Поділ іменників на групи. Відмінювання іменників І відміни
Номер слайду 2
Актулізація опорних знань Що таке іменник? Які граматичні категорії властиві іменнику? Чим зазвичай іменник виступає в реченні? Скільки відмін іменників ви знаєте? Які їхні особливості?
Номер слайду 3
Отримання нових знаньІменники І відміни поділяються на три групи: тверда — іменники жіночого, чоловічого, спільного роду з твердим приголосним основи (крім шиплячого) перед закінченням -а: країна, сирота, проба, староста; м’яка — іменники жіночого роду з м’яким приголосним основи перед закінченням -я: праця, вишня, надія; мішана — іменники жіночого роду з шиплячим приголосним основи перед закінченням -а: межа, ноша, круча.
Номер слайду 4
Відмінювання іменників І відміни в однині
Номер слайду 5
Зверніть увагу!
Номер слайду 6
Зверніть увагу!
Номер слайду 7
Відмінювання іменників І відміни в множині
Номер слайду 8
У називному відмінку у більшості випадків у іменниках жіночого роду із суфіксом -к- при утворенні множини наголос переходить на закінчення: тарІлка – тарілк. И, кн. Ижка – книжк. И, але: сусІдка – сусІдки. Односкладові іменники, сполучаючись із числівниками два, три, чотири зберігають місце наголосу початкової форми: два го́ли, чотири скла́ди, три шля́хи, два да́хи. Зверніть увагу!Іменники людина, дитина, курка, гуска у множині втрачають суфікси: люди, діти, кури, гуси. В іменниках іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння зберігається: бонн (від бонна).