Початок українського національного відродження

9 клас. Історія України.

Тема: Початок українського національного відродження.

Мета: з'ясувати особливості  українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині.

Основні дати:

— 1791 р. — візит Василя Капніста до Берліна, щоб укласти союз із Пруссією;

— 1798 р. — видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського;

— 1805 р. — відкриття Харківського університету за ініціативи Василя Каразіна.

Основні поняття: українське національне відродження, автономістська ідея, романтизм.

Обладнання: підручник, конспект, атлас.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій;

• характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства; етапи українського національного відродження;

• пояснювати значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розвитку національного руху;

• висловлювати судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Гулака, М. Костомарова, П. Куліша;

• називати дати подій першого етапу українського національного відродження.

                                                    ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. З якою метою було створено Другу Малоросійську колегію?
2. Які українські землі найдовше зберігали автономію?
3. Яку назву отримала Гетьманщина після ліквідації її автономії?

3. Мотивація навчальної діяльності

Упродовж уроку ми з’ясуємо особливості українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині.

4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Тяглість козацького патріотизму. Автономістська ідея.

      На зламі ХVІІІ—ХІХ ст. на Лівобережжі сформувалась автономістська ідея, прихильники якої прагнули відновити козацьку автономію в межах Російської імперії. Автономістську ідею підтримували представники кількох десятків українських дворянських родин, зокрема Полетики і Капністи. Центром автономістського руху став Новгород-Сіверський. Члени Новгород-Сіверського автономістського гуртка підготували проект відновлення козацького війська, але імперський уряд заборонив його здійснити. Тоді автономісти вирішили скористатися загостренням російсько-прусських відносин. 1791 р. в Берліні Василь Капніст зустрічавсь із прусським канцлером, щоб заручитися підтримкою Пруссії на випадок збройної боротьби з Російською імперією. Проте зустріч не дала бажаних результатів.

      Важливу роль у формуванні національної свідомості відіграло дослідження української історії. Значно вплинула на свідомість українського дворянства книга «Історія русів» невідомого автора. У ній ідеться про історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 року. Основна ідея твору — право кожного народу, зокрема українського, мати власну незалежну державу. Особливо автор захоплювався козацькою добою та сміливо прославляв українських гетьманів. Яскравий опис козацтва в «Історії русів» посилив інтерес до української минувшини.

     Модним заняттям серед молодих дворян-інтелігентів було збирання і вивчення фольклору. В 1819 р. Микола Цертелєв — грузин за походженням, росіянин за вихованням та українець за духом — опублікував у Петербурзі першу збірку українських історичних дум. Детальніше досліджував український фольклор Михайло Максимович, нащадок українських козаків із Черкащини. Він уклав і опублікував пісенні збірки «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», «Збірник українських пісень».

Запитання:

1. З яким містом та якими дворянськими родинами пов’язана автономістська ідея?

2. Яка основна ідея «Історії русів»?

3. Назвіть дослідників українського фольклору на початку XIX століття.

Завдання№ 1. Прочитати документ ( с 30) . Учасник подій про візит В. Капніста до Пруссії у 1791 році. Евальд Герцберг (канцлер Пруссії):

«...до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, який твердить, що його послали мешканці цієї країни, доведені до крайнього відчаю тиранією, котру російський уряд... здійснював над ними. (Капніст) хотів знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватися на протекцію Вашої Величності (короля Фрідріха Вільгельма II) — в такому випадку вони спробують скинути російське ярмо...»

Примітка. Невдовзі після згаданої зустрічі відносини Пруссії та Росії нормалізувалися.

1. Як пов’язані результати поїздки В. Капніста з інформацією із примітки?

2. Висловіть припущення, хто в Україні міг знати про місію В. Капніста.

Детальніше про... видання «Історії русів»   «Історію русів» спочатку поширювали у рукописах. Перший датований список праці належить до 1818 р., а у 1848 р. її видав у Москві виходець із Полтавщини Осип Бодянський, тодішній професор Московського університету. Лише через сто років — у 1956-му — в Нью-Йорку побачило світ друге видання. Третє видання опубліковане у 1991 р. в незалежній Україні.

Запитання: 1. Поміркуйте, чому «Історію русів» опублікували в Російській імперії лише раз.

Завдання № 2. Прочитати документ на (с 30). Дослідник про вплив і значення фольклору. Ярослав Грицак (український історик):

«(Письменник) Пантелеймон Куліш у споминах про (історика) Миколу Костомарова згадував, що первісно вони зневажливо дивилися на все українське... Обидва, один — у Новгороді-Сіверському, другий — у Харкові, випадково натрапили на збірку (збірку українських пісень) Максимовича і після прочитання її стали за один день патріотами».

Запитання: 1. Доведіть або спростуйте твердження: українська народна пісня змінювала світогляд української інтелігенції.

2. Українське культурне відродження на Слобожанщині.

     На початку XIX ст. визначальним осередком культурного відродження стала Слобожанщина. У 1805 р. зусиллями місцевого українського землевласника Василя Каразіна було відкрито Харківський університет.

Детальніше про... відкриття Харківського університету

Проект Харківського університету український дворянин В. Каразін представив російському імператору ще у 1802 році. Офіційне відкриття закладу відбулось у січні 1805 року. Вороги В. Каразіна доклали зусиль, щоб на церемонії відкриття його ім’я не було згадано. Місцеві землевласники виділили під університет 125 десятин землі. Купецтво Харкова пожертвувало 181.008 рублів. Дворяни Слобожанщини внесли до фонду будівництва Харківського університету 400 тис. рублів, а дворяни Катеринославщини — 108.260 рублів.

    Серед його професорів переважали спочатку іноземці. Вони привнесли з Європи нові інтелектуальні течії, що дали поштовх українському національному відродженню. Це націоналізм, який відображений у принципі «кожній нації - своя держава», та романтизм. Визначальні риси романтизму — інтерес до внутрішнього світу людини, захоплення фольклором і народними традиціями, вивчення історичного минулого. У Харкові навіть виник осередок романтиків, ключовими постатями якого були випускники Харківського університету: філолог Ізмаїл Срезневський, історик Микола Костомаров, письменники Григорій Квітка-Основ’яненко та Петро Гулак-Артемовський. Свої фольклорні та історичні дослідження вони публікували у періодичних виданнях «Український вісник» (1816-1819 рр.) і «Український журнал» (1823-1825 рр.), а літературні твори — у збірках «Український альманах» і «Український збірник».

      Важливою умовою культурного відродження стало формування сучасної української мови та літератури. її зародження знаменував вихід у 1798 р. трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського — першого поетичного твору, написаного живою народною мовою. А 1818 р. у Харкові вийшла «Граматика малороссийского наречия» Олексія Павловського, яку вважають першою науковою граматикою сучасної української мови.

Запитання:

1. Коли було відкрито Харківський університет? Хто сприяв його відкриттю?

2. Які нові інтелектуальні течії виникли на Слобожанщині?

3. Хто став основоположником нової української літератури?

Активна життєва позиція Іван Котляревський (1769-1838)

Ім’я (повне). Іван Петрович Котляревський.

Народження. 29 серпня 1769 р. у м. Полтаві.

Походження. Батько, дрібний дворянин, служив канцеляристом у магістраті.

Освіта. Початкову освіту здобув, імовірно, у місцевій парафіяльній школі. Згодом навчався в Полтавській духовній семінарії.

Початкові умови формування особистості. Дитячі та юнацькі роки минули у Полтаві, в якій були ще дуже свіжими спогади про її козацьке минуле.

Особистість та суспільно-політичне і творче життя. Іван Котляревський першим у своїх творах використав розмовну українську мову, написавши нею сатиричну поему «Енеїда». Цю подію окремі дослідники вважають початком українського національного відродження. Дванадцять років перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, влаштувався наглядачем у Будинку для дітей збіднілих дворян. Згодом очолив Полтавський вільний театр, де було поставлено його п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» — перші вистави українською мовою і з народної тематики. Викупив з кріпацтва талановитого актора Михайла Щепкіна. Водночас був учасником масонської ложі «Любов до істини» й таємного Малоросійського товариства, почесним членом «Вільного товариства любителів російської словесності». Брав участь у роботі «богоугодного заведения» (притулку для незаможних, старих і немічних). Перед смертю відпустив на волю дві сім’ї кріпаків.

Результати діяльності. «Енеїда», театр, п’єси, громадський діяч, благодійність.

1. За допомогою слів-підказок самостійно сформулюйте результати діяльності І. Котляревського.

Завдання № 3. Прочитати документ на (с 33). Дослідниця про романтизм і український національний рух. Ірина Колесник (український історик):

«Найбільш відповідним українській культурній стихії став романтизм... Актуалізовані романтизмом поняття «народ», «народність», «нація» увійшли до свідомості української еліти і широких народних мас як символ їх історичного буття... У надрах українського романтизму були артикульовані також ідеї національної самобутності, історичної державності... які заклали підвалини ідеології та політичної програми активного українства в другій половині ХІХ — на початку XX ст.»

Запитання: 1. Дайте обґрунтовану оцінку впливові романтизму на формування національної свідомості українців.

Дослідник про значення 1798 р. в історії української нації. Сергій Єфремов (український історик літератури):

«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина осталася по той бік межі, майбутнє стелиться по цей... Ми маємо таку історичну дату — це ...рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження...»

Запитання: 1. Продовжіть речення. Першою ластівкою українського національного відродження С. Єфремов назвав... .

3. Початки українського національного відродження.

     Політика Російської імперії щодо України викликала активізацію українського національного руху, який історики називають українським національним відродженням та поділяють на три етапи. Перший етап — фольклорно-етнографічний (романтичний) тривав упродовж 1830-х-1850-х років і був характерним збиранням та публікацією народних пісень, вивченням історії, звичаїв, мови свого народу. Другий етап — академічний або українофільський - розпочався у 1860-х рр. і завершився наприкінці XIX ст. Основний його зміст — збереження та примноження надбань української культури, боротьба за розширення сфери вживання рідної мови, поширення літературних і наукових творів, написаних українською мовою. Третій етап — політичний — тривав з кінця XIX ст. до 1917 р. У цей період утворюються політичні організації, які намітили за мету здобуття автономії або незалежності України.

      Соціальною основою національного відродження було українське селянство, яке  зберегло українську мову, звичаї і традиції, але його рушійною силою стали патріотично налаштовані представники української інтелігенції (люди інтелектуальної праці). Перше покоління української інтелігенції складалося переважно з частини дворян, вихідців зі старої козацької старшини, синів священиків, міщан і козаків. Українське національне відродження розпочалося в Лівобережній Україні й на Слобожанщині — у регіонах, де найкраще збереглася пам’ять про козацьке самоврядування та Гетьманщину. Із відкриттям у 1834 р. Київського університету центр українського національного руху перемістився до Києва.

Українське національне відродження спиралося на традиції української державності та українську культуру і, водночас, відбувалося під впливом ідей французької революції, поглядів німецького філософа Йоганна-Готфріда Гердера та поета-романтика Джорджа Гордона Байрона, котрі проголошували цінність кожного народу, його право на історичне буття.

Детальніше про... надання дворянських титулів нащадкам козацької старшини

Ще 1785 року Катерина II зрівняла у правах козацьких старшин з російським дворянством. Щоб отримати дворянський титул, козацьким старшинам достатньо було надати родинні документи. Але якщо спочатку дворянські титули отримували всі охочі, то вже згодом — лише половина претендентів. Ситуація ускладнилася з 1797 р., коли надання титулів перейшло до Герольдії — спеціальної комісії, створеної у Петербурзі. Герольдія припинила надання дворянських титулів нащадкам козацьких старшин. Щоб довести законність своїх вимог, українські шляхтичі заглибилися в родинні архіви. Вони шукали документи, в яких старшинські звання офіційно визнавали і Польща, і Росія. Саме ця дослідницька робота у домашніх архівах сприяла зануренню в історію, а отже — і національному відродженню на Лівобережжі.

Запитання: 1. Назвіть три етапи українського національного відродження. 2. Які суспільні верстви пов’язані з українським національним відродженням?

3. Що вплинуло на формування української національної свідомості?

5. Узагальнення та систематизація знань

За схемою на (с 35) складіть усну розповідь про початок українського національного відродження.

6. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 4 підручника.
2. Декабристу Михайлові Муравйову-Апостолу належить вислів: «Ми — діти 1812 року». Поясніть цей вислів і підготуйте повідомлення про діяльність декабристів.