ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

    Клас:5

    Предмет: історія України

    Тема уроку:ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

    Мета уроку: ознайомити учнів зі становищем українських земель у складі Російської та Австрійської імперій; дати уявлення про національне відродження, ознайомити з видатними діячами: І.Котляревським, Т.Шевченком, діячами «Руської трійці»; виховувати в учнів шанобливе ставлення до минулого українського народу.

    Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

    Основні терміни і поняття: національне відродження, імперія, «Руська трійця», «Кирило – Мефодіївське товариство», «Енеїда», «Русалка Дністровая», «Кобзар».

    Основні дати:

1840 р – вихід у світ «Кобзаря»;

1846-1847рр – діяльність Кирило – Мефодіївського братства;

1837р – вихід збірки «Русалка Дністровая».

    Обладнання: карта України, виставка книг, портрети: Т.Шевченка, І.Вагилевича, М.Шашкевича, Я.Головацького.

    Після уроку учні зможуть:

• на підставі тексту підручника розповідати про причини національного відродження;  -
• показувати на карті міста з якими пов’язана діяльність І.Котляревського, Т.Шевченка, Кирило – Мефодіївського братства, «Руської трійці»; -
• називати найбільш відомих діячів національного відродження XIX ст. ;
• висловлювати особисте ставлення до діячів та подій національного відродження.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Дід. Яка чудова ніч. Усе затихло. Тільки соловейко витьохкує. Весна. (підкрадається Тарас). Ти чому не спиш, Тарасику?

Тарас. Не хочеться спати, почув, що ви вийшли, - і до вас.

Дід. Сідай біля мене на лавку.

Тарас. Діду, а що там за селом? За тією козацькою могилою стоять стовпи, що підпирають небо? Як виросту, обов’язково піду туди, де світ кінчається. Зараз якось боязко.

Дід. О-о-о, це, онучку, дуже далекі шляхи.

Тарас. Діду, а скільки тих шляхів у світі? І куди вони ведуть?

Дід. Багато, онучку, дуже багато, уся земля ними сповита. Навіть на небі вони є. Ось білий бачиш? Чумацьким зветься.

Тарас. Справді, білий. Це не хмарки? А чому, дідусю, він Чумацьким зветься?

Дід. Та він з давніх часів білий, і не хмарки то, Тарасику, то сіль.

Тарас. Як то сіль?

Дід. То шлях, яким чумаки сіль возять. Дорогою всілякі пригоди трапляються: і вози ламаються, і мішки розриваються, і сіль розсипається. За цей час її стільки розсипалося, що на небі дорога білою стала.

Тарас. А чого той шлях, що коло нашої хати, Чорним зветься? По ньому теж чумаки ходили?

Дід. То Чорний, бо страшний і дуже небезпечний. Траплялось, на подорожніх нападали розбишаки, грабували вози, людей вбивали або в неволю турецьку забирали. Поодинці їздити там було дуже небезпечно.

Тарас. Дідусю, чи завжди так важко жилося українцям?

Дід. Ні, були й в нас славетні роки звитяги і волі, коли козаки панували в українських степах. Тому так густо вкрита земля могилами. Вони є свідками нашої історії. Могили – то пам’ятники нашої козацької слави, призабутої слави України.

Запитання:

1.Чи здогадалися ви, про які славетні часи згадував дідусь? (Національно – визвольна війна під проводом Б.Хмельницького);

2.А як у подальшому склалася доля козаків?

3.Коли і чому було знищено Запорозьку Січ?

(Виходить козак звертається до Тараса)

Козак. Що, злякався, хлопче?

Тарас. Мені нічого лякатися. Лише здивувався звідки Ви взялися?

Козак. Із могили….

Тарас. Не мертві Ви там у могилі?

Козак. Ні, ми живемо і караємось там.

Тарас. Через що?

Козак. Через те, що не постали разом за волю, через те, що шукали допомоги у ворогів та й запродали Україну, через те, що забули і батьки і діти, хто ми, чиї ми діти, ким і за що закуті.

Тарас. І онуки?

Дід. Їм байдуже. Панам жито сіють.

Тарас. Ні, я не забуду. Я розповім усьому світові історію свого народу.

Що діялось в Україні,

За що погибали,

За що слава козацькая

Потім світі стала.

Козак. Я знав, що саме ти, Тарасе, збудиш Україну зі сну.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1)Українські землі під владою двох імперій. Початок українського відродження.

Учитель.

    Отже, темою сьогоднішнього уроку буде «Початок українського відродження».  А що, власне, означає вислів «національне відродження»?

   Національне відродження -  процес відновлення національної культури і національних прав, включаючи право на створення національної держави.

Запитання:

1.Як ви гадаєте українцям після знищення козацької вольності жити стало краще?

2.Чи мали українці свою власну державу?

    Учитель. (показуючи на карті) Так, українські землі були розділені у ХІХ ст. між двома великими імперіями: Російською та Австрійською.

    Імперія – монархічна держава, яка має у своєму складі території інших держав і народів (включених нерідко шляхом завоювань).

(Використовуючи карту учитель розповідає, що внаслідок трьох поділів Польщі між Російською, Австрійською імперіями та Пруссією українські землі вкотре були поділені: західноукраїнські відійшли до Австрійської імперії, а землі Правобережної України – до Російської).

Запитання:

1.Як ви гадаєте, як жилося українцям під владою імперій?

(Учитель у разі необхідності доповнює та корегує відповіді учнів).

Учитель.

    Офіційна влада доклала чимало зусиль, щоб українці забули свою мову, минувшину та звичаї. І багато чого домоглися. Тому найпершим завданням, яке стояло перед українцями, було відродити рідну мову, історію, довести, що цей народ вартий власної державності. Цю нелегку місію взяли на себе кращі представники української інтелігенції – священики, лікарі, вчителі, письменники, наукові діячі. Спочатку їх було небагато і діяльність їх, як здається на перший погляд, не була пов’язана з боротьбою у звичному розумінні. Вони збирали народні пісні, перекази, казки, намагалися писати простою «народною мовою», складати  букварі і граматики, писали п’єси і статті. Утім, ця діяльність була сильнішою за зброю.

    Першим з українських письменників, хто почав писати літературні твори живою народною мовою був І.Котляревський. Його поема «Енеїда», що вийшла друком 1798 року, стала вагомим запереченням тим, хто вважав українську мову мовою селюків, непридатною для створення літературних творів. Котляревський написав і перші українські п’єси на тогочасну тематику-«Наталка – Полтавка», «Москаль – чарівник», героями яких стали прості люди, зі своїми радощами і переживання.

Запитання:

1.Яким справам присвятили своє життя патріоти України?

2.Чому І.Котляревського та Г.Квітку-Основ’яненка називають «рятівника української мови»?

2)Кирило – Мефодіївське братство. Т.Шевченко.

Запитання:

1.Чому, на вашу думку, Шевченко у своїй автобіографії написав: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини»?

Учитель.

    Життєвий шлях Т.Г.Шевченка уособлював долю власного народу. Він відчував на собі повною мірою ярмо кріпацтва. У своїй поетичні збірці «Кобзар», що вийшла друком 1840 року у Петербурзі, він не тільки висловив те, що наболіло, а й зробив важливий внесок у становлення української літературної мови, що була об’єднавчим чинником для всіх українців.

2.Що ви знаєте про Тараса Шевченка з уроків літератури?

Обговорення проблеми у загальному колі.

Учитель.

    Уявіть, що ви козацьке товариство, яке так яскраво описав Шевченко. Тож давайте обговоримо таку тему: «Великий кобзар – великий українець».

(обговорення висловлювань про Шевченка, які учні підготували вдома).

На роковини Шевченка

Він перший за свою любов

Тяжкі дістав кайдани,

Але до скону їй служив,

Без зради, без омани.

Усе знесла й перемогла

Його любов і сила,

Того великого вогню

І смерть не погасила.

3.То хто ж такий Шевченко?

Учитель.

    Найперше – він пророк, що змалював Україну як розриту могилу. Він болісно сприймає нещастя свого народу і водночас розуміє головну їх причину – роз’єднаність українців. Ним керує велика любов до України, тому він навчає українців.

    Ось послухайте, що підготувала нам Лупащенко Ліда.

(розповідь легенди «Кукіль і пшениця)

Запитання:

1.Який шлях запропонував Шевченко простим людям у боротьбі з гнобителями?

2.Чому Шевченко був непримиренним противником кріпацтва?

Пошуково – дослідницька робота на тему: «Великий українець»

    1-ша група. Опрацювати історичну інформацію і відповісти на запитання до неї. Вищим досягненням українського Національно визвольного руху першої половини ХІХ ст. була організація і діяльність Кирило – Мефодіївського братства. Засновники – Костомаров, Куліш, Гулак, Білозерський. Організоване на честь відомих слов’ян – просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки – персні із зображенням Кирила і Мефодія та викарбуваними іменами святих. Участь у засіданнях брав і Т.Г.Шевченко. Усього у братстві було 12 осіб. Члени товариства збиралися таємно на квартирах, де вели тривалі суперечки стосовно програмових документів і принципів. Також кирило-мефодіївці здійснювали наукову діяльність, виступали з лекціями у навчальних закладах Києва, поширювали у такий спосіб свої ідеї. Значну увагу приділяли вони просвітницькій діяльності, збирали кошти на відкриття народних шкіл, писали шкільні підручники. Так, Куліш написав перший підручник з історії України «Повість про український народ». Діяльність товариства тривала 14 місяців і припинилася через арешт його членів.

Запитання:

1)У чому полягала діяльність членів Кирило – Мефодіївського товариства?

  2-га група. Найтяжчим з усіх братчиків було покарання в Т.Г.Шевченка, якого відіслали в солдати окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати і малювати. Проте суворе покарання поет отримав, за словами графа Орлова, через те, що за «бунтівним духом і зухвалістю, які мають межі, він був визнаний одним із головних злочинців». Свій вирок Шевченко почув 30 травня 1847 року. Із заслання повернувся Шевченко хворим. Помер 1861 р. у переддень скасування кріпацтва в Російській імперії. Похований, як заповідав поет, в Україні, на Чернечій горі у Каневі.

Запитання:

1)Знайдіть і покажіть на карті місця, пов’язані з фактами біографії Т.Шевченка: Петербург, Київ, Канів, Оренбург.

  3-тя група. Шевченко на власному досвіді відчув усі страхіття кріпацької неволі, про що так переконливо написав у своїй збірці поезій «Кобзар». Він звинувачував за це царів та панів, закликав людей до боротьби проти них і вірив у силу народу

Встане Україна і розвіє тьму неволі,

І помоляться на волі невольничі діти.

Борітеся – поборите. Вам Бог помагає.

За вас правда, за вас слава і воля святая.

  «Кобзар» - це українська Біблія. Ця книжка і портрет Шевченка  стояли поруч з образами у кожній селянській хаті. Це була найважливіша книга для всіх українців від часів Шевченка і до сьогодні. У ній відтворене наше героїчне минуле і важка для поета сучасність. Проте Шевченко вірив у світле майбутнє свого народу. У своїй творчості поет звеличив душу українського народу, втілив його гідність, дух і пам’ять. Отже, Шевченко для українців більше, ніж поет, він – національний герой.

Запитання:

1)У чому полягало значення поетичної творчості Т.Шевченка?

  4-та група. У своїй творчості Т.Шевченко не обмежувався лише поетичним словом, хоча й цього було досить, щоб стати справді народним поетом. Шевченко-художник свою творчість також  присвячував своєму народові . Збереглося 835 творів живопису і графіки. 270 робіт, на жаль, втрачено назавжди. Серед його картин знаменита «Катерина», альманах «Живописна Україна», портрети, автопортрети.

   Презентація «Живопис  Т. Шевченка».

(показ презентації «Живопис  Т. Шевченка»)

3) «Руська трійця»

Учитель.

    На початку ХІХ ст. на західноукраїнських землях, підвладних Австрії, пролунав мужній голос Маркіяна Шашкевича, письменника, поета і священика, щирого патріота України. Разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем він організував літературний гурток «Руська трійця», метою якого був мистецько – культурний розвиток Галичини й України загалом.

    Шашкевич став першим у Західній Україні народним поетом, прозаїком, публіцистом і перекладачем, одним із авторів першого в Галичині видання українською мовою – альманаху «Русалка Дністровая», яка засвідчила високий літературний рівень української народної мови і сформулювала ідею єдності українських земель.

    У збірці було вміщено народні пісні  та вірші українською мовою. Її було видано наприкінці 1836 року в Угорщині, у Будапешті. Там Яків Головацький мав знайомих, які посприяли виданню книги, звідки згодом «Русалку Дністровую» перевезли до Львова. Проте львівські власті наклали арешт на книжку, а гуртківців викликали на допит. На ньому вони трималися гідно. Маркіян Шашкевич сказав: «Я випробував свої сили українською мовою, бо це моя рідна мова. Тим хотів наріжний камінь для її подальшого розвою».

Запитання:

1.Як ви розумієте слова автора?

2.Чому Шашкевича, Вагилевича і Головацького називають «галицькими будите лями»?.

Учитель.

    Наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. в українських землях розпочалося національне відродження. Очільниками цього руху були вчені, митці, вчителі, студенти, священики, які стали до нелегкої праці просвіти і національного пробудження українського народу. Уже на початку цього руху володарі обох імперій прагнули придушити спроби національного пробудження.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Гра «Кмітливий олівець»

   В еліпсах записані слова. Учням пропоную кольоровими олівцями з’єднати їх, щоб утворився смисловий ланцюжок.

    Пропоновані слова: «Заповіт», «Кирило – Мефодіївське братство», «Руська трійця», 1840р., Шашкевич, «Кобзар», «Русалка Дністровая», Петро Мартос, Енгельгард, Петербург, Львів, Брюллов, Котляревський, «Енеїда», «Наталка – Полтавка», автопортрет, Головацький, Вагилевич, Шевченко.

    Бесіда.

1)Яким справам присвятили своє життя патріоти України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. ?

2)Чому Шевченка називають великим сином українського народу? У чому полягала його велич?

3)Продовжте речення: «Вірші Шевченка закликали до…»

    Рефлексія

• На уроці ми дізналися про. . .
• Навчилися . . .
• Мені найбільше сподобалося . . .

Учитель.

Життя – це вічна боротьба!

І тільки сильними народи

Куються в нації, ідуть

Крізь бурі в радісні походи.

Торують для нащадків путь,

Їм не страшні ні жар, ні лід,

Бо їхня воля – як граніт!

    Я бажаю вам справді сильної волі, мужності, гордості за те, що справа борців за волю України жила, і сподіваюсь, житиме, проростаючи добірним зерном у ваших душах.

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

V. Домашнє завдання.