План уроку з української літератури "Оптимізм, любов до природи, людини, м`який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні"

План уроку

Тема.         Оптимізм, любов до природи, людини, мякий гумор як риси індивідуального почерку Остапа  Вишні

Мета:

       навчальна: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми „Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні”;

        розвивальна:   розвивати уміння плідно працювати з додатковими джерелами інформації, Інтернетом;

         виховна: виховувати  любов до спадщини Остапа Вишні, формувати в собі людяність, чесність, доброту, почуття відповідальності, виховувати любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок.

Вид уроку: конкурс.

Форма проведення: урок-конкурс (КВК).

Методи і прийоми: пошуковий метод, демонстрування, самостійне спостереження, метод аналізу, метод синтезу, метод виділення головного, «спеціальні ролі під час обговорення»,бесіда,бліцопитування ( метод «відкритий мікрофон»,вірш «Остапу Вишні,робота в підгрупах, робота з картками, буклетами, демонстрування, читання вголос».

Обладнання: портрет Остапа Вишні, виставка творів письменника, таблиця «Тематика творів О.Вишні», ілюстративний матеріал, підручник «Українська  література» для   11 класу, вислови видатних людей про письменника.

ТНЗ:. ноутбук, екран, проектор, презентація  «Життя і творчість Остапа Вишні», аудіо запис уривка автобіографічного твору «Моя автобіографія», електронні носії з оригінали творів Остапа Вишні. 

Випереджувальні завдання:                                                                                                                           1.Інтерв’ю  кореспондента з Остапом Вишнею .                                                                                                                          2. Інсценізування гуморесок письменника.                                                                                                                  3. Учні мали самостійно підготувати життєвий та творчий шлях Остапа Вишні;

вивчити поезії про письменника.

Методична мета: застосування методів інтерактивного навчання та тестових технологій;виховання національної свідомості.

Міжпредметні зв’язки: історія,політика, соціологія , зарубіжна література .

 

Епіграфи:                         Треба любити людину.

Тільки тоді ти маєш право сміятися.

                                                                                           (Остап Вишня)

 

Нікого з нас так не любив і не любить

український народ, як Вишню.

(В. Сосюра)

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

- привітання з учнями;

- перевірка присутніх на уроці учнів;

- перевірка готовності учнів до уроку та завдань уроку.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово викладача

 

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань  уроку

2.1 Слово викладача

Хочеться згадати слова О. Вишні: «Я вважаю за українця не того, хто вміє добре співати «Реве та стогне» та садити гопака, і не того, в кого прізвище на «ко», – а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному і духовному розвиткові, бо ото і є справжні українці». 

 

Чи є актуальними ці слова сьогодні?                                                       

2.2  Робота в зошитах

Запишіть дату, тему та епіграф уроку.

Тож записуємо тему уроку…

  Епіграф нашого уроку…

 

    2.3 «Криголам» - очікування

         Давайте спробуємо сказати, що ми чекаємо від нашого уроку, що дізнаємося.

 

    2.4 Під час уроку учні заповнюють таблицю «Сторінками життя письменника»

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

3.1 Слово викладача

Остап Вишня… Під таким ім’ям увійшов у літературу незрівнянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко, видатний майстер слова й великий громадянин. «Читаючи Остапа Вишню, народ і усміхався, і повнився радістю, і печалився, і обурювався — багатьох і багатьох струн його душі торкалося вишнівське людяне, мудре, гостре й ніжне слово».

 

 3.2 Інтерв’ю  кореспондента з Остапом Вишнею

Викладач

Домашнім завданням вам було опрацювати життя і творчість Остапа Вишні, прочитати гумористичне оповідання «Моя автобіографія». Я думаю, що готувались до уроку із задоволенням, тому що читали про людину веселої мудрості, слави України  - Остапа Вишню.

 

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю журналіста і Остапа Вишні

 

3.3 Ланцюжок думок

      Як ви розумієте слова М.Рильського стосовно автобіографічного оповідання «Моя автобіографія»: «Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отчого «щасливого» дитинства…»

 

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

   Викладач    

Шановні учні , що у нас викликає посмішку?

(Комічне)

1.Що означає комічне?

2.Які ви знаєте форми комічного?

3.Що таке  усмішка, фейлетон,гумор , гумореска, сарказм, автобіографічне оповідання,іронія,сатира?

 

Перевірка

Установіть відповідність між терміном і визначенням:

 

1. Гумор                              

2. Сарказм

3. Усмішка

4. Фейлетон

 

 

А. Різновид  гуморески, у якому поєднано жанрові особливості анекдоту, фейлетону

Б.Різновид комічного, відображення смішного.

В. Невеликий літературно – публіцистичний  твір сатиричного жанру

Г. Їдка, викривальна насмішка

 

Здійснити  самоперевірку (1.Б; 2.Г;  3.А;  4.В.)

Фільм "Невідоме з історії Остап Вишня"

Викладач    

Вашу групу було поділено на дві команди. Кожна команда повинна була підготувати назву,привітання,емблему.

 

І конкурс «Будьмо знайомі»

ІІ  конкурс «Цитатний літературний пінг-понг»

•  « У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився в.....» ( 1889р.)
• « Мати казали, що мене витягли з.....» (колодязя)
• « Батько в поміщиків фон Рот був за..»( прикажчика)
• « За двадцять чотири роки спільного життя батьків послав їм Господь усього...» (17 дітей)
• З чого батько зробив висновок, що син писатиме?( « Я ...розводив рукою калюжу» )
• « Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа, а в українського...» ( картопля, коноплі, буряки)
• « Із подій мого раннього дитинства, що вплинули на моє літературне майбутнє, твердо врізалася одна: упав дуже з...» (коня)
• « Вчив мене хороший учитель...» ( Іван Максимович)
• « Учив він сумлінно, бо й сам був...» (ходяча совість людська)
• « Любив я не тільки його, а й його ...» ( лінійку)
• « Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть,мені й ...» ( шести років)
• « Провчився я там...»( три роки)
• « Повіз мене батько в Зіньків і віддав мене в...» ( двокласну школу)
• « Отут мені й повернути б було на « неокласицизм» , бо вчилися ми разом із ...» ( Зеровим)
• « Зінківську школу закінчив 1903 року з свідоцтвом, що  маю право бути...» ( поштово- телеграфним чиновником)
• « ...дуже якогось високого...розряду» ( 14-го)
• « Повезла мене мати  аж у Київ, у...» ( військово-фельдшерську школу)
• « Та й залишився в Києві, та й закінчив школу, та й зробився...»                          ( фельдшером)
• « Як ударила революція—завертівся. Будував Україну. Бігав з...»                       ( Центральної Ради в університет, а з університету в Центральну Раду)
•  « Книга,що найсильніше на мене враження зробила в моїм житті - це...» ( « Катехізис» Філарета)
• «Пам'ятаю, як попався мені ...» ( Соломонів « Оракул»)
• « Взагалі любив я книжки з...» ( м'якими палітурками)
•  « Писати в газетах я почав ...» ( 1919 року)
•  « У « Вістях» я почав працювати за ...» ( перекладача)                        ІІІ конкурс «Домашнє завдання»

Заздалегідь,наші команди підготували інсценізацію по творах Остапа Вишні. Просимо конкурсантів.

IV конкурс «Всезнайко»

Кожній команді дається можливість відповісти на питання.

Вартість одного питання  – 1 бал.

Питання команді № 1

1”...ось ті три кити, котрі так високо піднесли Остапа Вишню”, - зазначав письменник Федір Маківчук. Про яких китів ідеться? (ТАЛАНТ, ВИНЯТКОВИЙ МОВНИЙ СЛУХ, ВИСОКА ТВОРЧА НАПРУГА)

2 Ім’я батька Остапа Вишні. (МИХАЙЛО КІНДРАТОВИЧ ГУБЕНКО)

3 Псевдонім, під яким увійшов у літературу Павло Губенко, підписавши ним свій перший сатиричний твір „Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституцій бути не може)”, 1919. (ПАВЛО ГРУНСЬКИЙ)

4 Назва табірного щоденника Остапа Вишні. („ЧИБ’Ю. 1934”)

5 Жанр, який увів у літературу Остап Вишня. (УСМІШКА)

 

Питання команді № 2

1 Ім’я відомої актриси, дружини Остапа Вишні. (ВАРВАРА МАСЛЮЧЕНКО-ГУБЕНКО)

2 У газеті „Селянська правда” у липні 1921 року Остап Вишня виступив з фейлетоном. Пригадайте назву твору. („ЧУДАКА, ЇЙ-БОГУ!”)

3 Ім’я рідного племінника. (ІГОР ТИМОФІЙОВИЧ КОРЖ)

4 Назви літературних організацій, котрі мали національне спрямування і захищали право української літератури на національну самобутність. Саме їм симпатизував Остап Вишня. (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ)

5 Літературні жанри, в яких працював Остап Вишня. (ГУМОРЕСКА, ФЕЙЛЕТОН, УСМІШКА, АВТОБІОГРАФІЧНЕ ОПОВІДАННЯ)

V конкурс « Сторінками усмішок Остапа Вишні»  

Вартість одного питання  – 1 бал.

Запитання команді № 1

1 „ – Писатиме, – сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу.

Справдилося, як бачите, батькове пророкування...”

(„Моя автобіографія”)

 

2 „Мали... цілих аж п’ять глибоко національних рис...

Риси ці, як на ту старовинну термінологію, звалися так:

1 Якби ж знаття?

2 Забув.

3 Спізнивсь.

4 Якось то воно буде!

5 Я так і знав...”

(„Чухраїнці”)

 

3 „ „Володарем” над свинями ми були до десяти – одинадцяти років. Потім ішли такі „курси” вищої освіти:

Телята.

Вівці.

Корови.

Коні...”

(„Як ми колись учились”)

 

4 „А кум з правого флангу заходить. Але тут у нас обшибка організаційна вийшла: рогачів ми не поховали. Ех! – вона за рогача – і в контратаку! Прорвала фронт. Ми з кумом на зарані підготовлені позиції – в погрібник. Опорний, вроді, пункт.

Уже й пироги похололи, а вона все в погрібнику в окруженії держить...”

(„Зенітка”)

 

5 „... І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігігікає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, заприсягається, пахне, кудкудахтає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, причитує, п’є квас, їсть тараню, „будькає”, лускає насіння й крутиться на каруселі...”

(„Ярмарок”)

 

6 „У небесному відділі кадрів заповнив анкету.

Зав подивився:

 - Великомученик?

 - Дуже, - каже, - великомученик.

 - За Україну?

 - За неї, - каже, - неньку.

 - В рай!..”

(„Великомученик Остап Вишня”)

 

7 „Летить качка, а ти не знаєш, чи зведені в тебе курки, чи ні, чи пересунув ти того предохранителя, чи не пересунув. Сіпаєш-сіпаєш за собачку, а качка вже от онде. А як перед тобою курки, так тобі видно, чи вони зведені, чи вони в тебе не зведені...клац-клац! Сіп-сіп! Бах-бах! І хоч качка й летить-таки, так зате ти вистрілив і вистрілив вчасно...”

(„Ружжо”)

 

8 „... коли він побачить „2 * 2 = 5”, з ним починає коїтись щось неймовірне.

Він то ступне назад, вдивляючись у числа, то знову до них підступить, протирає лапою очі, дивиться, дивиться, і, пересвідчившись, що таки справді написано „2 * 2 = 5”, хватається лапами за голову, й починає ту голову ламати...”

(„Ведмідь”)

 

9 „... невеличкий болотяний птах, сіренький, з біленьким на пузці пір’ячком, дуже меткий, із дуже довгим дзьобом, довгенькими ногами, зривається з характерним для нього криком і летить, навіжений, ніби він перед тим, як злетіти, випив мінімум двісті грамів: зиґзаґами.

Який же він смачний-смачний!..”

(„Бекас”)

 

10 „Тат ударив телеграму в столицю професорові-орнітологові А...       – „Упіймав двох невідомих птахів Обіточеській косі тчк Що робити тчк Задихаємось тчк...”

(„Реготуни”)

 

Запитання команді № 2

1 „А вранці встав, нагрів біля чайника пальці, попрохав у хазяйчиної доньки-школярки чотири аркушики з учнівського зошита паперу „в кліточку”, взяв олівця, бо чорнило замерзло, сів та й записав „Зенітку”.

Так народилася „Зенітка”...”

(„Отак і пишу”)

 

2 „... А що земля на трьох великих рибах стоїть, на китах... Так оце два тижні тому в однієї риби пузо зачесалося, так вона повернулася почухатись, так у Африці, де китайці живуть, земля загойдалася. Багацько церков поруйнувало.

Де про це... дізнаєшся?..”

(„Вечорниці”)

 

3 „І вийшов одного разу чернець суворий до моря... Вийшов чернець поглядом святим на море позирнути, господа-бога й творця вславословити...

А в морі синьому, в морі Понтійському Діва купалася, перекидалася...” „ „Діва” й „Монах” ”

4 „Старий пан заткнув уха, ми кинулися до Парасі, я зачепив гілку на ялинці, впала з ялинки свічка на якусь панянку. Та в крик! Всі забігали, заметушилися! Я кинувся гасити свічку та збив з ніг панянку. Але нічого такого страшного не скоїлося, тільки метушня. Панянка підвелася, скривила губи й кудись подалася.

Батько усіх нас „вигорнув” з кімнати...”

(„Панська ялинка”)

 

5 „ – Усе, – каже, – нічого, якби тільки не той театр. Дуже-таки високо, голова паморочиться, ось-ось я вниз полечу. Дуже страшно...”

(„Якби моя бабуся встали”)

 

6 „Так, пам’ятаю, того літа такі кавуни вродили, ох, і кавуни! Таких тепер кавунів нема. Найменший – як підситок! Ще й ножиком до нього не доторкнешся, а він тільки – реп! І як жар! Відтоді і батько покійний запримітили та й мені наказали не забувати, що як багато снігу, то то вже обов’язково на врожай!..”

(„Дідів прогноз”)

 

7 „Уявіть собі таку картину: сидите ви над ставком рано-вранці ще й ранесенько. Благословляється на світ. Ліворуч од вас загорілося небо... То сонце підводиться... В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний. На гачку – картопля... Ви дивитесь на поплавок так, як навіть, коли були женихом, не дивилися в голубі великі-великі очі своєї коханої... З такою увагою, з таким бажанням, з таким чеканням. І раптом поплавок – сіп! А вас у серце – штрик!.. І ось ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою... Ви за вудку – р-р-раз! – підсікли. І почуваєте, що в руках у вас щось тріпоче! І бачите, що ліска ваша натяглася, як струна, а вудлище – дугою і тремтить! Єсть! Він!..”

(„Короп”)

8 „І от нарешті, іде він. Я його, товариші, не тільки на око впізнаю, я його ходу за сто метрів знаю, я чую його єством своїм усім. І от – між кущами – мельк! – сіре. Раз на мене – вважайте, що... нема. З першого пострілу...”

(„Вовк”)

9 „Ви уявляєте собі, коли ціла зграя гончаків іде слідом за ним, ніби якийсь оригінальний, ні в якій філармонії не бачений і не чуваний, оркестр. Заливається флейта, трубить з переливами трубач, рявкає бас, гуде баритон...

Стоїш, слухаєш, рве серце тобі груди, поломеніє в тебе мозок, і ти мажеш, мажеш, мажеш...”

(„Заєць”)

 

10 „А вона таки справді дуже полохлива і дуже сторожка птиця. Полюють її отак, як ото ми колись із дядьком Дорошем полювали: гарбу і воза обтикують бур’яном, гілками з листям, а потім, об’їздячи табуна, наганяють поволеньки на схованих охотників...”

(„Дрохва”)

VІ конкурс «„Я – тобі, ти – мені”

Кожна команда створює фотоколаж до п’яти будь-яких усмішок зі збірки „Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Після перегляду слайдів команда-суперник має відгадати назви закодованих у фото усмішок. Правильна відповідь – один бал. (Команди закодовують такі усмішки, як „Лось”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, „Дикий кабан, або вепр”, „Про мудрого зайця”, „Лисиця”, „Вовк”, „Екіпіровка мисливця”, „Бенгальський тигр”, „Короп”, „Дика коза”.)

 

VІІ конкурс «Вінок письменнику»

Учні читають поезії різних авторів, присвячених О. Вишні. (Кожна поезія оцінюється у 5б. )

VІІ конкурс «ВИСЛОВИ СУЧАСНИКІВ ОСТАПА ВИШНІ»

(Командам пропонується назвати якнайбільше висловів сучасників Остапа Вишні. Кожен  вислів оцінюється в 1б.)

V. Підбиття підсумків уроку

Викладач

        Кожна людина має своє генеалогічне дерево, тобто ми можемо дізнатися звідки походимо і хто були наші предки.  Давайте подивимося на генеалогічне дерево Остапа Вишні.

 

V. Підсумок уроку

         Саме деревом мені хочеться зобразити життя Остапа Вишні, але ви знаєте, що дерево не може існувати без листочків та плодів. У Вас на партах лежать листочки, на яких потрібно написати, що найбільше запам’яталось або вразило Вас з життя та творчості письменника.

Учні вголос зачитують те, що написали та клеять на дерево.

 

 

• Оцінювання і мотивація навчальних досягнень учнів

 VII. Домашнє завдання

Написати    творчу роботу «Ніколи не сміявся без любові», підготувати повідомлення «Розвиток драматургії в 1920 -1930роках»

 

      Викладач. Завершити наш урок, присвячений Остапові Вишні, хочеться словами українського письменника Олеся Гончара:

«Мабуть з часів Котляревського не сміялась  Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову, в прекрасній творчості Остапа Вишні». Будьте здорові. Усміхайтесь життю, пам’ятайте, що «мова на Вкраїні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, народ найкультурніший, найпатріотичніший».