"Плюси і мінуси використання науково-дослідницької діяльності у навчальному процесі"

Про матеріал
Дані рекомендації створені для вчителів економіки, які мають досвід організації науково-дослідницької роботи. Матеріали статті містять вимоги до одного із найбільш важливих етапів - етап пошуку проблеми, яку можна досліджувати і яку хотілося б розв'язати.
Перегляд файлу

ПЛЮСИ І МІНУСИ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

«Науково-дослідна діяльність школярів» ... Почувши цю фразу ще десять – двадцять років тому, ми посміхнулися б і не більше. В рамках сучасних стандартів освіти передбачається, що в школі освітній процес повинен бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світоглядних проблем теоретичного або прикладного характеру. Досягнення цієї мети пов'язується з організацією навчальної діяльності, що має науководослідницьку спрямованість. Практично кожному педагогу, незалежно від віку та регіону, знайоме таке поняття як навчально-дослідницька або наукова діяльність учнів. Ці поняття набирають обертів з кожним днем, заняття науково-дослідницькою діяльністю - це, до того ж, хороший спосіб розкрити здібності учнів, зорієнтувати їх на цінності пізнання. При цьому розвивається як особистість вихованця, так і особистість викладача (організатора дослідницької діяльності учнів), розширюється кругозір і учня, і дорослого [3].

Дослідницька діяльність - це також хороший стартовий майданчик для тих учнів, які планують в майбутньому продовжити свою освіту в вищих навчальних закладах. Потенціал, закладений в школі, учні зможуть розвивати поступово і самовдосконалюватися у вищих навчальних закладах будь-якого рівня. Але, на жаль, не всі педагоги сьогодні компетентні в цій галузі, частіше за все проблеми виникають з технологією організації дослідницької діяльності, що здійснюється учнями. Для отримання високих результатів від наукової діяльності учнів необхідні час і багаторічна практика[2].

Одним із найбільш важливих етапів вважаємо етап пошуку проблеми, яку можна досліджувати і яку хотілося б розв’язати. Давньогрецьке слово «problema» в перекладі звучить як «завдання», «перешкода», «труднощі». Вчені стверджують, що вміння знайти проблему цінується набагато вище, ніж здатність її вирішити. Щоб розвинути в собі це вміння, потрібно дотримуватися кількох важливих правил. Тема (напрямок) дослідження повинна бути цікавою і для юного дослідника, і для наукового консультанта. Дослідницька діяльність можлива і ефективна лише на добровільній основі. Бажання стати на шлях дослідника, відчути себе в ролі вченого виникає лише тоді, коли тема, об'єкт вивчення дивує, викликає інтерес, прагнення дізнатися щось нове про об'єкт дослідження. Причому цікавою обрана тема повинна бути як для учня, так і для керівника. Цей взаємний інтерес до обраної теми спонукатиме до пошуку нового про об'єкт дослідження [2].

Також при виборі теми слід враховувати, чи буде робота заявлена в інших конкурсах. Вдало обрана тема надає можливість брати участь в одному або декількох конкурсах. Це може бути корисно і учневі, і керівникові, так як з'явиться можливість самоствердитися, спробувати свої сили, порівняти свою роботу з роботами інших учасників, а можливо, допоможе знайти нові теми для майбутніх досліджень. Визначаючись з темою дослідження, не потрібно забувати і про те, що дуже цінуються роботи практичної спрямованості. Саме такі роботи викликають особливий інтерес і у самого юного дослідника, і у його керівника, у тих, хто буде знайомитися з отриманими результатами. Роботи подібної тематики актуальні завжди, адже зібраний в них матеріал допомагає дізнатися багато нового і цікавого, наприклад, «Особливості інвестиційного процесу в Україні на мікро- та макрорівнях (на прикладі Одеської області та м. БілгородаДністровського)»; «Дослідження конфліктних ситуації та методи їх розв»язання (на прикладі філіалу банку «Фінанси та кредит»),  Бідність, умови її формування та шляхи подолання в Україні (на прикладі Одеської області) і т.п.

  Після короткого опису етапів науково-дослідної роботи хотілося б коротко зупинитися на основних помилках побудови роботи і досягнення результатів. Дуже часто школярі захоплюються пошуком інформації в різних літературних або Інтернет-джерелах, і кількість знайденого теоретичного матеріалу перевищує доступну норму. Практичній (дослідницькій) частини приділяється набагато менше уваги і часу. Таким чином, як такого експерименту або дослідження не проводиться, і виявляється, що робота більше схожа на реферативну. Щоб уникнути цієї проблеми, треба чітко розуміти і розділяти значення і поняття різних типів робіт. Дослідницькі - творчі роботи, виконані за допомогою коректної з наукового погляду методики, що мають отриманий за допомогою цієї методики власний експериментальний матеріал, на підставі якого робиться аналіз і висновки про характер досліджуваного явища. Особливістю таких робіт є непередбачуваність результату, який можуть дати дослідження[3].

Здається, що ця стаття буде більш корисною для викладачів, які здійснюють науково-дослідну роботу. У будь-якому випадку, чи буде науководослідницька робота мати результат чи ні, дослідник і керівник отримає незрівнянний і дуже корисний досвід. Науково-дослідна робота в майбутньому має стати невід'ємною частиною в освітньому шкільному процесі.

Підсумовуючи вище визначене, слід зазначити, що дослідження - універсальний спосіб пізнання дійсності, що допомагає розвиткові особистості в динамічному швидкозмінному світі. Організація даного виду діяльності спирається на ряд умов. І головною з них можна вважати наявність у педагога і учня загальної точки дотику в якійсь галузі, цікавої для дослідження. Саме відсутність цього загального інтересу робить багато тем наукової роботи безперспективними. Не дарма народна мудрість говорить: «Як корабель назвеш, так він і попливе».

Список літератури:

1. Артемчук Г. та ін. Методика організації науково-дослідницької роботи: Навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. - К.: Форум, 2000. – 271 с.

2. Булава Л. М. Методичний посібник щодо підготовки і захисту науководослідницьких робіт учнів-членів МАН. Секція географії / Л. М. Булава, Л. М. Кушнір, О. А. Федій ; за ред. Л. М. Булави – Полтава: ПОЦН-ТТУМ, 2008. – 36 с.

3. Ісаєва О.О. Методичні рекомендації щодо підготовки і написання наукових досліджень в системі Малої Академії Наук –Київ: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2006.

4. Методичні рекомендації до написання наукових робіт з економіки на конкурс-захист учнями – членами Рівненської Малої академії наук учнівської молоді / Гронтковська Г.Е., Костриченко В.М., Ковшун Н.Е. – Рівне: РМАНУМ, 2010. – 30 с.

 5. Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. / С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с.

 6. Методика та організація наукових досліджень: курс лекцій / Укладачі: С. Е. Важинський, І.А. Чуб, Т.М. Курська. – Х.: НУЦЗ України, 2016. – 201 с

docx
Додано
4 травня 2020
Переглядів
1180
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку