, закривши голову тканиною, старайтеся не дихати, щоб не дістати опіків внутрішніх органів.

Способи захисту органів дихання від чадного газу

Щоб уберегти органи Дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову клаптем мокрої тканини або пальтом.

Пам'ятай, що дим небезпечніший за вогонь. Від густого диму неможливо захиститися, навіть якщо дихати крізь вологу ганчірку. А продуктами горіння деяких матеріалів можна отруїтися.

 

3. Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів

*Під час користування нагрівальними приладами не можна:

* вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

* накривати, адже прилад перегрівається;

* використовувати в тривалому режимі.

Правила експлуатації побутових електричних та газових приладів

Під час користування електричними приладами не можна:

* залишати без нагляду ввімкнені прилади;

* ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

* вмикати в розетку кілька приладів одночасно;.

-* торкатися оголених місць у разі порушення електропроводки або оголення електричного дроту, поламки розетки;

* вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

* стукати по екрану телевізора, що згас: він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути.

Дотримуйтесь правил безп,еки під час використання електропобутових приладів.

Ідучи з дому, обов'язково вимикайте електроприлади.

Не залишайте електррприлад під напругою, навіть якщо в нього є вимикач.

Не доторкайтесь оголених дротів і ввімкнених у мережу приладів з несправною ізоляцією.

Не перевіряйте пальцями, чи є напруга в розетці, патроні або на затисках електроприладів.

Не виймайте вилку з розетки, тягнучи її за шнур (він може обірватися, оголийшй дроти, що перебувають під напругою). Не ремонтуйте вилки електроприладів -за допомогою ізоляційної стрічки, якщо вони вийшли з ладу—відразу міняйте їх.

Не беріть праску мокрими руками й не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж, оскільки в разі травмування електрикою це спричинить прохід струму через тіло і станеться небезпечне для життя ураження електричним струмом.

У жодному разі не заливайте водою й не обривайте дроти, що загорілися.

Насамперед відключіть електричний струм.

 

4. Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами

Бурхливий розвиток хімічної промисловості спричинив появу чималої кількості різноманітних речовин, що набули широкого визнання. Щоденно людство користується нафтою і нафтопродуктами, природним і штучним газами. У побуті до пожежонебезпечнИх (речовин, що мають підвищену пожежоздатність) належать препарати в аерозольній упаковці, багато які із засобів для виведення плям, полірування та склеювання, догляду за виробами зі шкіри, деякі рідинні засоби для чищення, боротьби з побутовими комахами й захисту рослин та частина мінеральних добрив.

Предмети, що оточують нас у житловому приміщенні, часто виготовляються з використанням легкозаймистих матеріалів. Для надання привабливого зовнішнього вигляду дерев'яні поверхні ме-11 блів покривають нітролаками. У диванах і кріслах під оббивкою прокладено поролон. Усе частіше застосовуються полімерні матеріали, вироби з пластмас, одяг та килими із синтетичних волокон. І все це легко займається й добре горить, виділяючи токсичний дим, небезпечний для життя людини. Речовини, що мають підвищену пожежоздатність, називаються пожежонебезпечними (вибухонебезпечними, вогненебезпечними).

Найбільшу пожежну небезпеку становлять горючі гази (водень, метан, пропан), легкозаймисті рідини з температурою спалаху парів до 45 °С (ефір, метиловий спирт, ацетон, бензин, газ), горючі рідини з температурою спалаху парів понад 45 °С (гліцерин, нітробензен, мазут, парафін, лак), тверді горючі речовини, що розкладаються внаслідок незначного нагрівання й виділяють при цьому легкозаймисті пари (деревні стружки, бавовна, віскоза, прядиво, пластмаси, папір).

До пожеженебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.

Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, одяг, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби та покриття, дрова, вугілля, деревна стружка.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежо-небезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

вогнегасник разового використання. Горіння може розпочатися, коли наявні займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережним слід бути,з легкозаймистими матеріалами та речовинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

Пожежна безпека поводження із синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирти, бензин)

Під час роботи із синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирти, бензин) слід дотримуватись таких правил.

Не дозволяється розігрівати перелічені матеріали.

Забороняєтьсякористуватисявідкритимвогнемнавідстаніменш ніж 20 м від місця проведення будь-яких дій з такими речовинами.

У разі використання імпортних речовин та матеріалів необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій щодо виконання робіт, які додаються. Не дозволяється використовувати речовини та матеріали, які не мають характеристик пожежної безпеки, а також указівок або інструкцій щодо безпечного виконання робіт.

Для виконання робіт з використанням горючих речовин має застосовуватись інструмент, виготовлений з матеріалів, які не дають іскор у разі удару (алюміній, мідь, пластмаса, бронза).

Ємності з горючими речовинами (металеві або скляні) слід відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими.

Забороняється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналізацію.

Усі пожежонебезпечні матеріали та речовини мають зберігатися в місцях, не доступних для маленьких дітей, окремо від харчо- . вих продуктів,

Не можна зберігати в житловому приміщенні, на лоджіях чи балконах великі запаси речовин, балони з горючим газом.

Аерозольні балони бажано зберігати у вертикальному положенні в сухому прохолодному місці. На них не повинно потрапляти. пряме сонячне Світло. Під час розпилювання з балона не можна палити, стояти близько до відкритого вогню, їх не можна розбивати; й не рекомендується викидати до остаточного використання.

Для гасіння легкозаймистих рідин не можна використовувати воду, бо, розтікаючись під цими рідинами, вона збільшує поверхню горіння. У разі загоряння полум'я слід гасити вогнегасником, закидати джерело вогню піском чи землею, накрити повстю. Водою цід великим тиском можна збивати полум'я лише в разі горіння Пильного в ємностях.

 

5. Пожежнонебезпечні об’єкти. Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо). Користування печами, камінами

В нашому житті нас оточують різні предмети, речовини і навіть цілі об’єкти. Деякі з них є пожежонебезпечними.

- Як ви гадаєте, які об’єкти - пожежонебезпечні?

До пожежонебезпечних об’єктів відносять заводи, лікарні, дитячі садки, школи, житлові будинки. Причиною трагедії може бути гра з вогнем, підпал, користування несправними електроприладами, стихійне лихо.

Особливо небезпечними є автозаправні станції, станції техобслуговування, деревообробні комбінати, зерноприймальні пункти, друкарні, бібліотеки, меблеві фабрики.

З метою запобігання пожежі на кожному підприємстві встановлюється протипожежний режим. Це означає, що :

1. Для збереження сировини відводяться певні місця.

2. Встановлюється порядок прибирання території.

3. У спеціально відведеному місці встановлюється протипожежний щит. Він червоного кольору. На ньому знаходяться вогнегасник, відро, лопата, багор. Під щитом знаходиться ящик з піском.

4. Для стоянки транспорту відводяться спеціальні місця. там вивішуються знаки “ Курити заборонено ”, “ Заборона використання відкритого вогню ”.

 - Чи може ялинка стати причиною виникнення пожежі?

Через необережне поводження з вогнем ялинка може легко спалахнути і завдати шкоди людям і їхньому майну. Щоб не сталось біди, слід пам’ятати основні правила влаштування Новорічних ялинок як вдома, так і в школі.

 Ялинку слід встановлювати так, щоб залишався вільним вихід із приміщення. Гілля ялинки повинно знаходитись на відстані не менше одного метра від стін і стелі.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- використовувати для свята костюми з вати, паперу, марлі та подібних легкозаймистих матеріалів, які не просочені вогнезахисним складом;

- використовувати для прикрашання ялинки легкозаймисті іграшки та прикраси;

- застосовувати для ілюмінації ялинки свічки, бенгальські вогні, феєрверки;

- обкладати підставку та прикрашати гілля ватою та іграшками з неї.

Невід’ємним атрибутом святкового вбрання ялинки є електричні гірлянди. Оформлення ілюмінацій може проводити тільки досвідчений електрик. Прикрашати ялинку гірляндами вдома повинні дорослі, які детально вивчили інструкцію з правил користування даним видом гірлянд.

Електропроводи, що живлять лампочки ялинкового освітлення, повинні бути гнучкими, з мідними жилами, мати справну ізоляцію і підключатися до електромережі за допомогою штепсельних роз’ємів. Лампочки для гірлянд підбирають потужністю не більше 25 Вт.

Відкритий вогонь – це завжди небезпека. Постійно потрібно перевіряти , що знаходиться біля каміну та біля пічки. Не сушити білизну та взуття біля відкритого вогню. Не допускати малечу до цих об’єктів.

 

6. Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі

Безпека життя – завдання кожного громадянина. Але навіть у власному домі повинні існувати правила протипожежної безпеки.

 Категорично заборонено встановлювати газові балони в кухнях ( або місцях, пристосованих під кухні) без природного освітлення, розташованих у підвальних приміщеннях, де немає вікон для природної вентиляції.

■ Якщо газові балони встановлюються ззовні будівлі, то їх зберігають у спеціальних ящиках чи шафах з отворами. Не допускається зовнішня установка в запасних виходах, проїздах та з боку головних фасадів будинків, де є інтенсивний рух.

■ Якщо на вікнах є решітки, то вони повинні відчинятися.

■ Не допускати дітей до газових приладів.

■ Не залишати ввімкненим газовий прилад без нагляду ( особливо на ніч )

■ Замок на вхідних дверях повинен легко відчинятися зсередини.

■ Не залишати біля пічки віника та різних ганчірок.

■ Стежити за справністю ізоляції проводів.

■ Не зберігати у будинку легкозаймисті речовини та матеріали.

■ Сірники – подалі від малечі!

Пожежа – це великий стрес для людини. У такому стані можна зробити неправильні дій, які пошкодять її здоров’ю чи життю.

Пожежа застала вас у приміщенні:

Ø Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;

Ø Повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу

Ø Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх і обережно виходьте;

Ø Якщо двері гарячі, не відчиняйте їх – дим та полум’я не дозволить вам вийти;

Ø Щільно зачиніть двері, а всі щілини та отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь повзком у глибину приміщення і приймайте заходи для порятунку( зачинені двері затримують пожежу на 15 хвилин);

Ø Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть: “ Допоможіть, пожежа!”

Ø Якщо ви не в змозі розкрити вікно, розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

Ø Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу у приміщення, рухаючись навкарачки, оскільки внизу менше диму. Щоб не обпекти обличчя і не наковтатися дрібних частинок диму, необхідно мокрою ганчіркою накрити голову, прикрити рот і ніс. Краще для цього взяти цупку тканину з плаща або пальта;

Ø Обов’язково зачиніть за собою всі двері;

Ø Під час пожежі заборонено користуватися ліфтом;

Ø Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі;

 У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну команду. Головне – не панікувати.

Гасіння вогню треба розпочинати з вияснення причини горіння. Залежно від цього будуть вибиратися засоби гасіння.

Якщо причиною стала електромережа – предмет спочатку треба знеструмити.

Якщо горять легкозаймисті речовини та матеріали – вода не стане у пригоді.

 

7. Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі

При проходженні струму по провіднику завжди виділяється тепло. Але у звичайних, нормальних умовах воно розсіюється у навколишнє середовище швидше, ніж встигає нагрітися провідник. Для кожного електричного навантаження відповідно підбирається і провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший, ніж необхідно за розрахунками, то буде виділятися так багато тепла, що воно не встигне розсіятися і провідник швидко нагріється. Це може статися, наприклад, якщо в одну розетку включити декілька побутових приладів одночасно. Виникає перевантаження, проводи можуть нагрітися, а ізоляція – спалахнути.

- Які причини виникнення пожеж від електричного струму ви можете назвати?

Пожежа може виникнути і при несправності електропроводки. Небезпечним є застосування в електромережах дзвінкових, телефонних, монтажних проводів, переріз яких не розрахований на споживчий струм.

Короткі замикання трапляються якщо два провідника без ізоляції накоротко з’єднаються один з одним. Якщо на місці короткого замикання будуть горючі матеріали і конструкції, вони миттєво спалахнуть. Ось чому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.

Сильне нагрівання проводів виникає також у місцях послаблення контактів з’єднання проводів між собою і в місцях приєднання їх до приймачів струму. Це ж трапляється при неправильному з’єднанні проводів скручуванням, слабкому кріпленні, нещільних контактах вилок у гніздах штепсельних розеток чи сильному окисленні контактних поверхонь і місць з’єднання проводів. Нещільний контакт - як правило, виникає іскріння.

Кожен знає, що у будь-якій квартирі або будинку є “ запобіжник ” – це пробка з плавкою вставкою, розрахованою на певну силу струму, автоматичний вимикач. На випадок перевантаження вставка запобіжника плавиться раніше, ніж проводи встигнуть нагрітися до небезпечної температури.

Проте, часто трапляється, коли замість пробки з перегорілою плавкою вставкою установлюють саморобні запобіжники ( пучки дроту, накручені на пробку), так звані “ жучки ”. Вони не можуть попереджати небезпечні наслідки в електромережах при перевантаженні й короткому замиканні, що нерідко призводить до пожеж.

Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань ( і як наслідок – пожеж) не дозволяється:

§ Зафарбовувати і білити шнури і проводки.

§ Вішати на них будь-що і кріпити їх у газових та водопровідних трубах, батареях опалювальної системи тощо.

§ Допускати зіткнення електричних проводів з телефонними та радіотрансляційними проводами, радіо -, і телеантенами, гілками дерев і покрівлями будинків.

§ Використовувати телефонні та радіо проводи як провідники електричного струму.

§ Довільно забивати у стіни цвяхи і костилі, пробивати отвори і борозни, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції. У сучасних будинках проводка у квартирах, як правило, виконується прихованим способом.

§ Самостійно проводити реконструкцію і ремонт мереж, електророзеток, переносити електропроводку тощо.

 ПАМ”ЯТАЙТЕ:

1. Якщо розетка розхиталася і погано тримається у стіні, скажіть про це дорослим, бо її необхідно обов’язково укріпити, інакше ізоляція проводів поступово перетреться і проводи оголяться. Короткого замикання не уникнути.

2. Категорично забороняється висмикувати вилку електроприладу із розетки за шнур. Яким би не було кріплення вилки, раніше чи пізніше воно відірветься, а ви ризикуєте отримати удар електричним струмом.

3. Не обмотуйте проводи навколо кавомолок, фенів, прасок, після чисельних згинів вони скручуються і перегинаються.

Особливості гасіння пожеж, викликаних електричним струмом Гасити пожежу слід почати з вимикання джерела струму: це може бути або вимикач, або рубильник на щитку на сходовому майданчику, або запобіжник. Далі діяти у звичайному порядку

 

8. Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння

Щодня від необережного поводження з вогнем в Україні гине 7-8 чоловік. В Україні в середньому кожної 0,5 год. надходить сигнал про пожежу, люди повідомляють про свою біду

Небезпечність пожеж полягає в тому, що вони наносять значні матеріальні збитки, а інколи їхніми наслідками стає непоправне – загибель людей. Окремі пожежі хоча й не призводять до загибелі людей, але у зв’язку з тим, що у процесі горіння виділяється багато тепла і утворюються токсичні речовини, вони стають причиною отруєння людей і значного погіршення їхнього здоров’я.

- Які ж небезпечні наслідки пожеж?

До них можна віднести вогонь, токсичні продукти, недостатність кисню, вибухи й руйнацію та паніку серед потерпілих.

Під час пожежі температура в середині джерела горіння може досягти 1200-1400оС. Для порівняння це температура плавлення деяких сталей і чавуну. При цій температурі людський організм може не те, щоб згоріти, а перетворитись на газоподібний стан.

Хоча вогонь є першопричиною небезпечних наслідків пожеж та найбільш небезпечними для життя і здоров’я людей є зовсім не вогонь і дим, а токсичні речовини, що утворюються в процесі горіння під час пожеж. Причиною утворення великої кількості токсичних речовин є те, що у виробничих, адміністративних та житлових приміщеннях знаходиться багато речовин і матеріалів, які при підвищенні температури утворюють велику кількість дуже токсичних газів і пари.

 Під час пожежі втрачається багато кисню і концентрація його в повітрі зменшується. У людей починається кисневе голодування, в результаті чого з’являється слабкість, крутиться голова, порушується координація рухів, гальмується свідомість. При кисневому голодуванні людина починає часто дихати і цим ще більше ускладнює своє становище, вдихаючи велику кількість диму. Небезпечними під час пожежі є вибухи тому найголовнішим є спроба швидко залишити приміщення. Та на жаль, якщо виникає паніка, у таких ситуаціях обстановка значно ускладнюється.

Чимало лиха завдає людям вогонь, коли перетворюється в неконтрольовану стихію. Передусім викликає опіки – серйозні ушкодження тканин організму.

Тканини людського організму не витримують температуру вищу +45о С. Розрізняють чотири ступені опіків.

І – обпечене місце червоніє, припухає, болить, але за 2-3 дні гоїться.

ІІ – утворюються пухирі, які загоюються за тиждень.

ІІІ – тканини вражаються глибоко, утворюючи струп, що довго не гоїться.

ІV – мертвіє чи обвуглюється не тільки шкіра, а й глибші тканини. При глибоких опіках, які займають понад 15% поверхні тіла в дорослих і 10 – у дітей, може виникнути опікова хвороба, а також опіковий шок.

При опіках значної поверхні тіла потерпілого загортають у простирадло, а якщо надворі сира погода - в ковдру.

 - Чи можемо ми до приїзду лікаря надати людині допомогу? Яку?

Насамперед необхідно винести людину з зони пожежі, накинувши на неї попередньо ковдру, плащ, пальто. Якщо одяг на потерпілому тліє, його обливають водою. Обпечені частини тіла оголюють: коли ушкодження значне, одяг розрізають. Одяг, що прилип до рани, обрізають навколо неї і накладають зверху пов’язку. Не слід змащувати ушкоджену поверхню домашніми лікувальними засобами. Вони, як правило, лише утруднюють оброблення рани в лікарні.

Опіки можуть бути різного ступеня тяжкості, залежно від стадії опіку. При опіках першого та другого ступенів слід негайно покласти на вражене місце примочку з рідини, яка містить спирт, або слабкого розчину марганцевокислого калію. Спирт і його похідні стримують подальше руйнування клітин і водночас знезаражують місце ушкодження. Якщо допомога надана вчасно, пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття. При опіках третього і четвертого ступенів на вражені місця слід накласти стерильні пов’язки. При великих опіках використовуються чисті, випрасувані простирадла. Потерпілого слід напоїти чаєм, мінеральною водою і терміново доставити до лікарні.

Під час пожежі відбувається отруєння організму чадним газом ( окисом вуглецю ). Чадний газ утворюється під час згорання палива без достатнього припливу кисню. Спочатку людина відчуває головний біль, нудоту, потім – запаморочення, загальну слабкість, сонливість, починається блювота, шкіра може збліднути і покритись яскраво-червоними плямами. Швидко, протягом кількох хвилин, потерпілий непритомніє. Можлива зупинка дихання і навіть смертельний шок.

 Для надання допомоги потерпілому потрібно:

1. Винести його на свіже повітря в безпечне місце ( якщо горить ліс, покласти на обличчя мокру хустку ) .

2. Викликати лікаря.

3. До приїзду лікаря прикласти потерпілому до носа ватку з нашатирним спиртом ( не притуляючи до слизової оболонки носових стінок )

 

9. Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі

Пожежі завжди вважалися одним із найтяжких лих. Особливо великих збитків пожежі завдають природному середовищу.

Полум’я лісових пожеж знищує флору і фауну, при цьому щорічно згорає близько 2 млрд. тонн органічних речовин. Це означає, що на кожну тонну продукції лісу припадає до однієї тонни втрати насіння, плодів, ягід, грибів, лікарських і технічних рослин. При цьому відтворення лісів після пожежі – доволі тривалий процес.

Розповідь про види пожеж.

Спеціалісти поділяють лісові пожежі на низові, верхові і підземні ( торф’яні)

При низових пожежах ( це 90% усіх пожеж) горять нижні частини дерев, трава, кущі, підлісок. Швидкість розповсюдження – від 1 до 3 м/хв, висота полум’я сягає 1,5 м. при швидкості 3-4 м/хв пожежа досягає великих масштабів за 10-14 годин.

Верхова пожежа можлива під час сильного вітру: вогонь пересувається по кронах дерев зі швидкістю 5-100 м/хв і більше. Вітер розносить іскри, які підпалюють ліс за десятки метрів попереду, створюючи нові центри пожежі.

Торф’яні пожежі рухаються повільно – до декількох метрів за добу. Вони особливо небезпечні несподіваними поривами вогню з-під землі і тим, що межа пожежі не завжди помітна, із-за чого можна провалитись у перегорілий торф. Ознака підземної пожежі – гаряча земля, з-під ґрунту йде дим.

Світова статистика свідчить, що 97 % лісових пожеж відбувається з вини людини, лише 3% від блискавки. Ось звичайні випадки, коли діяльність людини спричиняє пожежу в лісі

Кинуті непогашені сірник, недопалок;

Мисливець вистрелив – пиж почав тліти або загорівся;

Механізатор залишив у лісі промаслену ганчірку, заправляв трактор без дотримання правил техніки безпеки, палив поруч із трактором;

Туристи чи місцеві жителі, діти розводили вогнище в місцях із сухою травою, на просіці з порубочними залишками, під кронами дерев тощо)

Хтось випалював траву на лісових галявинах або стерню на полі біля лісу;

Уламок скла, кинутого на сонячному місці, сфокусував сонячні промені як підпалювальна лінза;

Господарські роботи у лісі ( корчування вибухами,

спалювання сміття, будівництво доріг, електроліній, трубопроводів) проводились людьми, не готовими подивитись на свою діяльність як на джерело постійної небезпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посадова інструкція класного керівника

І. Загальні положення

1.1.     Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно - кваліфікаційної

характеристики класного керівника, затвердженої директором школи  та погодженої з ПК школи.  Під час складання інструкції враховано також рекомендації щодо організації служби охорони праці в загальноосвітньому закладі Міністерства освіти України, затверджені наказом Міносвіти України.

1.2.  Класний керівник призначається на посаду і звільняється з неї директором школи.

1.3.  Класний керівник повинен мати вищу чи середню спеціальну педагогічну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи).

1.4.  Класний керівник підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з виховної роботи.

1.5.  У своїй діяльності класний керівник керується Конституцією і законодавством України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнівської молоді; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, цією Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

1.6. Класний керівник дотримується Конвенції про права дитини.

 

2.   Функції

Основними напрямами діяльності класного керівника є:

2.1. Створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і формування особистості учнів.

2.2. Формування колективу класу.

 

3.  Посадові обов'язки

Класний керівник виконує такі посадові обов'язки:

3.1.  Працює з учнями закріпленого за ним класу.

3.2.  Вивчає особистість кожного учня в класі, його нахили, інтереси.

3.3.  Створює сприятливі мікросередовище і морально - психологічний клімат для кожного учня в класі.

3.4.  Сприяє розвитку в учнів навичок спілкування, допомагав учням вирішувати проблеми, які виникають у спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками.

3.5.  Спрямовує самовиховання і саморозвиток особистості учня, вносить необхідні корективи в систему його виховання.

3.6.  Надає допомогу учням у навчальній діяльності, з'ясовує причини низької успішності, забезпечує їх усунення.

3.7.  Сприяє здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків, клуб», секцій, об'єднань, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання.

3.8.  Організовує життя колективу класу відповідно до вікових особливостей та інтересів учнів і вимог суспільства.

3.9.  Спільно з органами учнівського самоврядування веде активну пропаганду здорового способу життя; проводить фізкультурно - масові, спортивні та інші заходи, які сприяють зміцненню здоров'я учню у класі

3.10. Веде у встановленому порядку документацію класу, контролює заповнення учнями щоденників і виставлення в них оцінок.

3.11. Підтримує постійний контакт з батьками учнів (особами, які їх замінюють).

3.12. Планує виховну роботу в класі.

3.13. Забезпечує дотримання правил безпеки життєдіяльності під час здійснення навчального процесу та проведення виховних заходів.

3.14.  Оперативно інформує адміністрацію школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги.

3.15.  Вносить пропозиції щодо покрашення і оздоровлення умов здійснення навчального процесу, а також доводить до відома завідувача кабінету, дирекції школи інформацію про всі недоліки в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їхнє здоров'я.

3.16. Здійснює інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності лід час проведення виховних заходів з обов'язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів.

3.17.  Організовує вивчення учнями правил охорони праці, правил вуличного руху, поведінки в побуті, на воді тощо.

3.18.  Бере участь у роботі педагогічної ради школи.

3.19.  Проходить періодичні медичні обстеження.

3.20.  Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію; бере участь у діяльності методичних об'єднань та інших формах методичної роботи.

3.21.  Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога, в школі, побуті, в громадських місцях.

 

4.   Права Класний керівник має право на:

4.1.  Участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи.

4.2.  Захист професійної честі й гідності.

4.3.  Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання відповідних пояснень,

4.4.  Захист своїх інтересів самостійно Учи через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування. Пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

4.5. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом,

4.6. Вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників.

4.7. Регулярне підвищення своєї кваліфікації.

4.8. Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію.

4.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку.

 

5.   Відповідальність

5.1. Класний керівник несе відповідальність за життя і здоров'я учнів класу під час заходів, які він проводить, а також за дотримання їхніх прав і свобод відповідно до законодавства України.

5.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, визначених цією інструкцією, класний керівник несе дисциплінарну відповідальність у порядку, передбаченому трудовим законодавством,

5.3. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку класний керівник може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».

5.4. За навмисно завдані школі чи учасникам навчального процесу у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків збитки класний керівник несе матеріальну відповідальність у порядку, визначеному трудовим чи цивільним законодавством.

 

6.   Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Класний керівник :

6.1. Працює за графіком, складеним виходячи з 30-годинного робочого тижня і затвердженим директором школи.

6.2. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх класних керівників.

6.3.  Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальну чверть. План роботи затверджується заступником директора школи з виховної роботи.

6.4. Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт про свою діяльність після закінчення навчальної чверті.

6.5. Отримує від директора школи і його заступників інформацію нормативно-правового і організаційно - методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.

 

Працює в тісній взаємодії з учителями, батьками учнів (особами, що їх замінюють); систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетенції, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО

РОБОТИ СТОСОВНО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

 

1. Оновлювати каталог урядових і галузевих документів, що забезпечують дотримання законодавства в галузі охорони дитинства та соціального захисту дітей (додаток 1).

2. Проводити ознайомлення педагогічних працівників навчальних закладів з нормативними документами, що регулюють законодавство в галузі охорони дитинства та соціального захисту (на нараді при директорові у вересні, щоразу при надходженні нового документа).

3. Розглядати питання соціального захисту дітей пільгових категорій на: нарадах при директорові (в кінці кожного семестру), засіданнях педагогічній (1 раз на рік), методичного об'єднання класних керівників тощо.

4. Призначити наказом по школі, громадського інспектора з охорони дитинства І вересень).

5. Створити (до 05 вересня) на засіданні ради школи комісію з використання фон загального обов'язкового навчання, склад комісії затвердити наказом по школі,

6. Оновити базу даних дітей пільгових категорій:

- діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;

- діти, які виховуються у прийомних сім'ях (ПС) і дитячих будинка сімейного ІIII (ДБСТ);

- діти-напівсироти;

- діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст. 135 Сімейного Кодексу України;

- діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- діти з інвалідністю, які мають посвідчення (додаток 4);

- діти з багатодітних родин;

- діти з малозабезпечених родин;

- діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналам шахтарів, які загинули під час виконання посадових обов'язків;

- діти із родин, що опинились у складних життєвих обставинах.

Інформацію надавати до місцевих органів управління освіти згідно з визначеним термінами (в текстовому та електронному вигляді).

Базу даних поновлювати по мірі надходження інформації про зміну соціального статусу дитини.

Кожній дитині пільгового контингенту поновити «Соціальний паспорт» - папку, і якій повинен зберігатися пакет документів на зазначену категорію дітей:

♦ діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, - титульний лист (особова картка дитини - додаток 2), ксерокопії свідоцтва про народження або по досягненні 16-річного віку паспорту (1, 2, 11 сторінка) дитини, ідентифікаційних кодів дитини та опікуна/піклувальника, Єдиного квитка, паспорту опікуна/ піклувальника (1,2,11 сторінка), свідоцтв про смерть батьків, рішення райвиконкому/суду про призначення опіки, про закріплення житла та/або майна, рішенні) судів з різних питань (наприклад, про позбавлення батьківських прав), довідки про наявність житла, майна, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей, звіти опікунів тощо;

♦ діти, які виховуються у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу - проводити роботу із зазначеною категорією дітей відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2012 № 329/409/652/502 «Про взаємодію місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умова¬ми утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу, соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу»;

♦ діти напівсироти - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, ідентифікаційного коду дитини (за відсутності - код одного з батьків), свідоцтва про смерть одного з батьків, акти обстежень матеріально-побутових умов про¬живання дитини тощо;

♦ діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України (зі слів матері) - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, Ідентифікаційного коду дитини (за відсутності - код матері), довідка з відділу реєстрації актів громадянського стану про те, що реєстрація дитини прове¬дена згідно зі ст.135 Сімейного Кодексу України, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;

♦ діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, ідентифікаційного коду дитини, посвідчення, що підтверджує статус дитини, постраждало! внаслідок аварії на ЧАЕС, акти об¬стежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;

♦ діти з інвалідністю - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, ідентифікаційного коду дитини, посвідчення, що підтверджує статус дитини з інвалідністю (з поновленим терміном) або медичного висновку про встановлен¬ня статусу «дитини-інваліда», акти обстежень матеріально-побутових умов про¬живання дітей тощо;

♦ діти з багатодітних родин - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту ди¬тини, ідентифікаційного коду дитини (за відсутності - код одного з батьків), посвідчення дитини з багатодітної родини або довідка про склад родини, вида¬на житловою організацією, акти обстежень матеріально-побутових умов прожи¬вання дитини тощо;

♦ діти з малозабезпечених родин - ксерокопії свідоцтва про народження/паспор¬ту дитини, ідентифікаційного коду дитини (за відсутності - код одного з батьків),  довідка з управління соцзахисту про те, що родина отримує допомогу як малоза¬безпечена, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей тощо;

♦ діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, журналістів, шахтарів, які загинули під час виконання посадових обов'язків - ксерокопії свідоцтва про народження/паспорту дитини, ідентифікаційного коду дитини (за відсутності - код одного з батьків), посвідчення, що підтверджує статус дитини, акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини тощо;

♦ діти із сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах - довідка про по¬становку сім'ї на облік від служби у справах дітей (центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді), акт обстеження сім'ї, індивідуальний план роботи з дитиною (проводити роботу відповідно до спільного наказу Міністерства України справах сім'ї, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України,  Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання ні рань від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складі життєвих обставинах»).

Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, навчальних закладів інтернатного типу обласного та районного підпорядкування формувати особову справу відповідно до наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 18.11.2008 № 4591 «Про затвердження Порядку ведення особової справи димні сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, та форми індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування» (додаток 3).

7. Проводити обстеження матеріально-побутових умов проживання всіх дітей пільгових категорій (на початок навчального року обов'язково, далі - за потребою), з них діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування - на початок навчального року (вересень) та на початок календарного року (січень).

8. Проводити акції «Милосердя» по збору речей (одягу, канцтоварів, іграшок, книжок тощо) для дітей пільгових категорій, які навчаються в школі, дитячих будинках, навчальних закладах інтернатного типу районного (обласного) підпорядкування тощо (вересень, грудень, травень).

9. Забезпечити проведення медичних оглядів дітей пільгових категорій під час планових оглядів дітей навчальних закладів медичними працівниками відповідний медичних установ (дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування - 2 рази на рік).

10. Залучати дітей пільгового контингенту до відвідування факультативів, гуртків,  секцій, студій, що функціонують на базі школи, а також в позашкільних закладах району.

11. Залучати дітей пільгових категорій до участі в шкільних та районних конкурсах дитячої творчості, спортивних змаганнях, інтелектуальних турнірах, олімпіадах тощо.

12. Організувати безкоштовне харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених родин.

13. Організувати забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Єдиними квитками.

14. Організувати за рішенням шкільної комісії за рахунок фонду загального обов'язкового навчання:

- забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шкільною формою, спортивним одягом та взуттям;

- надання одноразової матеріальної допомоги дітям пільгових категорій для придбання одягу, взуття, канцтоварів;

- придбання подарунків обдарованим дітям.

15. Організувати оздоровлення учнів пільгових категорій в оздоровчих закладах з денним перебуванням.

16. Проводити профорієнтаційну роботу серед дітей пільгового контингенту.

17. Контролювати працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (випускників 9-х та 11 -х класів), дітей-інвалідів (випускників 11-х кла¬сів) після закінчення школи.

18. Організувати лекторій правових знань щодо роз'яснення дітям пільгових катего¬рій та їх батькам/особам, які їх замінюють, норм сучасного законодавства в галузі охорони дитинства.

19. Забезпечити  роботу практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів з учнями пільгового контингенту.

20. Терміново інформувати органи опіки і піклування районної служби у справах дітей про дітей, які залишилися без піклування батьків, з метою встановлення їх юридичного статусу та призначення опікунів/піклувальників.

21. Проводити з метою соціального захисту дітей пільгових категорій благодійні ак¬ції, присвячені пам'ятним датам.

22. Забезпечити участь дітей пільгових категорій у районних та обласних заходах, присвячений Міжнародному Дню захисту дітей, Міжнародному Дню інваліда, новорічним святам тощо.

23. Здійснювати контроль за своєчасним отриманням паспортів та ідентифікаційних кодів дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

24. Здійснювати контроль за дотримання житлових і майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

25. Забезпечити участь дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, ви¬пускників 9 (10) -х, 11 (12)-х класів у обласних заходах.

26. Забезпечувати дітей пільгових категорій безкоштовними квитками до театрів, цирку, музеїв тощо.