У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення. Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу. За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами.
Тверда: іменники з основою на твердий приголосний, крім шиплячих (борона, кобза, порода, химера, пора, копа, сваха). 2. М’яка: іменники з основою на м’який приголосний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя). 3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, свіча, тиша, миша, груша, святоша, потороча). Групи іменників першої відміни:
Практикум Випишіть іменники другої відміни: Лектор, пластир, липа, кесар, борщ, мрія, хата, тесляр, вчитель, плащ, школяр, вежа, футляр, вода, інженер, вікно, поле, батько, обрій, слухач, плече, муляр,спокій, перукар, лікар, зброяр, долар, задача, завдання, смерч, плач, сажа. Лектор , пластир, кесар, борщ, тесляр, вчитель, плащ, школяр, футляр, інженер, вікно, поле, батько, обрій, слухач, плече, муляр, спокій, перукар, лікар, зброяр, долар, завдання, смерч, плач.
Практикум Прочитайте, визначте іменники третьої відміни. З'ясуйте відмінки цих іменників. Хіба не любов усе єднає, як ворожість усе руйнує? (Г.Сковорода). Скажи до мудрості: «Ти сестра моя». (З Біблії). Чиста совість є великою радістю. (Ф. Прокопович). Під злістю завжди ховаються невміння, заздрість, лінощі. (В. Брюгген). Любов (Н.в.), ворожість(Н.в.), до мудрості (Р.в.), совість (Н.в.), радістю (О.в.), під злістю (О.в.), заздрість (Н.в.).
Перепишіть прислів'я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки й поставлені у потрібній формі іменники. 1. З вітром не змагайся, за ... не ганяйся. 2. Порядком дім стоїть, ... й хлів розвалиться. 3. Дерево міцне корінням, а людина — ... . 4. Людина бере вмінням, а кінь — ... . 5. Гори й доли здолаєш ... . 6. З ... люди не народжуються — ремеслу вчаться. Довідка. Недбалість. Завзятість. Тінь. Наполегливість. Майстерність. Швидкість. Практикум Джерело народної творчості
Прочитайте. Поясніть, у яких відмінкових формах іменники четвертої відміни можуть мати паралельні форми. Перепишіть, уставляючи пропущені літери Ягнят хвалять в..сною, а курчат восени. Ворона проворонила ворон..нята. Упізнає свиня свої поросята. Вовк ягнят від лиса б..реже, аби йому дістались. Не вчи старого, як гус..нята пасти. (Народна творчість). Практикум
Вкладаю спати ..: одне, два, три, чотири, ….. Одне руде, сіренькі інші. Ну годі нявкати, тихіше! Не можна в ліжко, горе з вами - нас всіх шістьох насварить мама. Отож хутчіш лягайте …, мої маленькі …. Вкладаю спати кошенят одне, два, три, чотири, п'ять. Одне руде, сіренькі інші. Ну годі нявкати, тихіше! Не можна в ліжко, горе з вами - нас всіх шістьох насварить мама. Отож хутчіш лягайте спати, мої маленькі кошенята.
Є у кожного домівка: у хліві живе ..., у конюшні — кінь, ..., у гніздечку — …….. Вулик — схованка для …, а дупло — хатинка …. У норі живе …, … — в мушлі невеличкій. У барлогу спить …, у кімнаті — хлопчик …. Цуценяті ніде спати. Нумо будку будувати! Є у кожного домівка: у хліві живе корівка, у конюшні — кінь, лошатко, у гніздечку — пташенятко. Вулик — схованка для бджілки, а дупло — хатинка білки. У норі живе лисичка, равлик — в мушлі невеличкій. У барлогу спить ведмедик, у кімнаті — хлопчик Петрик. Цуценяті ніде спати. Нумо будку будувати!
Методика викладання української мови в школі / За ред. І. С Олійника,— К.: Вища школа, 1989.- С 56-88. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М. І. Пентилюк.— К.: Ленвіт, 2000.- 264 е Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. К.: Наук, думка, 1984. 256 с. Глазова О.П., Дика Н.М. Рідна мова- Х. Ранок 2003- с. 271. Використана література: