Центром першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині став Перемишль — осередок греко-католицької єпархії. Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія, зосереджувалися найосвіченіші представники духовенства — Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський Закликав священників відновлювати у своїхпарафіях україномовнішколи. Сприяв відкриттю400 українських шкіл1816 рік заснував в ПеремишліПерше просвітницьке. Товариство греко-католицькихсвященників. ТОВАРИСТВО ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВЗАДАЧІУДОСКОНАЛЕННЯУКРАЇНСЬКОЇ МОВИПОШИРЕННЯ СЕРЕД НАРОДУБРОШУР УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮЗ 1837 по 1850 p. у краї вийшло 43 книги, написані українською мовою (40 з них написали священики).
«Будителі» Закарпаття. На Закарпатті культурно-національне відродження протікало під впливом так званого «будительства» (назва походить від слова «пробудження»). Андрію Бачинському належала ідея запровадження обов’язкового навчання дітей віком від 6 до 14 років. Єпископ активно сприяв відкриттю народних шкіл, належній підготовці вчителів та підтримці здібної молоді. Він вимагав від місцевих священиків насамперед спрямовувати зусилля на організацію шкіл при церквах, а від батьків — в обов’язковому порядку віддавати дітей до школи.
Наприкінці XVIII ст. у стінах Мукачівської семінарії Іоаникій Базилович (1742–1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де вирізнив Московію, Білорусь й Україну зі своїми окремими народами. Визначну роль у дослідженні історії Закарпаття відіграв істо-рик Михайло Поп-Лучкай (1789–1843). Як інспектор Ужгородськоїшкільної округи, він багато зробив для відкриття сільських шкіл. Основною працею вченого стала шеститомна «Історія карпатських русинів». У ній він доводив, що русинське населення є корінним народом Закарпаття, якийзаселив цей край задовго до приходу угорців. Видатний діяч українського відродження Закарпаття, поет, видавець, канонік Пряшівської єпархії Олександр Духнович із гордістю промовляв у 1849 р. на захист не тільки своєї мови, а й своєї національності, що він є русин. Я русин бил, єсмь і буду,Я родився русинîм,Чесний мой род не забуду,Останусь єго син. Ом... 1847 р. вийшла праця О. Духновича «Книжица читальная дляначинающих», написана мовою, близькою до народної.
1834 р. збірка під назвою «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори гуртківців, історичні й публіцистичні матеріали. Влада заборонила видавати альманах. Попри перешкоди, трійчани шукали інших можливостей для видання творів. Вони вилучили зі збірки «Зоря» ті твори, які своїм змістом дратували цензорів, і змінили її назву на «Русалка Дністровая». Потім Яків Головацький домовився з прибічниками слов’янського відродження про видання збірки в Пешті (тодішній столиці Угорщини). Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком 1837 р. Це була перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях. Девізом книжки стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Літературна діяльність «Руської трійці»