Подорож у світ «Енеїди» І. П. Котляревського

Про матеріал
 осмислення учнями значення вічно живого слова родоначальника нової української літератури;  вчити учнів творчо сприймати класичну літературу, робити частковий ідейно – художній аналіз поеми;  вміти знаходити скарби, що надихають на роздуми, власну творчість, відлуння в сьогоденні;  виховувати гордість за свій народ, безмірну любов до України, рідного слова.
Перегляд файлу

Подорож у світ «Енеїди» І. П. Котляревського

Мета:

  • осмислення  учнями значення вічно живого слова родоначальника нової української літератури;
  • вчити учнів творчо сприймати класичну літературу, робити частковий ідейно – художній аналіз поеми;
  • вміти знаходити скарби, що надихають на роздуми, власну творчість, відлуння в сьогоденні;
  • виховувати гордість за свій народ, безмірну любов до України, рідного слова.

Тема уроку: Ілюстрація до «Енеїди». Портрет поета. Епіграф. Карта подорожі Енея.

Епіграф до уроку

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз.

Та був у нім завзяток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас зогрівати…

І. Франко

Хід уроку

  1. Організаційна вступна бесіда (оголошення теми, мети, епіграфа уроку)

Вчитель. Чому я визначила відкритий урок як урок творчості? Поема прочитана. Хіба можна більше щось дотворити, ніж зробив це І. П. Котляревський? (учні говорять, що вони намагались по - своєму осмислити твір, по – іншому, не як у підручнику, змальовуватимуть героїв і події, творчо намагатимуться відтворити власні думки і почуття, навіяні «огником» «вкраїнського» слова І. П. Котляревського).

Вже з перших хвилин уроку ми зустрічаємось із творчістю учнів класу. У чому вона виявляється? (учні говорять про карту, ілюстрації).

Як пояснити назву уроку? «Подорож у світ поеми «Енеїда»?

(одні учні говорять, що подорожуватимемо з Енеєм, а інші стверджують, що слово «світ» - це не тільки згадка про географічні місця, де побував Еней, а світ – це геніальне слово І. П. Котляревського, яким зображені герої поеми, їхні турботи, вдача;

- світ – це змальована скарбниця народного життя, побуту, стосунків;

- світ – це уславлення подвигу наших предків – козаків).

- Які епітети можна підібрати до слова «світ»? (учні добирають: чарівний, незабутній, вічний, неперевершений, геніальний, світ народознавства, історії, слова, творчості І. П. Котляревського).

- Отже, які проблеми ми встигнемо дослідити за урок?

А) Слово родоначальника нової української літератури вічно живе;

Б) Скарбниця «Енеїда» невичерпна, надихаюча на роздуми і творчість;

В) Поема «Енеїда» - це не жартівлива казка, а мудра криниця, з якої ми почерпнемо гордість за свій народ, безмірну любов до України, відданий патріотизм;

Г) Поглинемо очима пророка І. П. Котляревського на недоліки в собі, навчимося об’єктивності в оцінці подій та вчинків людей сьогодення.

2. Бесіда вчителя

- Скільки років «Енеїді»?

( У 1998 році виповнилося 200 років від дня виходу у світ ІІІ частини поеми «Энеида»  на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским», видана конотопським поміщиком Парпурою в Петербурзі).

  • І всі ці 200 років вважалось, що І. П. Котляревський переказав поему Вергілія «Енеїда», переодягши своїх героїв, як це зробили Осипов (російський письменник) чи Скаррон (французький). (відповіді дітей),
  • Але чи можна вважати, що І. П. Котляревський створив чисто бурлескно – травестійну поему? Вергілій прославив рід Енея (за часів Августа), а Котляревський у жартівливому тоні змалював українське суспільство (вигляд, мова героїв – доказ) XVIII століття? (учні говорять, що читаючи поему, вони нібито потрапили у два світи: світ античний, створений Вергілієм, що став сюжетною лінією твору, і світ І. П. Котляревського, де Троя – це Київ, Україна, яку закувала у кріпацьку неволю Катерина ІІ (у 1775 році було розігнано Запорозьку Січ),що  троянці – запорозьку козаки, які вирушили у різні держави (Молдову за Дунай), але жили надією відродити козацтво, боролися за визволення народу, повстаючи, кладучи голови у битвах).
  • Для чого Івану Петровичу потрібно було про свій народ писати «перелицьовуючи Вергілія»?

(учні говорять, що була жорстка заборона українського слова, було навіть ствердження, що українського народу немає, а є лише група людей, яка спілкується «наріччям»).

 

  1. Робота над текстом «Енеїди» із елементами творчості учнів.

Бесіда.

  • За що можна вклонитися низько Вергілію Марону, римському поетові (70 –й р. до. н. е. – 19  - й рік нашої ери)?

(учні розповідають про Енея, про завдання богів, причини Троянської війни)

  • Назвати авторів у творах яких згадується ім’я Енея? (учні відповідають : Гомера (грецького поета) «Іліаді» (написаної 9 – 8 ст. до н.е.). «Одіссеї» (написаної 8 – 7 ст. до н.е.)

Читання карти.

  • Отже, наш Еней подорожує тими місцями, що й герой грецької та римської античної літератури?

(Учень – географ демонструє місця перебування Енея. Учень –

філолог називає основні події).

Музична вікторина.

(учениця грає на бандурі мелодії, які передають настрій, зміст деяких епізодів поеми «Енеїда», а учні малюють словесні картини).

Наприклад:

Музичні твори:  «Гопак», О. Шурман «Перша втрата», І. Кішка «Гра з брязкальцями», «Ой на горі та й женці жнуть».

Картини з поеми:Козацькі розваги на кораблі, в гостях у Дідони, на о. Сицилії (у Ацеста), ін. (1,2,3 ч.). Страждання матері Евріала (5 ч.), осуд війни. Битва Енея з Турном (6 ч.). Цитуються рядки: «… Про Сагайдачного співали Либонь, співала і про Січ…» (3 ч.).

Змалювання портрета Енея.

Вчитель. Учениця зобразила головного Енея таким, як уявляла: в червоних шароварах, в червоному жупані, в шапці – бирці з хохолком, із шаблею та пістолетом  у руці, з табакеркою, булава – при боці.

  • Зачитайте напам’ять уривок та інтонацією передайте своє ставлення до Енея. (учні читають «Еней був парубок моторний…»).
  • Чому я звернулася саме до портрета Енея? Він найяскравіше змальований? (учні говорять, що всі образи зображено талановито)

Зачитайте цитати, де дається портретна характеристика героїв твору та характеристика їхньої вдачі.

Учнівська творчість.

Вчитель. Кого схвилював образ Дідони? Чому?

  • Учні говорять, що їх схвилювала «добра пані» тим, що вірно покохала Енея.

Нема на світі мені покою,

Не ллються сльози із очей,

Для мене білий світ єсть тьмою,

Там ясно тілько, де Еней…

  • Виконується народна пісня «Цвіте терен…», щоб передати почуття цариці.
  • Учениця читає власний вірш (на зразок):

Кохання карфагенської цариці,

Прекрасної, мов небеса, вдовиці,

Козак Еней удар здобув,

Наказ і клятву -   все забув…

Підготовка до твору «Я малюю словом «Енеїди» слово.

Вчитель читає власні римовані рядки, роз’яснює, що подані строфи кожен учень може використати у власному творі як підтеми.

Слово Котляревського звучить,

Неначе той струмок бриньчить,

Що ямби до купи збирає,

Легкістю і жартом грає.

(аналізується композиція поеми, особливості віршованого розміру)

А сваволя, крутійство панів

Не зникає із вуст геніїв.

Тоді мова жорстка й крута,

Сатирична, в’їдлива, жорстка.

(характеристика пекла, образів богів).

І жарт, і вигадка – у слові,

Пошана, гордість сяє в мові

За подвиг і завзяття,

Де козаки всі  - браття.

(патріотизм поеми, розкриття образів Низа, Евріала, Енея, троянців).

Народна мудрість не зів’яне

В обрядах, звичаях, словах.

Святих і праведних ділах

Народна пам'ять не зів’яне.

(народознавство в поемі – головна тема роботи).

  1. Підсумкова бесіда (можна використати матеріал, що на початку конспекту).
  2. Домашнє завдання. Твір – роздум «Я малюю словом «Енеїди» слово.

 

docx
Додано
21 серпня 2021
Переглядів
642
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку