Пластик чи життя: проблеми переробки пластику
«Прокинувся вранці і зроби порядок спочатку на своїй Планеті!»
Ти любиш свій дім? Звичайно, що так! Пам’ятай, що Планета наш спільний дім, і про неї також потрібно дбати та турбуватися, так само як ти доглядаєш своїх дітей, свої квіти, як ти прибираєш в квартирі чи своєму будинку.
Ми часто думаємо, що я один нічого не можу зробити, що не під силу. Але це не так, тому що Ти не один, Ти не крапля в морі!
«Ой, що станеться якщо я візьму одну пластикову соломинку, один пакетик, один стаканчик, викину де попало одну пляшку, один недопалок….Всього ж один»…- Подумали 8 млрд людей на Планеті… А тим часом, в океанах пластику стає більше як риби, а зміни клімату відбуваються шаленими темпами.
Життя без пластику. Думаєте, воно існує? Пластикові стаканчики для води майже в усіх закладах.
А пакети у супермаркетах? Зручно, швидко та ще й безкоштовно, треба брати!
Але ж така «зручність» невдовзі може просто знищити планету. І лише говорити про цю проблему уже пізно, потрібно діяти.
Ви знаєте, що пластик можна давати на переробку. Але все частіше виробники змішують види пластика, що роблять переробку неможливою.
Кожного року ми викидаємо 200 млрд пластикових пляшок, 58 млрд пластикових стаканчиків і мільярди пластикових пакетів.
Згідно з останніми оцінками Єврокомісії, пластик становить до 85% пляжного сміття, що є катастрофою для морської екосистеми, навколишнього середовища та життя людини.
Американськими дослідниками виявлено мікрочастинки пластику в грунтових водах – одному з найбільших джерел питної води, концентрація яких доходила до 15 мікрочастинок на літр.
Оскільки виробництво пластику зростає з кожним роком, прогнози теж невтішні. Очікується, що у 2050 році воно збільшиться втричі порівняно з 2014 р. і становитиме 20% усього світового споживання нафти.
Заборонити не можна утилізувати. Багато провідних країн світу вже почали боротьбу з пластиком, 127 країн-членів ООН розробляють поправки в законодавство, пов’язані з обмеженням використання одноразового пластику.
«Пластикова війна» оголошена і поза Євросоюзом. Наприклад, з 2019 року розпочнеться перша фаза повної заборони одноразового пластику у Тайвані, у десяти африканських країнах заборонені поліетиленові пакети.
А Кенія навіть ввела найжорстокіше у світі покарання за їх використання чи продаж: до чотирьох років в’язниці або штраф розміром у 40 тис. доларів.
У сусідній Молдові з 1 січня 2019 року вступив в силу закон про заборону продавати і використовувати пакети товщиною 50 мікрон і більше. У випадку порушення нових правил штраф будуть сплачувати як економічні агенти, так і громадяни.
Внутрішня боротьба. Сьогодні в Україні майже 96% усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує «жити» у грунті. Наприклад, поліетиленовий пакет розкладається 500 років, звичайна пляшка з-під води – ціле тисячоліття. На жаль, наша боротьба дуже часто залишається внутрішньою. Кожен ніби розуміє, що є проблема, треба вирішувати, а коли настає час діяти – більшість просто залишається осторонь.
У нас відсутня культура сортування сміття, а переробляється тільки 7% утворених побутових відходів. Це відбувається у наслідок відсутності налагодженої і розвиненої інфраструктури роздільного збирання, потужностей для переробки такого виду відходів, а ті, які існують, навіть недозавантажені: за можливості переробляти 337 тис. тон пластику переробляється тільки 180 тис. тон.
Як не парадоксально, маючи мільярди тон сміття на сміттєзвалищах, українські переробні заводи змушені купувати пластик в інших країнах. Але на пластику можна заробляти, створюючи інфраструктури та робочі місця, а український ринок, як видно, не насичений та має потенціал, економіка працює. За оцінками експертів, окупність бізнесу з переробки ПЕТ-пляшок складає 2 роки.
Зберігайте спокій та планету. Ключове повідомлення просте: технології для вирішення проблеми пластику вже існують. Більш того, вони перетворюють пластик з проблеми на нову цінність та відкривають можливості ля бізнесу. Потрібно просто створити умови для розвитку циклічної економіки.
Що потрібно зробити?
1.Проблема пластикових відходів не вирішиться без державної політики, тому уряду та парламенту у партнерстві з різними стейкхолдерами необхідно пришвидшити розробку і прийняття законодавчої рамки для запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, створивши умови для розвитку циклічної економіки та заохочення інвестицій та інновацій у розробку нових технологій з переробки пластику та нової якості пластикової упаковки.
2.Міській владі та об’єднаним територіальним громадам на базі регіональних планів почати створювати важливі інфраструктурні об’єкти для збирання, транспортування та переробки сміття, використовуючи в тому числі інструменти міжмуніципального співробітництва.
3.Заборонити безкоштовне розповсюдження поліетиленових пакетів у супермаркетах та запровадити відповідні санкції у разі порушення.
4.Навчити споживачів, починаючи зі шкільної парти, щодо негативного впливу відходів і пластику зокрема на навколишнє середовище та заохочувати створення інновацій для вирішення проблем.
5.Громадянам – не чекати, що хтось вирішить цю проблему за них, а почати з власної домівки, елементарно скоротивши використання пластику у повсякденному житті. Почати збирати та сортувати відходи, мобілізуватися та активно приймати участь у подібних громадських проектах та ініціативах.
Елементрано, що ти можеш зробити:
Щоб відбулися зміни, спочатку кожен повинен змінитися сам. Має прийти розуміння того, що ми гості на цій Планеті, які отримали в дар життя та можливість продовження роду. Почни це цінувати, почни турбуватися вже зараз в цю хвилину. Дай своїм дітям шанс!
Зараз ми живемо за рахунок наступних поколінь. В кредит, який ми не зможемо повернути.