Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

Тема уроку: Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священників. «Руська трійця».

Мета: з’ясувати яку роль відіграли греко-католицькі священники у національному відродженні на західноукраїнських землях.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати особливості початку українського національного відродження;
• оцінювати роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель та особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
• називати дати і події першого етапу українського національного відродження;
• висловлювати судження та розуміти роль для суспільства діяльності М. Шашкевича, О. Духновича, А. Бачинського;
• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «будителі», «Руська трійця»

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, проектор.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Історичний диктант

1. Яку політику проводив австрійський уряд по відношенню до українських територій? (колоніальну)
2. Яка подія стала причиною призупинки проведення будь-яких прогресивних реформ в імперії аж до середини ХІХ ст. (ВФР)
3. Що було основою економіки західноукраїнських земель? (с/г)
4. Поширення якого продукту фактично ліквідувало голод Європі? (картоплі)
5. Вкажіть головні галузі промисловості притаманні даному регіону. (Соляна, лісова, видобувна)
6. Галузь промисловості з виготовлення скла та заліза це..? (Гутництво)
7. Розвиток якої галузі господарства пов'язаний із спорудженням мережі кам’яних шляхів? (Торгівля)
8. Як називалось монопольне право землевласників на виготовлення і продаж горілки? (право пропінації)
9. Яку назву мала повинність селян з будівництва та ремонту шляхів, мостів, гребель? (шарварок)
10. Як називались виступи селян Закарпаття в 1831 р.? («холерні» бунти)
11. Вкажіть ім’я провідника повстання 1843-44 рр. у Північній Буковині. (Л. Кобилиця)
12. Традиційний рух українського Прикарпаття, що набув нового розмаху у 1810-1825 рр. (Опришківський)

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Передумови українського національного відродження.

Утвердження української національної свідомості в Західній Україні було процесом важким і повільним. Західноукраїнське суспільство наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. було аграрним, традиційним і провінційним. У ньому, за винятком духівництва, не було соціальних верств, здатних сприйняти ідею народності, а потім національну ідею.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ носили позитивний характер:

• Було створено фонд підтримки г-к священників;
• Заснована Г-К духовна семінарія у Відні;
• Утворено Руський інститут (1787 р.) при Львівському університеті;
• Поширювались ідеї просвітництва через розвиток освіти і науки.

Негативною стала діяльність наступних монархів:

• Було скасовано обов’язкову початкову освіту;
• Школи були переведені під контроль католицької церкви.

Бесіда

1. Яка верства населення і чому відігравала роль духовного лідера в Західній Україні?

2. Як це вплинуло на особливості національного руху в Західній Україні?

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте документи наведені в підручнику на с. 63-64.

Із праці О. Субтельного «Україна. Історія»

«Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку XIX ст. — значить говорити про духовенство. І справді, оскільки духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта на Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Так, на початку 1840-х років із майже 400 студентів Львівського університету та інших закладів 295 навчалися теології, у той час як майже вся решта займались філософськими дисциплінами, котрі також належали до курсу богослов’я. Іншим доказом переважання священиків серед інтелігенції є те, що із 40 книжок, написаних між 1837 і 1850 рр. українською мовою, 40 належало перу священиків.

Я. Грицак

...Греко-католицьке духовенство прибрало на себе роль лідера в селянському середовищі... унаслідок того, що в XVI-XVII ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм. ...Виникали цілі династії священиків, які на багато поколінь пов’язувалися зі своєю околицею. Часті зібрання, тривалі відвідини, взаємні шлюби перетворили греко-католицьке духовенство на тісно сплетену спадкову касту із розвиненим почуттям групової солідарності.

Запитання

1. Чому саме греко-католицькі священики виявилися тією силою на західноукраїнських землях, яка була здатна очолити національне відродження?

2. Чи можна сказати, що певна автономія греко-католицької церкви стала своєрідним «майданчиком свободи» для національного відродження?

2. «Будителі». Товариство греко-католицьких священників.

Опрацюйте матеріал підручника с. 64-67 та складі таблицю за зразком.

Опрацюйте документ на с. 66.

1. А. Бачинський вважав, що мова – це ідентифікатор нації. Чому?

Робота з літературним джерелом

Олександр Духнович утверджував національну свідомість українців також своїми поезіями. Значну популярність серед закарпатців мав його патріотичний вірш:

Я русин був, єсьм і буду,

Я родився русином,

Чесний мій рід не забуду,

Останусь його сином.

Русин був мій батько, мати,

Руская вся родина,

Русини сестри і браття,

І широка дружина.

Я світ узрів під Баскидом,

Перший воздух руський ссав,

Я кормився руським хлібом,

Русин мене колисав.

Запитання

1. Чому Олександр Духнович надавав такого значення рідній мові?
2. В який спосіб О. Духнович боровся проти націоналізації Закарпаття угорцями? (Включити гімн Підкарпатської Русі)

3. «Руська трійця»

Конспективний виклад матеріалу. Діти записують за вчителем.

Використовуються уривки із «Читанки» М. Шашкевича та «Русалки Дністрової».

Завдання

Опрацювати матеріал підручника на с. 68-69.

Запитання

1. У чому проявилась активна життєва позиція Юлії Шашкевич?
2. Чому альманах «Зоря» був заборонений до друку?
3. Яка доля учасників Руської Трійці?

IV. ПУДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

1. Які були особливості національного відродження на західноукраїнських землях?
2. Яку роль відіграли греко-католицькі священники у національному відродженні?
3. Хто такі «Будителі»?
4. Яка організація діяла Галичини починаючи з 1816 р.?
5. Яка основна заслуга «Руської Трійці»?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати §9

2. Скласти історичний портрет одного з діячів періоду за схемою:

1. Священник / науковець

2. Патріот

3. Національний «будитель»