ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГОНАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯНА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГОНАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯНА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священників

Центром першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині став Перемишль — осередок греко-католицької єпархії. Тут існувала велика бібліотека, діяла семінарія, зосереджувалися найосвіченіші представники духовенства — Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський Закликав священників відновлювати у своїхпарафіях україномовнішколи. Сприяв відкриттю400 українських шкіл1816 рік заснував в ПеремишліПерше просвітницьке. Товариство греко-католицькихсвященників. ТОВАРИСТВО ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВЗАДАЧІУДОСКОНАЛЕННЯУКРАЇНСЬКОЇ МОВИПОШИРЕННЯ СЕРЕД НАРОДУБРОШУР УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮЗ 1837 по 1850 p. у краї вийшло 43 книги, написані українською мовою (40 з них написали священики).

«Будителі» Закарпаття. На Закарпатті культурно-національне відродження протікало під впливом так званого «будительства» (назва походить від слова «пробудження»). Андрію Бачинському належала ідея запровадження обов’язкового навчання дітей віком від 6 до 14 років. Єпископ активно сприяв відкриттю народних шкіл, належній підготовці вчителів та підтримці здібної молоді. Він вимагав від місцевих священиків насамперед спрямовувати зусилля на організацію шкіл при церквах, а від батьків — в обов’язковому порядку віддавати дітей до школи.

Наприкінці XVIII ст. у стінах Мукачівської семінарії Іоаникій Базилович (1742–1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» — першу працю з історії Закарпаття, де вирізнив Московію, Білорусь й Україну зі своїми окремими народами. Визначну роль у дослідженні історії Закарпаття відіграв істо-рик Михайло Поп-Лучкай (1789–1843). Як інспектор Ужгородськоїшкільної округи, він багато зробив для відкриття сільських шкіл. Основною працею вченого стала шеститомна «Історія карпатських русинів». У ній він доводив, що русинське населення є корінним народом Закарпаття, якийзаселив цей край задовго до приходу угорців. Видатний діяч українського відродження Закарпаття, поет, видавець, канонік Пряшівської єпархії Олександр Духнович із гордістю промовляв у 1849 р. на захист не тільки своєї мови, а й своєї національності, що він є русин. Я русин бил, єсмь і буду,Я родився русинîм,Чесний мой род не забуду,Останусь єго син. Ом... 1847 р. вийшла праця О. Духновича «Книжица читальная дляначинающих», написана мовою, близькою до народної.

«Руська трійця»Іван Вагилевич. Маркіян Шашкевич. Яків Головацький1833 – 1837 роки

1834 р. збірка під назвою «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори гуртківців, історичні й публіцистичні матеріали. Влада заборонила видавати альманах. Попри перешкоди, трійчани шукали інших можливостей для видання творів. Вони вилучили зі збірки «Зоря» ті твори, які своїм змістом дратували цензорів, і змінили її назву на «Русалка Дністровая». Потім Яків Головацький домовився з прибічниками слов’янського відродження про видання збірки в Пешті (тодішній столиці Угорщини). Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком 1837 р. Це була перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях. Девізом книжки стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Літературна діяльність «Руської трійці»

Домашнє завдання – параграф 8 опрацювати; Вивчити дати, терміни та персоналії,виділенів презентації