План уроку виробничого навчання «Документування господарських операцій.»

ДНЗ»Крижопільський професійний будівельний ліцей»

Майстер виробничого навчання            Малютяк Г.О.

__________________

ПЛАН УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Група № 32

Професія: «Оператор комп’ютерного набору. Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія).»

Тема: «Облік зобов’язань.»

Тема уроку: «Документування господарських операцій.»

Мета уроку:

Навчальна:

• Формування основних знань та понять в організації документування господарських операцій ;
• Опанування документування господарських операці;

Розвивальна:

• Сприяти логічному мисленню;
• Розвивати увагу, пам’ять;
• Розвивати вміння порівнювати набуті знання,вміння аналізувати;
• Розвивати пізнавальну активність та самостійність;

Виховна:

• Виховувати пізнавальну зацікавленість до предмету та привчати працювати творчо;
• Прищепити почуття відповідальності, порядності та  поваги до обраної професії.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань

Методи проведення: наочні методи, практичні методи, словесні, пояснювально-ілюстративний метод

Матеріальне оснащення: ПК, дошка

Міжпредметні зв’язки: економіка,діловодство.

Структура уроку

І. Організаційний етап (2 хв):

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка присутності учнів.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань (10 хв):

2.1. Оголошення критеріїв оцінювання.

2.2. Інтелектуальна гра.

( В ході даного етапу уроку, учні,  даючи відповідь на запитання, отримують картки з балами, які при підведенні підсумків уроку будуть переведені у відповідні оцінки. Кожен з учнів має право отримати тільки один жетон з балом при умові, що відповідь правильна.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20 хв):

3.1. Повідомлення теми та мети уроку.

3.2. Виклад основного навчального матеріалу.

Документація господарських операцій, її суть і значення

Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження за господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення господарських операцій.

Питання, пов’язані з оформленням первинних облікових документів і реєстрів бухгалтерського обліку, регулюються ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХIV.

Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони, фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх бухгалтерського обліку.

Документація — це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій.

Документ — це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій. Документи бувають первинні та зведені. Первинний документ складають під час виконання господарської операції чи одразу після її завершення, а зведений — на основі кількох первинних документів для отримання узагальнених даних.

Класифікація бухгалтерських документів

Для оформлення господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні за формою та змістом документи. Правильному складанню й використанню документів в обліку сприяє їх класифікація (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація бухгалтерських документів.

Залежно від змісту господарських операцій, які підлягають документуванню, первинні документи поділяють на грошові, матеріальні та розрахункові.

Грошовими документами оформлюють операції з грошовими коштами (це банківські чеки, прибуткові та видаткові касові ордери). Матеріальними називають документи з надходження й вибуття основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (це прибуткові й видаткові накладні, вимоги, ордери, лімітні картки). Розрахунковими документами оформлюють розрахункові операції між підприємствами, підприємцями — фізичними особами (це рахунки-фактури, платіжні вимоги та ін.).

Одним із видів розрахункових документів є вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя. Простий вексель містить просту й нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після обумовленого строку визначену суму.Переказний вексель містить адресований платнику (трасату) письмовий наказ векселедержателя (трасанта) сплатити третій особі (ремітенту) обумовлену суму грошей у певний строк. Предметом векселя є гроші: як у національній, так і в іноземній валюті.

Вимоги до змісту й оформлення бухгалтерських документів

Від якості оформлення документів залежать повнота й достовірність показників обліку та звітності.

Основні вимоги до складання документів:

•         своєчасність складання;
•         достовірність показників;
•         правильність оформлення;
•         заповнення всіх реквізитів.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку первинні документи мають бути складені в момент здійснення господарських операцій або одразу після їх завершення.

Реквізити — це показники, які характеризують сутність господарської операції. Основні реквізити є в кожному документі, а додаткові притаманні певним окремим документам.

Документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством фінансів і Міністерством статистики України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Форма документа має бути простою, зручною й такою, що характеризує відповідну операцію, задовольняючи вимоги оперативного, статистичного й бухгалтерського обліку.

Для виконання цих вимог велике значення мають уніфікація і стандартизація документів.Уніфікація документів — це розробка єдиних форм документів для оформлення однотипних господарських операцій. Стандартизацією називають встановлення для бланків однотипних документів однакового найраціональнішого розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів.

Документооборот і його організація. Зберігання документів

Документооборот — це рух документів з моменту їх складання чи одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після здійснення певних записів в облікових реєстрах.

Основні етапи документообороту:

•         складання і оформлення документа;
•         прийняття документа бухгалтерією;
•         рух документа відділами;
•         передавання документа для обробки засобами обчислювальної техніки й повернення назад;
•         передавання документа в архів.

Для забезпечення рівномірного руху документів розробляють графік документообороту, в якому передбачають послідовність проходження документів, роботу кожної ланки, зазначають конкретних виконавців тощо.

Документи зберігають в архіві, який може бути поточним і постійним. Поточний архів організовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів поточного року, а постійний розміщують у спеціально обладнаному приміщенні.

Строки зберігання документів і звітності встановлює Головне державне управління при Кабінеті Міністрів України. Наприклад, Головні книги та особові рахунки робітників і службовців, баланси та звіти зберігають постійно, акти документальних ревізій — 5 років, документи, що стали підставою для облікових записів, — 3 роки.

IV. Узагальнення і закріплення знань (10 хв).

4.1. Інтелектуальна гра.

( В ході даного етапу уроку, учні,  даючи відповідь на запитання кросворду, отримують картки з балами, які при підведенні підсумків уроку будуть переведені у відповідні оцінки. Кожен з учнів має право взяти тільки один жетон з балом при умові, що відповідь правильна)

V. Підведення підсумків уроку та оцінювання знань учнів (2хв).

     Оцінювання знань учнів з урахуванням карток з балами.(Якщо учень був активний на уроці можна додати картку на 2 бали, якщо не дуже активний – на 1 бал)

VІ. Домашнє завдання (1 хв)