Епіграф уроку:
Перекладач, учений, критик і поет,
Закоханий в Елладу і поетів Риму,
Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму,
Великий ерудит, природжений естет...
В часи сваволі дикої, пітьми і зла,
Коли засліплені безглуздий культ кували,
В неволі дальній, де німа холодна мла,
Миколи Зерова не стало.
І.Теліга
План уроку
Тема. Київські "неокласики". Микола Зеров. Творчий шлях митця. Філософічність, афористичність лірики
Мета: ознайомити учнів із групою і творчістю київських «неокласиків», із життєвим і творчим шляхом М. Зерова, поглибити поняття про сонет, розвивати навички виразного й усвідомленого читання та аналізу поезій М. Зерова, навчити висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності «неокласика», виховувати любов і повагу до України, відчуття естетики поетичного образу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети групи «неокласиків» (М. Зерова, М. Рильського, Юрія Клена, М. Драй-Хмари), схема аналізу ліричного твору, відеозапис документального фільму «Соловки. Місто сили. 2009», епіграф.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ.Основний зміст уроку
Епіграф уроку:
Перекладач, учений, критик і поет,
Закоханий в Елладу і поетів Риму,
Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму,
Великий ерудит, природжений естет...
В часи сваволі дикої, пітьми і зла,
Коли засліплені безглуздий культ кували,
В неволі дальній, де німа холодна мла,
Миколи Зерова не стало.
І.Теліга
1. Вступне слово викладача
2. Неокласицизм (від гр. neos — новий і лат. classicus — зразковий) — течія в літературі і мистецтві, яка з'явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого мистецтва» та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.
3. Життєвий шлях Миколи Зерова
Повідомлення №1. Дитинство
Повідомлення №2 Освіта і перші публікації
Повідомлення №3 Учителювання
Повідомлення №4 1923—1925 Неокласики Повідомлення №5 1925—1928 Літературна дискусія
Повідомлення №6 Початок терору. Арешт
Повідомлення №7 Заслання
4.Творчість Миколи Зерова
5. Опрацювання програмової поезії М.Зерова «Київ − традиція»
Сонет — це чотирнадцятирядковий вірш. Він ділиться на два чотиривірші і два тривірші, написані п'ятистопним або шестистопним ямбом.
5.1 Виразне читання поезії «КИЇВ — ТРАДИЦІЯ»
з відповідним коментарем
5.2 Тема: усвідомлення історичної ролі Києва, його визначального місця в нашій історії.
5.3 Ідея: возвеличення краси замрiяного золотоглавого Києва, його визначального місця в нашій історії.
5.4 Основна думка:
Ніхто твоїх не заперечить прав.
Так, перший світ осяв твої висоти
5.5 Жанр: сонет
5.5.1.Вид лірики: громадянська лірика
5.6 Римування: перехресне (абаб) і кільцев (абба).
5.7 Віршований розмір: ямб
5.8 Художні особливості твору:
метафори - перший світ осяв твої висоти, зберіг ти чар-отруту
В тобі розбили табір аспанфути —
Кують, і мелють, і дивують світ.
Тичина "Плуга" вів у сонячні комуни.
епітети - Тичина, голосний і юний,
ІV.Закріплення навчального матеріалу
Проведення тестування
V. Підсумок уроку
VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
VІІ. Домашнє завдання
Літопис життя і творчості Миколи Зерова
1890 р., 26 квітня — народився в м. Зінькові в родині вчителя.
1898–1900 рр. — навчання в Зінківській 2-класній школі.
1900–1903 рр. — навчання в Охтирській гімназії.
1903–1908 рр. — навчання в Першій Київській гімназії.
1908–1914 рр. — студент історико-філологічного факультету Київського університету. Один із провідних діячів Київської української студентської громади.
1912 р. — початок літературної діяльності в журналі «Світло».
1914 р. — блискучий захист роботи «Літопис Грабянки», закінчення університету.
1914 р. — знайомство з майбутньою дружиною Софією Лободою.
1914–1917 рр. — викладач у Златопільській гімназії.
1917–1920 рр. — викладач латини в Другій українській державній гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства і Академії Наук.
1919 р. — редактор журналу «Книгар».
1920 р., 13 лютого — вінчання із Софією Лободою.
1920 р., травень — дійсний член філологічної секції Українського наукового товариства.
1920 р. — вийшла книга «Антологія римської поезії» у його перекладах українською.
1920 р. — вийшла книга «Нова українська поезія».
1920 р., жовтень — переїзд сім’ї в Баришівку; викладання історії у соціально-економічній школі.
1921 р. — вийшла збірка «Сонети і елегії».
1922–1933 рр. — професор, завідувач кафедри Київського інституту народної освіти.
1924 р. — вийшли друком лекції з історії літератури «Нове українське письменство» (1798–1870 рр.).
1924 р. — вийшла збірка «Камена».
1924 р. — опублікована монографія «Нове українське письменство».
1924 р. — вийшла монографія «Леся Українка».
1926 р. — побачила світ збірка статей «До джерел».
1928–1929 рр. — приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою.
1929 р. — вийшла збірка статей «Від Куліша до Винниченка».
1929 р. — свій архів передає до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів.
1934 р., вересень — звільнення від викладацької роботи в університеті, позбавлення можливості займатися науковою роботою.
1934 р., листопад — смерть сина.
1934 р., грудень — переїзд до Москви.
1935 р., квітень — арешт.
1936 р., лютий — суд, вирок «терористові» — 10 років таборів.
1936 р., травень — вивезений на Соловки.
1937 р., вересень — останній лист дружині.
1937 р., жовтень — справу переглянуто й винесено вищу міру покарання.
1937 р., 3 листопада — розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія).
1958 р., березень — реабілітований.