Тема:Пробудження національного життя в Західній Україні. «Руська трійця». Початок українського національного відродження. Мета: з’ясувати, яку роль відіграли греко-католицькі свяще

Про матеріал
УРОК 10 Тема:Пробудження національного життя в Західній Україні. «Руська трійця». Початок українського національного відродження. Мета: з’ясувати, яку роль відіграли греко-католицькі священики у національному відродженні на західноукраїнських землях. Основні дати: — 1816 р. — створення в Перемишлі товариства греко-католицьких священиків; — 1833—1837 рр. — діяльність у Львові «Руської трійці»; — 1837 р. — опублікування в Будапешті альманаха «Русалка Дністровая». Основні терміни: «будителі», «Руська трійця». Обладнання: підручник, атлас, додатковий матеріал. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті місця діяльності громадсько-культурних організацій; • визначати наслідки діяльності «Руської трійці»; характер та особливості початку українського національного відродження; роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Закарпатті та Буковині; • називати дати подій першого етапу українського національного відродження; • висловлювати судження щодо діяльності М. Шашкевича, Г. Яхимовича, О. Духновича, Ю. Федьковича; • пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «будителі». Тип уроку: засвоєння нових знань.
Перегляд файлу

 

УРОК 10

Тема:Пробудження національного життя в Західній Україні. «Руська трійця». Початок українського національного відродження.

Мета: з’ясувати, яку роль відіграли греко-католицькі священики у національному відродженні на західноукраїнських землях.

Основні дати:

— 1816 р. — створення в Перемишлі товариства греко-католицьких священиків;

— 1833—1837 рр. — діяльність у Львові «Руської трійці»;

— 1837 р. — опублікування в Будапешті альманаха «Русалка Дністровая».

Основні терміни: «будителі», «Руська трійця».

Обладнання: підручник, атлас, додатковий матеріал.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності громадсько-культурних організацій;

• визначати наслідки діяльності «Руської трійці»; характер та особливості початку українського національного відродження; роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

• називати дати подій першого етапу українського національного відродження;

• висловлювати судження щодо діяльності М. Шашкевича, Г. Яхимовича, О. Духновича, Ю. Федьковича;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «будителі».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою окремих регіонів Західної України.

2. Що вам відомо про реформи Марії-Терезії та Йосифа II та їхню роль у розвитку економічного й суспільного життя Галичини і Буковини?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови українського національного відродження.

Учитель.

    Утвердження української національної самосвідомості на західноукраїнських землях було процесом важким і повільним. Початкам українського національного відродження сприяли реформи Марії-Терезії та Йосифа II, в ході яких було створено релігійний фонд підтримки греко-католицьких священиків, засновано у Відні греко-католицьку духовну семінарію, утворено при Львівському університеті Руський інститут (1787 р.). Завдяки цим реформам зросла кількість освічених українців, передовсім греко-католицьких священиків, які стали провідною верствою західноукраїнського суспільства у процесі національного відродження.

    На процес національного відродження позитивно вплинули просвітницькі ідеї, що передбачали побудову справедливого суспільства через поширення освіти та розвиток науки. На західноукраїнських землях просвітництво частково набуло національних рис: виник інтерес до вітчизняної історії, до життя народу, його мови й усної народної творчості.

    Негативно позначилися на становищі українського населення консервативні реформи наступників Марії-Терезії та Йосифа II: скасування обов’язкової початкової освіти, переведення шкіл під контроль католицької церкви, зменшення у них чисельності дітей. Це стимулювало передових людей до пошуку способів протидії такій політиці. Відтак наприкінці XVIII ст. на західноукраїнських землях сформувались умови для початку національного відродження.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із праці О. Субтельного «Україна. Історія»

«Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку XIX ст. — значить говорити про духовенство. І справді, оскільки духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта на Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Так, на початку 1840-х років із майже 400 студентів Львівського університету та інших закладів 295 навчалися теології, у той час як майже вся решта займались філософськими дисциплінами, котрі також належали до курсу богослов’я.

     Іншим доказом переважання священиків серед інтелігенції є те, що із 40 книжок, написаних між 1837 і 1850 рр. українською мовою, 40 належало перу священиків.

...Греко-католицьке духовенство прибрало на себе роль лідера в селянському середовищі... унаслідок того, що в XVI-XVII ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм. ...Виникали цілі династії священиків, які на багато поколінь пов’язувалися зі своєю околицею. Часті зібрання, тривалі відвідини, взаємні шлюби перетворили греко-католицьке духовенство на тісно сплетену спадкову касту із розвиненим почуттям групової солідарності.

...Зв’язане з масами спільною вірою, духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян значним впливом і владою. ...Через незадовільну богословську освіту чимало греко-католицьких священиків... ледве могли прочитати літургійні тексти церковнослов’янською мовою. Тому їхній світогляд був не набагато ширшим від селянського. Польська шляхта... нерідко примушувала священиків працювати у своїх маєтках. Це дало... позитивні результати, оскільки українське духовенство становило із селянством тісніші особисті та культурні зв’язки.

Запитання

1. Чому саме греко-католицькі священики виявилися тією силою на західноукраїнських землях, яка була здатна очолити національне відродження?

2. Пригадайте, хто очолив національне відродження в Наддніпрянській Україні. Чому?

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й визначити основні напрями діяльності Товариства галицьких греко-католицьких священиків.

Період

Події

1816 рік

• Розширення мережі парафіяльних шкіл.

• Домоглося запровадження навчання рідною мовою в початкових школах.

• Відкрито понад 400 початкових шкіл, видано кілька підручників і молитовників.

• Видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького.

• 1829 року І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою «Розвідка про руську мову», у якому відстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської і російської мов, на її рівноправ’я серед слов’янських мов

20-30-ті роки XIX ст.

Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ Іван Снігурський). Члени гуртка: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський.

Діяльність:

• Поява перших граматик української мови:

Івана Могильницького — 1822 р.

Йосипа Лозинського — 1833 р.

Й. Левицького — 1834 р.

• Вихід у світ перших збірок народних пісень:

«Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського — 1833 р.

«Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р.

У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес провідних діячів до української національної спадщини

2. «Будителі». Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

   Значний вплив на піднесення культурно-освітнього рівня закарпатського духовенства мала діяльність єпископа Андрія Бачинського (1732-1809). Він заснував в Ужгороді духовну семінарію і заклав велику бібліотеку, сприяв організації шкіл при церквах. Завдяки цьому в останній чверті XVIII ст. осередком просвітницької діяльності на Закарпатті став Ужгород. Разом з тим, патріоти з-поміж греко-католицького духовенства краю, отримавши належну освіту, почали проявляти інтерес до національної спадщини і працювати над її збереженням та примноженням. Оскільки вони, неначе від сну, пробуджували в місцевих українців національні почуття, їх шанобливо називали «будителями». Під цим ім’ям в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-політичні діячі: Олександр Духнович, Іоанікій Базилович, Михайло Лучкай та інші. Вони упроваджували рідну мову в освіту, пресу, літературу, виступали за дослідження та популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії усієї України, сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною і Наддніпрянщиною.

    Центром національного руху в Галичині став Перемишль, де розміщувалася резиденція греко-католицького єпископа, були семінарія і багаті книгозбірні. У 1816 р. з ініціативи митрополита Михайла Левицького та священика Івана Могильницького в Перемишлі створено Товариство греко-католицьких священників (Перемишльський просвітницький гурток), яке видавало шкільну і популярну літературу народною мовою. За сприяння Товариства засновано близько 400 шкіл, запроваджено українську мову навчання у початкових школах. Іван Могильницький та його однодумці вважали, що руська (українська) мова є окремою від польської та російської мовою.

    Процес національного відродження на Буковині розпочався дещо пізніше, приблизно зі середини XIX ст. У нечисленних початкових школах навчали румунською або ж німецькою мовами. Першу спробу друкувати українські народні пісні кириличною азбукою зробив Іван Велигорський. Проте його наступники на буковинській літературній ниві продовжували вживати застарілу книжну мову.

«Будителі» — рух національно свідомої інтелігенції в болгарських, чеських, словацьких, словенських і західноукраїнських землях.

Детальніше про... літературну діяльність «будителів» Закарпаття

Іоанікій Базилович написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де стверджував, що закарпатські русини є східними слов’янами.

Михайло Лучкай став автором першої на західноукраїнських землях «Граматики слов’яно-руської мови» (1830 р.).

Олександр Духнович написав вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон», який згодом став гімном Закарпаття.

Активна життєва позиція Олександр Духнович (1814—1865)

Ім’я (повне). Олександр Васильович Духнович.

Народження. 24 квітня 1814 р. у с. Тополя (тепер Гуменського округу в Словаччині).

Походження. Батько Василь — греко-католицький священик, мати Марія — дочка священика.

Освіта. Після закінчення сільської школи Олександр навчався в Ужгородській школі, гімназії у Кошицях, Ужгородській семінарії.

Початкові умови формування особистості. Вихованням займалися батько, а після його смерті — дядько Дмитро та дід Іван, які теж були священиками і прищеплювали повагу до рідної землі й народу.

Особистість і українське національне відродження. Спочатку О. Духнович займався домашнім учительством. Свій досвід описав у підручнику з педагогіки для вчителів і батьків. Згодом працював у різних церковних інституціях Закарпаття. Написав для місцевих шкіл український буквар, підручники з граматики та географії, посприяв, щоб українську мову було уведено до програм шкільної освіти Закарпаття, впорядкував україномовний молитовник, записував твори усної народної творчості, організував перше літературне товариство закарпатських русинів-українців. Був депутатом крайового сейму в Братиславі. Написав народною мовою поезії «Жизнь русина», «Голос радості», «Піснь земледільця весною», «Руський марш», твори для дітей: «О ділах шкільських», «О справованню дітей в школі», «Жаба». Друкував свої твори у віденських, будапештських, галицьких, київських періодичних виданнях. Вірш «Подкарпатские русины, оставте глубокий сон» був гімном Підкарпатської Русі.

Детальніше про... літературну діяльність галицьких просвітителів

Денис Зубрицький — «Історія міста Львова», «Історія стародавнього Галицько-руського князівства».

Йосиф Левицький — «Граматика руської або малоруської мови в Галичині», «Колядки та щедрівки».

Йосиф Лозинський — збірка пісень і весільних обрядів «Руське весілля», рукописний «Буквар» та польською мовою «Граматика руської мови».

Іван Могильницький — підручники українською мовою: «Буквар славеноруського язика», «Катехізис малий», «Розвідка про руську мову».

3. «Руська трійця».

    У 30-х-40-х рр. XIX ст. під впливом ідей романтизму та польського визвольного руху відбулося нове піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де було утворено громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», яке діяло з 1833 до 1837 р. Заснували його Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький — у той час студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії. Навколо них об’єдналися майже два десятки молодих священиків, семінаристів та представників світської інтелігенції. Нове покоління діячів національного руху жило й мислило ідеями романтизму.

    Члени гуртка вивчали українську і слов’янські мови, збирали зразки усної народної творчості, описували пам’ятки старовини, виступали за розширення сфери вживання рідної мови. Маркіян Шашкевич підготував підручник для молодших школярів «Читанка», написаний розмовною українською мовою; до того ж термін «Читанка» вперше використав саме М. Шашкевич. Гуртківці прагнули перетворити народну мову на мову науки та літератури, щоб за її допомогою українці могли отримати вільний доступ до знань.

     У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературну збірку «Зоря», але на вимогу цензури віденська поліція заборонила її публікацію. Проте невдача не зупинила патріотів. У м. Буда (нині Будапешт, Угорщина) в 1837 р. вони таки опублікували літературно-науковий альманах «Русалка Дністровая», до якого подали деякі твори з попередньої збірки, доповнені літературними та історичними статтями. Альманах «Русалка Дністровая» став першою книжкою, опублікованою українською мовою на західноукраїнських землях. Він засвідчив відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню спорідненість із наддніпрянськими українцями. Однак вихід «Русалки Дністрової» викликав невдоволення у Відні та Львові. На вимогу влади увесь наклад книги було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило тільки 200 примірників. Видання «Русалки Дністрової» стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався.

Детальніше про... альманах «Зоря»

У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературну збірку «Зоря», в якій було вміщено біографію Богдана Хмельницького, популярне оповідання і народну пісню про його походи, вірш Маркіяна Шашкевича про козацького ватажка Северина Наливайка, оповідання «Олена», у котрому опришків зображено як борців за народну волю, та інші матеріали. У передмові до видання М. Шашкевич закликав розглядати альманах як продовження роботи літераторів і науковців Наддніпрянщини, що стало виявом протесту проти польської й австрійської політики в Галичині.

Завдання. Опрацювати документи на с 68-69. Дати відповіді на запитання.

Жінка в історії Юлія Шашкевич

Юлія Шашкевич — дружина засновника й натхненника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича. Стосунки між подружжям були теплими й ніжними. Та не квітами, а полином стелила доля сімейству Шашкевичів: часті переїзди з парафії в парафію, безгрошів’я, хвороба Маркіяна (туберкульоз, або ж сухоти), смерть сина Святослава — випробування, які довелося пережити подружжю. Саме Юлія Шашкевич допомогла чоловікові витримати життєві негаразди. Крім того, вірна дружина підтримувала свого чоловіка у літературній творчості та в громадській діяльності. Після того, як 7 червня 1843 р. відійшов до Бога кволий фізично, але міцний духом Маркіян Шашкевич, Юлія залишилася вдовою і все своє подальше життя присвятила синові Володимиру, який не лише зовні, а й хистом до слова був дуже схожим на свого батька.

1. У чому проявилась активна життєва позиція Юлії Шашкевич?

Дослідник про подальшу долю членів «Руської трійці». Олександр Донік (український історик):

«Маркіян Шашкевич після висвячення на священика був переведений в одну з дрібних парафій, де він, виснажений працею та постійними злиднями, помер 32-річним. Якову Головацькому тривалий час не надавали сану священика, а Іван Вагилевич, щоб уникнути переслідувань, вирішив перейти на протестантську віру (лютеранство). Після розправи над «Руською трійцею» подальший поступ національного відродження в Галичині відзначався дуже скромними масштабами».

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці і відповісти на запитання.

РУСЬКА ТРІЙЦЯ 1833-1837 рр. м. Львів

Склад: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький

• 1834 рік — видання збірника «Зоря», який містив народні пісні, твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до єднання українців Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена. Почалися переслідування.

• Читання проповідей у церквах українською мовою.

• 1836 рік — М. Шашкевич готує підручник для молодших школярів — «Читанку», написаний живою розмовною українською мовою.

• 1837 р. — випуск альманаху «Русалка Дністрова»:

• Друкували народні пісні, думи, перекази, історичні документи.

• Звеличувалася боротьба українського народу за своє визволення.

• Засуджується іноземне поневолення

Робота з біографічними довідками

Маркіян Шашкевич (1811-1843) — український письменник, поет, зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністрова». Виступав за рівноправність української мови з польською.

Іван Вагилевич (1811-1866) — український поет, етнограф, філолог, священик УГКЦ, учасник «Руської трійці». Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Співавтор збірок «Зоря» у 1835 р. та «Русалка Дністрова». Під час «весни народів» Вагилевич перейшов на полонофільські позиції, проповідував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі.

Яків Головацький (1814-1888) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик УГКЦ і педагог. Співзасновник «Руської трійці», співавтор збірника «Русалка Дністрова». У свій романтичний період до 1848 р. приділив багато уваги збиранню й оброблянню українських мовознавчих матеріалів, вважаючи, що мова найкраще відбиває дух нації. Але невдовзі під впливом Михайла Погодіна перейшов на москвофільські позиції, за що був у 1841 р. відзначений званням академіка Санкт-Петербурзької АН. 1868 р. переїхав до Росії, склав із себе духовний сан і перейшов у православ’я.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати 9 параграф підручника.

2.Реформи Марії-Терезії та Йосифа  II.

 

1

 

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижанівська Н.Є., Наумчук О.В.)
Додано
15 жовтня
Переглядів
396
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку