Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я

Тема: Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

Мета:

• Навчальна: визначати хронологічні рамки "Руїни"; з’ясувати причини розколу Гетьманщини; проаналізувати і порівняти внутрішню і зовнішню політику                                                         І. Брюховецького та П. Тетері; проаналізувати значення Андрусівського перемир’я.
• Розвивальна: покращувати навички роботи з наочними джерелами та документальними джерелами і удосконалювати вміння їх аналізувати та порівнювати; покращувати володіння картою; розвивати вміння складати схеми і таблиці та аналізувати.

Обладнання: підручник, карта, таблиці, джерела (Художні наочні та документальні).

Тип уроку:комбінований урок.

Основні поняття: "Руїна", «Правобережна Гетьманщина», «Лівобережна Гетьманщина», «Андрусівське перемир’я».

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Привітання. В учнів підручники з "Історії України" зошити для записів, ручки. На дошці намальований контур карти Гетьманщини, розставлені портрети гетьманів - Б. Хмельницького, Ю. Хмельницького І. Виговського, П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка.

ІІ. Повторення і закріплення раніше засвоєних знань і застосування вже сформованих умінь та навичок

Рівень І.

Історичний диктант.(Перевіряється одразу після написання, тим хто написав не правильно пояснює один із учні класу,  пояснює чому відповідь не правильна і яка правильна. Якщо учні не зрозуміли матеріал пояснюється знову. )

1. Визначити який із діячів, що зображені на дошці не був гетьманом.

 а). Б. Хмельницький б) Ю. Хмельницький в) Т. Хмельницький г) І. Виговський

 2. Хто і чому підтримував діяльність гетьмана І. Виговського?

а) міщани б) старшина в) селяни г) шляхта

3. З якими державами уклав Гадяцький договір І. Виговський?

а) Швеція б) Московська держава в) Трансільванія г) Литва і Польща (РП)

4. В результаті підписання Гадяцького договору розпочалась

а) московсько-польська війна

б) турецько-українська війна

в) польсько-українська війна

г) московсько-українська війна

5. І. Виговський зрадив інтереси Гетьманщини?

а) Так б) Ні в) Частково г) це була вигадка Московської держави

6. В межах яких воєводств утворилась Гетьманщина?

а) Київського, Чернігівського Брацлавського

в) Київського, Чернівецького, Запорізької Січі

г) Волинського, Подільського, Київського

Рівень ІІ. (Речення записуються на дошці і в усній формі клас визначає пропущені слова і помилки)

Вписати пропущені слова

1. Коли І. Виговського обрали гетьманом ... р. (1657 р.)

2. Князівство Руське утворювалось з трьох самостійних республік - ....  (Гетьманщини, Польщі, Литви)

3. З Московською державою Ю. Хмельницький підписав ... статті (Переяславські статі)

4. Гадяцька угода укладена гетьманом ... ( І. Виговським ) в ... р. (1658р.)

ІІ.(б) Знайдіть і виправте помилку

1. Після смерті І. Виговського гетьманську булаву успадкував Ю. Хмельницький

2. І. Виговський підписав Слободищенський трактат із Річчю Посполитою.

Рівень ІІІ (Табличка малюється на дошці і команди по черзі називають, які заходи внутрішньої і зовнішньої політики належать кожному із гетьманів )

1. Запишіть напроти прізвища діяча заходи, які він здійснював у внутрішній і зовнішній політиці

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину.

2. Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

3. Андрусівське перемир’я 1667 р.

1. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину.

 Підписання Слободищенського трактату призвело до політичного розколу українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулася восени 1660 р. в Корсуні, схвалила його, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися підтримати трактат й обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка.                                                                       Ю. Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка. Проте це лише погіршило ситуацію: у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у можливості об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під ім’ям Гедеона. Після зречення влади Ю. Хмельницьким в обох частинах козацької держави було встановлено окремі гетьманати: на Правобережжі в січні 1663 р. козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663-1665 рр.), на Лівобережжі після короткого гетьманування Якима Сомка (1662- р.), якого не визнала Москва, 27 червня 1663 р. на Чорній раді в околицях міста Ніжина гетьманом обрали Івана Брюховецького (16630-1668 рр.). Отже, у козацькій державі виникла глибока криза. Щоб об’єднати Україну, кожен гетьман покладався на силу.

Схема для запису в зошит

Питання:

1. Яка угода призвела до поділу Гетьманщини?

2. В якому році майже вся Лівобережна Гетьманщина визнала владу Москви?

3. П. Тетеря був обраний гетьманом всієї Гетьманщини?

2. Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. 

 У жовтні 1663 р. на територію Лівобережної України вторглося польське військо на чолі з королем Яном Казимиром, татари та правобережні козацькі полки на чолі з П. Тетерею. Цей похід тривав до березня 1664 р. і зазнав  цілковитої поразки. Повернувшись із невдалого походу, польська шляхта завзято почала відновлювати шляхетські порядки на Правобережжі. У відповідь спалахнуло антипольське повстання. Новим гетьманом Правобережжя було обрано П. Дорошенка. Він зумів покінчити з безвладдям, що панувало в краї, відновити діяльність органів влади та зміцнити свою владу. Першочерговим завданням П. Дорошенко вважав об’єднання двох частин України.                             Обрання гетьманом Лівобережжя кошового отамана Запорозької Січі І. Брюховецького відбулося перш за все завдяки московській підтримці. Іншим претендентом на булаву був Я. Сомко, який виступав за сильну гетьманську владу й засуджував свавільні дії московських воєвод в Україні. Москва вирішила зробити ставку на Брюховецького, який не приховував своїх відверто промосковських настроїв. Новообраний гетьман неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату в Україні й перетворення її на князівство, очолюване московським царевичем Федором.                                                                                                                               У листопаді 1663 р. новий гетьман підписав із представниками царського уряду Батуринські статті. Порівняно з попередніми вони містили п’ять нових пунктів: гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно забезпечувати продуктами харчування московські гарнізони, розташовані в Україні; гетьманський уряд зобов’язувався здійснювати заходи для затримання й повернення московських втікачів (їх переховування каралося смертю); установлювалася заборона для українських купців у Московській державі продавати вино й тютюн, оскільки це завдавало збитків царській монополії на продаж цих товарів; заборонявся продаж хліба на Правобережну Україну й кримським татарам; необхідно було скласти перелік козаків, міщан і поселян та зазначити розміри їх земельних володінь.                                                                                                   У вересні 1665 р. І. Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав нові статті, що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду. Згідно з Московськими статтями: українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя, а з їх населення (крім козаків) стягувалися до царської скарбниці податки; вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя; дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися; київську митрополію мав очолити московський ставленик; гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював тільки цар; збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження московських воєвод суттєво зростали (збирання податей із некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд тощо).                                           Сам І. Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина та великі маєтки, навіть був одружений із московською бояринею.

Питання:

1. Кого залучив на допомогу приєднати Лівобережну Україну до Правобережної П. Тетеря?

2. Чому на Правобережній Гетьманщині розгорнулось антипольське повстання?

3. Які пункти Батуринських статтей вас найбільше вразили і чому?

4. Як ви думаєте після підписання Московських статтей Лівобережна Україна зберігала незалежність?

3. Андрусівське перемир’я 1667 р.

  У цей період також тривала війна між Московською державою та Річчю Посполитою. Виснаживши матеріальні й людські ресурси, обидві держави схилялися до примирення. Коли про початок переговорів довідався П. Дорошенко, він зрозумів, що розраховувати на допомогу Польщі в боротьбі проти Москви не варто. Тоді він за допомогою татар розгромив під Браїловом польське військо (19 грудня 1666 р.), тим самим не давши йому розміститися на Правобережжі. У той самий час у результаті тривалих переговорів 30 січня 1667 р. у селі Андрусово, що під Смоленськом, між Росією та Польщею було досягнуто угоди про перемир’я на 13,5 року. На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка, що вкотре засвідчувало ставлення Москви. й Варшави до України. Згідно з умовами перемир’я закріплювався поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишилися за Московією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

Питання:

1. Між якими державами укладався Андрусівський договір?

2. Чи приймали в укладанні договору участь гетьмани ?

3. Як ви думаєте укладання договору свідчило про збереження чи втрату незалежності Гетьманської держави?

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

 Учням під час розповіді задаються питання пов'язані із попередньо освоєним матеріалом - дата, діяч,термін. Після кожного підпункту теми задаються в фронтальному порядку питання, які були опрацьовані і якщо хтось із учнів не знає йому пояснює інший учень, який знає і погоджується пояснити, після чого учень який не знав відповідає на це питання знову. Якщо учень добре володіє матеріалом йому додатково задається питання на роздуми. Наприклад, який зв'язок між подіями в параграфі і вплив однієї на іншу. Якщо є питання не зрозуміле для всіх чи відповіді розбігаються питання пояснюється ще раз . І підводимо підсумок

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати § 27 до кінця - с. 167-179 р. Попрацювати в кінці параграфу над питаннями для самоперевірки. У зошиті написати схему, з с. 175. Виписати для себе пункти з Батуринських і Московських статтей, які стосуються території, війська, населення.